Справа № 344/20298/24
Провадження № 2/344/1206/25
27 червня 2025 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі судового засідання - Ласки І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
11 листопада 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 17 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 199852342.
Відразу після вчинених дій відповідача, 17.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 25000,00 грн на її банківську карту № НОМЕР_1 .
28.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Клієнт, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», Фактор, уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №98 від 08.09.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 37 326,61 грн.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто право вимоги за кредитним № 199852342 від 17.02.2020 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 08.09.2020, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 98.
Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 199852342 від 17.02.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».
05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 , якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37326,61 грн.
04.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 0409/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 199852342 від 17 лютого 2020 року.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37326,61 грн.
Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №199852342 від 17.02.2020 становить 37326,61 грн, яка складається з наступного: 18957,69 грн - заборгованість по кредиту; 18368,92 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період з 04.09.2024 по 18.09.2024.
З огляду на вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 199852342 від 17 лютого 2020 року у розмірі 37 326, 61 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (а.с.1-16).
05 грудня 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Ткачишин С.М. надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 37326,61 гривень, з яких 18957,69 гривень - прострочені сплати за тілом кредиту та 18368,92 гривень - прострочені сплати за відсотками.
Отже, 17.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено Договір №199852342, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 25000,00 гривень.
Відповідно до пункту 1.2. договору кредит був наданий строком на 126 днів. Відповідно до пункту 1.5 Договору рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтентній формі, зазначаються у графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 1.8 договору визначено, у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені Графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, при чому проценти за користування кредитом нараховуються від фактичного залишку суми кредиту.
Відповідно до пункту 2 Додатку №1 до Договору №199852342 від 17.02.2020 «Графік платежів», сторони обумовили, що загальна вартість кредиту складає 175,51% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 43878,16 грн (у грошовому вираженні та включає в себе: проценти за користування кредитом які складають 18878,16 гривень (у грошовому виразі) від суми кредиту. Орієнтовна річна процентна ставка складає 339,10 % (пункт 3 Графіку платежів).
Договором не визначена реальна річна процентна ставка за кредитом.
На дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин. Статтею 8 зазначеного Закону визначено, що реальна річна процентна ставка для споживача обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Отже, відсотки за користування кредитними коштами за 126 днів із суми кредиту 25000,00 гривень відповідач мала сплатити у розмірі: 25 000.00 грн * 0.014% * 126 днів = 441,00 гривень.
А також відповідач зобов'язана повернути тіло кредиту у розмірі 25 000.00 гривень, тобто всього зобов'язання за кредитом становить 25 441,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач сплатила кредитору 10 350,70 гривень, заборгованість за кредитним договором становить 15090,30 грн.
За таких обставин відповідач просить Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у частині стягнення суми боргу у розмірі 22 236.31 гривень (а.с. 109-111).
30 січня 2025 року представником відповідача до суду надано заяву, в якій зазначає, що у розрахунку заборгованості, наданому Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 08.09.2020 відсутня заборгованість у ОСОБА_1 , також відповідно до розрахунків, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», станом на 31.08.2023 заборгованість за відповідачем відсутня (а.с. 132-133).
03 лютого 2025 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що на підтвердження нарахування відсотків за кредитним договором до позовної заяви позивач долучив розрахунки заборгованості, проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс». Дані документи є належними, повними та вичерпним доказом заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблицю з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат.
У відповідності до пункту 1.1. кредитного договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 25000 грн 00 коп. (двадцять п'ять тисяч грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.
Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору № 199852342 від 17.02.2020, Кредит надається строком на 126 (сто двадцять шість) днів.
Згідно із пунктом 1.4. кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 340,38 (триста сорок цілих тридцять вісім сотих) відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування ним (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався Кредит.
Оскільки на 2020 рік припадало 366 днів, то відсотки нараховувалися за кожен день користування коштами за формулою: 340,38/366 = 0,93 % - відсотки за кожен день користування кредитними коштами.
Отже, проценти нараховувалися за формулою: 25 000,00*126*0,93/100 = 29 295 29 295/126 = 232,50 (грн/день) Тобто сума у розмірі 232,50 грн нараховувалася на тіло кредиту у розмірі 25 000,00 грн до 03.03.2020 (дати коли позичальник здійснив часткову оплату за тілом кредиту у розмірі 2 527,57 грн. та часткової сплати заборгованості за відсотками у розмірі 3 472,43 грн).
Оскільки позичальник здійснив часткову оплату за тілом кредиту, то відсотки почали нараховуватися у відповідності до формули: 25 000,00 - 2 527,57 = 22 472,43 грн. 22 472,43*126*0,93/100 = 26 333,19 26 333,19/126 = 208,99.
08.03.2020 відповідач здійснив часткову оплату за тілом кредиту у розмірі 3 514,74 грн та 835,96 грн. - за відсотками.
Через зменшення тіла кредиту, відсотки почали нараховуватися у відповідності до формули: 22 472,43 - 3 514,74 = 18 957,69 грн. 18 957,69*126*0,93/100 = 22 214,62 22 214,62/126 = 176,31.
Оскільки в період з 09.03.2020 по 19.06.2020 відповідач не погашав заборгованість, тому загальна сума заборгованості складає 37 326,61 грн.
Позивач зазначає, що в наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від Клієнта до Фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. Балансове списання - це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов'язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб'єкту (Фактору) внаслідок договору факторингу. Дана процедура передбачена Положеннями (стандарт) бухгалтерського обліку, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національними стандартами бухгалтерського обліку та положеннями Національного банку України. Таким чином, всі відсотки нараховувалися у відповідності до пунктів кредитного договору №199852342 від 17.02.2020, з якими погодився відповідач. Просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.136-140).
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2024 року дану цивільну справу розподілено судді Мелещенко Л.В. (а.с. 99).
Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 100-101).
Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте у прохальній частині позовної заяви позивач позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 12).
Відповідач у судове засідання не прибула, попередньо представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просила у задоволенні позову відмовити (а.с.150). Надаючи пояснення у судових засіданнях, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог на підставах, викладених у відзиві.
Згідно частини шостої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Оскільки учасники справи у судове засідання, призначене на 23 червня 2025 року, не з'явилися, суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43541163 (а.с. 19-21).
Як вбачається з довідки від 09.09.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 199852342 від 17.02.2020, укладеного з ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 22).
17 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено договір № 199852342.
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання
Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора GM74NM32. Зокрема, 17.02.2020 о 20:43:32 год відповідач ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до пункту 1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 25000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику (а.с.25-43).
Згідно платіжного доручення від 17.02.2020, відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 25000,00 грн (а.с. 44).
Довідкою №08/2024 Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підтверджено успішні платежі на карти клієнтів, у тому числі на карту відповідача № 5168-75ХХ-ХХХХ-0322 (а.с. 45-47).
28.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Клієнт, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», Фактор, уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 48-53).
28.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Клієнт, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», Фактор, уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 54).
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с. 55-59).
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 60).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.61).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.62).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №98 від 08.09.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 37 326,61 грн (а.с.63-65).
05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.66-70).
Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 , якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін (а.с.71-72).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37326,61 грн (а.с.73-76).
04.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Фактор, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», Клієнт, уклали Договір факторингу № 0409/24, відповідно до умов якого Клієнту відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №199852342 від 17 лютого 2020 року (а.с.77-81).
Згідно Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37326,61 грн, про що складено також Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 (а.с. 82-85).
З розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 199852342 від 17 лютого 2020 року становить 37326,61 грн, що складається з наступного: 18957,69 грн - заборгованість по кредиту; 18368,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.86-88).
Відповідно до розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором №199852342 від 17 лютого 2020 року складає 37326,61 грн, з яких: 18957,69 грн - заборгованість по кредиту; 18368,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 89).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 199852342 від 17 лютого 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованість відповідача перед позивачем становить 37326,61 грн, яка складається з наступного: 18957,69 грн - заборгованість по кредиту; 18368,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 90).
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду
за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини першої-другої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит на картковий рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, був укладений договір № 199852342.
Відразу після вчинених дій відповідача, 17.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 25000,00 грн на її банківську карту № НОМЕР_1 , що свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Отже, підписання кредитного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила і закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору. У вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідач не оспорювала даний кредитний договір у судовому порядку.
Згідно частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Так, у частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідачу були надані кредитні кошти у розмірі 25000,00 грн, що також підтверджено стороною відповідача.
Відповідно до розрахунків заборгованості, заборгованість за кредитним договором № 199852342 від 17 лютого 2020 року становить 37326,61 грн, що складається з наступного: 18957,69 грн. - заборгованість по кредиту, 18368,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно із пунктом 1.4. кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 340,38 (триста сорок цілих тридцять вісім сотих) відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування ним (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався Кредит.
У 2020 році було 366 днів, то відсотки нараховувалися за кожен день користування коштами за формулою: 340,38/366 = 0,93 % - відсотки за кожен день користування кредитними коштами.
Отже, проценти нараховувалися за формулою: 25 000,00*126*0,93/100 = 29 295 29 295/126 = 232,50 (грн/день).
Тобто сума у розмірі 232,50 грн нараховувалася на тіло кредиту у розмірі 25 000,00 грн до 03.03.2020 (дати коли позичальник здійснив часткову оплату за тілом кредиту у розмірі 2 527,57 грн. та часткової сплати заборгованості за відсотками у розмірі 3 472,43 грн).
Оскільки позичальник здійснив часткову оплату за тілом кредиту, то відсотки почали нараховуватися у відповідності до формули: 25 000,00 - 2 527,57 = 22 472,43 грн. 22 472,43*126*0,93/100 = 26 333,19 26 333,19/126 = 208,99.
08.03.2020 відповідач здійснив часткову оплату за тілом кредиту у розмірі 3 514,74 грн та 835,96 грн. - за відсотками.
Через зменшення тіла кредиту, відсотки почали нараховуватися у відповідності до формули: 22 472,43 - 3 514,74 = 18 957,69 грн. 18 957,69*126*0,93/100 = 22 214,62 22 214,62/126 = 176,31.
Оскільки в період з 09.03.2020 по 19.06.2020 відповідач не погашав заборгованість, тому загальна сума заборгованості складає 37 326,61 грн.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Щодо доводів відповідача, що у довідках Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» зазначено про сплату заборгованості по тілу та процентам у повному обсязі, то суд зазначає, що в наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від Клієнта до Фактора, проте це не свідчить про сплату заборгованості позичальником.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт повернення у повному обсязі наданих їй кредитних коштів на виконання умов укладеного договору.
Також відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором від 17 лютого 2020 року.
Розрахунок заборгованості за договором є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.
Розрахунок заборгованості за договором відповідачем не спростований.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за кредитним договором або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.
Отже, як підтверджується матеріалами справи, позивач у повному обсязі виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.
У свою чергу, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, що виникли внаслідок укладення договору № 199852342 від 17 лютого 2020 року, через порушення умов договору з боку позичальника своєчасне погашення зобов'язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідач у добровільному порядку не погасила.
Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення з відповідача простроченого боргу у загальному розмірі 37326,61 грн, що складається з наступного: 18957,69 грн. - заборгованість по кредиту. 18368,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231» визначено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно частини першої-другої статті 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1082 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою в тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги, правонаступництва.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 Цивільного кодексу України).
Таким чином, умови зазначених вище договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», і відповідно до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а також до позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».
Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до вимог частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки відповідач не виконує умови договору в добровільному порядку, то сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на корить позивача, нового кредитора.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України ).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини першої-третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З наданих до суду доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором № 09/09-24-02 про надання правничої допомоги від 09 вересня 2024 року (а.с. 91-92), додатковою угодою № 6 до договору про надання правничої допомоги № 09/09-24-02 від 09 вересня 2024 року (а.с. 93-94), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 95, 144), довіреністю від 22 лютого 2024 року (а.с. 96), актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 09 вересня 2024 року (а.с.97).
Судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.
Враховуючи реальний обсяг професійної правничої допомоги у суді, час, витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 3 000,00 грн (тири тисячі гривень нуль копійок).
Як вбачається з платіжної інструкції № 7203 від 24 жовтня 2024 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2 422,40 грн (а.с. 98), тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, відповідно до статей 509, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610-612, 625, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 199852342 від 17 лютого 2020 року у розмірі 37326, 61 грн (тридцять сім тисяч триста двадцять шість гривень шістдесят одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень нуль копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133 м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, офіс 10.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 27 червня 2025 року.
Суддя Мелещенко Л.В.