Єдиний унікальний номер 317/1594/25
Провадження № 1-кс/317/458/2025
27 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082230000149 від 13.03.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, із повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,
27.06.2025 до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082230000149 від 13.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», яким передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 30.03.2025, при невстановлених в ході досудового розслідувані обставинах, незаконно придбав бойові припаси, які в подальшому переніс до приміщення будинку АДРЕСА_1 та почав незаконно зберігати, з метою подальшого збуту.
Так, 30.03.2025, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у середині приміщення будинку АДРЕСА_1 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) гривень, незаконно збув ОСОБА_7 3 (три) предмета схожі на запали від гранат та 3 (три) предмети, схожі на корпуси гранат, а саме: предмет № 1, схожий на запал типу УЗРГМ, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - 88-89 УЗРГМ2, на внутрішній поверхні важеля - 386-39-90, предмет № 2, схожий на запал до гранати GHO, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - GHO 10 - 0220, предмет № 3, схожий на запал до гранати М-67, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - F42EM213 CTJ 13 G 503-024, предмет № 4, схожий на корпус гранати Ф-1 з маркувальними позначеннями на тильній поверхні - 386 47-90Т, предмет № 5, схожий на корпус гранати GHO з маркувальними позначеннями на тильній поверхні - GHO-1 RDX 10 01-20, предмет № 6, схожий на корпус гранати M-67 з маркувальними позначеннями на тильній поверхні - GRENADE HAND DERA4 M67 COMP B DA2 136002-007 TNS130024-019 2059.
Відповідно до висновку експерта від 01.04.2025 № СЕ-19/108-25/7182-ВТХ наданий на дослідження предмет сферичної форми є корпусом бойової ручної осколкової гранати М67 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - «Composition B», масою 185 г, наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної наступальної осколкової гранати GHO-1 промислового виготовлення, яка до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX), масою 58 г, наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, яка до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г, наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим підривачем М213 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі заряд ініціюючої та бризантної вибухових речовин, наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим підривачем AF11 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі заряд ініціюючої та бризантної вибухових речовин, наданий на дослідження предмет циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. Наданий на дослідження корпус бойової ручної осколкової гранати М67 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим підривачем М213 є бойовою ручною осколковою гранатою М67 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів. Наданий на дослідження корпус бойової ручної наступальної гранати GHO-1 в конструктивному поєднанні бойовим підривачем AF11 є бойовою ручною наступальною осколковою гранатою GHO-1 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів. Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», яким передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 26.06.2025, при невстановлених в ході досудового розслідувані обставинах, незаконно придбав бойові припаси, які в подальшому переніс до приміщення будинку АДРЕСА_1 та почав незаконно зберігати, з метою подальшого збуту.
Так, 26.06.2025, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи на території подвір'я, навпроти головного входу до будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, незаконно збув ОСОБА_7 1 (один) предмет схожий на запал від гранати та 1 (один) предмет, схожий на корпус гранати, а саме: предмет № 1, схожий на запал типу УЗРГМ, з маркувальними позначеннями на зовнішній поверхні важеля - UZRGM 354, Р-3568, 8435458r, на внутрішній поверхні важеля - 090 354 58r, предмет № 2, схожий на корпус гранати Ф-1 без маркувальних позначень.
Відповідно до висновку експерта від 27.06.2025 №СЕ-19/108-25/14705-ВТХ наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г.
Наданий на дослідження предмет циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г.
Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ-2 є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів.
Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
26 червня 2025 року, в рамках кримінального провадження №12025082230000149 від 13.03.2025, ОСОБА_5 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
26 червня 2025 року постановою прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області кримінальне провадження №12025082230000149 від 13.03.2025 та кримінальне провадження №12025082230000406 від 26.06.2025 об'єднані в одне кримінальне провадження за основним № 12025082230000149 від 13.03.2025.
27 червня 2025 року, в рамках кримінального провадження №12025082230000149 від 13.03.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий вказує у клопотанні, що причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 30.03.2025;
- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 30.03.2025;
- протоколом огляду місця події від 30.03.2025, під час якого, свідок ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам поліції, придбані в ОСОБА_5 бойові припаси;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.03.2025;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 30.03.2025;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 31.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.04.2025;
- висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України від 01.04.2025 № СЕ-19/108-25/7182-ВТХ;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо, відеоконтроль особи від 14.04.2025;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.05.2025;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 09.05.2025;
- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 26.06.2025;
- протоколом огляду місця події від 26.06.2025, під час якого, свідок ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам поліції, придбані в ОСОБА_5 бойові припаси;
- протоколом обшуку території домоволодіння АДРЕСА_1 ;
- висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України від 27.06.2025 №СЕ-19/108-25/14705-ВТХ;
- іншими матеріалами досудового розслідування;
Слідчий та прокурор вважають, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор обумовлюють тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність послідуючого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою його уникнення. Крім того, зауважують, що підозрюваний є особою, яка злісно ухиляється від заходів щодо загальної мобілізації, що свідчить про схильність та мотиви ОСОБА_5 до таких дії як ухилення та переховування.
На теперішній час достеменно не встановлено шляхи (канали) збуту бойових припасів та перебування підозрюваного ОСОБА_5 на свободі, дасть останньому реальну можливість, в тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку та спілкування в живу, на знищення, схов або спотворення наявних у нього відомостей щодо спілкування між учасниками вірогідного скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), тобто знищення важливих для кримінального провадження доказів.
Підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно, як самостійно так і за допомогою інших осіб, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), тим самим перешкоджати встановленню істині у справі.
Підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно, як самостійно так і за допомогою інших осіб, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів).
На теперішній час, підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та відповідно не має постійного джерела доходів, грошові кошти заробляє шляхом збуту бойових припасів. Отже, перебуваючи на свободі, останній з метою отримання грошових коштів, необхідних для забезпечення нормального рівня життя та існування в цілому може продовжити вчиняти вказане кримінальне правопорушення (злочин) чи вчинити інше кримінальне правопорушення (злочин), що в свою чергу є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.08.2025 включно, на підставі ст. 183, 194 КПК визначити розмір застави у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на ОСОБА_5 таких обов'язків: не відлучатися з місця постійного мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, в тому числі при неофіційному працевлаштуванні; прибувати до прокурора та слідчого, за першим викликом.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд розглянути можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник зауважив, що підозрюваний є раніше не судимою особою, має дружину та постійне місце реєстрації та проживання, визнає свою провину.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого, заперечення підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ВП№6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082230000149 від 13.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
27.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування
запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені слідчим суддею у ході розгляду клопотання.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Оцінивши надані стороною обвинувачення сукупність доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді дійти висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років без альтернативи призначення іншого покарання.
Однак, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування або суду, слідчий суддя бере до уваги серйозність висунутої останньому підозри за вчинення тяжких злочинів в умовах воєнного стану, пов'язаних із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а також дані про його особу, зокрема те, що останній ухиляється від мобілізаційних заходів, не має постійного джерела доходів, що свідчить про доведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики об'єктивно існують, та їх існування підозрюваним не спростовано, оскільки на теперішній час не встановлені усі обставини вчинення злочину, не виявлені та не вилучені усі об'єкти та речі, що мають або можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, і це свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про який зазначено у клопотанні, слідчий суддя вважає таким, що об'єктивно існує, та його існування підозрюваним не спростовано, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, джерела доходів ним не підтверджено, у даному кримінальному провадженні підозрюється у тому числі у збуті бойових припасів, а отже існує велика ймовірність вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, з урахуванням доводів захисника щодо особи обвинуваченого, який є раніше не судимим, має стійкі соціальні зв'язки, а саме одружений, має місце постійного проживання, отримує неофіційний дохід із присадибного господарства.
Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, визначених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,
Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Разом із тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованих діяннь, тяжкість кримінального правопорушення, вік та майновий стан підозрюваного, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за належне визначити заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176-178, 181, 184, 186, 194, 309, 395 КПК України, ст. 12, 263 КК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082230000149 від 13.03.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні №12025082230000149, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 15 години 43 хвилин 26 червня 2025 року до 24 серпня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі 121 120 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок), що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2025, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області:
Отримувач - ТУ ДСА України в Запорізькій області,
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700,
Рахунок UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172,
призначення платежу - застава ОСОБА_5 , єдиний унікальний номер справи 317/1594/25, провадження № 1-кс/317/458/2025, Запорізький районний суд Запорізької області.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки:
1) прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися з місця постійного мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, в тому числі при неофіційному працевлаштуванні;
4) утриматися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 24.08.2025 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1