вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа № 911/842/25
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву б/н від 23.05.2025 р. позивача - Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 911/842/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі», м. Київ
до Комунального підприємства “Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь, Київська область
про стягнення 200 174, 56 грн
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.05.2025 р. у справі № 911/842/25 за позовом ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» до КП “Управління благоустрою міста» про стягнення 200 174, 56 грн позов задоволено частково, вирішено стягнути з КП “Управління благоустрою міста» на користь ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» 196 953, 16 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 356, 13 грн 3 % річних, 1 575, 63 грн інфляційних втрат та 2 406, 79 грн судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
26.05.2025 р. через систему “Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 23.05.2025 р. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з відповідача 13 115, 52 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню з ухваленням додаткового рішення у справі виходячи з наступного.
Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з ст. 123 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи № 911/842/25, до суду позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 6264-КОЕ від 22.10.2024 р., укладений між АО “Перший Радник» (надалі - Виконавець) та ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» (надалі - Клієнт) (надалі - Договір), акт № 911/842/25-КРЕМ від 20.05.2025 р. наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 6264-КОЕ від 22.10.2024 на загальну суму 11 000, 00 грн, довіреність № 168/2024 від 01.05.2024 р.
Пунктами 1.1. - 1.3., 3.1., 4.1. - 4.4., 5.1. Договору визначено, що в рамках даного Договору Виконавець зобов'язується надавати Клієнтові правничу допомогу (надалі - Послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього (п. 1.1.).
1.2. Для цілей цього Договору видами правничої допомоги, що може надаватись Виконавцем є зокрема, але не виключно: - надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань; - збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; - представництво в суді; - ознайомлення з матеріалами судової справи; - складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); - інші види правової допомоги, що не передбачені цим Договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів Клієнта.
1.3. Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість Послуг, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, та судова інстанція відображається Сторонами в Акті наданих послуг.
3.1. Приймання-передача Послуг за цим Договором здійснюється Сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором.
4.1. Ціна цього Договору становить 960 000, 00 грн (дев'ятсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 20% - 160 000, 00 грн (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок).
4.2. Розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правнича допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
4.3. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.
4.4. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг.
5.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до “31» грудня 2025 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Як вбачається зі змісту підписаного між ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» (надалі - Клієнт) та АО “Перший Радник» (надалі - Виконавець) акта № 911/842/25-КРЕМ від 20.05.2025 р. наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 6264-КОЕ від 22.10.2024, Виконавцем на замовлення Клієнта у період з 03.03.2025 року по 20.05.2025 року було надано професійну правничу допомогу на загальну суму 11 000, 00 грн (без ПДВ) в рамках судової справи № 911/842/25, яка розглядається Господарським судом Київської області за позовом ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Комунального підприємства "Управління благоустрою міста" Ірпінської міської ради Київської області, зокрема Виконавцем було надано Клієнту наступні послуги: 1. Правовий аналіз наданої Клієнтом документації, визначення засобів доказування, консультування щодо можливостей та механізмів судового захисту прав Клієнта при розгляді даної справи в Господарському суді Київської області, вартістю 3000, 00 грн (без ПДВ); 2. Складання, формулювання та направлення позовної заяви та додатків до неї до Господарського суду Київської області, вартістю 5000, 00 грн (без ПДВ); 3. Складання, формулювання та направлення позовної заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вартістю 3 000, 00 грн (без ПДВ).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторонни, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 р. у справі № 922/1964/21).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 р. у справі № 910/16322/18.
Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 30.01.2023 р. у справі № 910/7032/17).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд в додатковій постанові від 18.01.2024 р. у справі № 927/885/17 (927/485/19) вважав за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Як було зазначено вище позивач у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просить суд стягнути з відповідача 13 115, 52 грн витрат на професійну правничу допомогу з наступного розрахунку: 1) 11 000, 00 грн (вартість наданих послуг, визначена в самому акті № 911/842/25-КРЕМ від 20.05.2025 р. наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 6264-КОЕ від 22.10.2024) + 20 % ПДВ = 13 200, 00 грн (з ПДВ) та відповідно 13 200,00 грн (правнича допомога/судові витрати) х 99, 36 % (відсоток задоволених позовних вимог) : 100% = 13 115,52 грн).
З приводу вказаного, суд вважає за потрібне звернути увагу на наступне.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 цього ж закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.
Отже, як було встановлено судом в процесі розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, АО “Перший Радник» та ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі» відповідно до пунктів 4.2.- 4.4. Договору в самому акті № 911/842/25-КРЕМ від 20.05.2025 р. наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 6264-КОЕ від 22.10.2024 було узгоджено вартість наданих АО “Перший Радник» послуг в рамках судової справи № 911/842/25 в розмірі 11 000, 00 грн (без ПДВ), а тому, так, як АО “Перший Радник» та ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі», як сторони договору про надання правової допомоги не дійшли згоди та не визначили в акті наданих послуг вартість наданої позивачу професійної правничої допомоги із урахуванням 20 % ПДВ, то у суду, враховуючи в тому числі і критерій реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), відсутні правові підстави покладати на відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням 20 % ПДВ.
Таким чином, оцінивши доводи позивача щодо заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 000, 00 грн, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги АО “Перший Радник», суд з урахуванням ціни позову, усіх аспектів і складності цієї справи дійшов висновку, що характер та обсяг, виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), відповідає критеріям співмірності, розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з вищевказаних підстав із прийняттям додаткового рішення у даній справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву б/н від 23.05.2025 р. (вх. № 4722 від 26.05.2025 р.) позивача - Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Прийняти додаткове рішення у справі.
3. Стягнути з Комунального підприємства “Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області (08200, вул. Шевченка, буд. 5, м. Ірпінь, Київська область; ідентифікаційний код 22201696) на користь Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, вул. Стеценка, буд. 1А, м. Київ; ідентифікаційний код 23243188) судові витрати 10 929 (десять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 13 (тринадцять) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
4. Відмовити у задоволенні заяви в іншій частині.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца