02 червня 2025 року Справа № 915/1251/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,
представника позивача: Онищенко Л.В. (в залі суду),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛОХА-П»,
про: стягнення заборгованості у розмірі 6223685,78 грн, -
15.10.2024 Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.10.2024 (вх.№12387/24) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛОХА-П» заборгованість у розмірі 6223685,78 грн за Договором №13 про спільний обробіток землі від 16.08.2016 з урахуванням Додаткових угод до нього, з якої: 5325000,02 грн - заборгованість з дострокового розподілу прибутку за період червень-вересень 2024 року та 898685,76 грн - заборгованість з компенсації земельного податку за період квітень-вересень 2024 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №13 про спільний обробіток землі від 16.08.2016 з урахуванням Додаткових угод до нього, щодо дострокового розподілу прибутку за період червень-вересень 2024 року та компенсації земельного податку за період квітень-вересень 2024 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024, - справу №915/1251/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 21.10.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.10.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків б/н від 25.10.2024 (вх.№13050/24), зазначених в ухвалі суду від 21.10.2024.
Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.12.2024.
Ухвалою суду від 05.12.2024 з урахуванням ухвали суду від 12.12.2024 призначено підготовче засідання на 20.01.2025.
Ухвалою суду від 20.01.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.02.2025.
19.02.2025 представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛОХА-П» Алтухова О.М. до суду надійшли клопотання б/н від 19.02.2025 (вх.№2495/25 та вх.№2496/25), в яких повідомив суд, що на даний час він є одночасно керівником підприємства та головним бухгалтером, але не може виконувати покладені на нього обов'язки, так як проходить військову службу у зв'язку з мобілізацією. Ураховуючи вищевикладене просить суд відкласти проведення судового засідання з наданням розумного строку для вирішення питання про зміну керівного складу підприємства.
19.02.2025 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до суду надійшла заява про заміну сторони її правонаступником б/н від 18.02.2025 (вх.№2498/25), в якій він просить суд замінити позивача у справі №915/1251/24 за позовом Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ “САЛОХА-П» про стягнення заборгованості за Договором №13 від 16.08.2016 в розмірі 6223685,78 грн на правонаступника - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв. В обґрунтування зазначеної заяви заявник посилається на ч.1 ст.104 ЦК України, ч.1 ст.52 ГПК України та зазначає, що 06.02.2025 Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління було реорганізовано в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
19.02.2025 суд ухвалив відкласти судове засідання на 17.03.2025.
Ухвалою суду від 17.03.2025 заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв б/н від 18.02.2025 (вх.№2498/25 від 19.02.2025) про заміну сторони її правонаступником у справі №915/1251/24, - задоволено; замінено у справі №915/1251/24 позивача - Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08029523) на його правонаступника - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (54056, м.Миколаїв, пр-т.Миру, буд.62-А, код ЄДРПОУ 08029523) та призначено судове засідання на 08.04.2025.
У судових засіданнях 08.04.2025 та 07.05.2025розгляд справи відкладався.
Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвали суду у даній справі направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та отримані останнім.
За таких обставин враховуючі приписи п.2) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Відповідач у судове засідання 02.06.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 02.06.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Вступна та резолютивна частини рішення підписані судом 02.06.2025 без його проголошення.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1251/24 в межах строку, передбаченого ГПК України.
Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
16.08.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (надалі - сторона-1, позивач у справі) правонаступником, якого було Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України та Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛОХА-П» (надалі - сторона-2, відповідач у справі) укладено Договір №13 про спільний обробіток землі (надалі - Договір), відповідно до умов якого з метою відпрацювання співпраці з підприємствами і залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності та життєздатності КЕВ м.Миколаїв, сторони за цим Договором домовилися про спільну діяльність і співробітництво без утворення юридичної особи з використанням земель, які надані стороні-1 в безстрокове користування та можливостей сторони-2 спільно діяти для досягнення загальних цілей, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, збирання, зберігання та їх подальша реалізація (п.1.1 Договору).
До спірного Договору між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 07.04.2017, Додаткову угоду №2 від 10.09.2018, Додаткову угоду №3 від 13.02.2019, Додаткову угоду №4 від 30.11.2020 та Додаткову угоду №5 від 02.06.2023.
Відповідно до п.1 Додаткової угоди №5 від 02.06.2023 в зв'язку з переформування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв в Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних сил України, яке є повним правонаступником всіх прав та обов'язків попередника, а також через зміну реквізитів, зокрема юридичної адреси сторони-2, сторони домовились внести до Договору про спільний обробіток землі зміни, замінивши в преамбулі та реквізитах Договору назву “Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв» на “Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління», та вказавши дійсну юридичну адресу сторони-2.
Відповідно до п.4 Додаткової угоди №5 від 02.06.2023 всі інші умови договору залишаються незмінними та є обов'язковими до виконання сторонами.
Відповідно до п.3.1 (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020), сторона-1 за цим договором зобов'язується залучити до спільної обробки, що буде проводитися разом зі стороною-2 земельної ділянки, що надані стороні-1 в безстрокове користування, площею 5000 (п'ять тисяч) га, терміном на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 року.
Відповідно до п.4.1 (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020), сторона-2 зобов'язана щомісячно, до 20 числа наступного за звітнім місяця, починаючи з серпня місяця 2020 року, компенсувати стороні-1 вартість сплаченого стороною-1 земельного податку в розмірі 100% (сто відсотків). Сума земельного податку, що підлягає компенсації, кожного наступного календарного року може змінюватись, залежно від встановленої рішенням органів місцевого самоврядування ставки земельного податку для відповідної категорії земель на кожен наступний календарний рік.
Згідно п.5.5 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020 сплата всіх видів податків та зборів, що належить при здійсненні такого виду діяльності здійснюється стороною-2 в порядку та у межах, передбаченому чинним законодавством та сутністю підприємства, окрім тих податків та зборів, які, згідно законодавства, покладаються виключно на сторону-1, та які підлягають компенсації стороною-2 в порядку та у розмірах, передбачених пунктом 4.1 розділу 4 Договору (п.5.5, в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020).
Відповідно до п.6.1 Договору (в редакції Додаткових угод №1 від 07.04.2017 та №4 від 30.11.2020) внесок сторони-1 - вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 5000 га, згідно до Акту обміру земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки та складає 11450000,0 грн.
У відповідності до п.6.2 Договору, внесок сторони-2 - грошові кошти, паливно-мастильні матеріали, обробка ґрунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв'язки, інше, що встановлюють сторони по закінченню сільськогосподарського року.
Відповідно до п.7.1 Договору грошові та майнові внески сторін є їх спільною власністю. Земельна ділянка є власністю держави. При повному розподілу прибутку майно, створене за договором є власністю сторони-2 жодна із сторін не має права розпоряджатись майном, що є внеском іншої сторони та яке належало їй на праві власності без її дозволу.
Згідно п.8.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 07.04.2017) прибуток, що отримується сторонами від спільної обробки землі, підлягає розподілу пропорційно понесеним фактичним затратам на вирощування сільськогосподарської продукції, при цьому сторона-1 в будь-якому випадку (окрім випадків, передбачених Договором) повинна отримати прибуток у розмірі не менше частки та внеску, визначеному у статті 6 цього Договору.
Пунктом 8.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020) визначено, що фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку стороні-1 та утримання відповідної частки прибутку стороною-2.
Відповідно до п.8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 10.09.2018) сторони погодились, що сторона-2 перераховує стороні-1 щомісячно, до 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з січня поточного календарного року до червня цього ж року грошові кошти в сумі 200000,0 грн та з липня по грудень поточного календарного року - грошові кошти в сумі 1708333,34 грн, що в загальному дорівнює розміру внеску сторони-1, як дострокове розподілення очікуваного прибутку від спільної діяльності у поточному календарному році.
При цьому сторони домовились, що розподіл прибутку в 2018 році здійснюватиметься наступним чином: сторона-2, починаючи з 20.09.2018 та в подальшому до 20 числа кожного поточного місяця, здійснює перерахунок на розрахунковий рахунок сторони-1 грошових коштів у розмірі 1708333,34 грн, при цьому частина прибутку, в сумі 4616666,68 грн, що підлягала сплаті за січень-серпень 2018 року, має бути перерахована стороною-2 до 20 грудня 2018 року. Кінцевим строком розподілу прибутку у 2018 році вважається 20 грудня 2018 року. За умов належного виконання зазначеного порядку розподілу прибутку сторона-2 набуває права самостійно та на власний розсуд розпоряджатись рештою результатів спільної діяльності.
Згідно п.12.1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту укладення.
Відповідно до п.12.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020) цей Договір укладений строком на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 року з обов'язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків сторін за цим договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії Договору. Зміна (збільшення, зменшення) розміру внесків сторін ґрунтується на рівні інфляції в країні на момент визначення розміру внесків. Обов'язкове щорічне узгодження (індексація) ціни внесків проводиться сторонами в строк до 01 січня кожного року індексація внесків сторін у 2016 та 2017 роках не проводиться.
Договір та Додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Із змісту позовної заяви вбачається, що відповідач на порушення умов Договору та вимог законодавства не виконує своїх зобов'язань щодо розподілу прибутку в добровільному порядку, починаючи з червня по вересень 2024 року та компенсації земельного податку за період квітень-вересень 2024 року.
Позивач вказує, що станом на момент написання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість з дострокового розподілу прибутку за період червень-вересень 2024 року, що становить 5325000,02 грн, а також заборгованість з компенсації земельного податку за період квітень-вересень 2024 року, що становить 898685,76 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Позивач у позові вказує, що 02.06.2023 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв був реорганізований в Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління, про що внесено відповідний запис до єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523) є органом управління, який входить до структури командування Сил логістики Збройних Сил України та наділений правами та обов'язками у своїй діяльності, які регулюються Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (нова редакція), затвердженого наказом начальника Південного квартирно-експлуатаційного управління №4 від 30.01.2025.
06.02.2025 відомості про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно, Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08029523) було реорганізовано в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523), про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою від 17.03.2025 суд замінив позивача у справі №915/1251/24 - Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08029523) на його правонаступника - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (54056, м.Миколаїв, пр-т.Миру, буд.62-А, код ЄДРПОУ 08029523).
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Враховуючи положення ст.ст.11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Додатковою угодою №4 від 30.11.2020 сторони внесли ряд змін в умови Договору, зокрема п.4.1 Розд.4 Договору доповнили абзацом 13, яким погодили, що ТОВ “САЛОХА-П» зобов'язана щомісячно, до 20 числа наступного за звітним місяця, починаючи з серпня місяця 2020 року, компенсувати стороні-1 вартість сплаченого стороною -1 земельного податку в розмірі 100% (сто відсотків). Сума земельного податку, що підлягає компенсації, кожного наступного календарного року може змінюватись, залежно від встановленої рішенням органів місцевого самоврядування ставки земельного податку для відповідної категорії земель на кожен наступний календарний рік.
Абзацем 3 пункту 3.1 розділу 3 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020) визначено обов'язок Миколаївського КЕУ письмово повідомляти ТОВ “САЛОХА-П» про розмір належного до компенсації земельного податку, протягом п'яти робочих днів після подання стороною-1 податкової декларації щодо нарахування узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку до відповідного фіскального органу.
Відповідно до п.6.1 Договору (в редакції Додаткових угод №1 від 07.04.2017 та №4 від 30.11.2020) внесок сторони-1 - вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 5000 га, згідно до Акту обміру земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки та складає 11450000,0 грн.
Відповідно до п.8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 10.09.2018) сторони погодились, що сторона-2 перераховує стороні-1 щомісячно, до 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з січня поточного календарного року до червня цього ж року грошові кошти в сумі 200000,0 грн та з липня по грудень поточного календарного року - грошові кошти в сумі 1708333,34 грн, що в загальному дорівнює розміру внеску сторони-1, як дострокове розподілення очікуваного прибутку від спільної діяльності у поточному календарному році.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача дострокового розподілу прибутку за період червень - вересень 2024 року в розмірі 5325000,02 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Додатковою угодою №4 від 30.11.2020 сторони внесли ряд змін в умови Договору, зокрема п.4.1 Розд.4 Договору доповнили абзацом 13, яким погодили, що ТОВ “САЛОХА-П» зобов'язана щомісячно, до 20 числа наступного за звітним місяця, починаючи з серпня місяця 2020 року, компенсувати КЕВ м. Миколаїв вартість сплаченого КЕВ м.Миколаїв земельного податку в розмірі 100% (сто відсотків). Сума земельного податку, що підлягає компенсації, кожного наступного календарного року може змінюватись, залежно від встановленої рішенням органів місцевого самоврядування ставки земельного податку для відповідної категорії земель на кожен наступний календарний рік.
Абзацем 3 пункту 3.1 розділу 3 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.11.2020) визначено обов'язок Миколаївського КЕУ письмово повідомляти ТОВ “САЛОХА-П» про розмір належного до компенсації земельного податку, протягом п'яти робочих днів після подання стороною-1 податкової декларації щодо нарахування узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку до відповідного фіскального органу.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач листом №635 від 19.02.2024 повідомив відповідача про те, що згідно Договору про спільний обробіток земельної ділянки №13 від 16.08.2016, Додаткової угоди №2 від 10.09.2018 та уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2024 рік Товариству з обмеженою відповідальністю “САЛОХА-П» необхідно сплатити податкове зобов'язання: за рік - 1797371,50 грн, щомісячно - 149780,96 грн. До матеріалів справи позивачем також надано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік.
Позивач стверджує, що в порушенням умов Договору та вимог законодавства щодо виконання господарського зобов'язання, ТОВ “САЛОХА-П» не виконує своїх зобов'язань щодо розподілу прибутку в добровільному порядку, починаючи з березня 2022 року, підтвердженням чого є низка судових проваджень №915/1812/23, №915/130/23, предметом яких була заборгованість зі сплати дострокового розподілу прибутку за період січень-грудень 2022 року в розмірі 4800000,00 грн та відповідно січень - жовтень 2023 року в розмірі 7833333,36 грн, та справа №915/794/24, предметом якої є заборгованість за листопад 2023 року - травень 2024 року в розмірі 4426666,68 грн, №915/585/24 щодо заборгованості з компенсації земельного податку за жовтень - грудень 2023 року, січень-березень 2024 року в сумі 876892,89 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем частково сплачено заборгованість за періоди, що були предметом судового розгляду лише після набрання законної сили судовими рішеннями, про що свідчать відповідні виписки по рахункам Миколаївського КЕУ.
Бездіяльність відповідача щодо добровільного виконання зобов'язань за Договором призвела до того, що станом на момент написання позовної заяви заборгованість останнього, що не ввійшла до попередньо вказаних судових проваджень становить 5325000,02 грн за період червень - вересень 2024 року з дострокового розподілу прибутку, та 898685,76 грн з компенсації податку на землю за квітень-вересень 2024 року.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У відповідності до ч.ч.3,4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів з компенсації земельного податку у повному обсязі не представив, відповідно доводи позивача не спростував.
Судом перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості відповідача з компенсації земельного податку за Договором №13 про спільний обробіток землі від 16.08.2016 за період за період квітень-вересень 2024 року в розмірі 898685,76 грн зазначено правильно.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛОХА-П» (57116, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Михайлівка, Степівська ТГ, вул.Польова, буд.4А, код ЄДРПОУ 39483940) на користь Квартирно-експлуатаційний відділу міста Миколаїв (54056, м.Миколаїв, пр-т.Миру, буд.62-А, код ЄДРПОУ 08029523) 5325000,02 грн - заборгованість з дострокового розподілу прибутку за період червень-вересень 2024 року, 898685,76 грн - заборгованість з компенсації земельного податку за період квітень-вересень 2024 року та 74684,23 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 26.06.2025.
Суддя М.В. Мавродієва