майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"26" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1296/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Карпішин С.В., ордер серія АМ №1080738 від 14.01.2025;
від відповідачів 2, 3: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву представника ПП "Приватна агрофірма "ЛАН" від 10.06.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 (м.Житомир)
до 1. Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" (м.Житомир)
2. ОСОБА_2 (м.Житомир)
3. Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіля Володимира Вікторовича (с.Червоне Бердичівського району Житомирської області)
про визнання недійсним рішення загальних зборів власників,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.06.2025 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП "Приватна агрофірма "ЛАН", ОСОБА_2 , Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіля Володимира Вікторовича відмовлено повністю.
10.06.2025 представником ПП "Приватна агрофірма "ЛАН" подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 50 000,00грн витрат на правову допомогу адвоката.
Ухвалою суду від 16.06.2025 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 26.06.2025.
12.06.2025 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 5 000,00грн посилаючись на те, що їх розмір є завищеним. Заявлений розрахунок не містить конкретизації часу, витраченого адвокатом на надання кваліфікованої правничої допомоги. Крім того, позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і заявлена до компенсації сума є для нього надмірним фінансовим навантаженням.
Ухвалою суду від 29.05.2025 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 05.06.2025.
Заявник заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 50 000,00грн витрат на правову допомогу адвоката підтримав у повному обсязі.
Представники позивача та відповідачів 2,3 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як зазначено вище, при ухваленні рішення Господарського суду Житомирської області від 10.06.2025 за наслідками розгляду справи №906/1296/24 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.
Розглянувши заяву представника відповідача 1 про ухвалення додаткового рішення у справі від 10.06.2025, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на позов відповідач 1 заявив, що розмір судових витрат ПП ПАФ "ЛАН", на професійну правничу допомогу складає 50 000,00грн (т.1, а. с.72-75).
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога відповідачу 1 надавалася ПП "Адвокатське об'єднання "Карпішин та партнери".
Зокрема, 16.01.2025 між Приватним підприємством "Приватною агрофірмою "Лан" (клієнт) та ПП "Адвокатське об'єднання "Карпішин та партнери" (адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правничої допомоги (т.1, а. с. 91-92), за умовами п. 1.1. якого адвокатське об'єднання згідно з цим договором бере на себе зобов'язання надавати клієнтові за винагороду та за рахунок клієнта правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану адвокатським об'єднанням правничу допомогу.
За п. 1.2 договору, адвокатським об'єднанням надається така правнича допомога:
надання консультацій і роз'яснень, інформації щодо законодавства по справі №906/1296/24 за позовом Кучерявого О.В.;
складання заяв, відзивів, клопотань, адвокатських запитів, складання інших документів правового характеру, підготовка до судових засідань, збирання доказів, інформації по спарві №906/1296/24;
ознайомлення із матеріалами справи №906/1296/24;
представництво в Господарському суді Житомирської області по справі №906/1296/24 з усіма правами (без обмежень), наданими законодавством відповідачу.
Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість послуг за цим договором становить 50 000 грн.
Пунктом 3.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до прийняття Господарським судом Житомирської області рішення по справі 906/1296/24 (пункт 7.1 Договору).
10.06.2025 актом виконаних робіт між ПП ПАФ "Лан" та ПП "Адвокатське об'єднання "Карпішин та партнери" погоджено, що загальна вартість виконаних робіт складає 50 000 грн (т. 2, а.с.73).
Відповідно до платіжної інструкції №143 від 20.01.2025 відповідач 1 сплатив на користь Адвокатського об'єднання 50 000,00грн (т.2, а.с.72).
За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Як зазначено вище, представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00грн.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 також висновує, що не є обов'язковим для суду зобов'язання , які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладено також ВП ВС у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
У згаданій постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм в оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
На підставі встановлених обставин, враховуючи фінансовий стан позивача, предмет спору та його значення для позивача, керуючись дискреційними повноваженнями не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, суд дійшов висновку стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП "ПАФ "Лан" 30 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні заяви в іншій частині щодо стягнення 20 000,00грн відмовити.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника ПП "ПАФ "Лан" від 10.06.2025 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00грн задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" (вул.Ріхтера Святослава, будинок 33, квартира 1, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 31624499) - 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 1 - у справу;
2- позивачу через "Електронний суд";
3- Відповідачу 1 через "Електронний суд";
4- відповідачу 2 РНОКПП НОМЕР_2 (рек. з повід);
5- відповідачу 3 через "Електронний суд"