ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
25 червня 2025 року Справа № 906/471/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Заславська В.В.,
представники учасників справи:
ОСОБА_1 - адвокат Цимбал А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.03.2025, повний текст якої складено 18.03.2025, у справі №906/471/24 (суддя Гнисюк С.Д.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.03.2025 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Бігдана О.А. про участь у справі.(т.3, арк. справи 65-70).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності, оскільки заявник не довів наявності підстав для відкриття провад-ження у справі про неплатоспроможність.
За наслідками перевірки та дослідження зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обставин, судом встановлено, що вказані ОСОБА_1 обставини не є тими, які змінили/вплинули чи змінять/вливатимуть на його майновий стан у майбутньому, оскільки: зобов'язання боржника з повернення грошових коштів, перед кредиторами не перешкоджало боржнику здійснювати часткове погашення заборгованості, враховуючи стабільний заробіток, адже розмір отриманих боржником доходів за попередні роки мав перспективу та можливість для часткових сплат (реструктуризація) заборгованості.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що заявником не надано доказів звернення до кредиторів щодо реструктуризації заборгованості та інформації щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук іншої роботи, тощо).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.03. 2025 у справі та направити справу №906/471/24 для подальшого розгляду до суду першої інстанції.(т.3, арк.справи 95-102).
На переконання Скаржника, судом першої інстанції не взято до уваги висновки викладені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у цій самій справі №906/471/23, відповідно до яких, боржником доведено факт існування заборгованості перед кредиторами в сумі 224 854,46 грн та припинення її погашення протягом тривалого строку (більш ніж двох років).
Апелянт вважає, що право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті - КУзПБ).
Заявник звертає увагу апеляційного суду, що із введенням в дію КУзПБ - Верховний Суд почав активно формувати понятійно-категоріальний апарат. Однією з таких категорій став під-вищений стандарт доказування саме для кредиторів у справах про банкрутство. А тому вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 повинен довести наявність заборгованості, а саме надати належний (розгорнутий) розрахунок заборгованості, з нормативно-правовим обґрунтуванням та посиланням на умови договору із зазначенням усіх складових (суми кредиту, дати його отримання, тощо; дат сплати відсотків по кредиту; дати виникнення про-строчки та її суми по кожному фінансовому зобов'язанню (кредит, відсотки, тощо); період та розмір прострочки, в т.ч. у відсотковому співвідношенні до суми, яка підлягала погашенню; тощо) є неправомірним, та не відповідає завданням чинного законодавства України.
Скаржник стверджує, що має невеликі доходи у вигляді заробітної плати (підтверджується відомостями про доходи, що містяться у матеріалах справи) у розмірі від 8 до 15 тисяч гривень щомісячно, за рахунок яких протягом 12 місяців неможливо погасити борг .
ОСОБА_1 вважає, що надав повну інформацію про свої фінансово-майнове становище, що підтверджується витягами з реєстрів, відомостями з податкової, які знаходяться у матеріалах справи №906/471/24, а отже, його поведінка не вказує на ознаки недобросовісності Боржника, а метою звернення до суду є саме відновлення своєї платоспроможності.
Ухвалою суду від 25.04.2025 поновлено строк на оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 13.03.2025 у справі №906/471/24, відкрито апеляційне провадження у справі №906/471/24 та призначено до розгляду на 28.05.2025 о 10:30 год.(т.3, арк.справи 124).
Ухвалою суду від 12.05.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбал А.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами при-міщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.3, арк.справи 135).
Водночас, у зв'язку з перебуванням судді - члена колегії у справі Тимошенка О.М. на курсах підвищення кваліфікації та участі в семінарських заняттях, діяльності органів суддівського само-врядування без відбуття у відрядження в період з 26.05.2025 по 28.05.2025 включно - судове засідання у справі №906/471/24 о 10:30 год 28 травня 2025 не відбулося. Крім того, 29.05.2025 суддя - член колегії Розізнана І.В. перебувала у щорічній відпустці.(т.3, арк.справи 137).
Ухвалою суду від 30.05.2025 справу №906/471/24 було призначено до розгляду на 25.06.2025.(т.3, арк.справи 138).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.06.2025, представник ОСОБА_1 під-тримав доводи апеляційної скарги та надав свої пояснення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський
Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою, в якій просив відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку передбаченому положен-нями КУзПБ.(т.1, арк.справи 1-18).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі №906/471/24 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Залишено без розгляду клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича керуючим реструктуризацією у справі. Залишено без розгляду заяву від 09.06.2024 арбітражного керуючого Бігдана О.А. про участь у справі.(т.2, арк.справи 26-32).
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 року у справі №906/471/24 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.(т.2, арк.справи 87-90).
Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.03.2025 у справі №906/471/24 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.(т.3, арк.справи 65-70).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_1 безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесу-ального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Господарські суди, згідно ч.6 ст.12 ГПК України, розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10. 2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підляга-ють положення Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті - КУзПБ).
Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.(абз.13 ч.1 ст.1 КУзПБ).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму від-повідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законо-давством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'-язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'-язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.(абз.5 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Положеннями Книги четвертої КУзПБ визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплато-спроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспро-можності).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплато-спроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з ураху-ванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з від-повідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Матеріалами справи стверджено, що обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провад-ження у справі про неплатоспроможність, фізичною особою ОСОБА_1 зазначено про наявність невиконаних прострочених зобов'язань на загальну суму 204 848,39 грн, які виникли перед: -ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» на суму 24 274,54 грн; -АТ «Сенс Банк» на суму 134 402,80 грн; -АТ «Таском-банк» на суму 66 177,12 грн; -АТ «КБ «Приват-Банк» 0,00 грн та АТ «Райфайзен Банк» 0,00 грн.
ОСОБА_1 зазначив, що за даними Кредитної історії ним з липня 2022 року припинено погашення кредитів, тобто у розмірі більше 50% місячних платежів (графік припинення платежів наведений в Кредитній історії Боржника по кожному кредитору в розділі «Історія платежів», згідно з яким повне припинення погашення кредитів відбулось починаючи з липня 2022 року). Вважає, що повне припинення погашення кредитів впродовж останніх двох місяців є однією з підстав для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявник вважає, що об'єктивно існують загрози його неплатоспроможності, які свідчать про те, що протягом 12 місяців не зможе виконувати свої обов'язки, що виникли у 2022-2025 рр. та діють на даний час: несприятлива економічна ситуація в країні, яка утворилась внаслідок спалаху у 2020р. пандемії нової коронавірусної інфекції; військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022; щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022 р., яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а й початком воєнної агресії з боку рф; співвідношення боргового навантаження до доходу.
Боржник вказує, що відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.02.2025 рік нараховані доходи протягом 2022-2025 рр. варіювалися від 8 000 грн до 14 000 грн, також враховуючи, що ціни на продовольчі товари та тарифи на комунальні послуги зростають, результатом стає те, що витрати на достатнє для забезпечення нормальної життєдіяльності людини аналогічно збільшуються, що підтверджується платіжними інструкціями, виданими АТ КБ «Приватбанк», про сплату комунальних послуг за останній період); збільшення інфляції з початку 2022 року (з коефіцієнту 110 за цілий 2021 рік - до коефіцієнту 107.6 лише за 1 квартал 2022 року); відсутність динаміки зростання власних доходів.
Покликаючись на неможливість у даний час не тільки планувати відновлення платежів за кредитами, заявник стверджує, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості та призводять лише до щомісячного нако-пичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплато-спроможності ОСОБА_1 , відновлення якої можливе лише через застосування процедури банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу колегія суддів виходить з того, що завданням підготов-чого засідання господарського суду під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 КУзПБ.
Обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповід-ному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладе-ний на заявника статею 116 КУзПБ.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспромож-ність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 КУзПБ.
Окрім того, положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінан-сову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку госпо-дарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборго-ваності, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими, зокрема, датою останнього платежу)).
Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості, строку прострочки за платежами згідно основного зобов'язання, дати останнього платежу лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Самого лише кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, проте може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов'язань перед кредиторами.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумін-ні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Матеріалами справи стверджується, що через ненадання фізичною особою ОСОБА_1 усіх доказів, необхідних суду для встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - ухвалою місцевого господарського суду від 11.12.2024 зобов'-язано фізичну особу ОСОБА_1 надати суду:
- довідки по кожному кредитору окремо щодо заборгованості із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань (договори), а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення (з посиланням на конкретні докази, які підтверджують дату припинення погашення), як цього вимагає п.2 ч.2 ст.115 КУзПБ;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виник-нення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видат-кові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.(т.2, арк.справи 97).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи - вимог ухвали Заявник не виконав, витребу-вані документи суду не надав.
Щодо доводів Скаржника про неврахування судом першої інстанції висновків викладених у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у цій самій справі №906/471/23, відповідно до яких, боржником доведено факт існування заборгованості перед кредиторами в сумі 224 854,46 грн та припинення її погашення протягом тривалого строку (більш ніж двох років), колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у даній справі, якою скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.07.2024, матері-али справи №906/471/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду та зазначено, що місцевим господарським судом надана невірна оцінка доказам у справі і це призвело до передчасних висновків про недоведення Заявником підстав для відкриття провад-ження у справі.
Разом з тим, під час провадження у справі №906/471/24 судом першої інстанції було уста-новлено відсутність заборгованості перед АТ «КБ «ПриватБанк» та АТ «Райфайзен Банк».(т.2, арк. справи 178; т.3, арк.справи 60).
Досліджуючи обставини наявності заборгованості перед АТ «Сенс Банк», колегія суддів бере до уваги надане Заявником заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.11.2023 у справі №288/2793/23 про стягнення з ОСОБА_1 134 402,80 грн заборгованості за кредитним договором №618565346 від 27.02.2020 на користь АТ «Сенс Банк».
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ухвалою суду від 11.02.2025 (т.2, арк.справи 230) ОСОБА_1 було зобов'язано надати інформацію про хід виконавчого провадження ВП №73809633, яке відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. постановою від 11.01.2024 про примусове виконання виконавчого листа №288/ 2793/23 від 25.12.2023, виданого Попільнянським районним судом Житомирської області, зокрема, щодо залишку заборгованості та стягнених сум.
З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець Виконавчого органу Житомир-ської області листом №6706 від 13.02.2025 повідомив суд першої інстанції про щомісячне стягнення заборгованості із заробітної плати боржника, починаючи з березня 2024 р. в межах виконавчого провадження ВП №73809633. Кошти, утримані роботодавцем із доходу боржника перераховуються останнім на депозитний рахунок держвиконавця щомісячно та перераховуються останнім АТ «Сенс Банк» із призначенням платежу: погашення боргу за в/д №288/2793/23 від 25.12.2023, боржник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , які було вказано стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження від 08.01.2024. Приватний виконавець також надав довідку-таблицю про надходження та розподіл коштів, а також вказав, що останнє надходження коштів у триманих роботодавцем боржника із його доходу (заробітної плати) в межах виконавчого провадження ВП №73809633 було здійснено 03.02.2025.
З огляду на надану приватним виконавцем інформацію колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до АТ «Сенс Банк» п.2 ч.2 ст.115 КУзПБ, оскільки по даному кредитору наявні судове рішення та виконавче провадження про стягнення заборгованості по кредиту, який є предметом заяви, а тому відсутні планові місячні платежі передбачені п 2 ч.2 ст.115 КУзПБ.
З матеріалів справи вбачається, що до списку кредиторів ОСОБА_1 також відніс АТ «Таскомбанк» та вказав про наявність заборгованості в сумі 66 177,12 грн.
Водночас, як вбачається з п.2 витягу УБКІ - з лютого 2024 р. заборгованість перед АТ «Таскомбанк» за кредитом від 27.01.2017 (015/3252103-СК) відсутня.
Матеріали справи не містять, а Скаржником не надано до суду доказів, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 саме простроченої заборгованості та період прострочки перед АТ «Таскомбанк», а також не надано належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, перед-бачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Заявником не додано усієї сукупності документів, які зумовили виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ, для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань, строків їх виконання, дат припинення погашення.
Роздруківка кредитної історії не є належним доказом припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає пункт 2 частини 2 статті 115 КУзПБ.
Правильним є зауваження суду першої інстанції, що станом на дату звернення до суду із заявою про неплатоспроможність ОСОБА_1 є працевлаштованою особою.(т.1 арк.справи 64-69).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 було виплачено: за 2017 рік 68 553,77грн; за 2018 рік - 35 141,91 грн; за 2019 рік - 90000,00 грн; за 2020 рік - 51 608,49 грн; за 2021 рік - 65 699,93 грн; за 2022 рік - 79 249,13 грн; за 2023 рік - 70 149,61 грн; за І півріччя 2024 року - 61121,16 грн.(т.1, арк.справи 49-51; т.2, арк. справи 175-177, 225-227).
Таким чином, матеріалами справи стверджено та не спростовано Заявником, що з 2017р. по 1 півріччя 2024р. включно - ОСОБА_1 маючи місце роботи, отримуючи дохід на загальну суму 452 970,23 грн та узявши на себе грошові зобов'язання - не здійснював погашення заборгованості перед кредиторами, яка була меншою в два рази та становила 204 848,39 грн.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Заявником не надано доказів звернення до кредиторів щодо реструктуризації заборгованості та не надано інформації щодо вчинення ОСОБА_1 дій з пошуку шляхів для погашення заборгованості (пошук іншої роботи, тощо).
Заявником також не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплато-спроможність.
При цьому, посилання скаржника на пандемію та військовий стан, як на підставу для звер-нення з даною заявою, колегією суддів до уваги не беруться, позаяк зазначені факти є загально-відомими та розповсюджуються на усих громадян України, а більшість прострочень виконання боржником зобов'язань перед кредиторами виникли у 2023 році (за декілька місяців боржник отримав близько 15 кредитів), тобто вже після спалаху короновірусної інфекції та початку повно-масштабної воєнної агресії російської федерації.
Також колегія суддів зазначає, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства - інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно ство-рити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20)
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілі-тацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за при-писами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктури-зацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктури-зації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добро-совісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктив-них можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплато-спроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його плато-спроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки скаржником не надано відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства увесь перелік документів та доказів, які б свідчили про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Таким чином, оскаржувану ухвалу у даній справі постановлено господарським судом при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.34,232,233,240,255,269,271,275,276,282,284,287 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Жито-мирської області від 13.03.2025 у справі №906/471/24 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Матеріали справи №906/471/24 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Розізнана І.В.