Справа № 191/1386/24
Провадження № 2/191/487/24
18 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого - судді Прижигалінської Т.В. за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мерцалов Максим Юрійович, до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 і після його смерті позивач ОСОБА_1 у січні 2022 року звернувся до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з земельних ділянок площами 2,2 га, 2,82 га, 1,2 га, розташованих на території Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, однак державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори, виконуючим обов'язки Другої Синельниківської державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв'язку з тим, що позивач не надав документів, підтверджуючих право власності на вказані земельні ділянки за померлим ОСОБА_3 . Згідно витягів з Державного земельного кадастру зазначені земельні ділянки належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 31 травня 2005 року серії ЯА №174013. Вказаний державний акт у позивача відсутній. Нотаріальною конторою було зроблено запит до Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області для отримання другого примірника державного акту на право приватної власності на землю, однак було отримано повідомлення про те, що другий примірник відсутній. На даний час позивач позбавлений можливості належним чином оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , а на підставі витягів з Державного земельного кадастру отримати свідоцтво про право на спадщину неможливо. Просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 2,2 га кадастровий номер: 1224882000:01:003:0102; площею 2,82 га кадастровий номер: 1224882000:01:003:0089; площею 1,2 га кадастровий номер: 1224882000:01:002:0079.
Представник позивача завчасно надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача завчасно надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Заперечень проти позову не мають.
Представник третьої особи Другої Синельниківської державної нотаріальної контори надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про народження батьком позивача ОСОБА_4 є ОСОБА_3 .
Як вбачається з копії свідоцтва про зміну імені позивач ОСОБА_4 змінив своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Постановою державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори, виконуючою обов'язки Другої Синельниківської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих право власності за померлим ОСОБА_3 на вищезазначені земельні ділянки.
Нотаріальною конторою було зроблено запит до Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області для отримання другого примірника державного акту на право приватної власності на землю, однак було отримано повідомлення про те, що другий примірник відсутній. Вказаний факт підтверджується копією відповіді №493-299-24 від 07 лютого 2024 року.
У витягах з Державного земельного кадастру батько позивача ОСОБА_3 вказаний як власник, однак право власності на земельні ділянки у передбаченому законом порядку за ним не було зареєстровано.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися вніслідок його смерті.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті батька позивач своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини і вважається таким, що прийняв спадщину.
Однак, виходячи зі змісту ст.1218 ЦК України в порядку спадкування спадкоємець меже отримати лише ті права та обов'язки, які належали спадкодавцю.
Суд вважає, що обраний відповідачем спосіб захисту не відповідає чинному законодавству щодо спадкування, оскільки постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що позивач документів, підтверджуючих право власності на земельні ділянки за померлим ОСОБА_3 , не надав.
Таким чином, отримання позивачем в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності на земельні ділянки на підставі судового рішення є неможливим, оскільки права власності за спадкодавцем не було зареєстровано у передбаченому законом порядку.
Крім того, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17; від 16 червня 2021 року у справі № 752/3612/19.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 466/5010/17; від 03 листопада 2021 року у справі № 756/6840/16; від 17 серпня 2022 року у справі № 520/2157/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №697/2177/19 зазначено, що незалучення до участі у справі про визнання права власності на майно в порядку спадкування в якості співвідповідачів усіх спадкоємців є підставою для відмови у задоволенні позову. При наявності спадкоємців територіальна громада в особі відповідної ради не є належним відповідачем у справі.
Оскільки іншим спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , яка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини згідно спадкової справи №287/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з чим саме вона, а не Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області є належним відповідачем.
Представник позивача клопотань про заміну неналежного відповідача належним або про залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача не заявляв.
Таким чином, суд вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не є встановленими і приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256, 1216, 1217, 1220, 1223, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 51, 141, 256, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мерцалов Максим Юрійович, до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - відмовити у повному обсязі.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська