вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2025 р. Справа № 911/2075/25
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка Павла Володимировича, розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Шериф-Охорона 02» (вул. Мєшкова, буд. 20, с. Гнідин, Бориспільський р-н, Київська обл., 08340, ідентифікаційний код 42642735)
до Фізичної особи - підприємця Сняткової Аліси Андріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 6 750, 00 грн заборгованості за договором № 14947492 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 14.04.2023
установив:
25.06.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану через підсистему «Електронний суд» заяву Приватного підприємства «Шериф-Охорона 02» (далі - стягувач / ПП «Шериф-Охорона 02») про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сняткової Аліси Андріївни (далі - боржник / ФОП Сняткова А.А.) заборгованості за договором № 14947492 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 14.04.2023 у розмірі 6 750, 00 грн, з яких 5 950, 00 грн заборгованість за надані послуги та 800, 00 грн штрафні санкції.
В обґрунтування заявлених вимог ПП «Шериф-Охорона 02» посилається на обставини порушення боржником умов договору про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, укладеного між стягувачем та боржником, у частині своєчасної оплати за надані послуги охорони об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Панківська, буд. 18, кв. 1.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом від 25.06.2025, матеріали заяви передано судді Горбасенку П.В.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 147, ст. 149 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Водночас заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Дослідивши матеріали заяви ПП «Шериф-Охорона 02» про видачу судового наказу, суд дійшов висновку, що означена заява не підсудна Господарському суду Київської області з таких підстав.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення підсудності за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача (ст. 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст. 28), правила альтернативної підсудності (ст. 29) та правила виключної підсудності (ст. 30).
Так, за загальним правилом, встановленим ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як випливає з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника - ФОП Сняткової А.А. є: АДРЕСА_1 . Отже вказані обставини виключають можливість розгляду заяви ПП «Шериф-Охорона 02» про видачу судового наказу Господарським судом Київської області.
Водночас у ст. 30 ГПК України передбачені правила виключної територіальної підсудності, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Так згідно із ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Приписами ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України унормовано, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих заяв, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відтак до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, укладеним щодо обслуговування нерухомого майна, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.
Як випливає зі змісту заяви про видачу судового наказу, заборгованість у розмірі 6 750, 00 грн, що є предметом її розгляду, виникла на підставі договору № 14947492 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 14.04.2023, який був укладений між стягувачем та боржником з метою надання послуг охорони об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Панківська, буд. 18, кв. 1.
Отже, приймаючи до уваги викладені вище висновки та зважаючи на те, що спір у цій справі стосується невиконання боржником свого обов'язку щодо оплати послуг охорони об'єкта, який знаходиться у місті Києві, а також враховуючи, що місцезнаходження боржника є м. Київ, - заява ПП «Шериф-Охорона 02» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спірним договором не підсудна Господарському суду Київської області.
Вказана заява підсудна Господарському суду міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду наведених законодавчих положень суд дійшов висновку про направлення матеріалів заяви ПП «Шериф-Охорона 02» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ФОП Сняткової А.А. заборгованості у розмірі 6 750, 00 грн за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Передати матеріали заяви ПП «Шериф-Охорона 02» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ФОП Сняткової А.А. заборгованості у розмірі 6 750, 00 грн за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, буд. 44-В, м. Київ, 01054).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко