вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1254/24
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Микитенко О.О. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс - Сервіс», м. Київ
до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Родинний добробут», Київська обл., Фастівський р-н., с. Великі Гуляки
про стягнення 2 275 545 грн. 32 коп.
За зустрічним позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Родинний добробут», Київська обл., Фастівський р-н., с. Великі Гуляки
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс - Сервіс», м. Київ
про визнання договору частково недійсним
Представники сторін:
позивача (за первісним позовом) - Кравець В.В.;
відповідача (за первісним позовом) - не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс - Сервіс» звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Родинний добробут» про стягнення заборгованості у розмірі 2 275 545,32 грн., з яких: 2 041 250,00 грн. основного боргу, 173 497,29 грн. інфляційних втрат та 60 908,57 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору про співпрацю № 140121-1 від 14.01.2021 року щодо спорудження об'єкту теплиці.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Родинний добробут» звернувся до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс - Сервіс» про визнання договору про співробітництво № 140121-1 від 14.01.2021 року частково недійсним в частині п. 4.2.1. та 4.2.2. у зв'язку із їх суперечливістю ст. 26 ЗУ «Про кооперацію» № 1087-IVі ч. 5 ст. 9 ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» № 469/97-ВР від 17.07.1997 р.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні договору про співпрацю № 140121-1 в 2021 році сторони передбачили такий механізм розподілу фінансового результату кооперативу та виплат на паї, що суперечить нормам чинного законодавства України, яке діяло під час укладення даного договору та статуту кооперативу, а саме:
- розмір виплат на паї встановлений спірним договором, а не рішенням загальних зборів членів кооперативу;
- розмір виплат на паї розрахований виходячи з розміру паю (вкладу) позивача, а не залишку фінансового результату господарської діяльності кооперативу;
- визначено розміри відсотків 31% та 24 %, що протирічать законодавчо встановленому максимальному розміру доходів, що може бути виплачений в якості виплат на пай (20 % від доходу кооперативу до розподілу).
16.06.2024 р. представником відповідача по первісному позову поданий відзив, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві.
Ухвалою суду від 19.06.2025 р. зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду разом із первісним.
29.07.2024 р. представником позивача по первісному позову подано відповідь на відзив та відзив на зустрічний позов, в яких вважає, що укладений між сторонами договір та його умови не суперечать положенням статуту відповідача ні в редакції 2015 року ні в редакції 2022 року, оскільки вчиненим договором сторони визначили та врегулювали всі істотні умови та обставини, зокрема щодо залучення додаткових інвестицій з боку третіх осіб, які не врегулював статут відповідача. В рамках даного договору позивач виступав не як член кооперативу, а як інвестор, який прийняв рішення про вкладення власних майнових цінностей (грошових коштів) в об'єкт інвестування, який конкретно визначений у договорі. Тому, якщо відносини між сторонами виникли на підставі договору про співробітництво, то в даному спорі не можна застосовувати норми ЗУ «Про кооперацію», ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» та норми статутів в редакції 2015 та 2022 року.
09.08.2024 р. представником позивача по зустрічному позову подано відповідь на відзив, де зазначає, що твердження ТОВ «Трансімекс - Сервіс» про те, що він не є членом кооперативу не відповідають дійсності, оскільки з даними руху коштів, позивач 28.01.2021 р. здійснив два платежі на поточний рахунок відповідача: 1 150 000,00 грн. з призначенням платежу «сплата пайового внеску від ТОВ «Трансімпекс - Сервіс» та 250 000,00 грн. з призначенням платежу «сплата вступного внеску від ТОВ «Трансімекс - Сервіс». Розмір платежу в 250 000,00 грн. відповідає розміру вступного внеску, що встановлений у статуті відповідача у редакції 2015 року, яка діяла на дату, яка міститься у копії договору про співробітництво. У договорі про співробітництво позивача ідентифіковано як сторону «асоційованого члену кооперативу».
Відповідач стверджує, що позивач не набув правових підстав для вимоги про повернення пайового внеску, оскільки не подав до кооперативу письмову заяву про вихід із кооперативу та кооператив не мав змоги розглянути її на загальних зборах для прийняття рішення про припинення членства позивача у кооперативі за умови виплати пайового внеску (частки).
Ухвалою суду від 21.08.2024 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті в засіданні оголошувалась перерва з 18.09.2024 р. по 01.11.2024 р., з 22.01.2025 р. по 21.02.2025 р., з 21.02.2025 р. по 14.03.2025 р., з 16.04.2025 р. по 07.05.2025 р.
Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні первісний позов підтримав, просив суд його задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представник позивача по зустрічному позову в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс-Сервіс» (член кооперативу) та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Родинний Добробут» (кооператив) було укладено договір про співробітництво № 140121-1 предметом якого є співпраця шляхом об'єднання зусиль та вкладів з метою досягнення спільної мети.
Відповідно до п. 1.2. договору метою співробітництва за даним договором є спорудження тепличного комплексу для вирощування органічної продукції рослинництва площею 5000 м2, що буде розташовано за адресою: вул. Дачна, б. 56, с. Великі Гуляки, Фастівський р-н., Київська область («проект Теплиці-2») та функціонування цього комплексу для отримання сторонами результатів його роботи у вигляді продукції рослинництва.
Згідно п. 2.1. договору кооператив здійснює організаційне забезпечення та поточне керівництво спорудженням «проекту Теплиці 2» (підшукує підрядні та інші організації для спорудження об'єкта, укладає з ними договори, контролює хід підрядних та супутніх робіт, приймає роботи та проводить розрахунок). Терміни будівництва теплиць - 6 календарних місяців з моменту збору суми «проекту Теплиці 2».
Відповідно до п. 2.2. договору кооператив здійснює керівництво та координацію функціонування «проекту Теплиці 2», а саме: контролює вирощування рослин, їх збір, перепродажу, обробку та реалізацію (із залученням третіх осіб, за необхідності), веде облік доходів та витрат, за потреби складає відповідні звіти для члену кооперативу, забезпечує їх онлайн-доступність (за допомогою сервісу ГуглДокс, або іншого, якщо це буде узгоджено сторонами).
Згідно п. 2.3. договору кооператив розподіляє врожай між кооперативом та членами кооперативу, які приймають участь у проекті теплиці, відповідно до їх пайових вкладів або забезпечує залучення третіх осіб для реалізації продукції, якщо це буде необхідно для члену кооперативу.
Для прийняття участі у даному проекті сторони умовами договору погодили те, що член кооперативу робить вклад грошовими коштами у сумі 1 150 000,00 грн. (п. 3.3.1. договору). Член кооперативу зобов'язаний внести свій вклад відповідно до п. 3.3.1. протягом 10 днів з моменту підписання даного договору (п. 5.3. договору).
Разом з тим, сторони погодили також і можливість вихід із членів кооперативу (в тому числі і достроковий вихід).
Пунктом 5.6. договору встановлено, що у разі невиконання кооперативом своїх зобов'язань, член кооперативу має право дострокового розірвання даного договору і повернення свого паю. Такі умови мають бути узгоджені на загальних зборах учасників кооперативу, які приймають участь у проекті Теплиці. У разі невиконання кооперативом своїх зобов'язань, член кооперативу має право дострокового розірвання даного договору і повернення свого паю.
Пунктом 6.5. договору передбачено, що член кооперативу вирішив розірвати договір та вийти з членів кооперативу, його вклад (сума вкладів) буде повернуто впродовж шести місяців. Якщо виникла ситуація, коли більше ніж 30% членів кооперативу, які приймають участь у теплиці вирішать вийти з членів кооперативу, то кооператив має право односторонньо змінити п. 6.5. даного договору за рішенням загальних зборів членів кооперативу, які приймають участь у проекті теплиці. Якщо член кооперативу вирішив розірвати договір та вийти з членів кооперативу, але він вже повертав частину свого вкладу, то член кооперативу отримує свій вклад (суму вкладів) мінус частину, яку він вже отримав раніше.
Як вбачається із матеріалів справи (та не заперечується відповідачем) позивачем на виконання умов договору сплачений вступний внесок у розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 428 від 28.01.2021р.
22.05.2023 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1-23 від 10.05.2023 р. у зв'язку з невиконанням останнім обов'язків згідно п.п. 2.1.-2.3. договору зокрема щодо розподілу продукції та не здійснено підсумковий розподіл результатів роботи проекту за перший рік участі у ньому до січня 2022 року.
В даній претензії позивач вимагав від відповідача: добровільно сплатити кошти/передати сільськогосподарську продукцію за 2022 рік, що у гривневому еквіваленті складає 356 500 грн.; відповідно до п. 4.4. договору здійснити підсумковий розподіл продукції у червні 2023 року та сплатити кошти/передати сільськогосподарську продукцію за 2023 рік; розірвати договір № 140121-1 від 14.01.2021 року у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків з боку відповідача; повернути пайовий внесок відповідно до п. 6.5. договору у найкоротший термін.
Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідачем умови договору не були виконані належним чином та не зробив розрахунок по результатам вирощування продукції, позивачем самостійно проведений розрахунок основної заборгованості, яка складається із наступного:
1. розрахунок заборгованості з прибутку, що виникла станом на 01.01.2022 р., який проводиться за формулою: розмір вкладу х 31%, а саме: 1 150 000,00 х 31 % = 356 500,00 грн.;
2. розрахунок заборгованості з прибутку, що виникла станом на 01.01.2023 р., який проводиться за формулою: розмір вкладу х 31%, а саме: 1 150 000,00 х 31 % = 356 500,00 грн.;
3. розрахунок заборгованості з прибутку, що виникла станом на 01.06.2023 р., який проводиться за формулою: розмір вкладу х 31%/2, а саме: 1 150 000,00 х 15.5 % = 178 250,00 грн.;
4. заборгованість із повернення членського внеску в розмірі 1 150 000,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 2 041 250 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 173 497 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 60 908 грн. 57 коп. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати щодо вирощеної продукції, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 173 497 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 60 908 грн. 57 коп. 3 % річних.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги по первісному позову в повному обсязі,витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача.
Що стосується зустрічної позовної заяви, то суд зазначає таке:
Позивач по зустрічному позову просить суд визнати договір про співробітницво № 140121-1 від 14.01.2021 року частково недійсним в частині п. 4.2.1. та 4.2.2. у зв'язку із їх суперечливістю ст. 26 ЗУ «Про кооперацію» № 1087-IVі ч. 5 ст. 9 ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» № 469/97-ВР від 17.07.1997 р.
В обгрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що на дату затвердження статуту кооперативу у редакції від 21.10.2015 р.:
- ст. 26 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV було передбачено, що, виплати на паї - це виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу.
- ч. 5 ст. 9 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР було передбачено, що після виконання зобов'язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.
Відповідні норми законодавства було імплементовано до статуту кооперативу у редакції від 21.10.2015 р.
Відповідно до п. 19.3 статуту кооперативу у редакції, яка діяла на дату укладення договору про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р., після виконання зобов'язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами кооперативу у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.
Відповідно до п. 19.4 статуту кооперативу у редакції, яка діяла на дату укладення договору про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р., рішення загальних зборів членів кооперативу може передбачатися різний відсоток часток доходу для членів та асоційованих членів.
Таким чином, порядок виплати на пай асоційованого члена кооперативу (на дату укладення договору про співробітництво № 140121-1 від 14.01.2021 р.) був можливий: виключно у порядку, що передбачений статутом кооперативу, а не будь-якою іншою угодою; виключно на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу, яким встановлюється відсоток часток доходу для членів та асоційованих членів за окремий фінансовий рік,, а не будь-якою іншою угодою.
Поряд з цим, договір про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р. містить положення, що явно суперечать чинному на момент укладення цього договору законодавству України.
Так, п. 4.2.1 договору передбачає, що «якщо сума вкладів члену кооперативу за цим договором більша або дорівнює 250 000, 00 грн., у рік він отримує продукції на суму, що становить 31% від суми вкладів члену кооперативу за цим договором. Для розрахунку використовуються середні ціни на органічну продукцію на продуктових ринках Києва на момент таких розрахунків.»
П. 4.2.2. договору передбачає, що «якщо сума вкладів члену кооперативу за цим договором менша ніж 250 000, 00 грн., у рік він отримує продукції на суму, що становить 24% від суми вкладів члену кооперативу за цим договором. Для розрахунку використовуються середні ціни на органічну продукцію на продуктових ринках Києва на момент таких розрахунків.»
Передбачаючи відповідні положення у договорі про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р., сторони передбачили такий механізм розподілу фінансового результату кооперативу та виплат на паї, що суперечить нормам чинного на той момент законодавства України та статуту кооперативу.
1. Договором про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р., а не на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу встановлено розмір виплат на паї.
2. Розмір виплат на паї розрахований виходячи з розміру паю (вкладу) позивача, а не із залишку фінансового результату господарської діяльності кооперативу.
3. Визначено такі розміри відсотків (31%, 24%), що протирічать законодавчо встановленому максимальному розміру доходи, що може бути виплачений в якості виплати на пай (20% від доходу кооперативу до розподілу).
Таким чином, при укладенні договору про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р., сторонами порушено п. 19.3-19.4 статуту кооперативу у редакції, яка діяла на дату укладення договору та ст. 26 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV і ч. 5 ст. 9 Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР.
Позивач по зустрічному позову вважає, що при укладенні договору про співробітництво №140121-1 від 14.01.2021 р. та зазначені п. 4.2.1 та п. 4.2.2 у відповідній редакції було допущено порушення п. 19.3-19.4 статуту кооперативу у редакції, яка діяла на дату укладення Договору та ст. 26 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV і ч. 5 ст. 9 Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР.
Однак, суд не вважає, що при укладанні договору про співробітництво права СК "Родинний Добробут" були порушені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про кооперацію» кооперативні виплати - частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу. Виплати на паї - виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу.
Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу. Кооперативні виплати та виплати на паї до оплати праці не належать.
Тобто ця норма стосується тільки взаємовідносин між членами кооперативу.
Розділом 5, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено конкретний порядок вступу до кооперативу його членів. Зокрема відповідно до п. 5.3 статуту вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа яка подала заяву, вносить вступний та пайовий внесок в порядку і розмірах визначених цим статутом.
Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами членів кооперативу.
Згідно з п. 5.4. статуту в редакції 2015 кооператив веде реєстр членів та асоційованих членів кооперативу.
Відповідно до п. 8.1. статуту в редакції 2015 при вступі до кооперативу для організаційно-правового забезпечення його діяльності кожна фізична і юридична особа робить вступний внесок у грошовій формі у розмірі 250 гривень.
Згідно з п. 8.2. статут в редакції 2015 вступний внесок є обов'язковою умовою членства у кооперативі та має бути сплачений протягом 14 днів з моменту подання заяви на вступ.
СК "Родинний Добробут" не подано до суду жодних доказів про прийняття до кооперативу чи реєстру членів та асоційованих членів кооперативу які б свідчили про те, що ТОВ "Трансімпекс - Сервіс" вступив до кооперативу. Єдиним документом, що підтверджує господарські правовідносини між позивачем та відповідачем є договір, який за своєю правовою природою є ні чим іншим як інвестиційним договором.
Отже відповідач (позивач за первісним позовом) не є членом кооперативу, а тому укладання договору і його пункти не суперечать Закону України “Про кооперацію» ні положенням статуту як в редакції 2015 року так і в редакції 2022 року.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що укладеному між сторонами договору визначені усі істотні умови, а тому підстав для визнання частко недійсним договору суд не вбачає.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Сільськогосподарського кооперативу «Родинний Добробут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс - Сервіс» про визнання договору частково недійсним.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236-240 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Родинний добробут" (08511, Київська обл., Фастівський р-н., с. Великі Гуляки, вул. Дачна, 53, код 40077110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімпекс-Сервіс" (03067, м. Київ, вул. Машинобувна, 50, код 41963959) 2 041 250 (два мільйони сорок одну тисячу двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 173 497 (сто сімдесят три тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 29 коп. інфляційних втрат, 60 908 (шістдесят тисяч дев'ятсот вісім) грн. 57 коп. 3 % річних та 34 133 (тридцять чотири тисячі сто тридцять три) грн. 18 коп. судового збору.
3. В зустрічному позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.06.2025 року.
Суддя Л.Я. Мальована