Єдиний унікальний номер 142/471/25
Номер провадження № 3/142/277/25
Іменем України
26 червня 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , 24 ПРКЗ, оператора (безпілотних авіаційних комплексів) групи повітряної розвідки та протидій безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (тип Б),
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
26 червня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 333071 від 05 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_2 в період з 20:50 до 21:20 02.03.2025, з 22:30 до 23:00 02.03.2025, з 23:00 до 23:30 02.03.2025, з 01:20 до 01:50 03.03.2025 не здійснив польоти в порушення вимог пункт 6, 7 глави 2 розділу II, пункт 3 глави 1 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1261 від 19.10.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1391/27836, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, тобто вчинив вказаними діями військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду та дії режиму воєнного стану.
В судовому засіданні 26 червня 2025 року особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, підтвердив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, разом з тим зазначив, що не здійснив польоти з незалежних від нього причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine», рішення від 9 січня 2013 року, зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними».
Оскільки днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП є 02 березня 2025 року, суд приходить до висновку, що на день розгляду справи відносно ОСОБА_2 з дня вчинення адміністративного правопорушення минуло більше трьох місяців.
Враховуючи те, що на момент розгляду справи з дня вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, пройшло більше трьох місяців, на протязі яких можливе накладення адміністративного стягнення, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року № 308/8763/15-а та науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, відповідно до якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, вбачається, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Керуючись ст.ст. 38, 184, 245-249, 251, 252, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст.38 КУпАП.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.
Суддя: