ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2025Справа № 910/15090/24
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання - Демидовій А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/15090/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код ЄДРПОУ 41266098)
до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя, 45; код ЄДРПОУ 00032767)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бергбау-Технік» (02000, місто Київ, вул. Рибальська, буд. 13; код ЄДРПОУ 38606738)
про визнання недійними та скасування рішення в частині №363-р від 03.10.2024р, -
за участю представників:
від позивача - Руккас Д.М.,
від відповідача - Абрамович Р.О.,
від третьої особи - не з'явився,
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить:
визнати недійсними п.1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №363-р від 03.10.2024 в частині визнання вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Латчбахер Україна" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосується спотворення результатів торгів на закупівлю "бирки для маркування деревини" (ідентифікатор закупівлі на вебпорталі "Prozorro" UA-2023-07-24-011333-а), проведених державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України";
визнати недійсним п. 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету №363-р від 03.10.2024.
позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Антимонопольного комітету України №363-р від 03.10.2024 винесено відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи; відповідачем не доведено обставини, які визнано ним встановленими; рішення відносно є помилковим та прийняте відповідачем без урахування всіх обставин справи, ґрунтується на недостовірних даних, що у свою чергу призвело до неправомірного та несправедливого вирішення спору.
З огляду на викладене, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України №363-р від 03.10.2024 в частині, що стосується позивача.
Стосовно антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів позивач зазначає наступне:
1) Під час проведення спірних торгів учасниками позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бергбау-Технік» були різні особи, непов'язані один з одним, а отже висновок відповідача про взаємозв'язок позивача та ТОВ «Бергбау-Технік» через фізичних осіб не відповідає дійсності;
2) При застосуванні NAT механізму мережі є технічно можливим використання різними користувачами, що знаходяться в різних місцях, одних і тих же ІР-адрес, що спростовує твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваного рішення;
3) Після зміни засновника та директора третьої особи, зазначені в оскаржуваному рішення працівники подали заяви про звільнення з посад за власним бажанням, а відтак не перебували одночасно у трудових відносинах із позивачем та третьою особою;
4) До проведення спірних торгів позивач та третя особа були партнерами в сфері виготовлення бирок для маркування деревини, а відтак укладали між собою господарські договори, проте таке партнерство тривало до зміни засновника юридичної особи ТОВ «Бергбау-Технік».
2. Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у поданому до суду 03.01.2025 відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог позивача. Заперечення відповідача обґрунтовано наступним. Оскаржуваним рішення визнано, що позивач та третя особа вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій які стосуються спотворення результатів торгів; за вчинене порушення на ТОВ "Торговий Дім Латчбахер Україна" накладено штраф у розмірі 2 160 760,00 грн.
Відповідач зазначає, що пунктами 1 та 4 розділу VIII Правил встановлено, що при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону. У рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу.
В свою чергу, позивачем не було спростовано наведені Комітетом в оскаржуваному рішенні обставини відносно позивача та третьої особи, які у своїй сукупності свідчать про наявність координації та обміну інформацією між ними, а саме:
- взаємозв'язком позивача та ТОВ «Бергбау-Технік» через фізичних осіб;
- використанням позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік» одних і тих же ІР-адрес для входу в аукціон для подання податкової звітності;
- перебуванням одних і тих же працівників у трудових відносинах із та перехід працівника від ТОВ «Бергбау-Технік» до позивача;
- наданням фінансової допомоги;
- сталими господарськими відносинами між позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік»;
- місцезнаходженням об'єктів оподаткування, через які проводиться діяльність позивача та ТОВ «Бергбау-Технік» за однією і тією ж адресою;
- однаковими властивостями електронних файлів, завантажених позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік»;
- використанням спільного засобу зв'язку та комунікацією між позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік».
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив.
Позивачем 09.01.2025 через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує, що відповідач:
- не навів жодного заперечення щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві;
- залишив поза увагою та не спростував твердження позивача, що під час підготовки та проведення спірних торгів учасниками (бенефіціарами) позивача та третьої особи були різні особи;
- - не спростував аргумент позивача, що використання одних і тих же ІР-адрес не забезпечує автоматично технічну можливість ознайомлення з документами однієї з компаній для іншої та/або впливу на такі документи;
- не спростував факту, що відповідальною особою позивача за проведення аукціону була особа, яка жодним чином не мала відношення до ТОВ «Бергбау-Технік».
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: ордера на підтвердження повноважень Руккас Дмитра Марковича, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" на надання правової допомоги, у якому зазначено вірну, повну назву суду, у якому надається правова допомога адвокатом; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
16.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.01.2025.
23.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" надійшло клопотання про долучення доказів.
23.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" надійшла заява, в якій представник позивача просить забезпечити його участь у судовому засіданні, яке призначене на 22.01.2025 о 16:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" Руккас Дмитра Марковича розгляді справи № 910/15090/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
17.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 910/15090/24 за позовом ТОВ «Торговий дім Латчбахер Україна» до Антимонопольного комітету України про визнання недійними та скасування рішення в частині у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бергбау-Технік».
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги підготовче засідання, призначене на 22.01.2025, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 призначено підготовче засідання у справі № 910/15090/24 на 19.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 12.03.2025. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бергбау-Технік» (код ЄДРПОУ 38606738; вулиця Рибальська, буд. 13, Київ, 02000).
У судове засідання 12.03.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судове засідання 12.03.2025 представник третьої особи не з'явися, докази належного повідомлення про вручення їй ухвали суду з повідомленням про дату, час і місце судового засідання в матеріалах справи відсутні. Від третьої особи заяв про відкладення розгляду підготовчого засідання та про розгляд підготовчого засідання за відсутності третьої особи (представника третьої особи) до суду не подано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 16.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.05.2025.
Судове засідання призначене на 14.05.2025 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 призначено засідання у справі по суті 04.06.25.
У судове засідання 04.06.2025 з'явився представник позивача та відповідача.
У судове засідання 04.06.2025 не з'явилася третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Ухвала суду від 09.05.2025 була направлена третій особі рекомендованим листом, що підтверджується супровідним листом долученим до матеріалів справи, на адресу,яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02000, місто Київ, вул. Рибальська, буд. 13; код ЄДРПОУ 38606738. Конверт з ухвалою суду від 09.05.2025 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено третій особі, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У судовому засіданні ( 04.06.25 12:30 ) по справі № (910/15090/24) судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 18.06.25 о 10:30 год.
18.06.2025 у судове засідання з'явився представник позивача та відповідача.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
18.06.2025 у судове засідання з'явився представник позивача.
18.06.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача.
18.06.2025 у судове засідання не з'явилася третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
18.06.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
18.06.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у його задоволенні .
18.06.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
03.10.2024 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №363-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №145-26.13/69-24, яким, зокрема постановлено:
- Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю «бирки для маркування деревини» (ідентифікатор закупівлі на вебпорталі «Prozorro» UA-2023-07-24-011333-a), проведених державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ».
- Накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» штраф у розмірі 2 160 760 (два мільйони сто шістдесят тисяч сімсот шістдесят) гривень за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.
- Накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» штраф у розмірі 865 026 (вісімсот шістдесят п'ять тисяч двадцять шість) гривень за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним рішенням з підстав викладених у ньому, звернувся до Господарського суду міста Києва.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: рішення єдиного учасника ТОВ «Бергбау-Технік» №13/07/23 від 13.07.2023; наказу №9 від 29.07.2022; виписки з ЄДРПОУ від 18.07.2023, від 05.11.2024; акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Бергбау-Технік» від 13.07.2023; розписки від 18.10.2024 про одержання листа №145-/09-10021е від 16.10.2024; договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Бергбау-Технік» від 13.07.2023; супровідний лист №145-/09-10021е від 16.10.2024 про надсилання рішення у справі №145-26.13/69-24; рішення Антимонопольного комітету України №363-р від 03.10.2024; матеріали справи №145-26.13/69-24 на електронному носії, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Суд зазначає, що вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Матеріали справи містять копію справи №145-26.13/69-24, що була на розгляді Антимонопольного комітету України.
З даних матеріалів справи встановлено наступне.
Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ» проведено торги на закупівлю «бирки для маркування деревини» (ідентифікатор на вебпорталі «Prozorro» UA-2023-07-24-011333-a).
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в Торгах тендерні пропозиції по лоту 1, лоту 2, лоту 3 та лоту 4 було подано:
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Каренс плюс»;
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігна Україна»;
- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА»;
- ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК».
Найбільш економічно вигідними визнано тендерні пропозиції таких суб'єктів господарювання: по лоту 1 ? ТОВ «Каренс плюс», по лоту 2 ? ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА», по лоту 3 ? ТОВ «Лігна Україна», по лоту 4 ? ТОВ «Лігна Україна» (далі ? Переможці).
Із Переможцями Замовник уклав відповідні договори: по лоту 1 ? від 18.08.2023 № 18-3/08.2023-з; по лоту 2 - від 18.08.2023 № 18-2/08.2023-з; по лоту 3 - від 18.08.2023 № 18-5/08.2023-з; по лоту 4 - від 18.08.2023 № 18-4/08.2023-з.
Аналіз інформації та матеріалів справи, на думку Комітету, свідчить про узгодження поведінки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» під час підготовки та участі в Торгах з огляду на: взаємозв'язок відповідачів через фізичних осіб; використання одних і тих же ІР-адрес; одночасне перебування одних і тих же працівників у трудових відносинах із відповідачами та перехід працівника від третьої особи до позивача у даній справі; надання фінансової допомоги; господарські відносини між суб'єктами; однакові властивості завантажених електронних файлів.
Так, відповідно до інформації, отриманої з ЄДР: засновником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Тім бер енд еквіпмент ГМБХ», кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» під час та після проведення торгів є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації, отриманої з ЄДР, станом на 15.07.2023 (до проведення Торгів) кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» була ОСОБА_2 .
Тобто, ОСОБА_2 до проведення торгів була бенефіціарним власником ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» із часткою 100%, а в період до проведення торгів, під час проведення торгів та після торгів мала непрямий вирішальний вплив із часткою 20% статутного капіталу у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА».
Така пов'язаність відповідачів через бенефіціарних власників, на думку Комітету, свідчить про спільні інтереси відповідачів та можливість обміну інформацією, у тому числі й щодо участі в торгах.
Відповідно до інформації, наданої ДП «Прозорро» листом від 31.01.2024 № 206/01/195/04 (вх. Комітету № 8-09/1341 від 31.01.2024), встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» заходили в аукціон з однієї і тієї ж ІР-адреси, в один і той же день та спільний / близький за інтервалом проміжок часу.
Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Е-тендер» листом від 20.03.2024 № 266-24 (вх. Комітету № 8-09/474-кі від 25.03.2024), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» використовували одну й ту ж ІР-адресу НОМЕР_1 для перегляду інформації, створення чернетки, оновлення пропозиції, перегляду інформації у процедурі закупівлі в період до проведення Торгів, під час проведення Торгів та після проведення Торгів.
Так, використання відповідачами одних і тих же ІР-адес: 91.206.30.114 для синхронного входу в аукціон, перегляду інформації, створення чернетки, оновлення пропозиції перегляду інформації у процедурі закупівлі; 193.200.173.63 та 91.206.30.114 для подання податкової звітності в період до проведення Торгів, під час проведення Торгів та після проведення Торгів свідчить про те, що такі особи діяли узгоджено, що сприяло обміну інформацією між ними при тому, що вони мали виступати конкурентами на Торгах.
Згідно з інформацією Пенсійного фонду України в м. Києві, наданою в листі від 30.01.2024 № 2800-050203-5/5984 (вх. Комітету № 7-09/1314 від 30.01.2024), інформацією, наданою ТОВ «БЕРГБАУ ТЕХНІК» листом від 05.06.2024 № 050624-1 (вх. Комітету № 8-09/7761 від 06.06.2024), та інформацією, наданою ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» листом від 04.06.2024 № 0406/2024-1 (вх. Комітету № 8-09/7713 від 05.06.2024), встановлено, що протягом періоду 2022- 2023 років (до проведення Торгів, під час проведення Торгів та після Торгів):
- ОСОБА_3 працював у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» на посаді заступника директора (з 01.01.2022 по 31.12.2023) та одночасно у ТОВ «БЕРГБАУ ТЕХНІК» на посаді комерційного директора (з01.01.2022 по 31.07.2023);
- ОСОБА_4 працювала на посаді бухгалтера в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» (з 01.08.2023 по 31.12.2023) та на посаді бухгалтера у ТОВ «БЕРГБАУ ТЕХНІК» (з 15.09.2022 по 31.07.2023);
- ОСОБА_5 працював на посаді завідувача складу в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» (01.01.2022 по 31.12.2023) та в ТОВ «БЕРГБАУ ТЕХНІК» на посаді завідувача складу (з 15.02.2022 по 31.07.2023).
Єдність інтересів Відповідачів обумовлює їх зацікавленість у результатах роботи певних осіб, одночасно пов'язаних трудовими відносинами із цими Відповідачами.
Отже, розподіл цього результату роботи задовольняє зазначених Відповідачів, оскільки в іншому випадку з такими працівниками були б припинені трудові відносини.
Трудові відносини, які виникають між працівником та роботодавцем, зобов'язують працівника виконувати певну роботу у визначений строк відповідно до внутрішнього трудового розпорядку.
У свою чергу одночасне перебування декількох або багатьох працівників у трудових відносинах із різними суб'єктами господарювання передбачає необхідність погодження між суб'єктами господарювання, у яких працюють відповідні працівники, графіка чи черговості виконуваної роботи.
Отже, перебування, у тому числі одночасне перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах із Відповідачами та перехід працівників від одного Відповідача до іншого свідчить про можливість обміну інформацією, у зв'язку із чим Відповідачі мали можливість бути обізнані з діяльністю один одного щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі в Торгах.
Відповідно до інформації, наданої ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» листом від 04.06.2024 № 0406/2024-1 (вх. Комітету № 8-09/7713 від 05.06.2024), між ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» укладено договір №1702/23-ФД від 17.02.2023 про надання фінансової допомоги (термін дії договору до 31 грудня 2023 року, позика є поворотною та безпроцентною).
Таким чином, ще до оприлюднення замовниками оголошення про проведення Торгів та в період проведення Торгів, а також після Торгів між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» існували договірні відносини щодо надання фінансової допомоги, а сам договір укладено в період до проведення Торгів, разом із тим повернення фінансової допомоги відбулося в період після проведення Торгів - 25.08.2023.
Відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами.
Фінансова допомога на поворотній основі не може вважатися фінансовим кредитом, тому що не передбачає ні цільового використання отриманих коштів, ні одержання їх під процент.
Крім того, суб'єкт господарювання, який надає фінансову допомогу, зацікавлений у фінансових результатах того, хто таку допомогу отримує, оскільки розраховує на її повернення.
За своєю суттю фінансова допомога може надаватися між суб'єктами господарювання, які поєднані або споріднені спільністю економічних інтересів, оскільки вона надається на безвідсотковій основі.
Оскільки за договором безпроцентної позики немає мети отримання прибутку у вигляді процентів, немає ніякої іншої компенсації за користування коштами, Відповідачі, надаючи один одному кошти в позику, з огляду на інфляційні показники та інші чинники, можуть отримати збиток.
Тобто Відповідачі усвідомлено йдуть на ризик втрати можливого прибутку з метою фінансової підтримки свого конкурента.
Отже, фінансові взаємовідносини між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» стосувалися надання і повернення фінансової допомоги, зокрема, укладення між Відповідачами договору про надання фінансової допомоги та саме в період до проведення Торгів повернення, свідчить про їх фінансову підтримку один одного в господарській діяльності, єдність економічних інтересів Відповідачів 1, 2 та відсутність конкуренції між ними.
Комітетом встановлено наявність інформації, що свідчить про наявність сталих господарських відносин між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК», про їх обізнаність із діяльністю один одного, виникнення в них певних прав та обов'язків щодо один одного, що свідчить про єдність їх економічних інтересів, в тому числі й щодо участі в Торгах.
Місцезнаходження об'єктів оподаткування, через які проводиться діяльність Відповідачів 1, 2 за однією і тією ж адресою.
Відповідно до інформації, наданої Державною податковою службою України листом від 31.01.2024 № 1354/5/99-00-20-01-04-05 (вх. Комітету № 7-09/1630 від 06.02.2024),згідно з відомостями, наявними в ДПС, щодо об'єктів оподаткування станом на 26.01.2024 встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» орендували склад за однією і тією ж адресою, в тому числі й період проведення Торгів.
Отже, на думку Комітету, наявність у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» об'єктів оподаткування (складів), які використовуються у господарській діяльності, за спільною адресою (інформація з обмеженим доступом), та укладання угод з Орендодавцем в один день та послідовною нумерацією, в період до проведення Торгів, під час проведення Торгів, після Торгів, не може бути простим збігом обставин та свідчить про обізнаність та пов'язаність між Відповідачами 1, 2, в тому числі під час ведення господарської діяльності, що могло призвести до обміну інформацією, в тому числі під час підготовки та участі в Торгах.
З метою участі в Торгах відповідно до інформації, яка міститься на вебпорталі «Prozorro» ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ ТЕХНІК» завантажено відповідні документи. У той же час за результатами аналізу властивостей цих документів виявлено наявність одних і тих же параметрів у низці документів (матеріали технічної частини тендерної пропозиції), які були створені Відповідачами за допомогою використання одних і тих самих програмних комплексів та їх версій.
Справжність змагання при проведенні конкурсних процедур закупівель забезпечується таємністю інформації, що міститься у тендерних пропозиціях. Забезпечувати таку таємність можливо лише за умови, що Відповідачі торгів під час підготовки своїх тендерних пропозицій діють самостійно, незалежно від інших Відповідачів.
Отже, документи, подані у складі своїх пропозицій ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК», мають низку спільних властивостей в електронних файлах, що свідчить про однакове походження цих документів та спільну підготовку Відповідачів до Торгів.
Також Комітетом викладені факти, які свідчать про комунікацію між ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» незадовго до проведення Торгів та під час проведення Торгів.
Таким чином, в діях ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» вбачаються ознаки порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів.
Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19 вказав, що порушення антиконкурентного законодавства шляхом встановлення таких обставин: одночасна пов'язаність трудовими відносинами декількох працівників; використання відповідачами спільного доменного імені; спільне використання однієї електронної поштової скриньки; спільні господарські відносини; пропонування однакового товару; завищення цінових пропозицій; подання однакових документів у складі своїх пропозицій; отримання банківських гарантій в одному й тому ж самому банку; обмін інформацією.
У своїх постановах від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 08.07.2021 у справі № 914/938/20, від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19 Верховний Суд прийшов до висновку, що змагання під час проведення торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; встановлені органом Комітету обставини виключають таку змагальність, що свідчить про узгоджену поведінку суб'єкта господарювання, яка й призвела до спотворення результатів торгів.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність або відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції», оскільки така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Питання наявності узгоджених антиконкурентних дій вирішується господарським судом виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у цій справі, в їх взаємозв'язку.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19).
Сама по собі відповідність дій суб'єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. Факт пов'язаності суб'єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність (Постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20).
Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині (Постанова Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20).
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. При цьому мотиви, з яких учасники торгів узгоджують власну конкурентну поведінку, не впливають на кваліфікацію правопорушення, передбаченого пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». (Постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18).
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.(Постанова Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 922/1373/18, постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19, постанова Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 914/938/20).
Негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів/аукціонів (через узгодження поведінки конкурсантами) (постанова Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20, постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19).
Як було встановлено вище, Комітетом встановлені наступні обставини, що свідчать про узгоджену поведінку Позивача та третьої особи під час участі у Торгах:
- взаємозв'язком позивача та ТОВ «Бергбау-Технік» через фізичних осіб;
- використанням позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік» одних і тих же ІР-адрес для входу в аукціон для подання податкової звітності;
- перебуванням одних і тих же працівників у трудових відносинах із та перехід працівника від ТОВ «Бергбау-Технік» до позивача;
- наданням фінансової допомоги;
- сталими господарськими відносинами між позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік»;
- місцезнаходженням об'єктів оподаткування, через які проводиться діяльність позивача та ТОВ «Бергбау-Технік» за однією і тією ж адресою;
- однаковими властивостями електронних файлів, завантажених позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік»;
- використанням спільного засобу зв'язку та комунікацією між позивачем та ТОВ «Бергбау-Технік».
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про спільну підготовку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» до участі в Торгах та не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об'єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» своєї поведінки під час підготовки до участі та участі в Торгах і, зокрема, про обмін між ними інформацією.
Наявність господарських відносин у сукупності і взаємозв'язку з іншими обставинами вказує на існування спільного середовища ведення господарської діяльності між учасниками (постанова ВС від 20.12.2022 у справі №914/130/22, п.п. 6.9, 8.49).
Суд відмічає, що подання учасниками в складі тендерних пропозицій на Торги електронних файлів з однаковими параметрами свідчить про те, що файли (документи тендерної пропозиції) створенні з використанням одного комп'ютерного обладнання (програмного забезпечення) та про спільну підготовку ними своїх тендерних пропозицій. (постанова ВС від 07.05.2024 у справі №924/923/23, п.6.7).
Відповідно до частини першої, другої статті 41 Закону № 2210 доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/416/18, від 23.04.2019 у справі № 910/21046/17.
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Суд звертає увагу на ту обставину, що визначені законом дії повинні аналізуватися в сукупності. Тому органи Антимонопольного комітету України, ухвалюючи рішення про порушення вимог антимонопольного законодавства, аналізують усі вчинені відповідними суб'єктами дії.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві здійснює фрагментацію доказів, з метою їх представлення відірвано один від одного, натомість, сукупність виявлених особливостей у двох суб'єктів господарювання відразу свідчить про узгодження поведінки підприємства ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК».
Так, сама узгоджена поведінка учасників торгів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» та ТОВ «БЕРГБАУ-ТЕХНІК» не відповідає суті проведення процедур закупівлі. Правове значення в даному випадку має фактична відсутність процедур закупівлі внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки з метою створення видимості конкуренції в межах процедур закупівлі
Координація (узгоджені дії) суб'єктів господарювання може здійснюватися в будь-якій узгодженій поведінці (дія, бездіяльність) суб'єктів ринку, зокрема при укладенні ними угод в будь-якій формі; прийнятті об'єднанням рішень в якій-небудь формі, створенні суб'єкта господарювання, метою або наслідком якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, які створили вказаний суб'єкт, або між ними і новоствореними суб'єктами господарювання.
При цьому, обмін інформацією та координація поведінки суб'єктів господарювання може бути доведена сукупністю доказів за відсутністю прямих доказів таких дій.
Слід зазначити, що змагальність продавців - учасників конкурентних процедур закупівель, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об'єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.
Здійснивши аналіз усіх вищевказаних обставин та фактів, суд погоджується із Антимонопольним комітетом вказуючи, що зазначені в рішенні факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об'єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) своєї поведінки під час підготовки до участі та участі у торгах. Матеріали справи підтверджують, що аукціону позивач діяв не самостійно, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі. Такі дії за своїми ознаками уже є спотворенням результатів торгів та усуненням конкуренції.
У той же час, позивачем під час розгляду даної справи не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факти встановлені Комітетом в оскаржуваному рішенні. Обґрунтування заперечень щодо оскаржуваного рішення в частині, що стосується позивача зводиться лише до незгоди з обставинами викладеними в ньому.
При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 зі справи № 910/23375/17, від 01.10.2020 зі справи № 908/540/19, від 30.09.2021 у справі № 910/13451/20 та від 28.10.2021 у справі № 910/20229/20, згідно з якою: «Підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень. Доведення обставин вчинення правопорушення шляхом встановлення та оцінки фактів у їх сукупності можливе у розрізі складу конкретного інкримінованого правопорушення. Врахування доказів та встановлених обставин іншого правопорушення, які не є частиною об'єктивної сторони цього правопорушення, є безпідставним. У свою чергу саме на суд покладено обов'язок перевірити та оцінити наявність/доведеність/обґрунтованість підстав, передбачених статтею 59 Закону щодо кожного порушення (закупівлі, торгів) окремо».
За приписами частини 2 статті 52 Закону за порушення, передбачене, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
При цьому господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого комітету (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі №924/532/17).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
В контексті вищенаведеного, суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів як в цілому, так і кожного окремо, з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», погоджується з висновком суду про те, що характер та кількість виявлених Комітетом співпадінь в рамках даної справи виключають можливість того, що пропозиції конкурсних торгів готувалися окремо і без обміну інформацією між позивачем та третьою особою. Наведене, у свою чергу, свідчить про їх узгоджену поведінку під час підготовки та участі в аукціоні, що підпадає під правову кваліфікацію за приписами пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Тож підстави для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 03.10.2024 № 363-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується позивача, - відсутні.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Латчбахер Україна» - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА