Справа № 191/1345/25
Провадження № 2/191/623/25
23 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради про встановлення факту належності документу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
21.03.2025 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідача про встановлення факту належності документу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що постановою приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А. від 12.03.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в документах різне написання прізвища та імені, відсутні документи, підтверджуючі право власності спадкодавця на частку у вказаній квартирі та факту його державної реєстрації в ДРРПНМ.
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло, виданого 10 липня 2000 року виконкомом Синельниківської міської ради, квартира розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та членам його родини: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 . За життя у всіх документах прізвище зазначено як ОСОБА_7 , а при видачі свідоцтва про право власності на житло допущено помилку і зазначено ОСОБА_8 , через що позивач не має можливості оформити спадщину.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, та витребувано у Приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А. належним чином завірену копію спадкової справи №26/2023, заведену після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
14.04.2025 року до суду від Приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А. надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
У сьогоднішнє підготовче засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.3 та ч.4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , де батьками останнього записані: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.7).
25.12.1989 року ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_7 у зв'язку із державною реєстрацією шлюбу із ОСОБА_9 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.9-10).
20.04.1993 року ОСОБА_11 змінила прізвище на ОСОБА_12 у зв'язку із державною реєстрацією шлюбу із ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.11).
ОСОБА_2 на праві приватної власності належала 1/5 частка квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва на право власності на житло, видане виконкомом Синельниківської міської ради 03.08.2001 року (а.с.5).
При видачі вказаного свідоцтва на право власності на житло було невірно зазначено прізвище та ім'я сина позивача, а саме вказано « ОСОБА_4 », а правильно - « ОСОБА_2 ».
У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому повторно 22.11.2023 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, прізвище та ім'я сина позивача вказано - ОСОБА_2 , такі ж прізвище та ім'я зазначено у картці фізичної особи - платника податків, яка видана Синельниківською об'єднаною ДПІ 16.04.2007 року (а.с.7, 8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 03.04.2023 року Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.6).
Таким чином, виникли певні неузгодженості між документами, що посвідчують особу ОСОБА_2 та правовстановлюючим документом на житло, який було видано на ім'я « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_2 ».
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
Надані суду документи переконують суд в тому, що саме сину позивача належить свідоцтво на право власності на житло, видане виконкомом Синельниківської міської ради 03.08.2001 року, в частині 1/5 частки квартири.
Крім того, постановою приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А. від 12.03.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить померлому ОСОБА_2 у зв'язку з різним написанням прізвища та імені спадкодавця та співвласника на квартиру АДРЕСА_2 у свідоцтві про право власності на житло, а також у зв'язку із відсутності документів, підтверджуючих право власності спадкодавця ОСОБА_2 на частку у вказаній квартирі та факту його державної реєстрації в ДРРПНМ (а.с.4).
Згідно з змістом ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Черговість спадкування за законом передбачена ст.1258 ЦК України. Зокрема, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У роз'ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Як зазначено в п.п 4.18 п.4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з п. 24 зазначеної вище Постанови при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст.82 ЦПК України, підставами для звільнення від доказування є наявність обставин, які визнаються учасниками справи або таких, які визнано загальновідомими, наявність обставин, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На даний час позивач має намір оформити право власності на зазначену вище частину квартири, що залишилася після смерті сина, але через відсутність правовстановлюючих документів на неї, не може успадкувати майно.
При цьому, відповідно до приписів ч.4 ст.206 ЦПК України, суд переконався, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту належності документу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 12, 13, 15, 328, 1216-1218, 1220-1222, 1225, 1258-1259, 1264 ЦК України, суд
задовольнити позов ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради про встановлення факту належності документу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Встановити факт, що свідоцтво на право власності на житло, видане виконкомом Синельниківської міської ради 03.08.2001 року, в частині 1/5 частки квартири АДРЕСА_2 , на ім'я « ОСОБА_4 », належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/5 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення складено 27.06.2025 року.
Суддя О.І. Окладнікова