ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 червня 2025 року Справа № 5/120/2011/5003
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
скаржника - Іванова С.О.
арбітражного керуючого - Бобрук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003
за заявою: Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 повністю задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. 15/12 від 25.12.2024 (вх. № 01-36/1288/24) про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 5/120/2011/5003.
Стягнуто з Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича грошові кошти в сумі 430 313,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни.
Суд першої інстанції, враховуючи, що відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023, єдиним кредитором СПД Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003 є АТ КБ "ПриватБанк", а також беручи до уваги конституційно закріплене право на оплату праці та щодо недопустимості примушування до безоплатної праці в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 15/12 від 25.12.2024 (вх. № 01-36/1288/24) про стягнення з Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №5/120/2011/5003, в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 по справі №5/120/2011/5003 в частині - задоволення клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В № 15/12 від 25.12.2024 (вх. № 01-36/1288/24) про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 5/120/2011/5003, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відхилити клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №15/12 від 25.12.2024 (вх. № 01-36/1288/24) про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 5/120/2011/5003. Скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 по справі №5/120/2011/5003 в частині стягнення з Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича грошові кошти в сумі 430 313,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни.
Також на адресу суду через систему Електронний суд від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшло клопотання, в якому заявник просить зупинити виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 до закінчення перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- у разі покладення на кредиторів винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 10.02.2023 до 10.10.2024 у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В., з АТ КБ "ПриватБанк" підлягала б стягненню інша сума, а саме 269 246,84 грн;
- перебування Сауляк Л.М., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кредиторами у справі про банкрутство та їх заяви про виключення зі складу кредиторів не є достатньою підставою для перекладання тягаря витрат у справі про банкрутство на інших кредиторів, такий підхід очевидно суперечить принципу правової визначеності;
- покладення винагороди ліквідатора на кредитора є передчасним, оскільки ліквідаційна процедура триває, в Боржника наявне нерухоме майно, що не реалізоване на час прийняття оскаржуваної ухвали, ліквідатором не подано до суду звіту за наслідками проведення ліквідаційної процедури, який має бути досліджений судом щодо додержання принципу повноти дій ліквідатора та всіх необхідних заходів щодо виявлення і повернення до ліквідаційної маси майна Боржника;
- ні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено стягнення винагороди ліквідатора за рахунок кредиторів;
- звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора за підсумкам ліквідаційної процедури не був схвалений зборами кредиторів Боржника. Ні Кодекс України з процедур банкрутства, ні жоден інший нормативно-правовий акт не встановлює обов'язку кредитора оплатити винагороду арбітражному керуючому, а згідно зі ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї;
- враховуючи те, що провадження відкрито саме за заявою боржника, а також те, що ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено джерела фінансування грошової винагороди арбітражного керуючого у випадку коли процедура у справі триває після закінчення авансованих коштів, покладення витрат арбітражного керуючого на кредиторів пропорційно їх вимогам законодавством не передбачене.
- оплата грошової винагороди та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у зв'язку з виконанням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у справі про банкрутство відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства можлива тільки за рахунок коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, а не за рахунок кредиторів;
- арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності та не є найманим працівником, правовідносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого врегульовані саме нормами Кодексу України з процедур банкрутства, й норми трудового законодавства щодо оплати праці та відповідних гарантій, які з ними пов'язані (аналогія закону), до цих правовідносин застосовані бути не можуть (висновок Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № Б8/180-10).
13.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №5/120/2011/5003.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 залишено без руху.
02.06.2025 на адресу суду через систему Електронний суд від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками учасникам справи
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003. Відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зупинення виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 до закінчення перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 в апеляційному порядку. Розгляд апеляційної скарги призначено на "24" червня 2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Учасникам справи у строк до надіслати до 20.06.2025 Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
18.06.2025 на адресу суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 - без змін.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції арбітражний керуючий заперечив доводи апеляційної скарги.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.
Судом встановлено, що у провадженні суду перебуває справа № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В.
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
25.12.2024 до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшло клопотання №15/12 від 25.12.2024 (вх. № 01-36/1288/24) про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 5/120/2011/5003, в якому ліквідатор боржника просить суд: стягнути із АТ КБ '"ПриватБанк" грошові кошти в сумі 430 313,00 грн в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В., та видати наказ в порядку ГПК України.
Із вказаного клопотання вбачається, що відповідно до ухвал Господарського суду Вінницької області у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В. від 15.06.2021, від 12.04.2023, від 03.10.2023, від 24.10.2023 та від 21.05.2024 затверджено звіти арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за періоди діяльності із 22.05.2014 по 09.02.2023, а також задоволені клопотання арбітражного керуючого про стягнення з кредиторів основної винагороди арбітражного керуючого, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора по даній справі. В подальшому, постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, від 16.01.2024 та від 17.07.2024 ухвали першої інстанції від 12.04.2023, від 03.10.2023 та від 21.05.2024 у справі №5/120/2011/5003 залишено без змін. Вищезазначені ухвали та постанови суду набрали законної сили та наразі є чинними.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.12.2024 задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 02/10 від 11.10.2024 про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №5/120/2011/5003, в повному обсязі. Затверджено звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. від 10.10.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 10.02.2023 по 10.10.2024 у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В., в розмірі 430 313,00 грн - основної винагороди, яка не відшкодована та 5 700,00 грн - витрат, які відшкодовані.
Нарахована основна грошова винагорода ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. в період із 10.02.2023 по 10.10.2024 арбітражному керуючому Бобруку Т.В. не виплачувалась, в зв'язку з відсутністю грошових коштів у банкрута, фонд оплати грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство кредиторами не створювався.
Загальна оплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В., відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства за період з 10.02.2023 по 10.10.2024 становить - 430 313,00 грн, яка не відшкодована.
Так, з 10.02.2023 та на даний час відповідно до реєстру вимог кредиторів, єдиним кредитором СПД Балуєвої Т.В. є АТ КБ "ПриватБанк". Також, ці обставини у справі були встановлені судом в ухвалі господарського суду Вінницької області від 24.10.2024.
В зв'язку з чим, за рахунок АТ КБ "ПриватБанк" має бути погашено основну грошову винагороду ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. арбітражного керуючого Бобрука Т.В. в сумі - 430 313,00 грн.
На підставі викладеного, арбітражний керуючий Бобрук Т.В. просить суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на свою користь грошові кошти в сумі 430 313,00 грн, в якості виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
У відповідності до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
У відповідності до абз.4 частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрута передбачено, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Частиною 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно з ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що постановою суду від 24.11.2011 боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєву Тетяну Валеріївну визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 5/120/2011/5003. Вказана постанова суду у встановленому законом порядку не оскаржена, ніким не скасована та є чинною на даний час.
Суд першої інстанції доцільно зауважив, що ні Господарським процесуальним кодексом України, ні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено введення процедури погашення боргів боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності, який є фізичною особою, за наявності винесеної раніше судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство такої фізичної особи.
Відтак, з 21.10.2019 (дата введено в дію КУзПБ) провадження у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності Балуєвої Тетяни Валеріївни, яка з 24.11.2011 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 28.03.2006 у справі Броньовський проти Польщі зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Статтею 12 Кодексу передбачене, зокрема, право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Кодексом передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого: 1) авансування коштів заявником (кредиторами або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
При цьому Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, ратифікованої Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000, резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року, тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
У своїй постанові від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів та суперечить ст. 43 Конституції України.
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, - така оплата має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
При цьому слід зазначити, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам законодавства про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.12.2021 у справі № 902/626/20 за якою:
"Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи".
Судова колегія відзначає, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012).
Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п'ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 902/626/20, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Також, згідно постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі 908/1946/15-г, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважив, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду.
Як встановлено судом, ухвалою від 16.12.2024 затверджено звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. від 10.10.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 10.02.2023 по 10.10.2024 у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В., в розмірі 430 313,00 грн - основної винагороди та 5 700,00 грн - витрат.
Вказана ухвала суду у визначеному законом порядку ніким не оскаржена та не скасована, набрала законної сили 16.12.2024 та є чинною на даний час.
При цьому, відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023, єдиним кредитором СПД Балуєвої Т.В. у справі № 5/120/2011/5003 є АТ КБ "ПриватБанк".
Так, Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 915/684/14 зазначив, що Вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) не передбачають виключення кредиторських вимог з Реєстру у зв' язку з їх погашенням, а передбачають внесення інформації про погашення кредиторських вимог, розміру погашення та підстав такого погашення у відповідний розділ Реєстру.
Судом встановлено, що у реєстр кредиторів внесено інформацію про погашення кредиторських вимог ФОП Болманенко О.О., Лещенко С.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розмір погашення та підстави такого погашення у відповідні розділи Реєстру.
Водночас, кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Однак у матеріалах справи № 5/120/2011/5003 відсутні подані чи задоволені скарги щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Бобрука Т.В., які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень за період з 10.02.2023 по 10.10.2023.
Також, як встановлено судом, у цій справі фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Наведений правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 15/12 від 25.12.2024 (вх. № 01-36/1288/24) про стягнення з кредитора АТ КБ "ПриватБанк" основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 5/120/2011/5003.
Судова колегія наголошує на тому, що відмінність боржників, яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, що й підкреслено у правових висновках Верховного Суду викладених в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923115-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого та її стягнення з АТ КБ "ПриватБанк", а апелянтом таких висновків не спростовано.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність судового рішення та остаточний висновок.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 у справі №5/120/2011/5003 залишити без змін.
2. Справу №5/120/2011/5003 повернути до Господарського суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "26" червня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.