65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4610/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г.,розглянувши заяву від 27.06.2025р. Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) адреса Україна, 65036, Одеська обл., м.Одеса, вул.Старицького, будинок 10-А, код ЄДРПОУ 41405463 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ОДЕСА-АВТО"; (Ленінградське шосе, 27-а,Усатове,Біляївський район, Одеська область,67663)
до відповідача: Приватного підприємства "Апогеос" (вул.Бугаївська,буд.35 офіс 201-А,Одеса,Одеська область,65005)
про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виіїзду за межі України 0 грн.;
Приватне акцінерне товариство "Одеса-Авто" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою від 17.10.2023р. № 479 ( вх.№ 5173/23 від 23.10.2023р.) про видачу судового наказу про стягнення з боржника приватного підприємства «Апогеос» заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 15.09.2022р. № 1509 в сумі 10 400,00 грн. за період по 31.05.2023р. В обґрунтування заяви стягувач посилається на порушення боржником умов Договору оренди нерухомого майна від 15.09.2022р. № 1509.
Керуючись ст.ст.147,148,154,155,156 Господарського процесуального кодексу України, суд видав назаз від 22.11.2023р.- Стягнути з приватного підприємства «Апогеос» ( 65005, м.Одеса, вул.Бугаївська, буд.35, офіс 201-А, код ЄДРПОУ 32726970) на користь приватного акцінерного товариства "Одеса-Авто" ( 67663, Одеська область, Біляївський р-н, с.Усатове, Ленінградське шосе,буд.27-А, код ЄДРПОУ 03120420)10400,00 (Десять тисяч чотириста )грн. 00 коп. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна від 15.09.2022р. № 1509 за період по 31.05.2023р. та судовий збір у розмірі 268,40 грн.
27.06.2025р. до Господарського суду Одеськї області надійшла заява Хаджибейському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ПП «Апогеос» Дьякова Вадима Іванович ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 - керівник, громадянство: Україна, Місцезнаходження: Україна, 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, буд.35, офіс 201А.
Заява Хаджибейського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон мотивована наступним.
На примусовому виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження № 78464865 з примусового виконання: № 61614053 з примусового виконання постанови № 169807 виданої 20.12.2019 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області про стягнення з ПП «Апогеос» штрафу у сумі 34000 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 20.03.2020 ВП №61614053.
Цього ж дня, винесені постанова про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 69 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 3400,00 грн.
03.06.2023 була винесена постанова про арешт коштів, та направлено до АБ «Південний» до виконання.
Кошти у сумі 4063,14 грн, що було на рахунку НОМЕР_2 в АБ «Південний» було списано платіжною інструкцією та перераховано 03.06.2025 наступним чином: 69 грн. - витрати АСВП; 363,10 грн. - виконавчий збір; 3631,04 грн. - на користь держави, як штраф.
№ 72339688 з примусового наказу № 916/1467/23 виданого 08.06.2023 Господарським судом Одеської області про стягнення з ПП «Апогеос» боргу у сумі 30768,40 грн. на користь ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОДЕСА-АВТО".
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 24.07.2023 ВП №72339688.
Цього ж дня, винесені постанова про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 269 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 3400,00 грн. 19.09.2023 була винесена постанова про арешт коштів, та направлено до банків - учасників обміну в АСВП до виконання.
№ 75686073 з примусового наказу № 916/4610/23 виданого 22.11.2023 Господарським судом Одеської області про стягнення з ПП «Апогеос» боргу у сумі 10668,40 грн. на користь ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОДЕСА-АВТО".
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 24.07.2023 ВП № 75686073.
Цього ж дня, винесені постанова про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 369 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору у сумі 1066,84 грн. 14.08.2024 була винесена постанова про арешт коштів, та направлено до банків -учасників обміну в АСВП до виконання.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта будь-яке нерухоме майно на праві власності зо боржником не зареєстровано.
Згідно відповідь на запит №: 271900972 від 30.05.2025 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Заявник повідомляє суду, що наразі, зафіксовано перешкоди в виконанні рішення суду.
Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Боржником вимоги виконавчого документу станом на 26.06.2025 року не виконані, кошти на депозитний рахунок відділу не надходили.
Також заяв від боржника та стягувача про сплату боргу до відділу не надходило.
Додатково, Хаджибейський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомляє, що боржник жодного разу не з'явився на адресу відділу з метою надання пояснень, щодо невиконання вимог виконавчого документа та інше.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Статтею 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до частини першої, другої та третьої третьої статті 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 5 частини першої статті 6, частиною четвертою статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», пунктом 8 статті 19, пунктом 4 статті 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», пунктами 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» від 31.03.1995 №231, ст. 337 Цивільного процесуального кодексу України, Хаджибейський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області просить суд прийняти рішення, яким тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника ПП «Апогеос» Дьякова Вадима Іванович ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 - керівник, громадянство: Україна, Місцезнаходження: Україна, 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Бугаївська, буд.
35, офіс 201А.
До заяви Хаджибейського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області додано наступні докази, документи, на підтвердження викладеного у заяві, а саме : довіреність на Мітєва Людмила Вікторівна, довіреність на Горбенко Микита Олегович, виписка з ЄДР стосовно Хаджибейського відділу ДВС, додаток щодо майнового стану боржника Апогеос- довідка з державного реєстру речових прав. Будь-яких Інших доказів, додатків - до заяви не надавалось.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що заява Хаджибейського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон і виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи в межах виконавчого провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Положеннями ст.313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно із п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України (ч. 8 ст. 11 ГПК України)
Згдно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.
Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
У справі «Хлюстов проти Росії» («Khlyustov v. Russia» від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував вказані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушенням ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано «автоматично», тобто лише у зв'язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, без належного обґрунтування з врахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» закріплено право державного або приватного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку коли ця особа є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 по справі № 910/8130/17 наголошено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 338 ГПК України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відтак, суд у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглядає заяву Хаджибейського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області лише в межах справи № 916/4610/23 по судовому наказу, виданому 22.11.2023 Господарським судом Одеської області про стягнення з ПП «Апогеос» боргу у сумі 10668,40 грн. на користь ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОДЕСА-АВТО".
Згідно з ч.1 ст.337 ГПК тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Обмежити у виїзді за кордон керівника юридичної особи - боржника, щодо якої відкрите виконавче провадження, можливо, по суті, лише за умови надання достатньої кількості доказів про факти ухилення від виконання судового рішення.
При цьому, державний виконавець повинен вчинити всі дії, передбачені законом.
Суд у будь-якому випадку має дослідити наявність та підтвердження належними доказам ухилення боржника від виконання рішення суду, тобто наявність лише невиконаного зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон (справа № 760/12550/18-ц).
Державний виконавець не надав доказів того, що ОСОБА_1 має закордонний паспорт і, відповідно, має реальну можливість виїхати за межі України.
Заявник не надав суду будь-яких доказів того, що наразі ним зафіксовано перешкоди в виконанні рішення суду взагалі та керівником підприємства-бложника зокрема.
Суд також враховує, що Хаджибейський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не надав до суду належні та допустимі докази того, що Дьяков Вадим Іванович ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 - є засновником, кінцевим бенефіціаром або керівником ПП «Апогеос».
За загальним правилом засновник не несе відповідальності за зобов'язаннями чи боргами підприємства. Оскільки відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України засновник юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її засновника, крім випадків, встановлених статутом та законом.
Керуючись ст.234, 235, ч.3 ст.337 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Хаджибейського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Дьякова Вадима Іванович ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили 27.06.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Піденно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна