Справа № 466/497/24 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/811/3688/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
27 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», з участю третьої особи приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів,
09.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», з участю третьої особи приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів.
Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований за №28616, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 20.05.2021, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором №443601695 від 03.12.2018 у сумі 35 354 грн 30коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 15 256 грн 83 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 усі пронесені ним судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 03.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір №443601695, відповідно до якого надано позивачу кредитні кошти в сумі 8730,00грн. Умови цього договору сторони погодили графік розрахунків із визначенням сукупної вартості кредиту, процентів за користування кредитом, сумою кредиту. 12.03.2019 вимоги за кредитним договором було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу №28/1118-01. 09.04.2021 право вимоги за кредитним договором №443601695 було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відповідно договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020. 14.06.2021 приватним виконавцем Пиць А.А. було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 20.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі №28616, яким звернуто з повивача стягнення кредитної заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в розмірі 35 334,30грн. Вважає, що виконавчий напис №28616 від 20.05.2021 вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи. Приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки, нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника. Крім того, виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не є посвідчений, а тому він не піддягає виконанню.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований за №28616, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 20.05.2021, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696) заборгованість за кредитним договором №443601695 від 03.12.2018 у сумі 35 354грн 30коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 17 263 грн 76 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь Держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, згідно п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15 300,00 грн.
Рішення суду оскаржило ТОВ «Онлайн Фінанс».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що вартість виконаних робіт представником позивача є завищеною, необґрунтованою такою, що не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України є неспівмірною зі складністю справи та документально не підтверджена. Також додані документи, що свідчать про фактично понесені витрати позивачем на правничу допомогу є неналежними, оскільки останні не відповідають вимогам затвердженим Правлінням Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України». Таким чином, вважає, що позовні вимоги в частині витрат щодо стягнення правничої допомоги з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у розмірі 15 300,00 грн, є значно завищеними, недоведеними та документально не підтвердженими.
Просить рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат за надання правничої допомоги на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Онлайн Фінанс».
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
При цьому, суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на адвокатські послуги, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень витрат на правову допомогу, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15300 грн, позивачем надано договір про надання правової допомоги 20/11-1 ПД від 20 листопада 2023 року(а.с.149т.1), акт №1 від 21.02.2024(а.с.151т.1), платіжна інструкція (а.с.152т.1).
22.05.2024 ТОВ «Онлайн Фінанс» подало додаткові пояснення, в яких заперечувало проти стягнення витрат на правничу допомогу та просило у таких відмовити (т1.а.с160-163).
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки судом не встановлено неспівмірності чи непропорційності таких витрат наданій правовій допомозі, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 300 грн слід стягнути з відповідача.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, заперечення відповідача щодо їх відшкодування, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у 15300 грн належним чином необґрунтований, що суперечить принципу розподілу судових витрат, відтак на думку колегії суддів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Враховуючи наведене, рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу слід змінити зменшивши їх розмір до 5000 гривень. В решті рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 27.06.2025.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу змінити, зменшивши їх розмір з 15 300,00 грн до 5000,00 гривень.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 27.06.2025
Головуючий
Судді