Справа № 190/1038/25
Провадження №2/190/501/25
20 червня 2025 року м.П»ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., за участю секретаря Пронської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
Позивач ТОВ«ФК «Ейс» звернувся через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №141172 від 22.05.2024 року у розмірі 25927,50 грн., судових витрат у розмірі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 7000, 00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.05.2024 року між ТОВ «ФК Кредіплюс» та відповідачем було укладено кредитний договір №141172 в формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Згідно умов договору ТОВ «ФК Кредіплюс» надало відповідачу кредит (загальний розмір) в сумі 22892,00 грн., з яких 19000,36 грн. перераховано на рахунок позичальника, а 3891,64 грн. перераховано шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, яка нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення даного договору за ставкою 17.00% від загальної суми кредиту. Строком на 126 днів, тобто до 25.09.2024 року. 10.10.2024 року ТОВ «ФК Кредіплюс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №10102024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №141172 від 22.05.2024 в сумі 25927,50 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 25927,50 грн., з яких: 17584,51 грн. - заборгованість за кредитом; 7742,99 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам та комісії за кредитним договором. В зв'язку із чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою судді від 23.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому в позовній заяві просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2024 року між ТОВ «ФК Кредіплюс» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №141172 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора 9е29d674 та відправлено на номер телефону відповідача НОМЕР_1 .
22.05.2024 ТОВ «ФК Кредіплюс» ініціювало переказ коштів згідно договору №141172 від 22.05.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФК Кредіплюс».
Згідно п.2.2.1 цього договору сума (загальний розмір) кредиту становить 22892,00 грн, яка надається не підзініше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 19000,36 грн. на №рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3891.64 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Пунктом 2.5. договору передбачена- Комісія за надання кредиту яка складає 3891,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Пунктом 2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних . Тип процентної ставки - фіксована . Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний
Відповідно до п.2.6. загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 22.05.2024 р. (дата надання кредиту) по 25.09.2024р.
Відповідно до виписки з особового рахунку за період з 10.10.2024 року по 25.03.2025 року відповідач має заборгованість за кредитним договором №141172 від 22.05.2024 року становить 25927,50 грн..
10.10.2024 року ТОВ «ФК Кредіплюс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №10102024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 141172 від 22.05.2024 року в сумі 25927,50 грн.
Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією №5179 від 12.12.2024 року яка свідчить про виконання фактором своїх обов'язків за вищевказаним договором факторингу.
Всупереч умов договору №141172 від 22.05.2024 року відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 25927,50 грн., з яких: 17584,51грн. - заборгованість за кредитом, 7742,99 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам, 600,00 грн.-комісія за кредитним договором.
Відповідно до ст.526,527 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.
Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким ,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами , то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотків.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором належним чином не виконав, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
Так, при зверненні до суду з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
У відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, у матеріалах справи (сформованих в системі «Електронний суд») наявний Договір про надання правової допомоги укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» №04/02/25-01 від 04.02.2025 року, за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору.
Окрім цього, 04.02.2025 між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено додаткову угоду №30 до договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 року , за умовами якого адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , №4.
Згідно з Актом прийому - передачі наданих послуг від 04.02.2025 Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надані юридичні послуги на суму 7000 грн..
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката.
Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, суд звертає увагу, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,5,9 ст.141 ЦПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи та сталу судову практику цієї категорії справ, відсутність необхідності у витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, що полягав у складенні позовної заяви уніфікованого /шаблонного/ зразка, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є явно завищеним.
Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 141, 265, 354 ЦПК України,суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»: заборгованість за Договором про споживчий кредит №141172 від 22.05.2024 року у розмірі 25927 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) гривень 50 коп., в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422,20 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 4000 грн., а всього стягнути 32349 (тридцять дві тисячі триста сорок дев'ять) грн 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .
Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева