ЄУН: 336/6019/25
Провадження №: 1-кс/336/582/2025
Іменем України
27 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області по кримінальному провадженню № 12025082080000601 від 19.04.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Жовтневе Токмацького району Запорізької області, громадянина України, проживає зі слів у АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України, -
У провадженні слідчих перебуває кримінальне провадження № 12025082080000601 від 19.04.2025 року, за яким ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 18.04.2025 року в період часу з 16.00 до 17.00 години, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_7 одного удару в область потиличної частини голови, від якого ОСОБА_7 впав на землю, після чого ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 ще кілька ударів по обличчю, далі дістав з кишені куртки потерпілого мобільний телефон Samsung Galaxy a51 4/64 Гб вартістю 3266,67 гривень, яким відкрито заволодів, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії ОСОБА_5 на цей час кваліфіковані за ст. 186 ч. 4 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду з клопотанням про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вказуючи, що ОСОБА_5 має статус військовослужбовця, водночас з листопаду 2022 року вважається таким, що самовільно залишив військову частину, обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, не має стійких соціальних зв'язків, тож наявні ризики переховування від органу досудового розслідування, а також впливу на свідків у кримінальному провадженні, скоєнні інших кримінальних правопорушень. Прокурор також зазначив, що тривалий період неповідомлення про підозру пов'язаний із тим, що спочатку дії ОСОБА_5 були кваліфіковані за ст. 185 ч. 4 КК України та було підготовлено відповідне повідомлення про підозру, натомість після дослідження доказів та проведення додаткових слідчих дій було прийнято рішення про необхідність зміни юридичної кваліфікації, після чого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу на розсуд суду. Підозрюваний пояснив, що він не заперечує факт заволодіння телефоном потерпілого, але вказував, що тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, телефон не намагався продати, а добровільно видав слідчому. Також ОСОБА_5 вказав, що проживає з жінкою, з якою перебуває у фактичних шлюбних стосунках, має дитину, але в свідоцтві про народження батьком не записаний. Також зауважив, що дійсно самовільно залишив військову службу, але, на його думку, це відбулось з поважних причин, причин неповернення на військову службу вказати не зміг.
При дослідженні доданих до клопотання матеріалів слідчим суддею досліджені протоколи допиту потерпілого, свідків, протокол слідчого експерименту, висновок експертизи, інші матеріали, долучені до клопотання.
Повноваження слідчого та прокурора підтверджені доданими до клопотання документами.
19.04.2025 року ОСОБА_7 звернувся із повідомленням про вчинення злочину.
З протоколу додаткового допиту потерпілого від 22.04.2025 року вбачається, що 18.04.2025 року він почув, як хтось йде за ним, після чого відчув удар в область потилиці, а, обернувшись, побачив ОСОБА_5 , з яким знайомий. Після цього ОСОБА_5 наніс йому ще кілька ударів, після чого дістав з кишені куртки мобільний телефон та покинув місце події.
В ході впізнання за фотознімками ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_5 як чоловіка, який дістав з його кишені мобільний телефон.
22.04.2025 року ОСОБА_5 добровільно видав слідчому мобільний телефон Samsung Galaxy A51.
Згідно із висновком експертизи у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден м'яких тканин голови, обличчя, які утворились від дії тупого предмета.
26.06.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України.
При вирішенні клопотання слідчий суддя виходить з наступного.
Ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу ("Мюррей проти Сполученого Королівства" ("Murrey v. the United Kingdom"). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати "обґрунтованим", залежить від усіх обставин справи ("Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" ("Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
При оцінці наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Статтею 177 ч. 1 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
В даному випадку слідчому судді були представлені докази, які свідчать про обґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри.
Слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, підозрюється у скоєнні злочину в період терміну випробування за попереднім вироком суду, в провадженні Запорізького апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, в якому зупинено судове провадження до звільнення ОСОБА_5 з військової служби, водночас згідно із актом службового розслідування та витягами з наказів ОСОБА_5 з 08.11.2022 року рахується таким. що самовільно залишив військову частину, про що внесено відомості до ЄРДР.
ОСОБА_5 не надав жодних доказів на підтвердження наявності у нього стійких соціальних зв?язків або житла, де б він мав змогу постійно проживати, у зв?язку з чим безумовно наявний ризик переховування від слідства та суду, а рівно і впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Такі ризики у своїй сукупності є достатньо вагомими для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Інші альтернативні запобіжні заходи, на думку суду, не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На переконання слідчого судді, усе вищевикладене у своїй сукупності є достатньою підставою вважати, що на момент розгляду клопотання існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тож, враховуючи наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, є підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах первісного строку досудового розслідування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину із застосуванням насильства, слідчий суддя, у відповідності до положень ст. 183 ч. 4 КПК України, не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області по кримінальному провадженню № 12025082080000601 від 19.04.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України, задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 серпня 2025 року включно.
Ухвала суду діє до 25 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1