вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2543/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Кр" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 395 від 02.08.2012 у розмірі 221 883 грн. 22 коп.
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Кр" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 395 від 02.08.2012 у розмірі 221 883 грн. 22 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 395 від 02.08.2012, що полягало у самовільному приєднанні відповідача до систем централізованого водопостачання та водовідведення та протиправним споживанням вказаної послуги, внаслідок чого позивачем здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово внаслідок самовільного приєднання/користування, згідно з яким витрати питної води за 30 днів становлять 3561,30 м3, що в грошовому еквіваленті склало 221 883 грн. 22 коп. Враховуючи факт самовільного приєднання відповідача до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на адресу останнього позивачем направлено лист вих. № 28-20/3141 від 13.02.2025, до якого додані Акт приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 13.02.2025 та рахунок № 998/10429/р. ІV від 13.02.2025 на суму 221 883 грн. 22 коп. Вказані документи залишені відповідачем без відповіді, спожиті у лютому 2025 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 221 883 грн. 22 коп. не оплачені, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 грн. 25 коп.
Ухвалою суду від 22.05.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв'язку з чим ухвала суду від 22.05.2025 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 22.05.2025 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 22.05.2025 о 15:49 (а.с.50).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.05.2025 вважається врученою відповідачу 22.05.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.50).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 22.05.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127533455) надіслано судом 22.05.2025, зареєстровано в реєстрі 22.05.2025 та забезпечено надання загального доступу 23.05.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 22.05.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (22.05.2025), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 06.06.2025.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані майже три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 26.06.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 22.06.2025, а строк розгляду даної справи закінчується 21.07.2025, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частинами 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" засноване органом місцевого самоврядування - Криворізькою міською радою на основі майна, яке є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 статті 2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговування внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з частинами 1-4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Як убачається з матеріалів справи, 02.08.2012 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-КР" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 395 (далі - договір № 395 від 02.08.2012, а.с.16-19). КП "Кривбасводоканал" відкрито споживачу особовий рахунок № 10429.
У пунктах 10.1., 10.2. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 02.08.2012 і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2015, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 395 від 02.08.2012 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".
Згідно з пунктом 1.2. договору виробник зобов'язується забезпечити споживача питною водою, виробництво якої здійснює ДПП "Кривбаспромводопостачання", та прийняти від нього стічні води.
Відповідно до пункту 1.3. договору споживач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги за встановленими тарифами.
Згідно з умовами пункту 2.1. договору орієнтовний об'єм послуг з централізованого водопостачання складає 1 465,68 м3/рік та водовідведення 1 465,68 м3/рік.
Відповідно до пункту 2.4. договору об'єкт користування послугами централізованого постачання питної води та водовідведенням, розташований за адресою: вулиця Орджонікідзе (Криворіжсталі), будинок 21, м. Кривий Ріг.
У пункті 2.7. договору вказана характеристика засобів обліку води, а саме: лічильник № 1, типу Metron, заводський № 5056652; лічильник № 2, типу Metron, заводський №5047880, місце встановлення: вулиця Орджонікідзе (Криворіжсталі), будинок 21, м.Кривий Ріг.
Відповідно до пункту 3.1. договору тарифи на момент укладення договору становлять за 1 м3 без ПДВ: вода питна - 3 грн. 74 коп. за 1 куб. м; стоки - 4 грн. 24 коп. за 1 куб. м.
Згідно з пунктом 4.2. договору розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі протягом 3-х банківських днів після пред'явлення платіжного доручення, рахунку, або квитанції.
Відповідно до пункту 7.1. договору точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виробника до споживача, зазначені у актах розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 5.2. договору споживач, зокрема, зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах даного договору.
Як зазначено у позовній заяві, позивач, виконуючи свої обов'язки, передбачені договором, постійно надавав та надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води, які складались та направлялись відповідачу.
У той же час, Актом № 412 від 13.12.2024 відповідачу було припинено надання послуг централізованого водопостачання на об'єкт водоспоживання у зв'язку з систематичним недопуском до мереж водопостачання та водовідведення (а.с.22).
25.12.2024 представниками позивача було складено Акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 1760, згідно з яким відповідачу було рекомендовано в термін до 08.01.2025: надати доступ до точки підключення водопроводу до мережі водопостачання КП "Кривбасводоканал" в колодязі ВК-1; надати наказ про 2-х відповідальних осіб за водопостачання та водовідведення об'єкту; замовити технічні умови та робочий проєкт; оновити акти розмежування (а.с.25).
Також 25.12.2024 представниками позивача складено Припис № 1930, термін виконання якого до 08.01.2025 (а.с.24).
Підставою для звернення до господарського суду Дніпропетровської області є виявлений позивачем 12.02.2025 факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яке здійснене Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікар-КР" за адресою: вулиця Криворіжсталі, будинок 21 за відсутності технічних умов, на підтвердження чого був складений Акт № 5/25 від 12.02.2025 (а.с.29).
Згідно з пунктом 1 Розділу IV "Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України" від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), не допускається будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Положеннями абзацу 12 пункту 2 Розділу IV Правил № 190 передбачено, що споживачі, в яких виявлено порушення, відповідно до даного пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від'єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.
12.02.2025 позивачем було припинено надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення у зв'язку з невиконанням вимог припису від 25.12.2024 та самостійним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, про що складений Акт № 45 від 12.02.2025 (а.с.30).
Відповідно до пункту 6 розділу ІV Правил № 190 у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.
Згідно з пунктом 4. Розділу 1 Правил № 190 водопровідний ввід - трубопровід від мережі виконавця комунальної послуги у місці приєднання, з колодязем, патрубком і запірною арматурою до зовнішньої стіни будинку або межі території об'єкта.
Згідно з Додатком 1 схеми водопостачання та водовідведення споживача діаметр водопровідного вводу - 50 мм.
Отже, на підставі Розділу IV Правил № 190 позивачем здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово внаслідок самовільного приєднання/користування, згідно яким витрати питної води за 30 днів становлять 3 561,30 м3, що в грошовому еквіваленті склало 221 883 грн. 22 коп. (а.с.14).
Враховуючи факт самовільного приєднання відповідача до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на адресу останнього позивачем направлено лист від 13.02.2025 вих. № 28-20/3141, до якого були долучені Акт-приймання передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором № 395 від 02.08.2012 та рахунок № 998/10429/ІV від 13.02.2025 на суму 221 883 грн. 22 коп., що підтверджується описом вкладення та квитанцією АТ "Укрпошта" (а.с.32-33).
Отже, позивач посилається на те, що відповідачем були порушені зобов'язання за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 395 від 02.08.2012, що полягало у самовільному приєднанні відповідача до систем централізованого водопостачання та водовідведення та протиправним споживанням вказаної послуги, внаслідок чого позивачем здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово внаслідок самовільного приєднання/користування, згідно з яким витрати питної води за 30 днів становлять 3561,30 м3, що в грошовому еквіваленті склало 221 883 грн. 22 коп. Враховуючи факт самовільного приєднання відповідача до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на адресу останнього позивачем направлено лист вих. № 28-20/3141 від 13.02.2025, до якого додані Акт приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 13.02.2025 та рахунок № 998/10429/р. ІV від 13.02.2025 на суму 221 883 грн. 22 коп. Вказані документи залишені відповідачем без відповіді, спожиті у лютому 2025 року послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 221 883 грн. 22 коп. не оплачені, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з частиною 1, пунктами 5, 6 частини 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Положеннями частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечити своєчасну підготовку об'єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690) регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 3 Правил № 190 приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов (додаток 2), виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проекту на приєднання. Для забезпечення водопостачанням та водовідведенням будівельних майданчиків (на час будівництва об'єкта) видаються технічні умови на тимчасове підключення та укладаються тимчасові угоди з водопостачання та водовідведення за тимчасовою схемою на період будівництва.
Згідно з пунктом 15 розділу 3 Правил № 190 підключення нових вводів до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, не обладнаних комерційними приладами обліку води, не допускається.
Умовами пунктів 1,2 розділу 4 Правил № 190 передбачено, що не допускається будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів). Самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається: приєднання до водорозбірної колонки за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене із порушенням наданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води; використання води для господарських потреб з самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних мереж; недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку. Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від'єднання/ приєднання оплачуються цими споживачами.
У відповідності до пунктів 4-6 Правил № 190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування. Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов'язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову. У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку. У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.
Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII визначає наступні поняття:
- вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);
- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів;
- вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;
- обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
Чинне законодавство не містить визначення поняття "опломбування/розпломбування" вузлів (засобів) обліку, але під ним слід розуміти що це обслуговування засобів вимірювальної техніки, яке призначене для контролю за несанкціонованим доступом до обладнання та зміни показань.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обслуговування вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ "Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік" від 12.10.2018 № 270 (далі - Порядок № 270) вузол комерційного обліку, встановлений у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж, приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги, - оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14-ти календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем відповідної комунальної послуги (у разі якщо виконавець не є оператором зовнішніх інженерних мереж) звернення від власника (співвласників) будівлі.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 270 представник оператора зовнішніх інженерних мереж виконує опломбування вузла комерційного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) та складає акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік відповідно до додатка 1 до Порядку.
Опломбування вузла комерційного обліку (його засобів вимірювальної техніки, запірної арматури) здійснюється пломбами оператора зовнішніх інженерних мереж.
Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла комерційного обліку зазначаються в акті про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік. Відповідно до пункту 4 статті 3 розділу ІІ Закону, вузли комерційного обліку, встановлені за рахунок власника (співвласників) будівлі, належать на праві власності власнику будівлі або є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14-ти календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Правил № 190, споживач забезпечує: виконання технічних умов та підключення об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення; експлуатацію, ремонт та усунення аварійних ситуацій на об'єктах/мережах водопостачання та водовідведення, які йому належать (перебувають у користуванні), власними силами або із залученням інших суб'єктів господарювання; надання інформації виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення щодо проведення ремонтних робіт, які можуть вплинути на стан централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення; доступ працівників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення для виконання ремонтних та аварійних робіт на об'єктах/мережах підприємства, яке розташоване на території споживача; доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку; виконання умов зберігання та забезпечення цілісності вузлів/засобів обліку, пломб та індикаторів впливу магнітного поля; невтручання у роботу вузлів/ засобів обліку; дотримання обсягів, складу та якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, умов договору та вимог нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод.
Згідно з пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 № 474 "Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт" (далі - Порядок № 474) представник виконавця до початку демонтажу засобу вимірювальної техніки здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу та перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з'єднань, наявність відбитків повірочного тавра.
Демонтаж лічильника без його попереднього розпломбування представником виконавця із складанням Акту розпломбування лічильника забороняється.
Пунктом 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пунктом 47 Правил № 690 встановлено що, індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.
Відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу (частина 5 статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до розділу IV "Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України" № 190 у разі виявлення виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення фактів пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води, виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.
Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.
Враховуючи ті обставини, що Акт про виявлення самовільного приєднання та самовільного користування від 12.02.2025 № 5/25, розрахунковий період склав 30 діб.
За своєю правовою природою Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлено при проведенні обстеження споживача. Підставою для розрахунку витрат води за пропускною спроможністю є факт виявленого порушення відповідно до розділу ІV Правил № 190, тобто оперативно-господарською санкцією.
Положеннями статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або у триматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Розділ 4 Правил № 190 від 27.06.2008 містить заборону будь-якого самовільного приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів).
Правила № 190 є спеціалізованим нормативним документом щодо розрахунку об'єму послуг з водопостачання. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 в справі № 328/2723/16-ц.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово внаслідок самовільного приєднання/користування, згідно з яким витрати питної води за 30 днів становлять 3561,30 м3, що в грошовому еквіваленті склало 221 883 грн. 22 коп., відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 221 883 грн. 22 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 2 662 грн. 60 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 662 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Кр" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення № 395 від 02.08.2012 у розмірі 221 883 грн. 22 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар-Кр" (вулиця Криворіжсталі, будинок 21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005; ідентифікаційний код 38255050) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (вулиця Дудаєва Джохара, будинок 6А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 03341316) - 221 883 грн. 22 коп. основного боргу та 2 662 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 26.06.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко