Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
19 червня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3775/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожному К.О.
розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 12520 від 23.05.2025) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Електро" (49041, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 56);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 119-а);
про стягнення коштів
за участю представників: не з'явились
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2025 у справі № 922/3775/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Електро", м. Дніпро, задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 119а; код ЄДРПОУ 32031768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Електро" (49041, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 56; код ЄДРПОУ 35496741) суму боргу в розмірі 153 196, 54 грн за договором поставки № 1472 від 01 квітня 2014 року та судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
23.05.2024 через кабінет Електронного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Електро" надійшла заява (вх. № 12520) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка була призначена судом до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання 19.06.2025 представники сторін не з'явились.
Заявником надано клопотання про розгляд заяви за відсутності представника ТОВ "Алан-Електро" (вх. № 12520).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву представника ТОВ "Алан-Електро" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
В заяві про розподіл судових витрат позивач просить суд вирішити питання щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, а саме: ухвалити додаткове рішення у справі № 922/3775/24 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як зазначено у ч. 3 ст. 123 ГПК України, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 та п. 268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.
Суд також враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, в якій висловлено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
П. 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
На підтвердження виникнення у заявника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, останнім надано до суду:
- копію договору про надання правових (юридичних) послуг № 140125/1 від 14.01.2025,
- копію завдання на надання правових (юридичних) послуг № 1 від 14.01.2025,
- копію звіту № 1 до завдання № 1 до договору № 140125/1 від 22.05.2025,
- копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/140125/1 від 22.05.2025,
- копію рахунку на оплату № 1/140125/1 від 22.05.2025.
Відповідно до п. 4.1 договору про надання правових (юридичних) послуг №140125/1 від 14 січня 2025 року сторони погодили, що вартість правових (юридичних) послуг за одну годину роботи адвоката складає 3 000, 00 (три тисячі) грн. Порядок їх оплати визначається сторонами в спільно підписаних завданнях до цього договору, які є його невід'ємними частинами. Сума договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії цього договору.
Згідно п. 4.2. договору сторони досягли згоди, що можуть визначити вартість окремої процесуальної дії адвоката у фіксованому еквіваленті. Її вид, обсяг і вартість визначається сторонами в спільно підписаних завданнях до цього договору, які є його невід'ємними частинами.
У підпункті 2.1.6 п. 2.1 завдання № 1 сторони погодили, що вартість участі в судових засіданнях адвоката визначається у фіксованій формі та складає 1 000, 00 грн за одне судове засідання.
Відповідно до п. 2.2 завдання № 1 до договору, встановлено, що загальна вартість наданих послуг адвокатом, визначається у спільно підписаному звіті про надані послуги, в якому зазначається фактично витрачений адвокатом час на виконання п. 2.1 цього завдання, та здійснюється розрахунок вартості наданих послуг з урахуванням вартості години роботи адвоката, яка визначена у п. 4.1 договору, та вчинення кількості фіксованих процесуальних дій, згідно з п. 4.2 договору.
Факт отримання заявником послуг адвоката та понесення ним витрат підтверджується тим, що представником позивача за позовом складені наступні документи і прийнято фактичну участь у супроводженні розгляду справи в суді першої інстанції. Зокрема:
- подано клопотання про участь в режимі ВКЗ (зареєстровано 16.01.2025),
- заява про зменшення розміру позовних вимог (зареєстровано 04.03.2025),
- клопотання про залучення доказів (зареєстровано 02.04.2025),
- додаткові письмові пояснення (зареєстровано 02.05.2025);
- додаткові письмові пояснення (зареєстровано 08.05.2025);
- прийнято участь в п'яти судових засіданнях (22.01.25, 04.03.25, 23.04.25, 07.05.25, 22.05.25).
Згідно з п. 2.4. завдання № 1 від 14.01.2025 загальна вартість послуг, визначених сторонами в акті приймання-здачі наданих послу, сплачується замовником у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів після набрання законної сили рішенням суду, тобто сторони договору встановили відстрочку оплати вартості послуг адвоката.
Отже, суд вважає, що надані представником заявника документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись приписами ст. 129 ГПК України, позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката та надано докази виконання робіт на загальну суму у розмірі 20 000, 00 грн.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Натомість, матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, при цьому підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат відсутні.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону N 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідачем не надано жодних заперечень щодо наданої позивачем заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне клопотання представника позивача про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 237, 238, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Електро" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 12520) - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 119а; код ЄДРПОУ 32031768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Електро" (49041, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 56; код ЄДРПОУ 35496741) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 27.06.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3775/24