Справа № 206/1513/25
Провадження № 2/206/1275/25
26.06.2025 м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Нестеренко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової В.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ«ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.11.2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання анкети-заяви № 300012339 про акцепт публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД», відповідно до умов якого відповідачці було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 27338,98 грн. на строк 1827 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.1 та 1.2 розділу 3 кредитного договору позичальник просить банк відкрити рахунок, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за угодою та надати йому кредит шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового перерахування з рахунку згідно з дорученням клієнта, викладеним у п. 3 даної заяви.
Згідно з п. 3.1 та 3.2 розділу 3 кредитного договору в дату оформлення реструктуризації позичальник просить перерахувати в безготівковому порядку з рахунку на рахунки споживчих кредитів суму кредиту та в день надходження на рахунки споживчих кредитів суми грошових коштів в безготівковому порядку списати з рахунків споживчих кредитів наявну в нього заборгованість по первісним кредитним договорам на дату такого списання і направити її на погашення такої заборгованості.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок споживчих кредитів позичальниці, що підтверджується виписками за кредитним договором.
Відповідачкою умови договору в повному обсязі не виконувалися, тому 25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300012339 від 30.11.2021 року.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 300012339 від 30.11.2021 року становить 43708,49 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 25391,61 грн.; заборгованість за відсотками - 18316,88 грн.
Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором та суму судового збору сплачену відповідачем за звернення до суду з даною вимогою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме погодилася із сумою заборгованості за тілом кредиту, проте відносно нарахованих відсотків заперечувала так як між нею та Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» було укладено угоду, щодо реструктуризації боргу, за яким вона частково, в узгоджені між сторонами періоди сплачувала суму основного боргу, без нарахування процентів, але первісний кредитор, під час виконання угоди про реструктуризацію вирішив чомусь відступити право вимоги за кредитним договором позивачу, тобто новому стягувачу, про що її не було повідомлено, як зазначено у договорі. Також зазначила, що нарахування відсотків є невірними, так як вона за професією є бухгалтером, та при вивченні розрахунків нарахування відсотків, наданих до позову, виявила відсутність врахування наданої їй реструктуризації боргу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступні підстави.
Судом встановлено, що 30.11.2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання анкети-заяви № 300012339 про акцепт публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД», відповідно до умов якого відповідачці було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 27338,98 грн. на строк 1827 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Факт укладення договору, отримання кредитних коштів, наявності заборгованості за кредитним договором відповідачкою не заперечено, тому суд досліджує докази, що стосуються заявленого відповідачкою в судовому засіданні відносно відсутності необхідності сплачувати проценти за користуванням кредиту.
Так згідно долученого до матеріалів справи Графіку платежів за продуктом Реструктуризація 45, визначені періоди платежів та суми, які підлягають до сплати. Серед цих сум зазначені і проценти за користування кредитом. Цей графік підписано відповідачкою 30.11.2021 року, а інформація відображена у ньому є актуальною до 31.12.2021 року. Тобто цей графік є підтвердженням укладення між сторонами угоди, якою відповідачку, можливо звільнено від обов'язку сплачувати проценти за користуванням кредитом.
Угода про реструктуризацію кредитної заборгованості - це договір між кредитором та позичальником, який змінює умови погашення кредиту. Це може включати зниження процентної ставки, збільшення терміну кредитування, або інші зміни, що полегшують виплату боргу для позичальника. Реструктуризація можлива, коли позичальник зіткнувся з фінансовими труднощами і не може виконувати поточні умови кредитного договору.
Проте до матеріалів справи позивачем угоду щодо «Реструктуризація 45» не додано.
Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту 300012339 від 30.11.2021 борг ОСОБА_1 складає 43708,49 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 25391,61 грн.; заборгованість за відсотками - 18316,88 грн.
25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300012339 від 30.11.2021 року.
Проти правомірності укладення даного договору факторингу відповідачкою також не заперечено.
Сплату позивачем первісному кредитору підтверджено відповідною платіжною інструкцією.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частина 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком, наданим позивачем.
Реструктуризація боргу за кредитним договором - це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Реструктуризація зобов'язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, позивачем не надано угоди щодо реструктуризацію боргу, ймовірно укладеної між первісним кредитором та відповідачкою, про укладення якої свідчить графік платежів за продуктом Реструктуризація 45. Тобто доказів необхідності сплати відповідачкою процентів позивачем в повному обсязі не доведено, бо відповідачкою цей обов'язок в судовому засіданні заперечено.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, але за вирахуванням суми відсотків за користування кредитними грошима.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги було задоволено частково, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265, 280-284, 288 ЦПК України, ст.ст.11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 300012339 від 30.11.2021 у розмірі 25391 (двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 61 коп. та сплачений судовий збір в пропорційному до задоволенню позовних вимог розмірі 1407 (тисячу чотириста сім) грн. 17 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, legal@kredytkapital.com.ua
Відповідач: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2
Суддя: Т.В. Нестеренко