пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 червня 2025 року Справа № 903/418/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Мачульської Л.В.,
прокурора відділу Волинської обласної прокуратури Рішка А.В.,
представника позивача: Зміяна М.В.,
представника відповідача: адвоката Андрусяка І.В.,
представника третьої особи: Коваля С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України»
про стягнення 395693грн 99коп, розірвання договору та повернення нерухомого майна
встановив: заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернувся до суду з позовом до ФОП Кольбуха Андрія Васильовича, в якому просить:
- залучити Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ЄДРПОУ 44768034) до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору;
- стягнути з ФОП Кольбуха Андрія Васильовича на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях грошові кошти у розмірі 395693грн 99коп, з яких: - 350000грн заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с.Світязь, провулок Набережний, 8/Д, 39636грн 09коп пені, нарахованої відповідно до п.3.8 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024, 4373грн 13коп інфляційних втрат та 1684грн 77коп - 3% річних;
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Кольбухом А.В. та ДСГП "Ліси України", предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д;
- зобов'язати ФОП Кольбуха Андрія Васильовича повернути Балансоутримувачу - Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" нерухоме майно - будівлю буфету площею 161,3кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, на умовах та у порядку, визначених договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024;
- стягнути з Кольбуха Андрія Васильовича на користь Волинської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 9593грн 13коп.
В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Волинською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено порушення інтересів держави під час використання державного майна, а саме факт несплати відповідачем орендної плати за договором оренди державного майна, що належить до державної власності № 1515 від 25.06.2024.
Право оренди та використання будівлі буфету площею 161,3кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д у відповідача ФОП Кольбуха А.В. виникло з моменту підписання 13.09.2024 ДСГП "Ліси України" (Балансоутримувачем) акта приймання-передачі майна.
З урахуванням положень п. 3.3 та п. 3.9 договору період заборгованості розраховано з 16.10.2024 по 15.03.2025, тобто за п'ять місяців.
Враховуючи, що відповідач ФОП Кольбух А.В. не сплачує за орендоване державне майно оренду плату більше п'яти місяців підряд, наявні правові підстави для розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1515 від 25.06.2024, а також підстави для зобов'язання Кольбуха А.В. повернути орендоване майно.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України». Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України. Надати суду відзив та докази надіслання відзиву позивачу, прокурору та третій особі; всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвала суду від 14.04.2025 отримана відповідачем 14.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідач відзиву на позов не подав.
08.05.2025 представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
12.05.2025 представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання (вх.№01-75/1470/25), в якому просив суд відкласти підготовче засідання на іншу дату у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, доказів про що суду не надав.
13.05.2025 представник третьої особи надіслав на адресу суду пояснення (вх.№01-87/2074/25), в якому зазначив, що 25.06.2024 орендарем та 13.09.2024 балансоутримувачем за допомогою КЕП підписано Акт прийманням-передачі майна №1515 (аналогічного висновку дійшов Господарський суд Волинської області по справі № 903/751/24), який був направлений на адресу орендодавця. відтак, з 13.09.2024 орендарю було надано можливість користуватися орендованим майном у запланованих цілях і в нього виник обов'язок з сплати орендної плати. Вказав, що позовні вимоги заступника керівника Волинської обласної прокуратури є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.05.2025, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, принципу змагальності в судочинстві, судом відкладено підготовче засідання на 03.06.2025. Повторно встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи до 23.05.2025.
Ухвала суду від 14.05.2025 отримана відповідачем 15.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
22.05.2025, в межах строку для подання заяв, встановленого ухвалою суду від 14.05.2025, позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надіслав на адресу суду пояснення (вх.№01-87/2253/25) на позовну заяву, в якому зазначив, що Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» листом №5342/34.6.2-2025 від 24.04.2025 повідомило, що 25.06.2024 орендарем та 13.09.2024 балансоутримувачем за допомогою КЕП підписано єдиний файл - Акт приймання-передачі майна № 1515, відтак з 13.09.2024 надано орендарю доступ до орендованого майна. Від фізичної особи Кольбуха Андрія Васильовича відповідь на лист Управління не надходила. Кошти за орендоване державне майно не надходять до Державного бюджету України.
У поясненні Регіональне відділення повідомило, що підтримує позовну заяву Волинської обласної прокуратури та просить задовольнити її в повному обсязі.
02.06.2025, з пропуском строку для подання заяв, встановленого ухвалою суду від 14.05.2025, представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-87/2425/25), в якому заперечив проти позову та просив суд залишити позовну заяву без задоволення.
03.06.2025 Волинська обласна прокуратура надіслала на адресу суду клопотання (вх.№01-87/2431/25), в якому просила суд залишити без розгляду відзив представника відповідача у справі № 903/418/25 з підстав пропуску без поважних причин строку, встановленого для його подання.
Суд постановив залишити без розгляду відзив представника відповідача на підставі ч.2 ст.118 ГПК України, у зв'язку з пропуском строку на подання відзиву.
Ухвалою суду від 03.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 11.06.2025.
04.06.2025 представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання (вх.№01-87/2465/25) про повернення до стадії підготовчого провадження, в якому зазначив, що засідання по даній справі було проведено 03.06.2025 року о 10:30 в приміщенні Господарського суду Волинської області. 03.06.2025 у зв'язку з повітряною тривогою, яка закінчилася у м. Луцьку о 10:23 год., сторона відповідача, фактично з незалежних від неї причин (повітряної тривоги, ігнорування якої застерігається владою у зв'язку з останніми подіями на території ворожої держави) була позбавлена можливості законного права на подання заяв та клопотань, щодо обставин справи.
У вказаному клопотанні представник відповідача просив суд повернути справу на стадію підготовчого провадження для надання можливості подання стороною відповідача необхідних заяв та клопотань, їх розгляд в належному порядку.
04.06.2025 представник відповідача також надіслав клопотання (вх.№01-87/2465/25), в якому просив суд врахувати його відпустку, з 19.06.2025 року по 09.07.2025 року, при призначенні наступного судового засідання.
10.06.2025 представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання (вх.№01-87/2593/25), в якому просив відкласти судове засідання, призначене 11.06.2025 року об 11:00год, на іншу дату у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі.
11.06.2025 прокурор відділу Волинської обласної прокуратури надіслав на адресу суду заперечення (вх.№01-87/2604/25) на клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження. У вказаному клопотанні прокурор просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення справи № 903/418/25 на стадію підготовчого провадження.
У судовому засіданні 11.06.2025 суд, розглянувши клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та заслухавши думку інших учасників справи, постановив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкладено розгляд справи по суті на 18 червня 2025 року.
17.06.2025 на адресу суду від прокурора відділу Волинської обласної прокуратури надійшло клопотання про постановлення про постановлення окремої ухвали щодо адвоката Андрусяка Ігоря Васильовича, який є учасником справи № 903/418/25.
Прокурор зазначив, що здійснюючи представництво інтересів відповідача у справі № 903/418/25, адвокат Андрусяк І.В. зловживав своїми процесуальними правами. Адвокат подав до суду клопотання про відкладення судових засідань без надання доказів поважності причин неможливості прибуття у судове засідання. Також представником відповідача подано необґрунтоване та безпідставне клопотання про повернення справи № 903/418/25 на стадію підготовчого провадження з метою невиправданого затягування судового процесу, при цьому представник не зазначив, які заяви чи клопотання останній планував чи планує подати, а також не обґрунтував причини, з яких ці заяви чи клопотання не могли бути подані до 03.06.2025, не навів вагомих обставин та не надав доказів, які б дозволяли суду повернути справу на стадію підготовчого провадження.
Прокурор просив суд постановити у справі № 903/418/25 окрему ухвалу щодо адвоката Андрусяка Ігоря Васильовича за порушення правил адвокатської етики та зловживання процесуальними правами у справі; окрему ухвалу направити для розгляду та вжиття заходів до Кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.
18.06.2025 представник відповідача подав клопотання про доручення доказів, яким просив долучити докази у вигляді матеріалів справи №903/751/24.
Також 18.06.2025 представник ДСГП «Ліси України» подав суду заперечення на клопотання про доручення доказів у справі.
У судовому засіданні 18.06.2025 суд, заслухавши пояснення учасників справи щодо поданого прокурором клопотання постановив: відмовити у клопотанні прокурора про постановлення окремої ухвали щодо адвоката Андрусяка Ігоря Васильовича. При цьому суд зазначає про наступне.
Згідно ч.1.2 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
За приписами статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша). Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина друга). В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина п'ята). Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. (частина шоста).
Отже, окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням (заявою) сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання (заяви). Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені статтею 246 ГПК України.
Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства.
Суд констатує, що подання зазначених клопотань представником відповідача (адвокатом) не вплинуло на строки проведення судом підготовчого провадження у справі та строки розгляду спору по суті.
За таких обставин суд суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 246 ГПК України для постановлення окремої ухвали у даній справі, в зв'язку з чим клопотання прокурора відділу Волинської обласної прокуратури про постановлення окремої ухвали щодо адвоката Андрусяка Ігоря Васильовича у справі №903/418/25 задоволенню не підлягає.
Крім того у судовому засіданні 18.06.2025 судом розглянуто клопотання представника відповідача про доручення доказів.
Згідно ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Суд постановив: залишити без розгляду клопотання представника відповідача про долучення доказів на підставі ч.2 ст.207 ГПК України, як таке, що без поважних причин не було заявлено в підготовчому судовому провадженні.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив у позові відмовити. При цьому зазначив, що умовами договору оренди передбачено, що орендар вступає в платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Водночас Акт приймання-передачі майна одночасно із Договором оренди від 25.06.2024 був підписаний лише орендарем Кольбухом А.В. Балансоутримувач такий акт 25.06.2024 не підписав. Дії балансоутримувача щодо непідписання одночасно із Договором оренди Акта приймання-передачі майна є порушенням умов п. 2.1. Договору оренди та суперечать вимогам зазначеного законодавства. Згідно Порядку №483, під час підписання Договору оренди нерухомого майна державної форми власності підписується один Акт приймання-передачі нерухомого майна сторонами договору у визначеній черговості. Договір оренди нерухомого майна державної форми власності та Акт приймання - передачі нерухомого майна підписується шляхом накладання електронного цифрового підпису всіма сторонами Договору на один файл. На даний момент відсутній один документ, на який накладено електронний цифровий підпис усіх сторін Договору, тобто неправомірні дії позивача призвели до існування такої ситуації, коли є два файли (дві копії) Акту приймання - передачі, які містять по одному підпису сторін Договору. Отже, одного Акту приймання - передачі, підписаного обома сторонами немає, тобто на даний момент нерухоме майно, за Договором оренди нерухомого майна державної форми власності №1515 від 25.06.2024, не передане орендарю з вини позивача та третьої особи на стороні позивача.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд встановив наступне.
25.06.2024 за результатами електронного аукціону між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
(Орендодавець), ОСОБА_1 (Орендар) та ДСГП "Ліси України" (Балансоутримувач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1515, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д (Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене цу п.4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п.6 Умов.
Згідно п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього Договору.
Згідно п. 3.1 Договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов Договору (100 000 грн на місяць).
Відповідно до п. 3.3, 3.5 Договору Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди (70 % орендної плати перераховується до державного бюджету, 30 % - на рахунки Балансоутримувача). В день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору.
Пукнтом 3.7 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу).
У відповідності до п. 3.9 Договору сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі Майна.
Згідно п. 3.8 Договору на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Пунктом 11.4 Договору передбачено, що стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.
Відповідно до п.12 Договору строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором. Згідно п. 12.1 Договору оренди, цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами.Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Якщо цей договір підписаний без одночасного підписання акта приймання-передачі Майна, договір вважається припиненим з цієї підстави на 5 робочий день після підписання цього договору, якщо станом на цей день акт приймання-передачі не підписаний через відмову Орендаря, про що Балансоутримувач повинен скласти акт та повідомити Орендодавцю (п.12.6.3 Договору).
В даному випадку, акт приймання-передачі не був непідписаний через відмову Орендаря, а тому договір не є припиненим.
Договір підписаний усіма сторонами кваліфікованим електронним підписом за допомогою державного сервісу електронного підписання документів.
Після сплати 21.06.2024 переможцем аукціону (відповідачем) усіх необхідних для укладання Договору оренди платежів: забезпечувального депозиту в розмірі 100 000,00 грн та авансового внеску в розмірі 100 000,00 грн, РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях листом від 24.06.2024 № 11-04-775 направило Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» для підписання кваліфікованим електронним підписом Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та Акт приймання-передачі майна - будівлі буфету площею 161,3 кв.м за адресою: 44021, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д.
Судом встановлено, що представником Балансоутримувача по довіреності, директором Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України», 25.06.2024 підписано КЕП та повернуто на електронну адресу позивача лише Договір оренди.
В день підписання Договору оренди 25.06.2024 Акт приймання-передачі майна по оговору оренди (файл з розширенням “.pdf.p7s») в односторонньому порядку підписав лише орендар -Кольбух А.В., про що свідчить Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 26.05.2024.
У зв'язку зазначеним, позивач направив лист від 25.06.2024 № 11-04-780 на електронну адресу ДП «Ліси України» з проханням вжити невідкладних заходів для підписання директором Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» Акта приймання-передачі майна.
Листом від 25.06.2024 № 11-04-781 РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надіслало директору Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» підписаний КЕП трьома сторонами Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.06.2024 № 1515 та підписаний КЕП орендарем Акт
приймання-передачі майна та звернулося з вимогою підписати і повернути Акт приймання-передачі майна.
Відповіді на вищезазначений лист до позивача не надходило.
Листом від 09.07.2024 № 11-04-828 РВ ФДМ повторно звернулося до директора Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» з вимогою терміново підписати КЕП Акт приймання-передачі майна.
15.07.2024 листом від № 275/26.8-2024 директор Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» повідомив, що причиною непідписання Акта приймання-передачі майна є наявність в будівлі дороговартісного обладнання, яке потребує демонтажу.
Також, листом від 15.07.2024 № 08-04-847 позивач звертався до Державного агенства лісових ресурсів, як до уповноваженого органу управління, щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для передачі в строкове платне користування об'єкта оренди.
28.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про визнання укладеним Акта приймання-передачі майна - будівлі буфету площею 161,3 кв.м за адресою: 44021, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.12.2024 у справі № 903/751/24 у задоволенні позову про визнання укладеним акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна відмовлено.
Таким чином, ОСОБА_1 (Орендар) підписав акт приймання-передачі майна 25.06.2024. ДСГП "Ліси України" (Балансоутримувач) акт приймання-передачі майна підписано із використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису 13.09.2024.
Прокурор зазначає, що ДСГП "Ліси України" (Балансоутримувач) після підписання 13.09.2024 акта приймання-передачі майна надало безперешкодний доступ Кольбуху А.В. до орендованого майна, пропонувало Кольбуху А.В. ключі від приміщення, проте останній відмовився їх приймати, мотивуючи це тим, що між сторонами спірним залишалося питання початку строку оренди та нарахування орендних платежів при існуванні акта приймання-передачі, який підписаний сторонами в різний час (25.06.2024 та 13.09.2024).
Крім того листом від 16.09.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (Орендодавець) повідомило Кольбуха А.В. про надходження підписаного Балансоутримувачем акта приймання-передачі майна.
Згідно листа ДСГП "Ліси України" від 17.02.2025, надісланого на запит Волинської обласної прокуратури, вбачається, що починаючи з 13.09.2024 Кольбухом А.В. орендна плата за договором оренди на рахунки Балансоутримувача не сплачувалась, заборгованість перед Балансоутримувачем становить 167 тис. грн (30% від суми згідно умов Договору).
З листів Управління забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 25.02.2025 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 27.03.2025 слідує, що оскільки між Кольбухом А.В. та ДСГП "Ліси України" не підписано у двосторонньому порядку єдиного акта приймання-передачі майна, нарахування та сплата орендної плати за договором оренди до державного бюджету не здійснюється.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічна норма закріплена також у ч. 1 ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар
сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відносити з оренди державного майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним та Господарськими кодексами України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна.
Згідно ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №127/14633/16 зазначено про те, що фактом початку орендних правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна від орендодавця до орендаря.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
У спірних орендних правовідносинах, з огляду на положення п. 2.1 Договору оренди та ст. 759 ЦК України, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (25.06.2024 та 13.09.2024) ОСОБА_1 вступає у строкове платне користування майном, у зв'язку із чим у даному випадку акт приймання-передачі майна є документом, який спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а відтак, є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зробила висновок про те, що закріплена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Оскільки згідно положень ст. 638 ЦК України та пункту 12.1 договору оренди № 1515 від 26.05.2024 такий договір є укладеним, набрав чинності в момент його підписання сторонами, то із цього моменту ОСОБА_1 набув речове право оренди спірного майна.
Суд зазначає, що підписання ОСОБА_1 та ДСГП "Ліси України" акта приймання-передачі майна у різний час жодним чином не впливає на чинність та правомірність відповідного правочину, не змінює і не припиняє правовідносин оренди, які виникли між сторонами цих правовідносин, а також не змінює права та обов'язки сторін за договором та актом приймання-передачі.
Поряд із цим, підписання ОСОБА_1 та ДСГП "Ліси України" акта приймання-передачі майна у різний час також не свідчить про нікчемність чи недійсність відповідного акта, як правочину.
Право оренди та використання будівлі буфету площею 161,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 виникло з моменту підписання 13.09.2024 ДСГП "Ліси України" (Балансоутримувач) акта приймання-передачі майна.
Зазначені обставини також встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 17.12.2024 у справі № 903/751/24, яке набрало законної сили.
Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також даним рішенням суду доведено, що ОСОБА_1 (Орендар) та ДСГП "Ліси України" (Балансоутримувач) підписали один і той самий акт приймання-передачі об'єкта оренди, а не підписали два різні (окремі) акти.
При цьому, з урахуванням положень ст.ст. 202, 204 ЦК України, за наявності неспростованої презумпції правомірності правочину - акта приймання-передачі державного майна, а також його нескасування чи визнання недійсним у встановленому законом порядку, усі обов'язки, набуті сторонами згідно акта приймання-передачі майна, підлягають виконанню з моменту його підписання ДСГП "Ліси України".
Після завершення аукціону з оренди державного майна ОСОБА_1 сплачено авансовий внесок у розмірі однієї місячної орендної плати в розмірі 100 тис грн, які зараховані в рахунок одного місяця оренди.
Ураховуючи, що право та можливість використання орендованого майна у відповідача виникли з 13.09.2024, тобто з дати підписання ДСГП "Ліси України" акта приймання-передачі, а також з урахуванням положень п. 3.3 та п. 3.9 Договору, період заборгованості розраховано з 16.10.2024 по 15.03.2025, тобто за п'ять місяців.
Таким чином загальний розмір заборгованості по орендній платі, яка підлягала перерахуванню до державного бюджету (70%) складає 350 000 грн (п'ять місяців х 100 тис. грн х 70%).
На день розгляду спору заборгованість відповідача становить 350000грн, не погашена, є підставною та підлягає до стягнення. Позов в частині стягнення 350000грн заборгованості слід задовольнити.
Крім того, за прострочення виконання зобов'язань прокурор просить стягнути з відповідача 39636грн 09коп пені, нарахованої відповідно до п.3.8 Договору, 4373грн 13коп інфляційних втрат та 1684грн 77коп - 3% річних за період з 16.10.2024 по 15.03.2025.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки встановив, що нараховані 39636грн 09коп пені згідно п.3.8 договору, 4373грн 13коп інфляційних втрат та 1684грн 77коп - 3% річних є підставні та підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути також розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Пунктом 12.7.1 Договору встановлено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов'язань, в тому числі несплата інших обов'язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю)" (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 925/421/21 та від 01.12.2021 у справі № 916/1668/20).
Також у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 924/120/21 зазначено, що право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду із вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. У розумінні наведених положень істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна як своєчасне внесення орендної плати є достатньою підставою для дострокового розірвання договору найму та повернення наймодавцеві речі із найму.
Крім того, у постанові від 16.06.2020 у справі № 904/983/18 Верховний Суд виснував, що підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтями 782, 783 ЦК України, або договором оренди.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Таким чином, враховуючи те, що Кольбух А.В. не сплачує за орендоване державне майно оренду плату більше п'яти місяців підряд, наявні правові підстави для розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 1515 від 25.06.2024, а також підстави для зобов'язання Кольбуха А.В. повернути орендоване майно балансоутримувачу - ДСГП "Ліси України".
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є підставними, обгрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська обл., місто Львів, вул.Коперника М., будинок 4, код ЄДРПОУ 42899921) грошові кошти у розмірі 395693грн 99коп (з яких: 350000грн заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024, предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3 кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с.Світязь, провулок Набережний, 8/Д, 39636грн 09коп пені, нарахованої відповідно до п.3.8 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024, 4373грн 13коп інфляційних втрат та 1684грн 77коп - 3% річних).
3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Кольбухом Андрієм Васильовичем та Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України», предметом якого є нерухоме майно - будівля буфету площею 161,3кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д.
4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Балансоутримувачу - Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" (01601, місто Київ, вул.Руставелі Шота, будинок 9А, код ЄДРПОУ 44768034) нерухоме майно - будівлю буфету площею 161,3кв.м за адресою: 44021, Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, провулок Набережний, 8/Д, на умовах та у порядку, визначених договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1515 від 25.06.2024.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кольбуха Андрія Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 9593грн 13коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено та підписано 26.06.2025.
Суддя О. Г. Слободян