Справа № 216/2394/25
Провадження № 1-кп/216/564/25
24 червня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025041230000297від 20.01.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, маючого повну середню освіту, не одруженого, на утриманні осіб не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст. 89 КК України судимостей не має;
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1,3 ст. 357, ч.1 ст.361 КК України, -
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинуваченийОСОБА_3 ,
захисникОСОБА_10 ,
02.01.2025 приблизно о 16:30 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про дію воєнного стану на території України, проходячи біля річки Інгулець, що неподалік від будинку № 57 по вулиці Пирогова в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, помітив невідомих, неподалік від яких на відкритій ділянці місцевості, лежала чоловіча куртка синього кольору, в цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном. Скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілого, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, підійшов до місця, де лежала чоловіча куртка «outventure» розмір-48, синього кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_7 , вартість якої в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе. Після цього, оглянувши кишені даної куртки, ОСОБА_3 виявив в ній мобільний телефон «SamsungGalaxy Grand2» з Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 та з абонентським номером ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , вартість якого в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, банківську картку № НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк» та ІD-паспорт № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено угоду про відкриття та обслуговування банківського поточного (карткового) рахунку НОМЕР_6 в національній валюті, на підставі чого банком видано останньому пластикову картку № НОМЕР_4 , обладнану технологією безконтактної оплати, для користування вказаним рахунком. Банківська платіжна картка є особливим видом банківських розрахункових документів і призначена для оплати покупок товарів чи послуг, оплати інших зобов'язань та отримання готівки з банківських рахунків.
Станом на 15:51 год. 02.01.2025 на банківському рахунку IBAN НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мався баланс: 8,500, 05 грн.
Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи обізнаним, що з 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, діючи в умовах воєнного стану, таємно та з корисливих спонукань, шляхом здійснення втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, отримавши пін-код доступу до банківської карти НОМЕР_4 , належної потерпілому ОСОБА_7 , 02.01.2025 о 17:53 год., маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме грошових коштів з банківської картки, перебуваючи біля банкомату АТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Алмазна, 11 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, через вказаний банкомат АТ КБ «Приватбанк» ввів пін-код від банківської карти НОМЕР_4 , поза волею держателя банківської картки АТ КБ «Приватбанк», а саме ОСОБА_7 , та зняв готівкові кошти у сумі 7000 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 того ж дня о 17:59 год., продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме грошових коштів з банківської картки, перебуваючи біля банкомату АТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Алмазна, 4 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, через вказаний банкомат АТ КБ «Приватбанк» ввів пін-код від банківської карти НОМЕР_4 , поза волею держателя банківської картки АТ КБ «Приватбанк», а саме ОСОБА_7 , та зняв готівкові кошти у сумі 600 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 , того ж дня о 19:07 год., продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме грошових коштів з банківської картки, знаходячись за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про те, що з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, через додаток «Приват24», який знаходився у викраденому мобільному телефоні «SamsungGalaxy Grand2» з абонентським номером ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , перерахував з банківської карти АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 на іншу банківську карту АТ «Ощадбанк» НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 305 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 , того ж дня о 19:08 год., продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме грошових коштів з банківської картки, знаходячись за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про те, що з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, через додаток «Приват24», який знаходився в викраденому мобільному телефоні «SamsungGalaxy Grand2» з абонентським номером ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , перерахував з банківської карти АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 на іншу банківську карту АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_8 грошові кошти в сумі 592,96 грн., тобто розпорядився викраденими грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнові збитки на загальну суму 8497,96 грн.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на заволодіння чужим майном, 02.01.2025 приблизно о 16:30 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля річки Інгулець, що неподалік від будинку АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, в ході огляду куртки, яку викрав, в кишені виявив банківську картку № НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк» рахунок ( НОМЕР_6 ), володільцем якої є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності Закону України від 2 квітня 1992 року «Про інформацію», Закону від 2 жовтня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року і ст. 200 КК України, платіжні банківські картки є електронним платіжним документом. У відповідності до ст. 1 Закону від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 закону від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону від 7 грудня 2000 року «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно п. 1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої її держатель здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом - банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском.
Таким чином, банківська картка № НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк» рахунок ( НОМЕР_6 ), володільцем якої є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є офіційним електронним платіжним документом, на викрадення якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел із корисливих спонукань. Діючи таємно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи раптово виниклий умисел, привласнив банківську картку № НОМЕР_4 АТ КБ «Приватбанк» рахунок ( НОМЕР_6 ), володільцем якої є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого використання в своїх корисливих інтересах, з місця кримінального правопорушення пішов, утримуючи при собі привласнений офіційний документ.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на заволодіння чужим майном, 02.01.2025 приблизно о 16:30 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля річки Інгулець, що неподалік від будинку АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, в ході огляду куртки, яку викрав, в кишені виявив паспорт громадянина України ID картка НОМЕР_5 від 21.08.2024, виданий органом 1228 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є важливим особистим документом потерпілого, на викрадення якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел. Діючи таємно, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення прав потерпілого ОСОБА_7 і бажаючи їх настання, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння паспортом громадянина України - ID карткою НОМЕР_5 від 21.08.2024, виданим органом 1228 на ім'я - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, заволодівши таким чином паспортом громадянина України - ID карткою НОМЕР_5 від 21.08.2024, виданим органом 1228 на ім'я - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, утримуючи його при собі та розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим суттєво ускладнив потерпілому ОСОБА_7 реалізацію його прав, свобод та законних інтересів, які гарантовані державою.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України, за ознаками: незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 2 жовтня 1992 року, інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
Також, статтею 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» визначено, що несанкціоновані дії щодо інформації в системі - дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації.
Так, 02.01.2025 приблизно о 16:30 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про дію воєнного стану на території України, знаходячись біля річки Інгулець, що неподалік від будинку АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, оглянувши куртку потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в кишені виявив мобільний телефон «SamsungGalaxy Grand2» з Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 з абонентським номером ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , належний потерпілому.
У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої (інформаційної) системи інтернет банкінгу на мобільному телефоні потерпілого ОСОБА_7 , з метою наступного таємного викрадення грошових коштів з банківського рахунку потерпілого та обернення їх на свою користь.
Так, ОСОБА_3 , маючи умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та на крадіжку чужих грошових коштів, умисно, з корисливих спонукань, з мобільного телефону «SamsungGalaxy Grand2» з Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 з абонентським номером ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» 3700, де користуючись функцією відновлення коду банківської картки АТ КБ «Приватбанк», прив'язаної до номера телефону потерпілого ОСОБА_7 , змінив пін-код від банківської карти потерпілого ОСОБА_7 , тим самим, ОСОБА_3 , діючи всупереч волі володільця, несанкціоновано втрутився в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, за ознаками: несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
04квітня2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 якоій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041230000297, та обвинуваченимОСОБА_3 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_10 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, ч. 3 ст. 357 КК України, за ознаками: незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом, ч. 1 ст. 361 КК України за ознаками: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем. При цьому, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 року обмеження волі; за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року 6 місяців обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді 1 року 3 місяців обмеження волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити 5 років позбавлення волі. Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості від 04.04.2025 року і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
ОбвинуваченийОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просить укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 382 КК України, в обсязі підозри та обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому роз'яснені та зрозумілі. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначив, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором.
Потерпілий ОСОБА_8 надав суду заяву про проведення підготовчогго судового засідання без його участі. Обвинувачення підтримує в повному обсязі просив суд призначити покарання для обвинуваченого на розсуд суду.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні якихОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, інші - до проступків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, ст. 389-1 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд, з'ясував у обвинуваченого та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання при призначенні судом обвинуваченому ОСОБА_3 із передбачених ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання при призначенні судом обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не виявлено.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, одне з який належить до категорії тяжких злочинів, особи обвинуваченого, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, сторони погоджуються, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування ним покарання.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості укладену 04.04.2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратуриОСОБА_4 та обвинуваченимОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, один з який належить до категорії тяжких злочинів, особи ОСОБА_3 , який щиро розкаявся, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо,у лікаря-наркологаперебував з 28.05.2023 по 10.06.2023 з приводу: «Вживання психостимуляторів зі шкідливими наслідками» та 28.05.2023 по 10.06.2023 з приводу: «Вживання декількох психоактивних речовин зі шкідливими наслідками».
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим в судовому засіданні згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами угоди міри покарання.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
Підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру до будь-яких юридичних осіб не встановлено.
Запобіжний захід обвинуваченійОСОБА_3 не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04.04.2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_15 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні № 12025041230000297 від 20 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 185, ч.1,3 ст. 357, ч.1 ст.361 КК України.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1,3 ст. 357, ч.1 ст.361 КК України та призначити йомуузгоджену сторонами угоди міру покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року 6 місяців обмеження волі;
за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді 1 року 3 місяців обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 , остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 3 (три) роки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти наОСОБА_3такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази:
- мобільний телефон «SamsungGaiaxyGrand2» Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , чоловіча куртка синього кольору, розмір - 48, один металей ключ та ключ від домафону на металевому ланцюгу, картка АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 - передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7 (м.к.п. а.с.28) - залишити потерпілому;
- паспорт громадянина України- ID карта № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_8 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження (м.к.п. а.с.27) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Матеріаликримінальногопровадження № 12025041230000297залишити при обвинувальномуакті, з подальшимзберіганням при обвинувальномуакті № 216/2394/25 (1-кп/216/564/25).
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 -1 КК України.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1