вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2321/22
Господарський суд Київської області у складі судді Л.Я. Мальованої за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г. розглянувши справу
За позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Фонду державного майна України, м. Київ
2) Міністерства енергетики України, м. Київ,
до 1) Публічного акціонерного товариства “Центренерго», смт. Козин
2) Приватного підприємства “Флемос», м. Київ
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути нерухоме майно
Представники сторін:
прокурор - Гущесова О.В.;
позивача 1 - Ленько М.М.;
позивача 2 - не з'явився;
відповідача 1 - Гавкалюк В.В.;
відповідача 2 - не з'явився.
Обставини справи:
Керівник Обухівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України до Публічного акціонерного товариства “Центренерго» та Приватного підприємства “Флемос» про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №21/3/1 від 14.07.2022, укладений між ПАТ “Центренерго» та ПП “Флемос» та застосування правових наслідків недійсності правочину та зобов'язати ПП “Флемос» повернути ПАТ “Центренерго» нерухоме майно (частину Тимчасового вугільного причалу залізобетонного, інвентарний №0000020, довжиною 390 погонних метрів і частину Вугільного складу, інвентарний №0005376, площею 27000 кв.м), розташоване по вул. Промислова, 1Г у м. Українка Обухівського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Обухівською окружною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022111230000778 від 11.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, встановлено факт порушення ПАТ «Центренерго» вимог законодавства під час передачі в оренду державного майна як суб'єктом господарювання державного сектора економіки, що включений до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2023 року (суддя Конюх О.В.) в задоволенні позовних вимог прокурору відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду 26.09.2023 року рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2024 року рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2023 року та постанова Північного апеляційного господарського суду 26.09.2023 року скасовані, справа передана на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Ухвалою суду від 18.06.2024 р. справу прийнято до подальшого провадження суддею Мальованою Л.Я. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року.
Ухвалою суду від 14.08.2024 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи № 917/1212/21 за нововиявленими обставинами у зв'язку із різною практикою в судах господарської та адміністративної юрисдикцій щодо визначення моменту переходу права державної власності на майно до створеного державою господарського товариства шляхом внесення державного майна до статутного капіталу товариства.
Ухвалою суду від 08.10.2024 року провадження у справі поновлено та продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні.
03.12.2024 року представником відповідача 1 через систему «Електронний суд» подані письмові пояснення по суті спору, в яких він посилається на наступне:
Враховуючи, що на дату створення ВАТ «ДЕК «Центренерго» приватизація акцій ДАЕК «Центренерго», передбаченому планом приватизації від 12.02.1997, відбулася у повному обсязі, та Міністерство енергетики та електрифікації України перестало бути єдиним акціонером, правовий статус державного майна, яке було передано до статутного капіталу ДАЕК «Центренерго» під час його корпоратизації змінився, а саме право власності на це майно перейшло до новоствореного ВАТ «ДЕК «Центренерго» у відповідності до статті 12 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, що діяла у той час).
Зміна правового статусу державного майна, яке було передано державою до статутного фонду ДАЕК «Центренерго» під час його корпоратизації, з державного на приватне відбулося у повній відповідності як до приписів ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», який діяв у той час, так і до приписів ст. 145 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004.
У подальшому приватизація державного пакета акцій «Центренерго» продовжилася, але це вже відбувалося на підставі нових (уточнених) планів розміщення акцій ВАТ «ДЕК «Центренерго».
У результаті акції ВАТ «ДЕК «Центренерго» розподілилися наступним чином: 21,71% - приватизовано (у період до 26.11.1999, що зазначалося у відповідному плані розміщення акцій), 78,29% - залишено у державній власності шляхом передачі до статутного фонду НАК "Енергетична компанія України" (пункти 2 та 3 Постанови КМУ № 794).
У той же час, у своїй позовній заяві Керівник Обухівської окружної прокуратури посилається тільки на чергову приватизацію пакету акцій ПАТ «Центренерго», закріпленого у державній власності, яка почалася у 2019 році у зв'язку з виданням 16.01.2019 розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р, яким був затверджений перелік об'єктів великої приватизації державної власності, що містив державний пакет акцій ПАТ «Центренерго» у розмірі 78,289%. Видання такого розпорядження КМУ, виходячи із приписів ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» було першим етапом приватизації.
Отже, Керівник Обухівської окружної прокуратури помилково вважає, що корпоратизація державного підприємства «Центренерго» відбулася у 1995 році, у результаті чого було створено ДАЕК «Центренерго», 100% акцій якого належало державі, а перша приватизація державного пакету акцій почалася лише у 2019 році.
Таким чином, посилання Керівника Обухівської окружної прокуратури на проведення, починаючи з 2019 року чергової приватизації пакету акцій ПАТ «Центренерго», який закріплений у державній власності (78,29 %), після проведення, як мінімум, двох повністю закінчених приватизацій акцій ДАЕК «Центренерго» (у 1997 та 2004 роках), не може розглядатися як підстава для зворотної зміни правового статусу майна, що обліковується на балансі товариства, з приватного на державне, так як це не передбачене чинним законодавством.
З огляду на це, відповідач 1 вважає, позиція керівника Обухівської окружної прокуратури, що передане в оренду майно по договору № 21/3/1 було не приватне, а державне, оскільки на момент його передачі ще не відбулася приватизація, є безпідставною та такою, що не базується на матеріалах справи.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито провадження в частині позовних вимог про зобов'язання ПП “Флемос» повернути ПАТ “Центренерго» нерухоме майно - частину Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний № 0000020, довжиною 390 погонних метрів та частину Вугільного складу, інвентарний № 0005376, площею 27000 кв.м, розташоване по вул. Промислова, 1Г в м. Українка.
Ухвалою суду від 29.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі, справи призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні оголошувались перерви з 26.02.2025 р. по 26.03.2025 р. та з 26.03.2025 р. по 04.04.2025 р.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представники позивача 2 та відповідача 2 в засідання суду не з'явились, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені судом.
Представники позивача та відповідача проти позовних вимог заперечували, просили суд в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.07.2022 року між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (орендодавець) та Приватним підприємством «Флемос» (орендар) укладено договір оренди № 21/3/1 відповідно до п. 1.1. умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне цільове користування окреме індивідуальне визначене майно орендовця, а саме: частина Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, кадастровий номер 00000020, довжиною 390 погонних метрів, та частина вугільного складу, кадастровий номер 00005376, площею 27000 кв.м., яке розташоване за адресою: вулиця Промислова, 1Г, місто Українка, Обухівський район, Київська область. Цільове призначення об'єкта оренди - для перевалювання вантажів (п. 1.2. договору).
На підставі акту приймання-передачі об'єкта оренди від 14.07.2022 орендодавець передав, а орендар прийняв, зазначене в договорі нерухоме майно.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що укладення вказаного договору відбулось як з порушенням передбаченої чинним законодавством про оренду державного майна процедурою, а саме без проведення аукціону в електронній формі, так і в порушення чинних заборон на укладення такої угоди через запровадження постановою Кабінетом Міністрів України від 27.05.2022 № 634 особливостей оренди державного майна у період воєнного стану.
Відповідач 1 заперечуючи проти позову, посилається на рішення засідання наглядової ради ПАТ «Центенерго», яким прийнято рішення про надання згоди на вчинення ПАТ «Центенерго» даного правочину зі строком оренди до 35 календарних місяців без застосування електронної торгової системи «ProZorro.Платежі».
Розглянувши додані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що Державне підприємство, яким в даному випадку було ДП «Центренерго», а також і його правонаступники - ДАЕК «Центренерго», ВАТ «Центренерго», ПАТ «Центренерго» засновані виключно на основі державної власності.
Статею 73 ГК України встановлено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підриємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства (редакція ч. 8 cт. 74 ГК України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання (ч. 2 ст. 74 ГК України).
Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГК України та іншими законами (ст. 136 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 74 ГК України державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», що було перейменовано з Державної акціонерної енергогенеруючої компанії «Центренерго», яка створена шляхом корпоратизації відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 № 174 «Про створення Державної акціонерної енергогенеруючої компанії «Центренерго» та Указу Президента України від 04.04.1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України».
Тобто, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Центренерго», у якого держане майно перебувало на праві повного господарського відання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» ПАТ «Центренерго» віднесено до об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері паливно- енергетичного комплексу.
Водночас, у 2016 році на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 626-р «Деякі питання приватизації об'єктів державної власності» Міністерство енергетики та вугільної промисловості України передало функції з управління пакетом акцій держави у статутному капіталі ПАТ Центренерго» у розмірі 78,29 %, що становить 289 205 117 штук, Фонду державного майна України, про що складено акт приймання-передачі від 23.02.2016 № 5.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності в додатку до якого міститься ПАТ «Центренерго» з розміром пакета акцій (частки) держави 78,289 %, а Фондом державного майна України видано наказ від 23.07.2021 № 1275 «Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго», згідно якого указаний державний пакет акцій в розмірі 78,289 % статутного капіталу ПАТ «Центренерго», що становить 289 205 117 штук акцій, виставлено на продаж.
Аналіз законодавства, що діяло на момент перетворення державного підприємства «Центренерго», якому спірне майно лише належало на праві повного господарського відання, у ДАЕК «Центренерго» та його перейменування у ВАТ «Центренерго», а саме Указ Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 № 210/93, постанова Верховної ради України «Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності» від 14.02.1992 № 2116-ХІІ, декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15.12.1992 № 8-92, декрет Кабінету Міністрів України «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» від 21.12.1992 № 24-92, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств» від 05.07.1993 № 508, Закон України «Про підприємства в Україні», Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576- ХІІ, Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-XII засвідчує, що оскільки з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства, у зв'язку з чим таке акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства, то і утворене в процесі корпоратизації товариство отримало по правонаступництву право господарського відання на спірне нерухоме державне майно, передане до статутного фонду такого товариства саме на таких умовах, оскільки переданим державою у приватну власність перетвореного товариства поза процедурою його приватизації бути не могло.
Акціонерні товариства, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі уповноважених органів управління об'єктами державної власності, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, які створюються в загальному порядку. Державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності й відчуження його можливе органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури чи інші законні процедури відчуження державного майна.
Так, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного майна» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо передачі майна до статутного фонду ДАЕК «Центренерго», до вичерпного переліку способів приватизації державного майна не належала передача державного майна до статутного фонду акціонерного товариства.
Отже, до моменту завершення процедури приватизації до створюваного акціонерного товариства в силу правонаступництва переходять права та обов'язки, які мало державне унітарне підприємство, у тому числі й обсяг майнових прав на державне майно - право господарського відання.
У свою чергу, корпоратизація державних унітарних підприємств через їх створення у господарські товариства є лише передумовою для можливої подальшої приватизації майна, переданого державою до їх статутного фонду.
При цьому, проведення корпоратизації державного унітарного підприємства в акціонерне товариство не є його приватизацією, а тому внесення майна до статутного фонду такого товариства не може розглядатися як правова підстава для зміни його форми власності.
Законом України «Про акціонерні товариства» також передбачено, що діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних станів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. Особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.
У зв'язку з цим, державне майно, передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, 100 % акцій статутного фонду якого залишаються у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації акцій (часток) є державною власністю та щодо нього діють обмеження щодо вільного розпорядження такого роду державним майном.
Відповідно ст. 5 Закону передбачено етапність передачі в оренду державного та комунального майна, що включає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ETC; прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із переліків; опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з переліків, в ETC; розміщення в ETC оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ETC договору оренди.
Частиною 2 ст. 6 Закону встановлено, що потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до переліку з відповідного типу згідно з порядком передачі майна в оренду, а відповідно до частини 9 вказаної статті Закону такі переліки оприлюднюються в ETC та на офіційних вебсайтах орендодавців.
При цьому, ст. 15 Закону чітко визначено коло суб'єктів, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, п. 8 якої, однак, передбачено, що і передача в оренду майна без проведення аукціону здійснюється також виключно в ETC. У разі надходження заяви про оренду від особи, яка має право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, інформація про об'єкт, який передається в оренду, та укладений договір публікуються в ETC.
Судом встановлено, що ПП «Флемос» не відноситься до переліку суб'єктів, які на підставі норм ст. 15 Закону мають право на отримання в оренду державного майна без проведення аукціону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самовпорядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений Господарським Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (ч. 2 ст. 145 ГК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 145 ГК України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений лише шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.
Оскільки, як встановлено матеріалами справи, в ПАТ «Центренерго» державна частка у статутному капіталі до цього часу становить 78,289 %, відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України останнє є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.
Отже, системний аналіз положень ст. ст. 22 ч. 2, 74 ч. 7, 75, 145 ч.ч. 3, 4 ГК України, ст. 152 ЦК України, ст. 1 ч. ч. 2, 3 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. ст. 3, 5, 6, 7, 13, 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» свідчить про те, що державне майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання, є об'єктами оренди за указаним Законом, однак оренда об'єкта (його частини) після включення його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, обмежується законом.
Крім того, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» визначено, що на період воєнного стану тимчасово припинено передачу в оренду державного майна на визначених територіях, крім випадків, коли доцільність такої передачі визначена рішенням обласної військової адміністрації за місцем розташування відповідного майна. У такому разі рішення уповноваженого органу управління відповідного майна про доцільність передачі його в оренду, а також рішення балансоутримувача про намір передачі такого майна в оренду не вимагаються.
Відповідачем 1 не надано жодного рішення Київської обласної військової адміністрації стосовно доцільності передачі в оренду нерухомого майна - частини Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного в м. Українка.
Як вбачається із положення «Про Трипільську ТЕС», станція, а також її нерухоме майно, у тому числі і причальна споруда, є об'єктом критичної інфраструктури держави.
Установлено, що наказом начальника Обухівської районної військової адміністрації від 18.07.2022 № 258 «Про можливість здійснення навігації суден для видобутку піску та щебеню відповідно до законодавства» надано можливість обмеженому колу суб'єктів господарювання на здійснення навігації суден для добутку піску та щебеню відповідно до законодавства згідно з додатком.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, в момент вчинення (укладення) спірного договору оренди недодержані вимоги, встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Таким чином судом встановлено, що ПАТ «Центренерго» не додержано в момент вчинення оспорюваного правочину вимог чинного законодавства щодо оренди державного майна.
Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки прокурором було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про застосування правових наслідків недійсності правочину й зобов'язання ПП “Флемос» повернути ПАТ “Центренерго» нерухоме майно - частину Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний № 0000020, довжиною 390 погонних метрів та частину Вугільного складу, інвентарний № 0005376, площею 27000 кв.м, розташоване по вул. Промислова, 1Г в м. Українка, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з добровільним виконанням відповідачем частини позовних вимог, тому провадження в цій частині було закрито ухвалою суду від 10.01.2025 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги керівника окружної прокуратури підлягають задоволенню в частині визнання недійсним договіру оренди нерухомого майна № 21/3/1 від 14.07.2022 року, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 без достатніх правових підстав.
У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача 1, що призвело до необхідності прокурору звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 52, 73-92, 129, 231, 236, 238 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна № 21/3/1 від 14.07.2022 року, укладеного між ПАТ "Центренерго" (код ЄДРПОУ 22927045) та ПП "Флемос" (код ЄДРПОУ 35443265).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, отримувач - Держказначейська служба України м. Київ, р/р UА028201720343190001000015641, МФО 820172) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.
4. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про застосування правових наслідків недійсності правочину про зобов"язання ПП "Флемос" повернути ПАТ "Центренерго" нерухоме майно - частину Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний номер 0000020, довжиною 390 погонних метрів та частину Вугільного складу, інвентарний номер 0005376, площею 27000 кв.м., розташоване по вул. Промислова, 1Г в м. Українка, Обухівського району, Київської області.
5. Повернути Київській обласній прокуратурі (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, отримувач - Держказначейська служба України м. Київ, р/р UА028201720343190001000015641, МФО 820172) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1865 від 04.10.2022 року.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.06.2025 року.
Суддя Л.Я. Мальована