Справа № 344/6664/25
Провадження № 3/344/2549/25
23 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «БК «Житлобуд-1» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, юридична адреса підприємства: бульвар Північний 2-А, у місті Івано-Франківськ, РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 712 від 08.04.2025 року ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «БК «Житлобуд-1» не подав податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2025 року (граничний термін подання -20.02.2025р.), та з податку на прибуток з юридичних осіб (граничний термін подання -03.03.2025р.) чим порушив п.п. 49.18.1, п.49.18 ст. 49, п.п.49.18.3, п.49.18 ст.49, ст.203.1, ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI ( зі змінами та доповненнями) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час, дату та місце розгляду на розгляд справи не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.
Частиною 1 ст.163-1КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд бере до уваги, те що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 712 від 08.04.2025 року та акту про результати камерної перевірки щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток з юридичних осіб № 6835/09-19-04-06-15/44859440 від 17.03.2025 року, граничним терміном подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2025 року є 20.02.2025 року, з податку на прибуток з юридичних осіб за 2024 рік - 03.03.2025 року.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
До адміністративних правопорушень, які мають разовий характер і не є триваючими, відносяться такі проступки, як несвоєчасна подача декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджету та державних цільових фондів тощо. Днем вчинення таких правопорушень є дата порушення граничного строку подачі декларації, про доходи до фіскального органу, порушення граничного строку подачі до закладу банків платіжних документів про оплату податків, зборів тощо.
Отже, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є закінченим у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку, а тому таке порушення не вважається триваючим.
Таким чином датою вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому не триваючого адміністративного правопорушення є 21.02.2025 року та 04.03.2025 року. При цьому, судом отримано матеріали даної адміністративної справи 14.04.2025 року.
Суд враховує, що згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Таким чином, встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним не триваючого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП закінчився 20.05.2025 року та 03.06.2025 року, що є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно положень Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що при застосуванні ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення не накладається, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 7, 38, 247, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Тринчук