24.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4325/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Захарченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС"
про скасування заходу забезпечення позову
у справі
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту
будівельного виробництва",
м. Дніпро
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС",
м. Київ
про стягнення штрафу
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 839 701 грн. 04 коп., що належать Товаристу з обмеженою відповідальністю "ТГ-ЕСТЕЙТС" та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" до суду надійшла заява про скасування заходу забезпечення позову, вжитого відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. у справі № 904/4325/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2025 р. призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" про скасування заходу забезпечення позову у справі № 904/4325/24 у судове засідання на 24.06.2025 р..
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 24.06.2025 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 р. у справі № 904/4325/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" на користь Позивача штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 2 797 735,02 грн. та судовий збір у розмірі 41 966,02 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 р. у справі № 904/4325/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.09.2025 р..
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій Заявник просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 2 839 701,04 грн., що належать Товаристу з обмеженою відповідальністю "ТГ-ЕСТЕЙТС" та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 839 701 грн. 04 коп., що належать Товаристу з обмеженою відповідальністю "ТГ-ЕСТЕЙТС" та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" до суду надійшла заява про скасування заходу забезпечення позову, вжитого відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. у справі № 904/4325/24.
Заява мотивована тим, що надані Позивачем письмові докази ( щодо інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ) свідчать лише про відчуження Відповідачем права власності на нерухоме майно. В свою чергу, такі докази не є підтвердженням того, що продаж Відповідачем нерухомого майна був спрямований на унеможливлення або ускладнення виконання судового рішення у випадку, якщо таке судове рішення буде ухвалене на користь Позивача. Угода щодо купівлі-продажу нерухомого майна ( за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 58 ) була ініційована та готувалась сторонами такої угоди задовго до ініціації Позивачем цієї судової справи. Крім того, передумови щодо продажу вказаного нерухомого майна також виникли задовго до ініціації позивачем цієї судової справи. Іншими передумовами для прийняття ТОВ «ІТ-Естейтс» рішення про відчуження вказаного нерухомого майна було те, що вказане нерухоме майно знаходиться у промисловій частині м. Дніпра, яке важко здавати в оренду через економіко-ринкові чинники. ТОВ «ІТ-Естейтс» вважає, що вказаних письмових доказів достатньо, щоб підтвердити, що підготовка до продажу нерухомого майна розпочалась задовго до ініціації позивачем цієї судової справи. Посилання Позивача на документи щодо зміни засновника і директора у ТОВ «ІТ-Естейтс», які до цього надавались самим ТОВ «ІТ-Естейтс» до суду першої інстанції, свідчать лише про факт проведення таких змін. В свою чергу, такі докази не є підтвердженням того, що зміна засновника та директора юридичної особи були спрямовані на унеможливлення або ускладнення виконання судового рішення у випадку, якщо таке судове рішення буде ухвалене на користь Позивача. Факт зміни засновника та директора юридичної особи не знаходиться ані у прямому, ані у опосередкованому зв'язку із виконанням судового рішення у випадку, якщо таке судове рішення буде ухвалене на користь Позивача. Такого зв'язку в принципі не існує з точки зору матеріального права. Припущення Позивача про те, що у Відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого можна виконати судове рішення, якщо таке судове рішення буде ухвалене на користь Позивача, є безпідставним. Згідно із фінансовою звітністю малого підприємства за 2024 р. оборотні активи ТОВ «ІТ-Естейтс» складають 31 371 500,00 грн. і цієї суми більш ніж достатньо у кореляції із ціною позову у цій судовій справі. Припущення Позивача, що Відповідач має намір вивести грошові кошти з банківських рахунків не обґрунтовується жодним доказом зі сторони Позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в заяві, апеляційний господарський суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Як вказувалось, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів Відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Під забезпеченням позову у даному випадку необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій Відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Верховний Суд вказує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 р. у справі № 922/599/19.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 р. у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23.
Разом з цим, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки: "- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 21); - у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23); - можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Верховний Суд у складі об?єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду. (пункт 24); - за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31)".
Отже, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 р. у справі № 905/446/22.
Таким чином, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру, яка частково задоволена судом першої інстанції - стягнення штрафу за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 2 797 735,02 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. задоволено заяву ТОВ "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва", накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 839 701 грн. 04 коп., що належать ТОВ "ТГ-ЕСТЕЙТС" та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду.
Від ТОВ "ІТ-ЕСТЕЙТС" до суду надійшла заява про скасування заходу забезпечення позову, вжитого відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. у справі № 904/4325/24.
Відповідно до ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи ( п. 1 ).
Заявником ( Відповідач ) не спростовані підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; не обґрунтовано яким чином накладення арешту на грошові кошти Відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; не зазначено про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто, не спростовані обставини імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у справі про задоволення позову в разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах спірної суми.
На підставі наведеного, керуючись статтями 145, 234, 235 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ЕСТЕЙТС" про скасування заходу забезпечення позову, вжитого відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. у справі № 904/4325/24.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 27.06.2025р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус