Справа № 454/2783/21 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.
Провадження № 22-ц/811/3689/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
27 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.В.
за участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,
представника Органу опіки і піклування виконавчого комітету
Червоноградської міської ради Львівської області Миргорода В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Органу опіки і піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи Органу опіки та піклування - Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини,
Позивач за первинним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що із відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24.01.2020. Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розлучення стала проживати із позивачем, її батьком, оскільки її мати залишила місце проживання та виїхала на постійне місце проживання у Республіку Польщу. Спір щодо визначення місця проживання дитини сторін виник після повернення відповідачки за кордону та виявлення бажання забрати дитину на постійне місце проживання в с. Тяглів Сокальського району. Добровільної згоди щодо визначення місця проживання дочки між сторонами не досягнуто. Зазначає, що відповідачка надто мало уваги приділяла сім'ї, дочкою вона взагалі ніколи не цікавилася, не займалася її вихованням. Шевченківським районним судом м. Львова за заявою позивача видано судовий наказ від 22.05.2020 про стягнення із відповідачки у користь позивача аліментів на утримання їх дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку відповідачки до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ позивачем звернуто до виконання, з приводу чого відкрито виконавче провадження. Позивач стверджує, що з народження дитини по даний час бере активну участь у вихованні дитини. Дочка проживає із позивачем в АДРЕСА_1 . Позивач повністю здійснює опіку над дитиною, доглядає її, постійно піклується про неї, її здоров'я, фізичний та духовний розвиток, навчання. В період перебування дитини з позивачем вона відвідувала дошкільну групу Студію позитивного виховання «BomBom», в даний час дочка сторін навчається у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №78 в м. Львові. Позивач вчить із дочкою уроки, присутній на усіх заходах шкільного та сімейного життя, приводить та забирає доньку із школи. За межами школи донька сторін відвідує додаткові заняття, гуртки. Вказує, що донька надає більшу прихильність йому як батькові, ніж матері. Позивач працює, має самостійний дохід і забезпечений житлом, ним створено умови належного виховання та розвитку дитини. Батьки позивача є пенсіонерами, проживають із позивачем, мають сили, бажання і згідні всіляко допомагати позивачу по вихованню дитини. Просив визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із ним, за місцем його проживання.
У позовних вимогах ОСОБА_3 просила визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із нею, а також стягувати із відповідача у її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки заробітку відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги мотивує тим, що перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилася дочка ОСОБА_4 . Шлюб між сторонами розірвано. В період з 2016-2020р.р. донька сторін постійно проживала із позивачкою та її батьками, відвідувала НВК «Загальноосвітня школа дитячий садок». Подружні відносини із відповідачем припинилися на початку 2018р., коли він зник та місце його перебування було невідомим. Основною причиною розпаду сім'ї сторін стало те, що 17.07.2018 відповідач був затриманий Окружною прокуратурою РП в м. Гужова та йому висунуто обвинувачення у примушуванні чи втягуванні у заняття проституцією неповнолітньої особи, шляхом застосування насильства чи погрози його застосування. За скоєння даного злочину відповідач відбував покарання у вигляді позбавлення волі у виправному закладі з 2018р. по 2019р. Протягом останніх трьох років сторони проживали у різних містах, позивачка переїхала проживати до своїх батьків, де проживала разом із донькою. Позивачка має намір укласти договір оренди квартири в м. Червонограді. В даний час відповідач та їх донька є зареєстрованими в АДРЕСА_1 . Даний будинок є власністю батька відповідача. Позивач разом із донькою проживає в будинку її батьків в АДРЕСА_2 . Даний будинок є комфортним для проживання, з ремонтом, де створено усі умови для проживання , виховання та утримання дитини. Зазначає, що має можливість забезпечувати доньку належними умовами проживання, повною мірою займатися вихованням дитини. Позивач була офіційно працевлаштованою у РП, де по звільненню отримала грошові виплати, на даний час проходить працевлаштування у магазин мережі «Еком Клас». Відповідач забезпечити належне виховання доньці не в змозі. Зазначає, що не чинить та не буде чинити перешкод у спілкуванні відповідача із дитиною. В даний час позивачка працює, режим її роботи дозволяє займатися піклуванням та вихованням своєї дитини.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 23 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини - задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини - відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що суд проводив розгляд справи про визначення місця проживання дитини без участі сторін. Відповідач не повідомлена належним чином про дату та час судового засідання. В матеріалах справи не має висновку органу опіки і піклування, який є обов'язковим згідно вимог ч.4 ст. 19 СК України. В даному випадку суд першої інстанції не заслухав жодну із сторін, не провів жодного засідання, не отримав висновку органу опіки і піклування від так, неповно з'ясував обставини справи, тому і висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, її позовні вимоги задовольнити, визначити місце проживання ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник просили рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві на скаргу. Представник Органу опіки і піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області Миргород В.В. у вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, проте причини його неявки в судове засідання не визнані поважними, ОСОБА_3 про причини неявки суд не повідомила, тому розгляд справи проводиться без їхньої участі.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Судом установлено, що батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Рішенням Сокальського районного суду від 24.01.2020 у справі №454/2890/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Шевченківським районним судом м. Львова 22.05.2020 видано судовий наказ, згідно з яким вирішено стягувати із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Довідкою про реєстрацію місця проживання від 03.02.2020 установлено, що малолітня ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Установлено також, що дочка сторін ОСОБА_5 відвідувала дошкільну групу Студію позитивного виховання «BomBom», оплату за яку вносив її батько ОСОБА_1 .
Довідкою СЗШ І-ІІІ ступенів №78 м. Львова від 12.08.2020 встановлено, що ОСОБА_5 навчається у зазначеному навчальному закладі у 1-А класі.
Висновком органу опіки та піклування - Шевченківської районної адміністрації Львівської області, встановлено за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_3 , за адресою - АДРЕСА_2 .
Актом про фактичне місце проживання від 23.07.2021 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в АДРЕСА_2 .
Довідкою Межирічанського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок» від 19.07.2021 встановлено, що ОСОБА_5 дійсно відвідувала дошкільний підрозділ даного закладу освіти в період з 03.10.2016 по 12.06.2020.
Згідно із розрахунком заборгованості по аліментах, що наданий Сокальським РВ ВДВС, встановлено, що у ОСОБА_3 станом на 28.07.2021 наявна заборгованість із сплати аліментів в розмірі 16016,33грн.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).
Дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).
Аналіз наведених вище норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, насамперед повинні бути враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору.
Судом встановлено, що дочка сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає із батьком, яким на належному рівні забезпечено всі умови щодо її проживання, виховання, утримання, навчання та розвитку.
На даний час ОСОБА_5 є ученицею 5-Б класу СЗШ №13 м. Львова, в якій навчається з третього класу. Батько приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, бере активну участь у шкільному та особистому житті дитини, спілкується з класним керівником, приймає участь у загальношкільних та класних батьківських зборах (а.с.211 т.2).
Згідно пояснень сторін встановлено, що мати дитини ОСОБА_3 перебуває в Республіці Польща, що виключає можливість належного виховання нею дочки.
Визначаючи місце проживання малолітньої дитини сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що визначення проживання із батьком, з яким дитина проживає з 2020 року, буде відповідати найкращим інтересам дитини та сприятиме її повноцінному вихованню та розвитку.
Крім цього, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір'ю буде мати більш позитивний вплив на дитину ніж залишення її проживати разом з батьком у звичному для неї середовищі, а оскільки ОСОБА_3 надалі перебуває у Республіці Польща і не надала доказів того, що буде повертатись в Україну, що виключає можливість належного виховання нею та розвитку дочки, тому переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з батьком буде суперечити найкращому забезпеченню інтересів дитини матеріали справи не містять.
Колегія суддів також враховує озвучену в судовому засіданні апеляційної інстанції думку дитини - ОСОБА_5 щодо проживання з батьком.
Ураховуючи наведене, суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги висновків суду щодо визначення місця проживання дитини з батьком не спростовують.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції 23.05.2022 за відсутності ОСОБА_3 .
За змістом частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини перша - четверта статті 128 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128-130, 223 ЦПК України.
В матеріалах справи відсутні визначені процесуальним законом докази належного повідомлення ОСОБА_3 про розгляд справи судом першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції розглянув справу, не повідомивши належним чином ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилалася, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме - неповідомлення її належним чином про розгляд справи.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою .
Враховуючи, що суд першої інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи, доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення позивачки про розгляд справи є обґрунтованими, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.3 ч.3 ст. 376, ст.ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23 травня 2022 року скасувати. Ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 27.06.2025
Головуючий
Судді