Справа № 206/3174/25
Провадження № 3/206/1234/25
27 червня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю секретаря с/з Содоль М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 №343307 від 27.05.2025, встановлено, що 27.05.2025 о 14 год. 30 хв. в м. Дніпро, вул. Зимових Походів, біля буд. 5, водій автомобіля ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Atego 815 державний номерний знак НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на перешкоду (в'їзні ворота). В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В судове засідання, правопорушник ОСОБА_1 , не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв, а відтак суд вирішив розглядати справи за відсутності ОСОБА_1 .
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 124КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №343307 від 27.05.2025, схемою місця ДТП від 27.05.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Як роз'яснено в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з положенням ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 , на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ст.ст.251-252, 283-284 Кодексу України про адміністративне правопорушення та ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Поштаренко