2/130/947/2025
130/982/25
"26" червня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал») Тараненко А.І. звернувся в суд з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 410533841 від 08.12.2021 у розмірі 21882,66 грн та судові витрати.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 410533841, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до п.1.1 договору, Кредитодавець надав Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024. Договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024. Таким чином, 25.01.2022 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 170 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15919,68 грн.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21882,66 грн.
06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 060325-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором на загальну суму 21882,66 грн
У зв'язку з тим, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, позивач звернувся в суд з даним позовом.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов відповідач не подавав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
10.04.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами 26.06.2025 о 10-00 год.
Представник позивача за довіреністю Тараненко А.І. в позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Копію позовної заяви позивачем було направлено відповідачу поштовим зв'язком «Укрпошта стандарт» 27.03.2025 (а.с.20).
Відповідачу, за зареєстрованим місцем проживання, перевіреним у Єдиного державному демографічному реєстрі (а.с.85) було направлено ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі. Однак, 29.04.2025 на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням «УКПОШТА» № 0610248040753 (а.с.88).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
08.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 410533841 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.23 на звороті-27). Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с.28-32).
Відповідно до п.1.1 за Договором Товариство зобов'язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом.1.7. Кредит надається строком на 14 днів від дати отримання Кредиту Позичальником. 1.9.1. На період строку, визначеного п. 1.7 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 2,10 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. 1.10. Позичальник зобов'язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.8. цього Договору.
Відповідно до п.5.2 Договору строк дії цього Договору обчислюється з моменту з момент його підписання електронним підписом та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.7. договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1 договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Згідно з п. 5.3. сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора (а.с.27).
Згідно Алгоритму дій, договір укладався у такому порядку: відповідач добровільно заповнив заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет (а.с.42), а саме в своєму особистому кабінеті на сайті Товариства, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит та ін. Після автоматизованої обробки заяви на отримання кредитних коштів та її схвалення інформаційно-комунікаційна система Товариства, згенерувала електронний договір, що є офертою у розумінні ч. 2 ст. 638 ЦК України та містить усі істотні умови та надала Позичальнику для ознайомлення в його особистому кабінеті а також направила на електронну поштову скриньку, що належить Відповідачу та вказана ним у Заявці на отримання кредитних коштів. Відповідно до умов Договору Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразовий ідентифікатор, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання Договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення Відповідачем, зазначене повідомлення надійшло в інформаційно-комунікаційну систему Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлений про те, що Відповідач надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення Відповідачу оферти, а також генерація та направлення йому одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Відповідача є направлення повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024. Договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024. Таким чином, відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 170 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15919,68 грн (а.с.47-63).
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21882,66 грн (а.с.64-70).
06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 060325-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором на загальну суму 21882,66 грн (а.с.72-79).
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 410533841 від 08.12.2021, становить -21882,66 грн, яка складається з: 6900 грн - заборгованість по кредиту; 14982,66 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 06.03.2025 по 13.03.2025 (а.с.83).
Суд звертає увагу, що від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за Договором кредиту № 410533841 перейшло до відповідача право вимоги на суму 21882,66 грн, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» 15919,68 грн, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України), такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, боржник може нести відповідальність за порушення умов зобов'язання, яка передбачена в самому зобов'язанні, оскільки в ст. 549 ЦК України як один із видів забезпечення виконання зобов'язання передбачена неустойка (штраф, пеня). Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання і які обчислюються у відсотках від суми невиконаного або від несвоєчасно виконаного зобов'язання. Поряд з цим до нього може застосуватися і така міра відповідальності, яка знаходиться поза межами зобов'язання, встановлена в ч. 2 ст. 625 ЦК України
При цьому стягнення 3% в річних згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України не є неустойкою, адже є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України фактично три відсотки річних є пенею, яка може застосовуватися в разі прострочення грошового зобов'язання, якщо в його умовах не був передбачений такий вид санкції за його порушення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово тлумачив сферу застосування цієї статті, а саме: що охоплює собою поняття «грошове зобов'язання», зокрема у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 № 758/1303/15-ц та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19). Крім того у Постанові Великої Палати від 04.02.2020 № 912/1120/16 Верховний Суд знову висловив правовий висновок про те, що проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання, тобто застосування вимог ст. 625 ЦК України виступає у даному випадку як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
Окрім цього Верховний Суд зауважив, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного Верховним Судом України 23 вересня 2015 року в постанові у справі № 6-1206цс15. Зазначеною постановою усталену судову практику в цивільних справах цієї категорії фактично було змінено та розтлумачено положення Цивільного кодексу України таким чином, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору. Також не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій і процентів, передбачених умовами договору та ЦК України.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Усупереч умов укладених Договорів кредиту та позики, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач, підписавши електронний договір ознайомився з його текстом та змістом та в цілому погодилася з запропонованими йому умовами користування кретинами коштами, в тому числі розміром та порядком нарахування процентів та штрафних санкцій.
При цьому спірний договір кредиту та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України обов'язковими до урахування.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Кредитного договору №410533841 від 08.12.2021 та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов'язання як перед первісним кредитором, так і перед фактором ТОВ «Юніт Капітал», до якого перейшло право вимоги за указаними Договором, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: сплачений судовий збір - 2422,40 грн (а.с.9), витрати на професійну правничу допомогу 6000 грн (а.с.12-17). При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 410533841 від 08.12.2021 в розмірі 21882,66 грн та судові витрати в розмірі 8422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ.
ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ