іменем України
Справа № 126/954/25
Провадження № 2-а/126/51/2025
"26" червня 2025 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Шевчуком С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 30.04.2025 звернувся в суд з позовом до відповідача тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення з тих підстав, що як стверджує 16.04.2025 він отримав постанову відносно себе про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення № 400, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладання штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. Згідно матеріалів справи, 01 квітня 2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 відносно позивача складено протокол за вхідним № 4375 від 01.04.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В постанові № 400 від 10.04.2025 згідно відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення за вх. № 4375 від 01.04.2025, установив, що позивач не виконав вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 року в частині обв'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ від 11.04.2024 уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до абз. 3 п. 69 Постанови «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №138/1691 від 09.07.2024 виданого позаштатною діючою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , погодженого KMC СК Вінницького ОТЦК П/П М/С ОСОБА_3 , вх. № 2073 від 15.07.2024 11 Регіональної ВЛК, позивач знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до акту дослідження здоров'я № 4906 позивач перебував за направленням військового комісаріату (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 на амбулаторному обстеженні у КНП ВОКЛ ім. Пирогова з 24.06 по 26.06.2024, а також відповідно до висновку лікаря-терапевта, датованого 01.07.2024, він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Тобто дані документи свідчать, про те що позивач неодноразово особисто прибував в період з 24.06.2024 по 25.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував направлення на проходження ВЛК, тобто уточнив свої персональні дані (адреса проживання, номер засобів зв'язку та інше).
Відповідно до постанови № 400 від 10.04.2025, в якій зазначено що згідно відомостей АЦКС «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 вчасно свої персональні дані не оновив, що підтверджується рапортом оператора обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто невідомий оператор мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 в квітні 2025 року подає рапорт про не оновлення даних в період з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та підтримку військовозобов'язаному (позивачу), який пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 11 Регіональну ВЛК в період з 24.06.2024 по 25.07.2024 та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В свою чергу відповідач у постанові № 400 від 10.04.2024 свідомо вказав неправдиву інформацію, а саме визначив що ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку через незнання правил військового обліку, свою вину у вчиненому порушенні визнає та в подальшому зобов'язується не порушувати. Обставини що підтверджують неправдивість зазначеної у постанові інформації закріплюється відповідачем у постанові, що оскаржується, зокрема в частині обставин, що пом'якшують відповідальність а саме, відповідач зазначає про щире каяття винного, що не відповідає дійсності.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є незаконним та необгрунтованим.
Він адміністративних правопорушень не вчиняв, виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 не отримував, а тому зобов'язань про явку до ТЦК протягом зазначеного часу не мав, всі необхідні документи для оновлення даних своєчасно надав, тому вважає що вищевказана постанова винесена незаконно.
Під час винесення постанови, що оскаржується, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 було грубо порушено приписи ст. 268 КУпАП, зокрема - йому не надане право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. За приписами ст. 248 КУпАП - розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
З постанови не вбачається, де розглядалася справа, зокрема, постанову склав виконуючий обов'язки начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 з номером постанови 524, натомість в шапці постанови зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_7 який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та вказано інший номер, а саме 1924.
Постанова підготовлена та підписана, окрім підполковника ОСОБА_4 , невідомим службовцем ЗСУ так як прізвище написано нерозбірливо для ідентифікації.
Дані обставини не в повній мірі відповідають ст. 235 КУпАП - від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративністягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Разом з тим, відповідачем грубо порушено приписи ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглянута не за місцем його вчинення.
При винесені постанови відповідачем недотримано приписи ст. 280 КУпАП, зокрема, не з'ясовано чи було ним вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, неналежне оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, невідповідність постанови по справі про адміністративне правопорушення фактичним обставинам, свідчать про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
За таких обставин, відповідач - службовець ІНФОРМАЦІЯ_6 , при вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст, 210 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, не вжив заходів для забезпечення всебічного повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення всупереч положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Просить визнати дії відповідача щодо складання постанови № 400, винесеної 10 квітня 2025 року відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, неправомірними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, провадження закрити з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким
вважає, що позовна заява є безпідставною, позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з нижче наведеного.
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом уточнити адресу проживання, номер засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності), інші персональні дані.
Згідно відомостей АІТС «Оберіг» (Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на виконання вимог п.п. 1 п. 2 розділу II приквінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, не оновив свої персональні дані у визначений законодавством період.
Позивач не виконав вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ від 11.04.2024 уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.
01.04.2025 позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з виявленням в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 - службовцем ЗСУ ОСОБА_6 , уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1169 від 25.12.2024, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол № 400 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (за вхідним № 4375 від 01.04.2025), згідно якого позивач не виконав вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то пози вач підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивачу було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі). Повідомлено під особистий підпис, шо розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 гол. 00 хв. 10.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 каб. 6, розташованому за адресою; АДРЕСА_2 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу позивачем власноручно зазначено: «протокол мною прочитано, зауважень та доповнень нема».
До протоколу додано пояснення позивача за вхідним № 4373 від 01.04.2025, з якого встановлено наступне: «Я, ОСОБА_1 , вчасно не оновив свої облікові дані у зв'язку із сімейними обставинами. Свою провину визнаю, зауважень до протоколу не маю».
Крім того, позивач заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Другий примірник протоколу громадянин ОСОБА_1 отримав 01.04.2025.
До протоколу додано: копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 , витяг з Єдиного державного реєстру обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, рапорт оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_7 .
10.04.2025 на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Позивач був повідомленим про дату й час розгляду справи, заявив клопотання про розгляд справи без його участі та 10.04.2025 на 10 год. 00 хв. не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому розгляд справи відбувся без участі позивача відповідно до статей 276-280 КУпАП.
Враховуючи вишевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: вимог закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, в частині обов'язку протоягом 60 днів з дня набпання чинності вищезазначеного закону уточнити свої персональні дані. Просить позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Позивач ОСОБА_8 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позовну заяву залишити без задоволення.
Судом на підставі ч.4 ст. 229 КАСУ зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 10.04.2025 постановою № 400 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.
Позивач стверджує, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 138/1691 від 09.07.2024 виданого позаштатною діючою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , погодженого KMC СК Вінницького ОТЦК П/П М/С ОСОБА_3 , вх. № 2073 від 15.07.2024 11 Регіональної ВЛК, позивач знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до акту дослідження здоров'я № 4906 позивач перебував за направленням військового комісаріату (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 на амбулаторному обстеженні у КНП ВОКЛ ім. Пирогова з 24.06 по 26.06.2024, а також відповідно до висновку лікаря-терапевта, датованого 01.07.2024, він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Тобто дані документи свідчать, про те що позивач неодноразово особисто прибував в період з 24.06.2024 по 25.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував направлення на проходження ВЛК, тобто уточнив свої персональні дані (адреса проживання, номер засобів зв'язку та інше).
Окрім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Доказів неможливості отримання персональних даних позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи відповідачем суду не надано.
Судом взято до уваги те, що ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Згідно із абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указами Президента України № 64/2022 та № 69/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію.
Згідно положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Тобто, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не була доведена «поза розумним сумнівом».
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Як визначено у ст. 1 Конституції України - Україна є правова держава, а в силу її ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Суддя є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України). Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23- рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Так, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення ним такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має вагомі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові КАС ВС від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України», і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.
Тому суд вважає позов законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVTN AND OTHERS v. UKRAINE. № 4909/04, § 58, ССПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ч.1 ст. 139 КАС України 484,48 гривні стягнути з відповідача як суб'єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 38, 122, 247 ч.1 п.1, 251, 254-256, 283, 286, 294, 317, 317-1 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , котрий проживає у АДРЕСА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову № 400 від 10.04.2025, винесену ачальником ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі сімнадцяти тисяч гривень - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 27.06.2025.
Суддя В. І. Гуцол