іменем України
Справа № 126/1424/25
Провадження № 2/126/926/2025
"27" червня 2025 р.
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Гуцол В. І.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служби у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав,
До Бершадського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служби у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Дослідивши матеріали вказаного позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Бершадського районного суду Вінницької області з огляду на наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підсудність це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ. Тобто підсудність це коло цивільних справ, вирішений яких віднесено до компетенції певного суду.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 28 ЦПК України визначає право звернення позивача з позовом про стягнення аліментів за своїм зареєстрованим місцем проживання, однак не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, закон встановлює певні правила (ч. 9, ч. 10 ст. 28, ст. 29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України - процесуальний закон не передбачає.
Відсутні підстави для визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, - незалежно від того, чи окремо подається до суду даний позов чи він об'єднаний з іншою позовною вимогою. Процесуальний закон не передбачає можливості зміни територіальної підсудності позову (конкретно визначеної процесуальним законом) у разі об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог (позовів).
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви слідує, що вказаний спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. При цьому основною позовною вимогою є позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки, не дивлячись на порядок викладення вимог в позовній заяві.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Тобто вимога про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є похідною до позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.
Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді № 1506642 від 23.06.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, особу ОСОБА_2 не знайдено.
Відповідно до довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Вінницькій області № 13/10355 від 25.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому слід врахувати, що не є місцем проживання фізичної особи місце, в якому вона знаходиться під вартою у вигляді запобіжного заходу, місце, в якому особа відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком суду, місце, в якому особа знаходиться на стаціонарному лікуванні. Позови до таких осіб пред'являються за останнім місцем проживання до взяття під варту чи до поміщення до медичного закладу.
Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Посилання в даному випадку на ст. 28 ЦПК України позивача є безпідставним, зважаючи на положення ст. 166 СК України.
Отже в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З огляду на викладене, зважаючи, що відповідач має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , вважаю необхідним передати позовну заяву для розгляду за підсудністю до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, до територіальної юрисдикції якого належить вищевказаний позов, як суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31 - 32 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служби у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав передати до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області за підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. І. Гуцол