24 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/1630/24
Провадження № 22-ц/820/961/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 6 березня 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст первісних позовних вимог
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
ОСОБА_1 зазначив, що з 14 жовтня 2009 року його батько ОСОБА_3 перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, за час якого вони набули у спільну сумісну власність автомобіль «RENAULT Logan», 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частки автомобіля, яку сторони успадкували в рівних частинах. Відтак позивач є власником частки автомобіля, а відповідачка - частки автомобіля. Автомобіль є річчю неподільною, внаслідок чого частки сторін не можуть бути виділені в натурі. ОСОБА_2 не володіє автомобілем і не має права на керування ним, а спільне користування сторонами автомобілем не можливе. Водночас припинення права власності відповідачки на автомобіль не завдасть їй істотної шкоди. Згідно з висновком експерта №02/08/24 від 8 серпня 2024 року ринкова вартість автомобіля становить 279 417 грн 18 коп., у зв'язку з чим позивач вніс на депозитний рахунок суду вартість належної ОСОБА_2 частки у спільному майні в розмірі 209 562 грн 18 коп. (279417,18:4?3).
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд припинити право власності ОСОБА_2 на частку в автомобілі з виплатою їй грошової компенсації вартості цієї частки в сумі 209 562 грн 18 коп. і визнати за ним право власності на належні ОСОБА_2 частки автомобіля.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
ОСОБА_2 зазначила, що вона є власницею частки автомобіля, а ОСОБА_1 - власником частки автомобіля. Спільне володіння та користування автомобілем є неможливим, автомобіль є неподільною річчю, а частка відповідача у спільному майні є незначною. Припинення права власності ОСОБА_1 на частку в автомобілі вартістю 69 854 грн 29 коп. не завдасть йому істотної шкоди.
За таких обставин ОСОБА_2 просила суд припинити право власності ОСОБА_1 на частки автомобіля та визнати за нею право власності на цю частку.
Процесуальні дії суду першої інстанції
Суд ухвалою від 25 жовтня 2024 року прийняв зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2025 року, в якому хвалою від 5 березня 2025 року виправлено описку, в первісному позові відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_1 на частку у праві власності на автомобіль.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку у праві власності на автомобіль, яка належала ОСОБА_1 .
Виплачено ОСОБА_1 компенсацію вартості за частку у праві власності на автомобіль у розмірі 69 854 грн 29 коп., які внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок згідно квитанції №9361-7388-9972-0879 від 26 листопада 2024 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 211 грн 20 коп. судового збору.
Повернуто ОСОБА_1 грошові кошти (вартість частки майна), що внесені на депозитний рахунок в сумі 209 562 грн 88 коп. відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №21 від 19 серпня 2024 року.
Додатковим рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 6 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн і судовий збір у розмірі 1 849 грн 50 коп.
Суд керувався тим, що автомобіль належить сторонам на праві спільної часткової власності, зокрема частки автомобіля належить ОСОБА_2 , а частки автомобіля - ОСОБА_1 . Частка ОСОБА_1 в автомобілі є незначною, спільне володіння та користування автомобілем є неможливим, автомобіль є неподільною річчю. Припинення права власності ОСОБА_1 на частку в автомобілі не завдасть йому істотної шкоди, внаслідок чого зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Оскільки припинення права власності ОСОБА_2 на частку в автомобілі завдасть істотної шкоди її інтересам, то підстави для задоволення первісного позову відсутні.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що у зв'язку з розглядом справи ОСОБА_2 понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. Однак із урахуванням принципів розумності та співмірності з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід присудити 15 000 грн цих витрат. Також ОСОБА_1 має відшкодувати ОСОБА_2 1 849 грн 50 коп. обґрунтовано понесених витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у стягненні судових витрат посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд поклав на ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких не підтверджується належними доказами та не узгоджується з попереднім розрахунком суми судових витрат. Крім того, заявлений ОСОБА_2 до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не є реальним і співмірним, а заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважності причин неподання нею доказів про витрати на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 не подала відзив на апеляційну скаргу.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
ОСОБА_1 не оскаржує основне рішення суду. Крім того, апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності додаткового рішення суду в частині стягнення судового збору. Отже згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині основне та додаткове рішення суду не переглядаються.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не застосував норми статей 83, 141, 183 ЦПК України.
У зв'язку з порушенням норм процесуального права додаткове рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню із залишенням без розгляду в цій частині заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
На підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 вересня 2024 року (т. 2 а.с. 1) адвокат Лозюк С.Ф. (адвокат) надавав Боднарюк А.В. (клієнт) професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору оплату за надання правничої (правової) допомоги клієнт сплачує адвокату протягом 3 (трьох) календарних днів на підставі рахунку-фактури, в якому зазначається вартість наданих послуг. Такий строк (три календарних дні) обчислюється з моменту направлення адвокатом рахунку-фактури клієнту особисто під розписку або на електронну адресу клієнта, зазначену в реквізитах до даного договору (пункт 3.1). Ціною договору є сума вартості всіх наданих послуг, перелік яких вказаний у акті наданих послуг або в додатках до даного договору (пункт 3.2).
Разом із зустрічним позовом (нова редакція) (т. 1 а.с. 125-127) ОСОБА_2 подала суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Так, ОСОБА_2 повідомила суд, що вона понесла витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2 422 грн 40 коп., а також очікує понести судові витрати у розмірі 10 000 грн.
25 лютого 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 понесених нею витрат на правову допомогу та судового збору (т. 2 а.с. 5). До цієї заяви ОСОБА_2 додала рахунок-фактуру від 24 лютого 2025 року, акт виконаних робіт від 25 лютого 2025 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 13 від 25 лютого 2025 року.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини дев'ятої статті 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Статтею 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
За змістом частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Як передбачено частиною четвертою статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Згідно зі статтею 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №295/2533/23 зроблено висновок, що заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тому подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_2 не подала доказів направлення (надання) копії цієї заяви з відповідними доказами іншим учасникам процесу, а саме позивачу-відповідачу ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Іваницькому А.М. Також ОСОБА_2 не надала указаним особам копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 вересня 2024 року (т. 2 а.с. 1), що в цілому перешкодило позивачу-відповідачу ОСОБА_1 та адвокату Іваницькому А.М. подати суду аргументовані заперечення про нереальність і неспівмірність розміру таких витрат.
За таких обставин заява ОСОБА_2 у частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та розглянув заяву ОСОБА_4 про стягнення витрат на правничу допомогу по суті заявлених вимог.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції не застосував правильно норми процесуального закону та розглянув помилково заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, а тому ухвалене ним додаткове рішення в оскаржуваній частині не може залишатися в силі.
Заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 183, 374, 377, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 6 березня 2025 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 червня 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Ніколова С.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 5