ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання
м. Київ
26.06.2025Справа № 910/1804/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта" вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ,01010
до Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" узвіз Кудрявський, 5Б, м. Київ,04053
про стягнення 1 469 913,30 грн.
представники сторін: без виклику.
Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" про стягнення 1 469 913,30 грн., а саме 749 163,47 грн. пені та 720 749,83 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору підряду № 22/601 на виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт від 15.03.2023 в частині своєчасного виконання робіт згідно погоджених окремих етапів, у зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу у вказаних сумах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1804/25 та з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/1804/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що через систему «Електронний суд» 14.03.2025 представником відповідача було подано заперечення б/н від 14.03.2025 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи з викликом сторін, в якому заявник зазначає, що ціна позову у справі № 910/1804/25 значно перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а повне та всебічне з'ясування обставин справи потребує заслуховування позиції представників сторін у судовому засіданні. зокрема, з метою з'ясування обставин належного прийняття позивачем робіт за Договором.
Також, 25.03.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив б/н від 25.03.2025 на позовну заяву, з доказами надсилання на адресу позивача, в якому відповідач зазначає, що при поданні позовної заяви позивачем не повністю повідомлено обставини, пов'язані з виконанням Договору та листування між сторонами. Окрім того, у відзиві відповідач зазначає, що позивач ухилився від виконання свого обов'язку щодо отримання від сторонніх організацій такої складової частини вихідних даних необхідних для виконання третього етапу робіт за Договором, як технічні умови, що призвело до значних витрат часу на самостійне отримання таких вихідних даних Відповідачем.
В свою чергу, представником позивача через систему "Електронний суд" 28.03.2025 подано відповідь на відзив б/н від 28.03.2025, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та зазначає, що твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними, а обставини, на які посилається відповідач, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом.
Окрім цього, 01.04.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив б/н від 01.04.2025, в яких зазначено, що наведені відповідачем у відзиву фактичні обставини щодо виконання робіт за 3-м етапом позивач не спростовує та не оспорює, позаяк відповідно до умов Договору та Завдання на проектування позивач не доручав та не делегував відповідачу як підряднику за Договором отримання такої складової частини вихідних даних, як технічні умови від сторонніх організацій, тобто мав обов'язок самостійно отримати такі технічні умови та надати їх відповідачу. Замість цього, як стверджує відповідач, позивач ухилився від виконання свого обов'язку, що призвело до значних витрат часу на самостійне отримання таких вихідних даних відповідачем. Зокрема, затримка в отриманні технічних умов тільки від АТ “Укрзалізниця» склала період з 30.08.2023 (коли відповідач надав позивачу проекти запитів на отримання технічних умов на перетин мереж до сторонніх організацій, але позивач з незрозумілих причин направив такий запит до АТ “Укрзалізниця» лише 03.11.2023) по 17.05.2024, коли редакція Технічних умов АТ “Укрзалізниця» була уточнена Позивачем і на їх підставі стало можливим виготовлення проектної документації. Тобто затримка склала навіть більше, ніж зазначено у відзиві, і дорівнює з 30.08.2023 по 17.05.2024 - 8 місяців 19 днів, відтак, цей період є періодом прострочення кредитора і на цей період подовжується строк виконання зобов'язання підрядником. З огляду на зазначені обставини відповідач зазначає, що з урахуванням позиції позивача щодо граничного строку виконання робіт по 3-му етапу Договору - 10 червня 2024 року, такий строк лише із-за ненадання Позивачем технічних умов від АТ “Укрзалізниця» було подовжено на 8 місяців та 19 днів, тобто до 01 березня 2025 року, що свідчить про відсутність прострочення з боку АТ “Укрнафтохімпроект» за весь період розрахунку пені позивачем.
Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.
Законом України ,,Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приписами ч. 3 ст. 247 ГПК України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Отже, з урахуванням наданих сторонами заяв по суті справи, клопотань та доказів, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, та надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, що унеможливлює вирішення даної справи в межах спрощеного позовного провадження, суд на підставі ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції", “Савенкова проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.
На виконання вищенаведених приписів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам та учасникам справи строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 177, 181, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Здійснювати розгляд справи № 910/1804/25 за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче судове засідання у справі на 23.07.25 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3.
3. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 17.07.2025 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, а також про наявне право учасника справи на подання разом з письмовою заявою/клопотанням проекту ухвали, постановити яку він просить суд.
4. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов'язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.
5. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).
6. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
7. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Селівон