майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"27" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/446/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Зоренко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Михалевського Олега Анатолійовича
до Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун"
про стягнення 648 011,59 грн
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.06.2025 позов задоволено. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун" на користь Фізичної особи-підприємця Михалевського Олега Анатолійовича: 525 000, 00 грн. основного боргу, 28350, 09 грн. 3% річних, 94661, 50 грн. інфляційних, 9720,17 грн. судового збору.
23.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 23.06.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 42 000,00 грн витрат на правничу допомогу з додатками.
Ухвалою суду від 24.06.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 23.06.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №906/446/25.
Представники сторін у судове засідання 27.06.2025 не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про свідчать довідки про доставку електронного листа (ухвали суду від 24.06.2025).
Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву позивача про винесення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст.123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач вказав, що сума витрат понесена позивачем складається із суми судового збору та витрат на правову (правничу допомогу) в загальному розмірі 51 720,18 грн, з яких судовий збір складає 9 720,18 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У судовому засіданні 17.06.2025, до закінчення судових дебатів, представник позивача вказувала, що в разі задоволення позовних вимог будуть подані докази понесення витрат на правову допомогу. Повний текст рішення суду у справі складено 20.06.2025, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сформована в системі "Електронний суд" 23.06.2025 (вх. №01-44/1873/25 від 23.06.2025), тобто подана в межах встановленого строку на її подання.
У зв'язку з викладеним суд робить висновок про наявність правових підстав для розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов'язку перевірити достовірність доказів.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Кордас Жанною Анатоліївною на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.11.2024 року (а.с.139-144).
За змістом договору сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну (правову) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо захисту його прав та інтересів за договором суборенди баштового крана без обслуговування №290621 від 29.06.2021.
За умовами п. 4.3. договору вартість послуг адвоката за надання правової допомоги становить фіксовану суму - 42 000,00 грн.
Так, за умовами договору сторони погодили оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі, особливістю якого є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 р. у справі № 918/226/24 та такий висновок враховується судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.4 ст.236 ГПК України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Також суд враховує, що згідно з позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Проаналізувавши в сукупності все вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн є доведеними, документально обґрунтованими та такими, що відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, не подав.
З урахуванням наведеного, відповідно до приписів ст. 126 та ст. 129 ГПК України, вимоги ФОП Михалевського Олега Анатолійовича про стягнення з ТОВ Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун" витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 42 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву представника позивача від 23.06.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/446/25 задовольнити.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун" (10004, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Богунська, буд. 37, ід.код: 43831094) на користь Фізичної особи-підприємця Михалевського Олега Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ід.номер: НОМЕР_1 ):
- 42 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 27.06.25
Суддя Давидюк В.К.
Відправити представнику позивача та відповідачу через "Електронний суд"