Справа № 214/375/21
2/214/447/25
Іменем України
27 червня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Малаховської І.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Мигуль А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту споживачів, -
Установив:
Короткий зміст позовних вимог.
1.Позивачі звернулись 18.01.2021 року до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту споживачів, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут».
Аргументи учасників справи.
2.В обґрунтування позовних вимог зазначається, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 між ними (позивачами) та АТ «ОГС «Криворіжгаз» укладено Типовий договір постачання природного газу споживачам. Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір), цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) направляє споживачеві інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплату рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Доказом факту приєднання всіх споживачів до Типового договору вважають щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Позивачі зазначали, що права та обов'язки споживачів виникли з однієї підстави та що предметом цього спору є однорідні права та обов'язки. Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV Ціна, порядок обліку та оплати природного газу , розділом V Права та обов'язки споживача та розділом VІ Права і обов'язки постачальника . Зміст Типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 передбачає, що права та обов'язки для всіх споживачів є ідентичними.
Сумлінно виконуючи всі умови даного договору, вони регулярно оплачували рахунки за спожитий природний газ згідно з договором та в терміни, визначені в рахунках.
АТ «ОГС «Криворіжгаз» встановило на будинок АДРЕСА_1 , у якому вони проживають, загальнобудинковий вузол обліку газу.
У листопаді 2016 року позивачам стало відомо про те, що для них ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «ОГС «Криворіжгаз», в односторонньому порядку, з 01 жовтня 2016 року почало нараховувати об'єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу.
Також вважають, що забезпечити комерційний облік природного газу кожному споживачу будинку АДРЕСА_1 зобов'язане газорозподільне підприємство - АТ «ОГС «Криворіжгаз». Згідно зі структурою тарифу для споживачів на послуги розподілу природного газу АТ «ОГС «Криворіжгаз» у період з 2011 року до теперішнього часу закладається встановлення квартирних лічильників газу, що передбачено ст. 3 Закону України від 16 червня 2011 року № 3533-VI «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі - Закон № 3533-VI), де визначено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території.
В позовних вимогах позивачі просять суд:
- визнати незаконними дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу у будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» демонтувати загальнобудинковий вузол обліку газу;
- визнати незаконним встановлений АТ «ОГС «Криворіжгаз» режим нарахування об'ємів природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для позивачів;
- зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» з 01.10.2016 поновити для позивачів режим нарахування природного газу відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників;
- визнати за позивачами право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «ОГС «Криворіжгаз»;
- визнати, що АТ «ОГС «Криворіжгаз», відповідно до ст. 6 Закону № 3533-VI, зобов'язано за свій рахунок в термін до 01.01.2021 здійснити встановлення індивідуальних газових лічильників в квартирах позивачів.
3. Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву та 19 лютого 2021 року надав його до суду. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується в повні мірі з пред'явленими позовними вимогами вважаючи, що споживачів природного газу за адресою АДРЕСА_1 забезпечено облік природного газу відповідно до Закону № 3533-VI у зв'язку із встановленням загальнобудинкового приладу обліку природного газу. Зазначає, що позивачами вибраний невірний спосіб захисту прав, оскільки зобов'язання із встановлення в квартирах споживачів газових лічильників є неефективним. Також відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності оскільки загально будинковий лічильник було встановлено і опломбовано 03.12.2016 року.
Також, відповідачем 14.01.2022 року подані до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що до 20.01.2018 року питання про встановлення загально будинкових лічильників регулювалось на рівні підзаконних НПА. Під час встановлення даного лічильника права позивачів не були порушені, відповідачем були виконані всі вимоги чинного законодавства. Будинок АДРЕСА_1 мають представляти 66 споживачів (60 квартир) але до суду звернулись декілька.
Процесуальні дії у справі.
4. 20 січня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
5. 22 лютого 2021 року судом зупинено провадження у справі до ухвалення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 212/5836/17.
6. 15 грудня 2021 року провадження у справі відновлено.
7. Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини справи, встановлені судом.
8. Позивачі проживають у будинку АДРЕСА_1 . Позивачі є споживачами природного газу, а відповідач - Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.
9. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору розподілу природного газу, що є у загальному доступі на офіційному сайті АТ «ОГС «Криворіжгаз», цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
10. У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі ГРС.
11. Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом ІІІ «Умови передачі природного газу Споживачу», розділом V «Порядок обліку природного газу, що передається Споживачу», розділом VІ «Порядок розрахунків та розділом VІІ Права і обов'язки Сторін».
12. Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору, АТ «ОГС «Криворіжгаз» взяло на себе зобов'язання постачати природний газ споживачам в необхідних об'ємах (обсягах), а позивачі взяли на себе зобов'язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
13. З відзиву вбачається, що АТ «ОГС «Криворіжгаз» було встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , який введений в експлуатацію з 01.04.2017 року.
14. Лічильник АТ «ОГС «Криворіжгаз» було опломбовано 06.12.2016 року, про що свідчить акт пломбування комерційного вузла обліку газу (а.с.105)
Джерела права та оцінка аргументів сторін.
15. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
16. Згідно ст.21 зазначено Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Відповідно до п.п.3, 4, 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.
17. В преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», встановлено, що цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
- засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики;
- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
- норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
18. Згідно зі ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.
19. Згідно ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
20. Відповідно до ч.1 ст.14 вказаного вище Закону, залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи, зокрема, перша група - це житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тарифи на газопостачання відносяться до першої групи.
21. Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.20 цього Закону, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.1 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
22. Як зазначено у ч.1 ст.30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій.
При цьому, правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом № 3533-VI.
23. Відповідно до гл.1 розд.1 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
АТ «ОГС «Криворіжгаз» є Оператором ГРМ.
24. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 3533-VI, фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно з положеннями ст.6 вказаного Закону та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абз.4 пп. а п.2 ч.1 ст.6 зі змінами, внесеними Законами № 2260-VIII від 21.12.2017, № 1338-IX від 05.03.2021, - тільки для приготування їжі - до 01.01.2023).
25. Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
26. За положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №150 від 28.12.2011 Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу.
Відповідно до додатку №1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м природного газу, які становили 6,96 грн., а згідно з додатком №1 до постанови №1625 від 27.09.2016, у структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м становлять 25,20 грн.
27. При вирішенні питання, за чий рахунок повинно проводитися фінансування робіт з оснащення лічильниками газу, суд керувався ч.1 ст.3 Закону № 3533-VI, згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
28. На відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.
Зазначений висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018.
29. Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3533-VI зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі у строки до 1 січня 2023 року.
Відмова АТ «ОГС «Криворіжгаз» встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів.
30. З урахуванням статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним.
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Закону № 3533-VI, в редакції від 20 січня 2018 року, загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
31. Спір між сторонами виник з приводу неправомірного встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на будинок АДРЕСА_1 та зміну відповідачем Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» в односторонньому порядку режиму нарахування природного газу побутовим споживачам.
До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами.
32. Приписами абзаців третього-п'ятого пункту 4 Тимчасового положення (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46) передбачено, що:
- ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи;
- встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку;
- власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.
33. Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРС, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора газорозподільної системи та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких у повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору газорозподільної системи в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
34. З наведених положень вбачається, що до 20 січня 2018 року оператор газорозподільної системи мав право встановити загальнобудинковий лічильник природного газу, врегулювавши з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.
Отже для встановлення загальнобудинкового лічильнику природного газу оператор газорозподільної системи не міг діяти в односторонньому порядку оскільки повинен був в договірному порядку врегулювати з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.
35. Також відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку.
У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку (частина друга статті 382 ЦК України), частина перша статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Таким чином, будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування - всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності.
36. Встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу не є винятком з цього загального висновку, адже здійснюється з безпосереднім втручанням в інженерні мережі будинку, а сам прилад обліку, будучи приєднаним до мереж будинку, стає невід'ємною складовою частиною останніх, перестає існувати як окрема річ і бути об'єктом права власності оператора газорозподільної системи. Об'єкт же права власності співвласників багатоквартирного будинку зазнає фізичних змін. За відсутності згоди співвласників такі зміни можуть кваліфікуватися або як правопорушення, або як допустиме обмеження права власності.
37. Разом з тим відповідно до однозначних приписів частини сьомої статті 319 та частини другої статті 321 ЦК України обмеження права власності можуть бути запроваджені виключно законом.
Тобто з урахуванням положень абзацу другого частини другої статті 4 ЦК України такі обмеження можуть бути встановлені виключно нормативно-правовим актом, що має юридичну силу закону України. Зазначене кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до яких правовий режим власності визначається виключно законами України.
38. Таким чином, слід вважати, що оператор газорозподільної системи, який в односторонньому порядку встановив для багатоквартирного будинку загальнобудинковий лічильник природного газу, як до 20 січня 2018 року, так і після цієї дати діяв з порушенням вимог законодавства.
Зазначений висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у справі № 212/5836/17 від 26.10.2021.
39. Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ОГС «Криворіжгаз» було встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , який введений в експлуатацію з 01.04.2017 року.
В той же час, відповідачем не надано суду доказів того, що при встановленні вказаного загальнобудинкового вузла обліку природного газу ним було отримано згодою власників квартир будинку АДРЕСА_1 .
За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення АТ «ОГС «Криворіжгаз» в односторонньому порядку для багатоквартирного будинку будинку АДРЕСА_1 загальнобудинкового лічильника природного газу відбулось з порушенням законодавства.
40. Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Тому для застосування такої санкції, як визначення фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, має бути встановлений факт відмови споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок оператора ГРМ.
Таким чином, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону № 3533-VI, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 01 січня 2023 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, визначеними Кабінетом Міністрів України.
41. У спірний період наступними постановами Кабінету Міністрів України врегульовано облік природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників:
- постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою затверджені норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, що підлягають застосуванню до послуг з постачання природнього газу населенню з 01 лютого 2016 року і до 07 лютого 2019 року;
- постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами», якою затверджені норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, що підлягають застосуванню до послуг з постачання природнього газу населенню з 08 лютого 2019 року і до 06 березня 2019 року;
- постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143 «Питання споживання природного газу», якою затверджені норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, що підлягають застосуванню до послуг з постачання природнього газу населенню з 07 березня 2019 року (і до затвердження Кабінетом Міністрів України нових норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників).
42. Що стосується позовної вимоги про демонтування загальнобудинкового вузла обліку газу у будинку АДРЕСА_1 суд приходить до висновку, що вказана вимога є передчасною.
43. Стосовно клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
44. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.
45. З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачами заявлено негаторний позов, тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані наслідки спливу позовної давності.
46. За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а враховуючи звільнення позивачів від сплати судового збору за позовними вимоги про захист прав споживачів, з АТ «ОГС «Криворіжгаз» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 3632,00 грн.
47. В зв'язку відмовою в позові в іншій частині вимог на рахунок держави слід віднести судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816, 00 грн.
Відповідно до ст. ст. 4, 256, 267, 319, 321, 382, 387, 391, 526, 626, 629, 633, 634, 641, 642 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту споживачів - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку в будинку, розташованому за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Зобов'язати акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» поновити споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 режим нарахування природного газу населенням відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу у разі відсутності газових лічильників.
Визнати право на безкоштовне забезпечення індивідуальними газовими лічильниками за рахунок акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у порядку захисту споживачів, які проживають в будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язати акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» за свій рахунок здійснити встановлення індивідуальних газових лічильників природного газу в квартирах побітових споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на користь держави судовий збір в розмірі 3632,00 гривень.
Судові витрати в розмірі 1816,00 грн. віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивачі: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
ОСОБА_5 : ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
ОСОБА_6 : ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Відповідач: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», ЄДРПОУ 03341397, юридична адреса: 50051, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, буд.1.
Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», ЄДРПОУ 39572652, юридична адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд.2.
Суддя І.Б. Малаховська