Справа № 196/84/25
№ провадження 2/196/159/2025
(заочне)
18 червня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко Т.І.,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа - адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є матір'ю малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_2 .
Зазначила, що подружнє життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з чим, починаючи з червня 2024 року, вона з дитиною проживала окремо від нього у м.Покровськ Донецької області.
Починаючи з травня 2024 року до серпня 2024 року відповідач ОСОБА_2 не допомагав їй та дитині матеріально, не цікавився життям та здоров'ям дитини. Після того, як вона повідомила йому про намір розлучитись, відповідач у серпні 2024 року вперше приїхав до них в м.Покровськ та виявив бажання поспілкуватись з дитиною, сходити на прогулянку. Під час якої без її згоди вивіз шестимісячного сина до м.Дніпро. Адресу місцезнаходження малолітнього сина вона не знала, її номер телефону він заблокував. З приводу цього вона зверталась до органів поліції, про те їй було відмовлено, оскільки відповідач є біологічним батьком дитини.
25.10.2024 р. вона з м.Покровська переїхала до м.Дніпра, де проживає і по даний час. Вона офіційно працевлаштована, має житло, можливість та бажання утримувати дитину, дбати про неї, забезпечувати материнську любов, належний догляд та медичне обслуговування.
Представниками служби у справах дітей були обстежені умови її проживання та зроблено висновок про їх відповідність потребам малолітньої дитини.
Відповідач офіційно ніде не працює, не має джерел доходів для утримання себе та малолітньої дитини. Вважає, що спонукало відповідача вчинити такі дії, було намагання отримати право на відстрочку від призову на військову службу.
Вказала, що з серпня 2024 року, вона дитину не бачила, не спілкувалась.
З приводу дій відповідача в листопаді 2024 р. вона неодноразово зверталась до ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Також неодноразово зверталась до Управління - Служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради з проханням повернути дитину.
На підставі викладеного, позивачка просить визначити з нею місце проживання дитини - ОСОБА_3 та зобов'язати відповідача передати ОСОБА_3 матері дитини.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 33).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 р. залученодо участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - адміністрацію Новокодацького району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, та виключено зі статусу третьої особи - Управління - Служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.115).
Ухвалою суду від 18 червня 2025 р. закрито провадженняу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 передати позивачці ОСОБА_1 малолітню дитину - ОСОБА_3 (а.с. 138).
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, подала через систему «Електроннрий суд» заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, також зазначила, що дитина проживає з нею з 08.02.2025 року по цей час, відповідач не провідує і не цікавиться дитиною, не заперечує проти винесення заочного рішення ( а.с. 128-129).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про місце, день та час слухання справи відповідач був повідомленим належним чином згідно з порядком, встановленим ст.128 ЦПК України (а.с. 116-118, 124-126). Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзив на позов не подав, а тому суд відповідно до ст.280 ЦПК України за наявності згоди позивача розглядає справу при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи - адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування - Лійбук Л. в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.108).
18 червня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи (а.с.137).
Суд дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.2024 р. (а.с. 12).
Сторони - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 19 серпня 2023 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2025 року (а.с.134-136).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2024 №1204-7501807497, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.17).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 10 березня 2025 р. спеціалістами управління служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району, з метою обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку та складається з чотирьох кімнат, умови проживання задовільні, в достатній кількості меблі та побутова техніка. За вказаною адресою проживають та зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - бабуся. Між батьками дитини існує конфлікт з приводу місця проживання сина, участі у вихованні, лікуванні. На момент обстеження для дитини створено належні умови для проживання та виховання малолітнього сина (а.с.80).
Згідно характеристики ОСОБА_1 із Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, ОСОБА_1 обіймає посаду секретаря судового засідання у Ленінському районному суді м.Дніпропетровська з 05 грудня 2024 року, проявила себе як кваліфікований фахівець, дисциплінований працівник, в колективі користується повагою, приймає активну участь в житті колективу (а.с.82).
Згідно довідки до акта медико-соціальної експертної комісії серія 12ААГ №559215 позивачка ОСОБА_1 має другу групу інвалідності з дитинства (а.с.14-15).
Згідно медичного висновку № 533 від 01.07.2024 р. ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю (а.с.16).
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста №50600 від 06.03.2025 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вроджені вади розвитку передпліччя та кисті праворуч (а.с.81).
Відповідно до консультаційних висновків спеціаліста №50629 від 17.03.2025 р., №58654 від 17.03.2025 р., було проведено обстеження ОСОБА_3 та призначено лікування, щадливий режим (а.с.83, 84).
Позивачка 08.11.2024 р. зверталась до Управління служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про перевірку дій гр. ОСОБА_2 , який позбавив її спілкування з дитиною, фактично викрав дитину (а.с.18-20). Також згідно заяви позивачки до Управління служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради від 02.01.2025 р. вона просить розглянути питання про встановлення місця мешкання її дитини - ОСОБА_3 за її місцем проживання (а.с.23).
Листом від 13.11.2024 р. Управління служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради повідомило позивачку, що до повноважень служби у справах дітей не входить здійснення перевірки правових дій батька на предмет викрадення спільної дитини та проведення відібрання дитини від батька ( а.с. 21).
Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Органами опіки та піклування є районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (пункт 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866).
Згідно висновку органу опіки і піклування, адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 30.04.2025 р. №3/9-60, орган опіки та піклування вважає за доцільне в інтересах дитини визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.109-110).
З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «HUNT v. UKRAINE» № 31111/04 від 07 грудня 2006 року у § 54 зазначено, що «… між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, при розгляді справи судом встановлено, що сторони разом не проживають, малолітня дитина сторін - син ОСОБА_5 , 2024 року народження, на час розгляду справи мешкає разом зі своєю матір'ю - позивачкою по справі. Мати дитини - позивачка по справі піклується про сина, вживає заходи щодо його обстеження та лікування, створила належні умови для проживання та виховання малолітнього сина, виконує свої батьківські обов'язки.
Батько дитини - відповідач по справі на даний час не проживає разом з дитиною, дитину передав позивачці. Доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач у період проживання дитини з ним та з матір'ю піклувався про неї, суду надано не було. Дніпровським міським центром соціальних служб здійснено вихід за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_3 , але двері ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки не відповідає; на засідання комісії з питань захисту прав дитини щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 вдруге не з'явився, про розгляд даного питання був повідомлений належним чином, що підтверджується висновком органу опіки та піклування (а.с.109-110).
Суд також приймає до уваги той факт, що навіть після початку розгляду справи в суді, відповідач в судові засідання не з'являвся та ним не було прийнято будь-яких заходів по поновленню виконання своїх обов'язків по відношенню до малолітньої дитини.
Суд же розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках / ч. 1 ст.13 ЦПК України/ і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень / ч. 3 ст. 12 ЦПК України/.
Вирішуючи цей спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них має проживати дитина, суд виходить із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своєї дитини, та перш за все, керуючись пріоритетом прав дитини, та маючи на меті ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам дитини.
Таким чином, при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, віку дитини, враховуючи забезпечення сталості соціальних зв'язків дитини з матір'ю,а також відсутність доказів негативного впливу матері на дитину, які б унеможливлювали її спільне проживання, чи негативно впливали на виховання та розвиток дитини, засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням забезпечення якнайкращих інтересів дитини, дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах, суд дійшов висновку про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд дійшов до висновку, про те, що найкращим інтересам малолітньої дитини буде відповідати визначення її місця проживання разом з матір'ю - позивачкою у справі ОСОБА_1 , що не є розлученням дитини з батьком, який не позбавлений права спілкування з дитиною, а також брати участь у її вихованні та забезпеченні, і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір'ю дитини щодо встановлення часу спілкування з дитиною, а у разі недосягнення такої згоди, за рішенням органу опіки та піклування або за судовим рішенням.
Суд зазначає, що визначення місця проживання дитини з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків. Батько дитини має право та обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.
На підставі викладеного, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265, 280 - 282, 289 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа: адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, адреса місцезнаходження: м.Дніпро, просп.Сергія Нігояна,77, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ: 44152814.
Повне рішення складено 27 червня 2025 року.
Суддя Л.П. Бабічева