ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2025Справа № 910/4173/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за первісним позовом Приватного підприємства "Прогресбуд-2000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд"
про стягнення 259 558,05 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд"
до Приватного підприємства "Прогресбуд-2000"
про стягнення 1 980 445,65 грн
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Старик Володимир Михайлович - представник за ордером серії АА №1545529 від 02.04.2025;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Сукорянський Євгеній Олександрович - представник за довіреністю від 04.03.2025;
У квітні 2025 року Приватне підприємство "Прогресбуд-2000" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" (далі - Товариство) 259 558,05 грн, з яких: 219250,00 грн - пеня, 27 319,41 грн - штраф, 9 320,71 грн - інфляційні втрати, 3 667,93 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором підряду на виконання робіт №31/11 від 30.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4173/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
22.04.2025 через систему "Електронний суд" Товариством пред'явлено зустрічний позов, в якому останнє просило суд стягнути з Підприємства 1 980 445,65 грн неустойки, нарахованої за період з 26.02.2022 по 30.08.2022 на вартість робіт у розмірі 2 129 511,45 грн, посилаючись на неналежне виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань за договором підряду на виконання робіт №31/11 від 30.11.2021, з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 14.02.2022, в частині своєчасного виконання робіт.
23.04.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 24.04.2025) Товариство подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні первісного позову, з огляду на несвоєчасне виконання робіт за договором.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 прийнято зустрічний позов Товариства до спільного розгляду з первісним позовом Підприємства, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.05.2025.
12.05.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 13.04.2025) Підприємство подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні зустрічного позову, з огляду на відсутність фінансового та матеріального забезпечення зі сторони Товариства;
- Товариство під час прийняття робіт не зазначило про відступ Підприємства від умов договору в частині порушення строків виконання робіт та прийняв такі роботи без жодних зауважень, а тому, виходячи з положень статті 853 ЦК України, замовник позбавлений можливості посилатися на такі відступи у зустрічній позовній заяві;
- додаткові роботи, про які йде мова у додатковій угоді №1 не є роботами у розумінні терміну Роботи, що вживається у договорі підряду на виконання робіт №31/11 від 30.11.2021, і відповідальності за порушення строків їх виконання у вигляді неустойки договором, зокрема пунктом 11.2., не встановлено;
- під час виконання умов договору настали форс-мажорні обставини, зумовлені введенням на всій території України воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, які були засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відтак Підприємство звільняється від відповідальності за порушення своїх зобов'язань.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" Товариство подало відповідь на відзив, в якій просило відмовити у задоволенні первісного позову, оскільки, не зважаючи на укладення додаткової угоди №1 від 14.02.2022, строки виконання робіт залишилися незмінними;
- загальне забезпечення виконання Робіт матеріалами, обладнанням, апаратурою, інструментами та устаткуванням здійснюється власними силами та за власний рахунок Субпідрядника (Підприємством), при цьому матеріали справи не містять письмових заявок, складених та надісланих у відповідності до положень пункту 5.2. Договору;
- прийняття робіт без зауважень не впливає на факт порушення умов договору в частині своєчасного виконання робіт, а тому положення статті 853 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин;
- положення пункту 11.2. Договору підлягають застосуванню до спірних правовідносин - у зв'язку з несвоєчасним виконанням додаткових робіт, передбачених додатковою угодою №1 від 14.02.2022;
- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є належним доказом настання форс-мажорних обставин.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025.
09.06.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 10.06.2025) Товариством подано клопотання про розподіл судових витрат, в якому повідомив, що відповідні докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів.
У судовому засіданні 10.06.2025 представник Підприємства просив суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представник Товариства просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
У судовому засіданні 10.06.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає первісні позові вимоги Підприємства частково обґрунтованими, а зустрічні позовні вимоги Товариства -необґрунтованими.
30.11.2021 між Товариством (за текстом договору - Підрядник) та підприємством (за текстом договору - Субпідрядник) було укладено договір №31/11, відповідно до пункту 1.1. якого Субпідрядник за завданням Підрядника зобов'язується на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами виконати монтажні та опоряджувальні роботи нежитлових приміщень (далі за текстом - Роботи), розташованих на першому поверсі будівлі (домоволодіння) за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 32-А, (далі за текстом - Об'єкт), а Підрядник згідно узгодженому проекту зобов'язується забезпечити Субпідряднику доступ до зони виконання Робіт та Об'єкту, надати документацію, необхідну для виконання Підрядником Робіт за цим Договором, прийняти закінчені Роботи та оплатити їх на умовах цього Договору.
Згідно з пунктом 2.1. Договору 2.1. ціна Робіт за цим Договором враховує вартість Договірної ціни №1 (Додаток №1 до Договору) та складає 1 774 592,87 грн, крім того податок на додану вартість (20%) 354 918,58 грн, а всього 2 129 511,45 грн. Вказана ціна Робіт є твердою і не підлягає зміні протягом усього строку дії цього Договору. Підрядник мас право вносити зміни у Роботи за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за ціною не перевищують двох відсотків визначеної у пункті 2.1. цього Договору ціни Робіт. Ціна Робіт за Договором залишається незмінною.
За умовами пункту 2.2. Договору Підрядник здійснює оплату ціни Робіт в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Субпідрядника, що вказаний в цьому Договорі, в такому порядку:
- авансовий платіж в межах 25,0% від Договірної ціни №1 перераховується Підрядником на поточний рахунок Субпідряді піка впродовж 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цього Договору (підпункт 2.2.1.);
- подальшу оплату ціни Робіт - після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних Робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та втрати №КБ-3 згідно розділу 4 Договору за умови підписання Сторонами Акту виконаних робіт та після належним чином зареєстрованих Субпідрядником всіх податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (включаючи податкові накладні на суму сплаченої Підрядником попередньої оплати) у строк, що не перевищує 5 (п'яти) банківських днів з моменту реєстрації останньої податкової накладної згідно умов цього Договору в ЄРПН у порядку і у строки, визначені чинним законодавством України. При цьому Сторони домовились про те, що під час здійснення платежів за фактично виконані Роботи враховуються суми сплаченого Підрядником авансового платежу, визначені підпунктом 2.2.1. Договору (підпункт 2.2.2.).
Субпідрядник зобов'язаний приступити до виконання Робіт з дати надходження першого авансового платежу на рахунок Субпідрядника та належним чином виконати Роботи у повному обсязі до 25.02.2022 (пункт 3.1. Договору).
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Підрядник може приймати рішення про уповільнення або прискорення темпів виконання Робіт з внесенням відповідних змін у Договір.
Відповідно до пункту 4.1. Договору Підрядник приймає виконані належним чином Субпідрядником Роботи шляхом підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (далі - Акт(и) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (далі - "Довідка(и) КБ-3").
Підрядник, в разі відсутності зауважень/заперечень, протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання Актів та Довідок КБ-3 зобов'язаний прийняти виконані належним чином Роботи, підписати Акти та Довідки КБ-3 та повернули Субпідряднику один примірник підписаних зі свого боку Акту та Довідки КБ-3 (пункт 4.3. Договору).
За умовами пункту 5.1. Договору забезпечення виконання Робіт матеріалами, обладнанням, апаратурою, інструментами та устаткуванням (далі - Матеріали Субпідрядника) здійснюється Субпідрядником власними силами та за вчасний рахунок, за винятком матеріалів, визначених у пункті 5.2. Договору, відповідно до якого у випадку виконання робіт з використанням матеріалів поставки Підрядника (далі - Матеріали Підрядника) передача Субпідряднику Матеріалів Підрядника здійснюється за заявками Субпідрядника в такому порядку:
- Субпідрядник не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати передачі матеріалів надає Підряднику письмову заявку, яка повинна включати в себе дані щодо найменування, кількості, комплектності Матеріалів Підрядника (підпункт 5.1.1.);
- Підрядник за одержаною від Субпідряді піка заявкою забезпечує передачу Матеріалів Підрядника уповноваженому представнику Субпідрядника на Об'єкті за Актом приймання-передачі матеріалів (підпункт 5.1.2.).
Згідно з пунктом 11.2. Договору за порушення строків/термінів виконання Робіт Субпідрядник зобов'язаний сплатити Підряднику неустойку в розмірі 0,5% від ціни Робіт, передбаченої в пункті 2.1. Договору, за кожен день такого прострочення виконання.
За прострочення оплати, передбаченої підпунктом 2.2.2 цього Договору Підрядник сплачує Субпідряднику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення термінів оплати виконання Робіт понад 15 (п'ятнадцять) робочих днів Підрядник сплачує Субпідряднику штраф у розмірі 1% від ціни Робіт, вказаної в пункті 2.1. Договору, за кожен день такого прострочення (пункт 11.1. Договору).
Пунктом 13.1. Договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього Договору, та які Сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами. До таких обставин надзвичайного характеру відносяться повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, а також війна, військові дії, неконтрольовані, протиправні дії та акти вандалізму третіх осіб, революційні дії, акти або дії органів державного управління та будь-які інші обставини, що знаходяться поза контролем Сторін.
Сторони зобов'язані сповіщати одна одну про настання і припинення форс-мажорних обставин протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня їх настання. Невчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання зобов'язань. У випадках, коли обставини та їх наслідки, передбачені цим Договором, продовжують існувати більше, ніж 2 (два) місяці, або коли при настанні таких обставин стає очевидно, що такі обставини та їх наслідки будуть діяти більше цього терміну, Сторони у найкоротший термін проводять переговори з метою виявлення прийнятних для Сторін альтернативних шляхів виконання цього Договору та досягнення відповідної домовленості (пункт 13.2. Договору).
Пунктом 13.3. Договору передбачено, що достатнім підтвердженням наявності і тривалості дії обставин непереборної сили є свідоцтво, видане Торгово-промисловою палатою України.
Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Будь-які зміни, доповнення, додатки та додаткові угоди до цього Договору є його невід'ємними частинами і вважаються дійсними, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані повноважними представниками Сторін та скріплені їх печатками. (пункти 15.1., 15.4. Договору).
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що Підрядник має право вносити зміни у Роботи, що виконуються за Договором, з метою зменшення, збільшення або модифікації обсягів Робіт, про що укладається відповідна додаткова угода, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Будь-які додаткові роботи або зміни в Роботах не вважаються прийнятими Підрядником та не підлягають оплаті без попереднього письмового погодження Підрядником їх обсягу та вартості.
Також між сторонами було підписано Договірну ціну №1 (Додаток №1 до Договору) та Календарний графік виконання та фінансування робіт (Додаток №2 до Договору), за якими Підприємство взяло на себе зобов'язання виконати Роботи на загальну суму 2 129 511,45 грн.
Разом із цим, 14.02.2022 між Товариством (за текстом договору - Підрядник) та підприємством (за текстом договору - Субпідрядник) було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №31/11 від 30.11.2021, відповідно до пунктів 1, 2 якої Додаток №l до Договору (Договірну ціну №1) викладено в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди), а Додаток №1 до Договору (Договірна ціна №1) вважати таким, що втратив чинність з дати підписання цієї Додаткової угоди.
У відповідності до пункту 2 Додаткової угоди загальна вартість Робіт за Договором, передбачених пунктом 1 цієї Додаткової угоди становить 1 712 315,95 грн, крім того податок на додану вартість (20%) 342 463,19 грн, а разом - 2 054 779,14 грн.
Підрядник доручає Субпідряднику додатково до обсягів робіт, передбачених Договором монтажні та опоряджувальні роботи нежитлових приміщень обслуговування та зали відвідувачів (далі за текстом - Роботи), розташованих на першому поверсі будівлі (домоволодіння) за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 32-А, (далі за текстом - Об'єкт), виконання завершальних оздоблювальних та монтажних робіт, які вказані в Договірній ціні №2 (Додаток №2 до цієї Додаткової угоди), надалі по тексту - Додаткові Роботи (пункт 4 Додаткової угоди).
У пункті 5 Додаткової угоди Сторони досягли згоди, що вартість Додаткових Робіт згідно з Додатком №2 до цієї Додаткової угоди, яка є її невід'ємною частиною, складає 564301,77 грн, крім цього податок на додану вартість (20%) 112 860,35грн, а всього 677162,12 грн.
Загальна Ціна Робіт за Договором, включаючи вказану ціну Додаткових Робіт у цій Додатковій угоді складає 2 276 617,72 грн, крім цього податок на додану вартість (20%) 455323,54 грн, всього 2 731 941,26 грн (пункт 6 Додаткової угоди).
За умовами пункту 7 Додаткової угоди розрахунок за Додаткові Роботи здійснюється Підрядником відповідно до умов підпункту 2.2.1. та пункту 2.3. Договору.
Всі інші умови Договору, які не змінені даною Додатковою угодою, залишаються без змін. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору (пункти 8, 9 Додаткової угоди).
На виконання умов підпункту 2.2.1. Договору, 03.12.2021 Товариством було сплачено на користь Підприємства 532 377,86 грн.
Підприємством були виконані обумовлені Договором Роботи та Додатковою угодою Додаткові роботи загальною вартістю 3 391 073,65? грн (разом із ПДВ), що підтверджується актами приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт:
№1-31/03 від 23.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 1 929 474,40 грн;
№2-31/03 від 23.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 659 132,39 грн;
№2-31/07 від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 125 304,74 грн;
№3-31/07 від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 677 162,12 грн, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання-передачі матеріалів.
Вищезазначені документи були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
З урахуванням суми попередньої оплати, станом на момент підписання останнього акту приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт вартість виконаних Робіт та Додаткових робіт була сплачена Товариством частково у розмірі 2 082 377,86 грн: 300 000,00 грн - 21.12.2021, 200 000,00 грн - 12.01.2022, 200 000,00 грн - 13.01.2022, 100 000,00 грн - 02.02.2022, 200 000,00 грн - 15.02.2022, 200 000,00 грн - 16.02.2022, 200 000,00 грн - 21.02.2022, 100 000,00 грн - 06.05.2022, 50 000,00 грн - 12.05.2022, що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку Позивача в АТ "Райффайзен Банк" за період з 01.01.2021 по 31.12.2022.
Надалі, Товариством було сплачено на користь Підприємства додатково 249 563,41 грн: 100 000,00 - 28.07.2022, 100 000,00 грн - 15.09.2022, 49 563,41 грн - 30.11.2022, що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку Позивача в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
На виконання умов Договору Підприємством в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкові накладні:
- №2 від 03.12.2021 (зареєстрована - 28.12.2021);
- №17 від 21.12.2021 (зареєстрована - 13.01.2022);
- №5 від 12.01.2022 (зареєстрована - 27.01.2022);
- №6 від 13.01.2022 (зареєстрована - 27.01.2022);
- №14 від 02.02.2022 (зареєстрована - 11.07.2022);
- №21 від 15.02.2022 (зареєстрована - 11.07.2022);
- №22 від 16.02.2022 (зареєстрована - 11.07.2022);
- №26 від 21.02.2022 (зареєстрована - 11.07.2022);
- №31 від 23.02.2022 (зареєстрована - 01.08.2022) (з урахуванням Розрахунку коригування №2 до ПН №31 від 23.02.2022 (зареєстрований - 11.08.2022);
- №2 від 06.05.2022 (зареєстрована - 15.08.2022);
- №3 від 12.05.2022 (зареєстрована - 15.08.2022);
- №1 від 28.07.2022 (зареєстрована - 11.08.2022);
- №8 від 31.08.2022 (зареєстрована - 06.09.2023), що підтверджується відповідними податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію.
Також, після реєстрації вищезазначених податкових накладних Товариством було перераховано на користь Підприємства решту вартості виконаних робіт у розмірі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №607 від 31.10.2023 на суму 50 000,00 грн, №608 від 09.11.2023 на суму 50 000,00 грн, №626 від 04.12.2023 на суму 50 000,00 грн, №629 від 14.12.2023 на суму 50 000,00 грн, №637 від 21.12.2023 на суму 50 000,00 грн, №644 від 12.01.2024 на суму 50 000,00 грн, №695 від 22.03.2024 на суму 100 000,00 грн.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості виконаних робіт за Договором підряду №31/11 від 30.11.2021 (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 14.02.2022), Підприємство звернулося з даним позовом до суду, в якому просило стягнути з Товариства 219250,00 грн пені, 27 319,41 грн штрафу, 9 320,71 грн інфляційних втрат та 3 667,93 грн 3% річних
Водночас, оскільки Підприємство несвоєчасно виконало роботи за Договором підряду №31/11 від 30.11.2021 (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 14.02.2022), Товариство звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило стягнути з Підприємства 1980445,65 грн неустойки.
Вирішуючи спір у межах даної справи щодо первісних позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №31/11 від 30.11.2021 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 14.02.2022), суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Отже, укладення сторонами договору підряду №31/11 від 30.11.2021 було спрямоване на виконання Підприємством робіт та одночасного обов'язку Товариства по здійсненню їх оплати.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875 ЦК України).
Згідно з частинами 1-3 статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 2.1. Договору ціна Робіт є твердою і не підлягає зміні протягом усього строку дії цього Договору. Підрядник мас право вносити зміни у Роботи за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за ціною не перевищують двох відсотків визначеної у пункті 2.1. цього Договору ціни Робіт. Ціна Робіт за Договором залишається незмінною.
Загальна Ціна Робіт за Договором, включаючи вказану ціну Додаткових Робіт у цій Додатковій угоді складає 2 276 617,72 грн, крім цього податок на додану вартість (20%) 455323,54 грн, всього 2 731 941,26 грн (пункт 6 Додаткової угоди).
Отже, кошторис на виконання робіт за Договором є твердим та становить 2 276 617,72 грн.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
За умовами пункту 2.2. Договору Підрядник здійснює оплату ціни Робіт в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Субпідрядника, що вказаний в цьому Договорі, в такому порядку:
- авансовий платіж в межах 25,0% від Договірної ціни №1 перераховується Підрядником на поточний рахунок Субпідряді піка впродовж 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цього Договору (підпункт 2.2.1.);
- подальшу оплату ціни Робіт - після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних Робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та втрати №КБ-3 згідно розділу 4 Договору за умови підписання Сторонами Акту виконаних робіт та після належним чином зареєстрованих Субпідрядником всіх податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (включаючи податкові накладні на суму сплаченої Підрядником попередньої оплати) у строк, що не перевищує 5 (п'яти) банківських днів з моменту реєстрації останньої податкової накладної згідно умов цього Договору в ЄРПН у порядку і у строки, визначені чинним законодавством України. При цьому Сторони домовились про те, що під час здійснення платежів за фактично виконані Роботи враховуються суми сплаченого Підрядником авансового платежу, визначені підпунктом 2.2.1. Договору (підпункт 2.2.2.).
За умовами абзацу 1 частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до пункту 4.1. Договору Підрядник приймає виконані належним чином Субпідрядником Роботи шляхом підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (далі - Акт(и) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (далі - "Довідка(и) КБ-3").
Отже, сторони у договорі визначили, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюватиметься після прийняття виконаних робіт шляхом підписання відповідних актів та довідок, але не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту реєстрації останньої податкової накладної.
Разом із цим, суд звертає увагу, що 01.04.2023 запрацювало нове покоління системи електронних платежів Національного банку України (СЕП) у зв'язку з чим поняття "банківський день" було скасовано. Тепер перекази можна здійснювати в будь-який день тижня, включаючи вихідні та святкові, а також у вечірній та нічний час.
За сталою практикою Верховного Суду, якщо в договорі не вказано, які дні (календарні, робочі, банківські), вважається, що визначенні строку/терміну застосовуються календарні дні.
Таким чином, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюватиметься після прийняття виконаних робіт та не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту реєстрації останньої податкової накладної.
Як було раніше встановлено судом, Підприємством були виконані обумовлені Договором Роботи та Додатковою угодою Додаткові роботи загальною вартістю 3391073,65? грн (разом із ПДВ), що підтверджується актами приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання-передачі матеріалів, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень, копії яких містяться у матеріалах даної справи.
Також на виконання умов Договору Підприємством в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано відповідні податкові накладні, що підтверджується самими податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію.
Оскільки остання податкова накладна №8 від 31.08.2022 була зареєстрована 06.09.2023, остаточний розрахунок за виконані роботи мав бути здійснений не пізніше 11.09.2023.
Судом встановлено, що станом на 11.09.2023 Товариством було сплачено Підприємству 2 331 941,27 грн, відтак, з огляду на твердий кошторис, заборгованість становила 399 999,99 грн (2 731 941,26 грн - 2 331 941,27 грн).
Вищезазначена заборгованість за виконані роботи була повністю сплачена Товариством лише 22.03.2024.
Отже, Товариством порушено умови Договору в частині своєчасного розрахунки за виконані роботи.
У зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, Товариством заявлено до стягнення 3667,93 грн 3% річних та 9 320,71 грн інфляційних втрат, з яких:
1) 1 643,84 грн 3% річних та 5 216,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 12.09.2023 по 31.10.2023 на суму боргу 399 999,99 грн;
2) 258,90 грн 3% річних та 0,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2023 по 09.11.2023 на суму боргу 349 999,99 грн;
3) 616,44 грн 3% річних та 1 500,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 10.11.2023 по 04.12.2023 на суму боргу 299 999,99 грн;
4) 205,48 грн 3% річних та 0,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 05.12.2023 по 14.12.2023 на суму боргу 249 999,99 грн;
5) 115,07 грн 3% річних та 1 400,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.12.2023 по 21.12.2023 на суму боргу 199 999,99 грн;
6) 270,83 грн 3% річних та 0,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 22.12.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 149 999,99 грн;
7) 557,38 грн 3% річних та 1 204,71 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.01.2024 по 20.03.2024 на суму боргу 99 999,99 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата інфляційних нарахувань не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, за положеннями статей 253, 254 ЦК України, день фактичного виконання зобов'язання не включається до періоду прострочення.
У зв'язку з цим, дослідивши розрахунок 3% річних, суд вважає його частково необґрунтованим, оскільки Підприємством безпідставно включено до періоду нарахування день фактичної сплати коштів.
При цьому, виходячи з положень статті 14 та частини 2 статті 237 ГПК України, суд не може виходити за періоди розрахунків, визначені позивачем.
Отже, за розрахунком суду, обґрунтований розмір 3% річних становить 3 532,35 грн, з яких:
1) 1 610,96 грн, нарахованих за період з 12.09.2023 по 30.10.2023 на суму боргу 399 999,99 грн;
2) 230,14 грн, нарахованих за період з 01.11.2023 по 08.11.2023 на суму боргу 349 999,99 грн;
3) 591,78 грн, нарахованих за період з 10.11.2023 по 03.12.2023 на суму боргу 299 999,99 грн;
4) 184,93 грн, нарахованих за період з 05.12.2023 по 13.12.2023 на суму боргу 249 999,99 грн;
5) 98,63 грн, нарахованих за період з 15.12.2023 по 20.12.2023 на суму боргу 199 999,99 грн;
6) 258,53 грн, нарахованих за період з 22.12.2023 по 11.01.2024 на суму боргу 149 999,99 грн;
7) 557,38 грн, нарахованих за період з 13.01.2024 по 20.03.2024 на суму боргу 99 999,99 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вищезазначене порушення не вплинуло на розрахунок вказаної компенсаційної виплати, а тому обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 9 320,71 грн.
Крім цього, у зв'язку із несвоєчасною оплатою, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 27 319,41 грн штрафу та 219 250,00 грн пені, з яких:
1)100000,00 грн, нарахованих за період з 12.09.2023 по 31.10.2023 на суму боргу 399999,99 грн;
2) 15750,00 грн, нарахованих за період з 01.11.2023 по 09.11.2023 на суму боргу 349999,99 грн;
3) 37500,00 грн, нарахованих за період з 10.11.2023 по 04.12.2023 на суму боргу 299999,99 грн;
4) 12500,00 грн, нарахованих за період з 05.12.2023 по 14.12.2023 на суму боргу 249999,99 грн;
5) 7000,00 грн, нарахованих за період з 15.12.2023 по 21.12.2023 на суму боргу 199 999,99 грн;
6) 16500,00 грн, нарахованих за період з 22.12.2023 по 12.01.2024 на суму боргу 149999,99 грн;
7) 30 000,00 грн, нарахованих за період з 13.01.2024 по 12.03.2024 на суму боргу 99 999,99 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
За прострочення оплати, передбаченої підпунктом 2.2.2 цього Договору Підрядник сплачує Субпідряднику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення термінів оплати виконання Робіт понад 15 (п'ятнадцять) робочих днів Підрядник сплачує Субпідряднику штраф у розмірі 1% від ціни Робіт, вказаної в пункті 2.1. Договору, за кожен день такого прострочення (пункт 11.1. Договору).
У силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім цього, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).
Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені, суд вважає його також необґрунтованим, оскільки, як і в розрахунку 3% річних, Підприємством безпідставно включено до періоду нарахування день фактичної сплати коштів, а також не враховано приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо максимальної ставки, за якою нараховується пеня.
За розрахунком суду обґрунтований розмір пені становить 40 489,66? грн, з яких:
1) 21260,27 грн, нарахованих за період з 12.09.2023 по 30.10.2023 на суму боргу 399999,99 грн;
2) 2454,79 грн, нарахованих за період з 01.11.2023 по 08.11.2023 на суму боргу 349999,99 грн;
3) 6312,33 грн, нарахованих за період з 10.11.2023 по 03.12.2023 на суму боргу 299 999,99 грн;
4) 1972,60 грн, нарахованих за період з 05.12.2023 по 13.12.2023 на суму боргу 249 999,99 грн;
5) 986,30 грн, нарахованих за період з 15.12.2023 по 20.12.2023 на суму боргу 199 999,99 грн;
6) 2585,34 грн, нарахованих за період з 22.12.2023 по 11.01.2024 на суму боргу 149 999,99 грн;
7) 4918,03 грн, нарахованих за період з 13.01.2024 по 20.03.2024 на суму боргу 99 999,99 грн.
Оскільки термін оплати вартості виконаних робіт перевищив 15 (п'ятнадцять) робочих днів, Підприємством правомірно заявлено до стягнення неустойку у формі штрафу.
Перевіривши розрахунок штрафу, який становить 27 319,41 грн (2 731 941,26 грн х 1%), суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим.
Заперечення Товариства про несвоєчасність виконання Підприємством робіт в частині первісних позовних вимог відхиляють судом як необґрунтовані, оскільки не звільняють Замовника (за текстом договору Підрядника) від виконання грошових зобов'язань щодо оплати виконаних робіт та будуть розглянуті більш детально під час вирішення спору в частині зустрічних позовних вимог.
Вирішуючи спір у межах даної справи щодо зустрічних позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як було раніше зазначено судом, у відповідності до положень абзацу 1 частини 4 статті 882 ЦК України та пункту 4.1. Договору передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Субпідрядник зобов'язався приступити до виконання Робіт з дати надходження першого авансового платежу на рахунок Субпідрядника та належним чином виконати Роботи у повному обсязі до 25.02.2022.
Також судом встановлено, що предметом Договору було виконання монтажних та опоряджувальних робіт нежитлових приміщень (далі за текстом - Роботи), розташованих на першому поверсі будівлі (домоволодіння) за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 32-А, ціна яких згідно Договірної ціни №1 (Додаток №1 до Договору) складає 1 774 592,87 грн, крім того податок на додану вартість (20%) 354 918,58 грн, а всього 2129511,45 грн.
Вищезазначені роботи були виконані Підприємством та прийняті Товариством, що підтверджується актами приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт №1-31/03 від 23.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 1 929 474,40 грн та №2-31/03 від 23.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 659 132,39 грн, а також відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання-передачі матеріалів.
У той же час, 14.02.2022 між Товариством та Підприємством було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №31/11 від 30.11.2021, якою встановлено, що загальна вартість Робіт за Договором становить 1 712 315,95 грн, крім того податок на додану вартість (20%) 342 463,19 грн, а разом - 2 054 779,14 грн.
Також вказаною Додатковою угодою окрім передбачених Договором монтажних та опоряджувальних робіт нежитлових приміщень обслуговування та зали відвідувачів (Роботи), Підприємство взяло на себе зобов'язання виконати завершальні оздоблювальні та монтажних робіт, які вказані в Договірній ціні №2 (Додаток №2 до цієї Додаткової угоди) - Додаткові Роботи.
У пункті 5 Додаткової угоди Сторони досягли згоди, що вартість Додаткових Робіт згідно з Додатком №2 до цієї Додаткової угоди, яка є її невід'ємною частиною, складає 564301,77 грн, крім цього податок на додану вартість (20%) 112 860,35 грн, а всього 677162,12 грн.
Отже, Загальна Ціна Робіт за Договором складає 2 731 941,26 грн (разом із ПДВ), з яких
2 054 779,14 грн - Роботи за основним договором;
677 162,12 грн - Додаткові роботи за додатковою угодою.
При цьому, як слушно зауважив позивач за зустрічним позовом та з чим погоджується суд, ані до Договору, ані до Календарного графіку в частині терміну виконання Робіт та Сторонами не вносилося.
Таким чином, Роботи та Додаткові роботи повинні були бути виконані не пізніше 25.02.2022.
Як було раніше встановлено судом, обумовлені Договором (з урахуванням Додаткової угоди №1) роботи були виконані Підприємством та прийняті Товариством 31.08.2022, що підтверджується актами приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт №2-31/07 від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 125 304,74 грн та №3-31/07 від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 677 162,12 грн, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами приймання-передачі матеріалів.
З огляду на вищевикладене, обумовлені договором роботи були виконані поза межами терміну, встановлений пунктом 3.1. Договору.
Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, Підприємство вказувало, що несвоєчасне виконання робіт відбулося внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Проте суд вважає такі аргументи відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За частиною 2 статті 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в постановах: від 25.01.2022 у справі № 904/3886/22, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Пунктом 13.1. Договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього Договору, та які Сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами. До таких обставин надзвичайного характеру відносяться повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, а також війна, військові дії, неконтрольовані, протиправні дії та акти вандалізму третіх осіб, революційні дії, акти або дії органів державного управління та будь-які інші обставини, що знаходяться поза контролем Сторін.
Сторони зобов'язані сповіщати одна одну про настання і припинення форс-мажорних обставин протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня їх настання. Невчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання зобов'язань. У випадках, коли обставини та їх наслідки, передбачені цим Договором, продовжують існувати більше, ніж 2 (два) місяці, або коли при настанні таких обставин стає очевидно, що такі обставини та їх наслідки будуть діяти більше цього терміну, Сторони у найкоротший термін проводять переговори з метою виявлення прийнятних для Сторін альтернативних шляхів виконання цього Договору та досягнення відповідної домовленості (пункт 13.2. Договору).
Пунктом 13.3. Договору передбачено, що достатнім підтвердженням наявності і тривалості дії обставин непереборної сили є свідоцтво, видане Торгово-промисловою палатою України.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в України" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Частиною 1 статті 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", зокрема щодо підтвердження наявності форс-мажорних обставин, мають загальний характер та підлягають застосуванню у тому числі й щодо спірних правовідносин.
Отже, відповідний сертифікат ТПП України є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
Проте у порушення приписів чинного законодавства та умов договору на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач за зустрічним позовом не надав відповідного документа.
Крім цього, судом також встановлено, що всупереч приписам законодавства в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази письмового повідомлення позивача за зустрічним позовом про настання форс-мажорних обставин.
Також суд зазначає, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Крім цього, суд звертає увагу відповідача на те, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
При цьому зазначений лист не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №922/193/23, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22.
З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи Підприємства про відсутність його вини внаслідок настання обставин непереборної сили.
Також суд відхиляє посилання Підприємства на положення частини 1 статті 853 ЦК України, оскільки несвоєчасне виконання робіт не вважається відступом від умов договору або недоліками у виконаній роботі. Прийняття робіт без претензій та/або зауважень, не позбавляє Товариство, як замовника (за текстом договору - Підрядник), права на стягнення штрафних санкцій у зв'язку з виконанням робіт поза межами строку, визначеного договором.
Крім цього, Підприємство вказувало, що порушення терміну виконання робіт пов'язано з незабезпеченням Товариством матеріалами для будівництва.
Положеннями статті 839 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
За умовами статті 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.
Як було раніше встановлено судом, за умовами пункту 5.1. Договору забезпечення виконання Робіт матеріалами, обладнанням, апаратурою, інструментами та устаткуванням (далі - Матеріали Субпідрядника) здійснюється Субпідрядником власними силами та за вчасний рахунок, за винятком матеріалів, визначених у пункті 5.2. Договору, відповідно до якого у випадку виконання робіт з використанням матеріалів поставки Підрядника (далі - Матеріали Підрядника) передача Субпідряднику Матеріалів Підрядника здійснюється за заявками Субпідрядника в такому порядку:
- Субпідрядник не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати передачі матеріалів надає Підряднику письмову заявку, яка повинна включати в себе дані щодо найменування, кількості, комплектності Матеріалів Підрядника (підпункт 5.1.1.);
- Підрядник за одержаною від Субпідряді піка заявкою забезпечує передачу Матеріалів Підрядника уповноваженому представнику Субпідрядника на Об'єкті за Актом приймання-передачі матеріалів (підпункт 5.1.2.).
Отже, умовами Договору обов'язок щодо матеріального забезпечення покладено саме на Підприємство, а не на Товариство.
Крім цього, матеріали справи також не містять ані заявок на передання матеріалів, ані доказів їх направлення Товариству.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що роботи були виконані поза терміном у зв'язку з незабезпечення Товариством матеріалів для будівництва.
Також, Підприємство вказувало на порушення строків фінансування робіт зі сторони Товариства.
Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).
Зі змісту пункту 2.2. Договору випливає, що виконання робіт здійснюється на умовах попередньої оплати: авансовий платіж в межах 25,0% від Договірної ціни №1 перераховується Підрядником на поточний рахунок Субпідряді піка впродовж 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цього Договору (підпункт 2.2.1.).
Судом встановлено, що 03.12.2021 Товариством було сплачено на користь Підприємства 532 377,86 грн, які є попередньою оплатою за Роботи, передбачені Договором (2129511,45 грн х 25%).
Як було раніше зазначено, 14.02.2022 між Товариством та Підприємством було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №31/11 від 30.11.2021, за якою останнє взяло на себе зобов'язання виконати Додаткові роботи вартістю 677 162,12 грн.
Також, згідно з пунктом 7 Додаткової угоди розрахунок за Додаткові Роботи здійснюється Підрядником відповідно до умов підпункту 2.2.1. та пункту 2.3. Договору.
Виходячи із системного тлумачення положень Договору з урахуванням положень Додаткової угоди, суд дійшов до висновку про те, що виконання Додаткових робіт також здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 25% від вартості таких робіт, що становить 169 290,53 грн (677 162,12 грн х 25%).
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів попередньої оплати вартості Додаткових робіт.
Згідно з приписами частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною 4 статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1, 2 статті 613 ЦК України).
Отже, якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання (наприклад надання матеріалів, необхідних для виконання робіт, погодження із замовником виробників матеріалів/обладнання, що використовуються при виконанні робіт тощо), невиконання боржником своїх обов'язків в такому випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені ЦК України.
Саме тому, відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №916/693/21, №910/2711/20, №910/6217/19, №904/8883/21, №910/6207/22).
Виходячи з положень Договору підряду (з урахуванням Додаткової угоди) та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача за зустрічним позовом про порушення Підприємством строку виконання робіт, оскільки зобов'язання не могло бути виконано вчасно внаслідок прострочення самого кредитора (Товариства).
У зв'язку з викладеним відсутні підстави для застосування пунктів 11.2. Договору підряду.
Оскільки штрафні санкції були нараховані у період прострочення кредитора (Товариства), тому вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, первісний позов Підприємства підлягає частковому задоволенню, а в у задоволенні зустрічного позову Товариства необхідно відмовити.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням первісного позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у той же час, у зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, судовий збір за його подання покладається на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 129, 231, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Буд" (01015, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 16 літера "В"; ідентифікаційний код 39640130) на користь Приватного підприємства "Прогресбуд-2000" (04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-а/4, офіс 34А; ідентифікаційний код 30725954) 40 489 (сорок тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн 66 коп. пені, 9 320 (дев'ять тисяч триста двадцять) грн 71 коп. інфляційних втрат, 3 532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) грн 35 коп. 3% річних, 27 319 (двадцять сім тисяч триста дев'ятнадцять) грн 41 коп. штрафу та 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн 95 коп. судового збору.
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 26.06.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ