Іменем України
Справа №133/1265/25
11.06.2025 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., секретаря судових засідань Корбут Ю.А.,за участі:
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в інтересах якого дії представник - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , про видачу обмежувального припису, -
Заявник ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - мати ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа ОСОБА_3 , в якій, з урахуванням заяви у новій редакції, просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 на строк шість місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_2 , а саме: заборонити наближатися на відстань менше 2 метрів до місця проживання (перебування) постраждалої особи; заборонити наближатися на відстань менше 2 метрів до місця навчання постраждалої особи; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Свої вимоги мотивує тим, що з 22.11.1997 його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі у них народилися діти: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Починаючи з грудня 2023 року, його мати ОСОБА_1 та він потерпає від психологічного та фізичного домашнього насильства з боку її чоловіка і його батька ОСОБА_3 , яке неможливо терпіти. Це погрози різного характеру, зокрема, погрози застосування фізичного насильства, залякування, приниження, образи нецензурними словами. Така поведінка батька негативно впливає на їхнє здоров'я. ОСОБА_3 висловлюється нецензурною лайкою відносно них, вчиняє бійки, погрожує фізичною розправою, особливо, коли перебуває в стані алкогольного сп'яніння. З приводу безкінечних конфліктів його мати неодноразово зверталась до відділення поліції, однак це не дало жодного результату, ОСОБА_3 не змінює своєї поведінки, продовжує вчиняти сварки та бійки. Йому виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення домашнього насильства. А це свідчить про систематичність вчинення насильства в сім'ї. На даний час адміністративні матеріали щодо ОСОБА_3 за фактом вчинення домашнього насильства відносно заявника передано до суду з метою притягнення кривдника до адміністративної відповідальності.
Вважає, що він є постраждалим від домашнього насильства, у зв'язку з цим просить встановити тимчасові обмеження прав ОСОБА_3 відносно нього.
У судовому засіданніОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , заяву підтримала та просила її задовольнити, з підстав, зазначених у заяві. Додатково пояснила, що ОСОБА_3 , коли приходить до них додому в стані алкогольного сп'яніння, починає обзивати нецензурними словами ОСОБА_6 , внаслідок чого дитина нервується та плаче. ОСОБА_7 таке, що протягував руки. ОСОБА_3 своєю поведінкою чинить нестерпні умови для проживання. В зв'язку з цим на нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
У судове засіданнязаінтересована особа ОСОБА_3 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про що свідчить розписка.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно цифрової копії з державного сервісу «Дія» актового запису про народження за № 14 від 29.07.2013, батьками дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади від 16.08.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
22.11.1997 ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу заявник змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 22.11.1997 серії НОМЕР_3 .
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення від 28.03.2025, ОСОБА_3 22.03.2025 о 22 год. в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру (висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 676730 від 28.03.2025, ОСОБА_3 22.03.2025 о 22 год. в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру (висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 676721 від 28.03.2025, ОСОБА_3 22.03.2025 о 22 год. в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру (висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №676722 від 28.03.2025, ОСОБА_3 22.03.2025 о 22 год. в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно свого малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру (висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.04.2024 ОСОБА_3 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено штраф. Згідно обставин справи ОСОБА_3 23.03.2024 о 22 годині, 24.03.2024 о 07 годині та 25.03.2024 о 07 годині, за місцем спільного проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме ображав її нецензурною лайкою, виганяв з будинку, чим завдав шкоди її фізичному та психічному здоров'ю.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2024 ОСОБА_3 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, оголошено усне зауваження. Згідно обставин справи ОСОБА_3 27.12.2023 о 15 годині в АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, створював нестерпні умови для проживання, що могло б завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілій.
Згідно з копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.03.2025 поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП від ОСОБА_1 прийнято заяву про правопорушення про те, що 22.03.2025 її чоловік ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно неї, а саме ображав нецензурною лайкою, бив в область голови та душив. Вказана подія підтверджується рапортом Відділення №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 23.03.2025 №2674.
Відповідно до копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 від 23.03.2025 поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП ОСОБА_11 встановлено високий рівень небезпеки.
Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України "Про запобіганню та протидію домашньому насильству" (далі по тексту - Закон).
Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
Частиною 1 ст. 350-3 ЦПК України, передбачено, що заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
Згідно з п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;
Кривдником, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону , є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 24 Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону, постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров'я, інтелектуального та фізичного розвитку. Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Обмежувальний припис, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону, видається на строк від одного до шести місяців.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 зазначено, що, враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 Закону визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Необхідною умовою для застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що підлягає доказуванню.
Частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідженими судом доказами підтверджено вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Беручи до уваги досліджені письмові докази, суд дійшов висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування у даній справі та доведеності факту вчинення ОСОБА_3 психологічного та фізичного насильства щодо ОСОБА_2 .
Протидія насильству у сім'ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини. При здійсненні насильства в сім'ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.
Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілого від насильства у сім'ї.
Крім того, сам факт неодноразового звернення ОСОБА_1 до відділу поліції, з підстав вчинення відносно неї та їхніх дітей, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 домашнього насильства, складення протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_3 , які перебували на розгляді у суді, свідчать про наявність тривалого конфлікту між заявником та ОСОБА_3 та підтверджує факт, що останній вчиняв по відношенню до заявника домашнє насильство, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом.
Враховуючи надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, ОСОБА_2 , як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви.
Суд вважає, що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо ОСОБА_12 , такі ризики є реальними, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_2 необхідно застосувати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 строком на 6 місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав щодо ОСОБА_2 , про які він просить в заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
За правилами ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 350-1-350-8, 258-259, 261, 265 354-355, ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , про видачу обмежувального припису- задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначити наступні обмеження його права відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , наближатися на відстань менше 2 метрів до місця проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , наближатися на відстань менше 2 метрів до місця навчання постраждалої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до Комунального закладу «ліцей №7 Козятинської міської ради Вінницької області», що знаходиться в с. Сигнал, вул. Ярослава Мудрого, 168 а, Хмільницького району Вінницької області;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватись з ним;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Копію рішення направити до Відділення поліції №2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для взяття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, на профілактичний облік.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду, протягом тридцяти днів з складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1
представник заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
11.06.2025