Справа № 607/16246/24Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/817/583/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
18 червня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
секретар - Панькевич Т.І.
з участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Вароди П.Б., представника ОСОБА_2 - адвоката Стретович І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Стретович Інни Сергіївни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року у справі №607/16246/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано у 2023 році. У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 20 січня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 разом із малолітньою донькою ОСОБА_3 виїхали за межі території України до Англії.
Для захисту своїх особистих немайнових прав ОСОБА_1 звернувся з заявою до Високого суду юстиції Англії та Уельсу щодо примусового повернення дитини в Україну, згідно з положеннями Гаазької Конвенції 1980 року.
Рішенням Відділення з сімейних справ Високого суду юстиції Англії та Уельсу від 01 грудня 2023 року у справі №РБ23Р00307, що набрало законної сили 01 грудня 2023 року, наказано дитину ОСОБА_3 , відповідно до статті 12 Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року матір'ю-відповідачкою, в примусовому порядку повернути до України.
На виконання вимог рішення Високого суду юстиції Англії та Уельсу ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою повернулися в Україну, однак ОСОБА_2 продовжує створювати перешкоди у спілкуванні позивача з малолітньою ОСОБА_3 2019 р.н., порушує своїми діями не тільки права ОСОБА_1 як батька, а й суперечить інтересам дитини.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що він до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої та не погашеної судимості не має, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, на роботі характеризується позитивно. На підтвердження даних фактів додає довідки та характеристику з місця роботи.
Вказує, що усвідомлює свої батьківські обов'язки, має великі почуття та бажання виховувати свою дитину та спілкуватися з нею.
Посилаючись на наведене, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення графіку побачень та спілкування батька з дитиною:
-кожного понеділка, середи та п'ятниці з 17 год до 21 год за межами місця проживання дитини та без присутності матері та інших осіб;
- кожної першої та третьої суботи, другої та четвертої неділі місяця з 9 год по 21 годину за межами місця проживання дитини та без присутності матері та інших осіб;
-зустрічі у день народження ОСОБА_1 та день народження його матері (бабусі по лінії батька) за межами місця проживання дитини та без присутності матері та інших осіб;
-зустрічі у день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та святкові дні;
-забезпечення можливості безперешкодного спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через телефонний зв'язок;
- забезпечення можливості відвідувати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та під час хвороби.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року позов задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з боку матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом визначення батькові дитини ОСОБА_1 , наступних способів спілкування з дитиною ОСОБА_3 :
-кожного вівторка, четверга місяця в часовий проміжок з 17:30 години до 21:00 години;
-кожної неділі місяця в часовий проміжок з 10:30 години до 17:30 години;
-03 грудня кожного року, в часовий проміжок з 17:30 години до 21:00 години;
-в інші дні та години місяця спілкування можуть відбуватися за попередньою домовленістю між батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , або за допомогою сервісу зв'язку або відеозв'язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype.
Побачення та спілкування з дитиною повинні відбуватися, за згодою дитини, без присутності матері ОСОБА_2 , в місцях культурно - розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, з обов'язковим здійсненням повернення дитини за місцем проживання матері ОСОБА_2 , або за місцем визначеним ОСОБА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_1 , не порушувати графік спілкування з дитиною ОСОБА_3 , придбати та передати ОСОБА_2 , мобільний пристрій з підтримкою зв'язку або сервісу відеозв'язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype, з постійною оплатою послуг зв'язку та інтернету, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, навчати, матеріально допомагати та слідкувати за станом її здоров'я.
Зобов'язати ОСОБА_2 , поважати батьківські права ОСОБА_1 , здійснювати передачу дитини у визначені дні та години, повідомити місце повернення дитини, організовувати спілкування дитини за попередньою їх згодою в режимі зв'язку або відеозв'язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype та не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом не надав належних і допустимих доказів, які могли б свідчити про наявні перешкоди, які чинить ОСОБА_2 у спілкуванні батька з донькою.
Вказує на те, що позивач не скористався своїм правом на вирішення даного питання у позасудовому порядку, зокрема, не звертався до органів опіки та піклування для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, задля реалізації своїх батьківських прав.
Також ОСОБА_2 в апеляційній скарзі звертає увагу на вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно неї, що є порушенням прав людини та захищається Європейськими Конвенціями та Законом України.
Вказує, що нею неодноразово наголошувалось при розгляді справи у суді першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в присутності малолітньої дитини, також звертає увагу, що судом першої інстанції не взято до уваги пояснення її брата - ОСОБА_4 , який підтвердив жорстоку поведінку та негідне ставлення ОСОБА_1 до неї.
Також не погоджується з встановленим судом способом та графіком спілкування позивача з дитиною, оскільки судом не враховано інтереси дитини, відвідування нею гуртків, також звертає увагу на рекомендації щодо режиму сну для дітей відповідного віку, зокрема на те, що час, до якого тривають побачення батька з донькою (21 год) не дає можливості дитині вчасно підготуватись та налаштуватись на сон.
У відзиві ОСОБА_1 заперечує щодо апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вказує, що ОСОБА_2 на виконання рішення Відділення з сімейних справ Високого суду юстиції Англії та Уельсу від 01.12.2023 року повернулася з донькою в Україну, однак надалі продовжує чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з донькою, переховується.
Також звертає увагу суду на те, що порушення режиму сну дитини через побачення з батьком є надуманими відповідачкою, адже час побачень не виходить за межі розумного розпорядку дня дитини. Також вказує, що ОСОБА_2 не надала жодних доказів, які стверджували б, що донька пропускає гуртки чи має розлади сну через побачення з батьком.
Щодо тверджень ОСОБА_2 про вчинення ним домашнього насильства в присутності доньки, вважає що заяви та пояснення родичів є суб'єктивними та не можуть вважатися достовірними та безстронніми доказами, оскільки мають упереджений контекст та зацікавленість.
Відтак вважає, що має право на реалізацію свого особистого немайнового права як батька щодо спілкування з дитиною та участі у її вихованні з метою забезпечення її сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Стретович І.С., яка доводи апеляційної скарги підтримала, ОСОБА_1 та його представника адвоката Вароди П.Б., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Обставини справи.
21 жовтня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.05.2023 року.
У шлюбі у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 29 березня 2023 року).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради (Комісії з питань захисту дітей) від 28 квітня 2023 року №106, вирішено вважати недоцільним встановлення участі у вихованні дитини та у разі потреби порядку побачень з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька ОСОБА_1 у зв'язку з перебуванням дитини разом з матір'ю за межами України та рекомендовано батькові повернутися до розгляду даного питання після повернення ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на територію України.
Рішенням Відділення з сімейних справ Високого суду юстиції Англії та Уельсу від 01 грудня 2023 року у справі №FD23Р00307, що набрало законної сили 01 грудня 2023 року, наказано дитину ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідно до статті 12 Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року матір'ю-відповідачкою, в примусовому порядку повернути до України.
На виконання вищевказаного рішення суду ОСОБА_2 разом із малолітньою донькою ОСОБА_5 повернулися до України і проживають на даний час за адресою АДРЕСА_1 .
Дитина ОСОБА_3 закінчила КЗ «Луцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №16 Луцької міської ради, відвідує заняття з образотворчого мистецтва в студії «Чарівний пензлик» та заклад дошкільної освіти Happy Kids Club.
Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 18.12.2024 року №1925, орган опіки і піклування рекомендує встановити такий графік спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 : кожної першої та третьої суботи місяця з 11.00 год до 14.00 год; кожної другої та четвертої неділі місяця з 11.00 год до 14.00 год; побачення проводити у місцях культурно-розважального характеру, за бажанням дитини та в присутності матері, інші побачення з дитиною - за домовленістю.
Відповідно до листів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №П-21/6/01-23 від 05.10.2023, №П-22/6/01-23 від 05.10.2023, ОСОБА_1 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої та не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Згідно з довідок КП «Тернопільський обласний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ТОР від 29.03.2023, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.
ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з розвитку у ПП «Продекспорт» та характеризується позитивно, що стверджується характеристикою та довідкою, виданою ПП «Продекспорт».
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною є реалізацією матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Отже, системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.
У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23) та багатьох інших.
У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що з боку відповідачки ОСОБА_2 мало місце створення перешкод у спілкуванні батька з дитиною. Враховуючи, що позивач має законне право на спілкування зі своєю дитиною та на участь у її вихованні, бажання позивача спілкуватися із донькою приймати участь у його вихованні, розвитку та житті, а також бажання дитини спілкуватися з батьком, суд прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення графіка побачень та спілкування позивача з донькою.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду про наявність підстав для усунення позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки спір щодо участі батька у вихованні дочки ОСОБА_6 не вдалося вирішити у позасудовому порядку.
Однак колегія суддів не в повній мірі погоджується з визначеним судом першої інстанції графіком спілкування позивача з дитиною, ОСОБА_3 , 2019 р.н.
Так, ОСОБА_2 , заперечуючи проти визначеного судом першої інстанції графіку спілкування батька з дитиною, посилалась на те, що судом першої інстанції не враховано інтереси дитини, зокрема, рекомендації щодо режиму сну для дітей відповідного віку та вказувала, що час, до якого тривають побачення батька з донькою (21 год) не дає можливості дитині вчасно налаштуватись та підготуватись до сну. Крім цього, представник відповідачки посилалась на те, що визначення позивачу часу спілкування кожної неділі місця порушує принцип рівності прав батьків, так як відповідачка як мати також має право та бажання проводити з дитиною час у святковий день тижня - неділю. Крім цього, представник позивачки звертала увагу на те, що надана рішенням суду можливість ОСОБА_1 спілкуватися з дочкою ОСОБА_5 за допомогою сервісу зв»язку або відеозв»язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype, без визначення конкретних годин такого спілкування, створює незручності та невизначеність для дитини, та відповідно, для ОСОБА_2 , оскільки телефонний дзвінок позивача передбачає необхідність відповісти на цей дзвінок та час на спілкування. Однак, без визначення конкретного часу ОСОБА_2 з об»єктивних причин не зможе завжди забезпечити таке спілкування.
Колегія суддів вважає такі доводи відповідачки ОСОБА_2 та її представника слушними та такими, що стосуються інтересів дитини. Враховуючи вік дитини, а також ту обставину, що в осінньо-зимовий період 21 год є надто пізнім часом доби для закінчення побачень малолітньої дитини з батьком, закінчення побачень в такий час доби, враховуючи необхідність витрачання певного часу для повернення до місця проживання, виконання необхідних санітарно-гігієнічних процедур, спричинить негативний вплив на режим сну для малолітньої дитини. Крім цього, визначення позивачу часу побачень з дочкою кожної неділі місяця з 10.30 год до 17.30 год не відповідає принципу розумного балансу та рівності обох батьків на участь у вихованні дитини.
Крім цього, колегія суддів вважає необхідним визначити конкретні години спілкування ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_5 за допомогою сервісу зв»язку або відеозв»язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype, оскільки відсутність конкретно визначеного часу для такого спілкування створює невизначеність та незручності як для дитини, так і для позивачки, яка повинна сприяти спілкуванню дитини з батьком.
Враховуючи пояснення позивача та представника відповідачки про те, що після ухвалення судом рішення таке спілкування за допомогою телефонного чи відеозв»язку відбувається фактично щодня у вечірній час, тривалістю близько однієї години, колегія суддів вважає необхідним конкретно визначити час такого спілкування.
При цьому щодо рекомендованого органом опіки та піклування графіку побачень позивача з донькою колегія суддів зазначає, що спілкування батька з дочкою один раз в тиждень тривалістю 3 години, як це рекомендує орган опіки та піклування, є недостатнім для належної участі батька у житті та вихованні дочки ОСОБА_6 , 2019 року народження. При визначенні такого графіку орган опіки та піклування не мотивував його жодним чином, а тому колегія суддів не приймає до уваги висновок органу опіки і піклування щодо визначення графіку спілкування позивача з донькою.
Як встановлено у суді апеляційної інстанції, між позивачем і донькою ОСОБА_5 встановлені теплі та доброзичливі стосунки, дитина із задоволенням спілкується та проводить час з батьком як при особистих зустрічах, так і за допомогою телефонного та відеозв'язку.
Тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення часу спілкування ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 , визначивши такий час:
- кожного вівторка і четверга місяця з 17 год 30 хв до 20 год 30 хв;
- кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год 30 хв до 18 год 30 хв;
- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год 30 хв до 18 год 30 хв;
- 3 грудня кожного року з 16 год 30 хв до 20 год 00 хв;
- за допомогою сервісу зв»язку або відеозв»язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype - щодня з 19 год 30 хв до 20 год 30 хв, крім днів, у які спілкування між ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 відбувається при особистих зустрічах;
спілкування в інші дні та години можуть відбуватися за погодженням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи, що тривалість спілкування кожного вівторка і четверга зменшена апеляційним судом, тому колегія суддів вважає необхідним збільшити час побачень позивача з донькою у вихідні дні.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка зазнала домашнього насилля зі сторони позивача, колегія суддів оцінює критично, так як у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, який є батьком дитини, несе загрозу для дитини та його подальше спілкування з дитиною ОСОБА_3 суперечило б інтересам останньої.
Відповідачкою не надано доказів того, що позивачем застосовувалось фізичне або психологічне насильство, недопустимі методи виховання відносно малолітньої доньки.
Як вбачається з матеріалів справи, батько дитини проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні малолітньою донькою ОСОБА_5 . Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дитиною судом не встановлено. Крім того, право батька на спілкування з дитиною є його беззаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам.
Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що у разі зміни обставин батьки дитини вправі за домовленістю між собою та з урахуванням динаміки стосунків із дитиною врегулювати по іншому питання щодо участі в її вихованні, питанні спілкування з дитиною, а з плином часу та можливою зміною обставин не позбавлені права у встановленому законом порядку у будь-який час по-новому врегулювати спірні питання.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19 зазначено, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.
Також Верховний Суд у постановах від 10 березня 2021 року у справі № 686/2543/19, від 15 липня 2021 року у справі № 565/1501/19 вказав, що у разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком, у випадку доведеності вказаного, мати не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні дитини.
Керуючись ст.ст. 267, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року - змінити в частині визначення часу спілкування ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 , визначивши такий час:
- кожного вівторка і четверга місяця з 17 год 30 хв до 20 год 30 хв;
- кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год 30 хв до 18 год 30 хв;
- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год 30 хв до 18 год 30 хв;
- 3 грудня кожного року з 16 год 30 хв до 20 год 00 хв;
- за допомогою сервісу зв»язку або відеозв»язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype - щодня з 19 год 30 хв до 20 год 30 хв, крім днів, у які спілкування між ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 відбувається при особистих зустрічах;
- спілкування в інші дні та години можуть відбуватися за погодженням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 червня 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Храпак Н.М.
Костів О.З.