Справа № 146/658/25
"26" червня 2025 р. селище Томашпіль Вінницької області
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025020200000022 від 1 лютого 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рожнятівка, Томашпільського район Вінницької області, громадянки України, освіта середня, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
В умовах дії воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України « Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб з подальшим продовженням ОСОБА_4 вчинила корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 1 лютого 2025 року , біля 09.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи у будинку ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_1 на столі у одній із житлових кімнат побачила мобільний телефон марки «Redmi Note 13» ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який на праві власності належить останньому.
Побачивши вказаний мобільний телефон у ОСОБА_4 раптово виник умисел на таємне його викрадення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 переконавшись, що її дії є непомітними для інших осіб, скориставшись тим, що ОСОБА_6 спав, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрала із столу вказаний мобільний телефон, марки «Redmi Note 13», вартістю 5749,39 грн, після чого розпорядилася ним на власний розсуд, обернувши його на свою користь.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдала потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
16 квітня 2025 року між прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12025020200000022, та ОСОБА_4 , з урахуванням письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до даної угоди прокурор та підозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 України. Обвинувачена ОСОБА_4 під час судового засідання повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Враховуючи, що на думку сторін можливе виправлення підозрюваної без відбування покарання, сторони узгодили застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладено зокрема угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, попросив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні попросила вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 підтримав думку свої підзахисної.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої останній просить судове засідання провести без його участі, претензій до обвинуваченої не має, не заперечує проти затвердження угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 про визнання винуватості.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12025020200000022 та обвинуваченою ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Рішення щодо речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 лютого 2025 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на мобільний телефон марки «Redmi Note 13» ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 який на праві власності належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 .
У зв'язку із вищевказаним, арешт накладений на вказану річ на підставі ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 лютого 2025 року підлягає скасуванню.
Рішення щодо відшкодування процесуальних витрат.
Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до довідки про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні № 12025020200000022 від 1 лютого 2025 року вартість проведення експертизи становить 1696,32 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України
Затвердити угоду від 16 квітня 2025 року, укладену між прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12025020200000022 та ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 16 квітня 2025 року покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 ( один ) рік та 6 (шість) місяців.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1696,32 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто шість гривень тридцять дві копійки) судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі експертизи.
Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 4 лютого 2025 року арешт на майно.
Речові докази: а саме мобільний телефон марки «Redmi Note 13» ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 який на праві власності належить ОСОБА_6 , повернути останньому як законному володільцю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
В умовах дії воєнного стану відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1