вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2025 р. Справа№ 910/20005/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Плаксін М.М., виписка з ЄДР № 298/774 від 28.03.2023,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/20005/23 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорноморська перлина"
до Міністерства оборони України
про стягнення 932 749,96 грн,-
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Чорноморська перлина" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про стягнення 932 749,96 грн, з яких: 744 263,43 грн боргу, 140 527,42 грн інфляційних втрат та 47 959,11 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 01.01.2020 по 12.09.2023 Міноборони, як власник 54-ох квартир у житловому будинку за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Парусна, буд. 18, не виконувало обов'язків з оплати послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Міноборони на користь ОСББ "Чорноморська перлина" 744 263,43 грн боргу, 3 351,18 грн витрат на професійну правничу допомогу та 11 163,62 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем, як власником 54-ох квартир, у спірний період не сплачувалися внески на утримання будинку, у зв'язку з чим задоволено позов в частині стягнення заборгованості. Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за заявлений період з 01.01.2020 по 23.02.2022, то в цій частині суд вказав, що позивачем не доведено направлення відповідачу вимоги № 14/10 від 30.09.2023, яка була складена після заявленого позивачем періоду прострочення виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням співмірності заявленої позивачем суми із складністю справи, враховуючи фактично надані адвокатом послуги та часткове задоволення позовних вимог, суд поклав понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на відповідача в розмірі 3 351,18 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Міноборони звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що 54-и квартири, за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Парусна, буд. 18, не заселенні, а отже фактично за вказаними квартирами не відбувається користування житлово-комунальними послугами. Окрім того позивачем документально не доведено надання послуг у квартирах відповідача, як і не доведено факту споживання таких послуг саме відповідачем; при цьому доказів направлення на адресу відповідача рахунків для оплати послуг з утримання будинку, прибудинкової території та інших комунальних послуг за спірний період позивачем до матеріалів справи не долучено. Також відповідач стверджував про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 15.04.2025.
11.04.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що ОСББ здійснено нарахування послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а не нарахування по фактично спожитим послугам. Разом з цим заявлені позивачем до стягнення з відповідача нарахування не залежать від фактичного користування власником належних йому приміщень (методика розрахунку вбачається з наданої позивачем до позову довідки заборгованості). Позивач вказував, що обов'язок співвласника здійснити оплату послуг пов'язаний не з фактом виставлення ОСББ рахунку, а з фактом перебування квартир у власності відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкладено справу на 13.05.2025.
12.05.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 задоволено вказану заяву позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 оголошено перерву до 10.06.2025.
10.06.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про перенесення судового засідання, оскільки представник знаходиться на лікарняному.
В судовому засіданні, яке відбулось 10.06.2025, відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, і за висновками апеляційного суду неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, оскільки позиція сторони викладена письмово у відзиві на апеляційну скаргу та пояснення представника заслуховувались у судовому засіданні 13.05.2025, тож його клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2019 в багатоквартирному будинку за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, буд. 18, було створено ОСББ "Чорноморська перлина" (далі також - ОСББ; а.с. 7 том 1).
Згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.3 статуту ОСББ, затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного житлового будинку, протокол № 1 від 30.04.2019 (далі - статут ОСББ), метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, здійснення заходів щодо доведення прийнятого в експлуатацію будинку до стану придатного для проживання в ньому, забезпечення його належної експлуатації та утримання, дотримання співвласниками своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності ОСББ може здійснюватися власними силами ОСББ (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Завданням та предметом діяльності ОСББ є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ОСББ.
Зі змісту протоколу № 2/01 засідання правління ОСББ від 14.11.2019 вбачається, що вирішено укласти колективний договір з ТОВ "КАЛОРЕ" (а.с. 15 том 1), внаслідок чого між ОСББ та ТОВ "КАЛОРЕ" укладено колективний договір на послуги з постачання теплової енергії № 4 від 30.11.2019 (а.с. 40-45 том 1).
Згідно протоколу № 2/02 засідання правління ОСББ від 09.12.2019, зокрема, вирішено (а.с. 16-17 том 1):
- укласти колективний договір з КП "Чорноморськводоканал" на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, внаслідок чого укладено договір № 79 від 11.12.2019 (а.с. 34-35 том 1);
- укласти з ТОВ "ТВ-Серрус" договір на надання послуг з вивезення сміття, за наслідком чого укладено договір № 146-ЧР від 01.01.2020 (а.с. 36-37 том 1);
- укласти колективний договір з ТОВ "Айдом", з яким в подальшому, укладено договір № 00236 від 09.01.2020 на послуги з утримання сайту (а.с. 31 том 1).
Відповідно до протоколу № 4/01 засідання правління ОСББ від 02.03.2020 вирішено укласти колективний договір з ТОВ "Симфонія комфорту" про участь у витратах за договором електроенергії № 03-1042-ПЦВ від 01.01.2019 укладеним з ТОВ "ООЕК" та за договором № И1042 від 26.09.2012, зміненим додатковою угодою № l від 17.04.2019, укладеним з АТ "Одесаобленерго" (а.с. 18 том 1), за наслідком чого було укладено договір № б/н від 01.01.2020 (а.с. 30 том 1).
З протоколу № 4/02 засідання правління ОСББ від 01.04.2020 (а.с. 18-20 том 1) вбачається, що, зокрема, вирішено укласти колективний договір з ФОП Лук'яновою А.І., за наслідком чого було укладено договір № 3096 від 01.04.2020 (а.с. 32-33 том 1).
У протоколі № 4-05/1 засідання правління ОСББ від 04.05.2020 (а.с. 21-22 том 1) вирішено затвердити калькуляцію витрат грошових коштів на утримання будинку ОСББ на загальну суму 34 989,39 грн, з метою подальшого відшкодування зазначених витрат власниками квартир багатоквартирного будинку пропорційно до кількості квадратних метрів житлових/нежитлових приміщень шляхом внесення відповідних внесків на поточний рахунок ОСББ.
Рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом № 2 від 20.06.2020 (а.с. 46-48 том 1), зокрема, вирішено погодити укладення вищевказаних договорів, а також затверджено кошторис та розмір внесків на утримання будинку на 2020-2021 (розрахунок внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком для ОСББ на 2020-2021 викладено у додатку до вказаного протоколу (а.с. 49 том 1).
Позивачем долучено до позову досудову вимогу № 14/10 від 30.09.2023 (а.с. 23 том 1), в якій ОСББ просило відповідача сплатити заборгованість у розмірі 744 263,43 грн протягом 7-и днів з моменту отримання вимоги.
Як вказував позивач, Міноборони є власником 54-ох квартир, а саме: №№ 122, 123, 154, 155, 156, 157, 169, 170, 173, 174, 178, 179, 183, 184, 188, 189, 194, 195, 199, 200, 203, 204, 205, 206, 210, 211, 218, 219, 386, 396, 397, 402, 403, 408, 409, 419, 420, 425, 426, 431, 432, 437, 438, 443, 444, 510, 520, 521, 526, 527, 537, 538, 543, 544, в будинку за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Парусна, буд. 18, який за період з 01.01.2020 по 12.09.2023 не виконував належним чином своїх обов'язків з оплати послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (згідно довідки про стан заборгованості; а.с. 24-27 том 1), які складаються з:
- утримання сайту, витрати на утримання спільного майна у сумі 4 401,64 грн;
- вивезення ТПВ у сумі 15 120,00 грн;
- запуск системи водопостачання у сумі 5 400,00 грн;
- витрати теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі у сумі 148 656,35 грн;
- витрати електропостачання у сумі 6 003,82 грн;
- витрати водопостачання у сумі 1 565,08 грн;
- витрати опалення грудень 2019 у сумі 6 157,66 грн;
- утримання будинку та прибудинкової території у сумі 556 958,88 грн,
тож у відповідача наявна заборгованість за наведеними квартирами у загальному розмірі 744 263,43 грн.
Звертаючись з даним позовом позивач просив стягнути з відповідача 744 263,43 грн боргу за період з 01.01.2020 по 12.09.2023, а у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання 140 527,42 грн інфляційних втрат та 47 959,11 грн 3 % річних нарахованих з 01.01.2020 по 23.02.2022.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідачем, як власником квартир, не сплачувалися внески на утримання будинку, у зв'язку з чим задоволено позов в частині стягнення заборгованості. В частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, судом відмовлено.
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 4 Закону України "Про ОСББ" встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про ОСББ").
Зі змісту статті 15 Закону України "Про ОСББ" випливає, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про ОСББ" об'єднання має право, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про ОСББ" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення (ст. 20 Закону України "Про ОСББ").
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про ОСББ" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Частинами 2, 3 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За приписами ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За змістом частин 1, 2, 3, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 916/1085/17 за позовом Міноборони до ПАТ "ФК "СТС-Інвест" про стягнення 7 314 415,14 грн та зобов'язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом ПАТ "ФК "СТС-Інвест" до Міноборони про зобов'язання вчинити певні дії, за участю заступника військового прокурора Південного регіону України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/78080431), - апеляційну скаргу Міноборони задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2018 по справі № 916/1085/17 скасовано частково. Позов Міноборони задоволено: стягнуто з ПАТ "ФК "СТС-Інвест" на користь Міноборони 5 298 631,44 грн пені та 2 015783,70 грн штрафу; зобов'язано ПАТ "ФК "СТС-Інвест" виконати умови договору № 303/8/32/177-15 від 26.11.2015 (зі змінами та доповненнями) шляхом фактичної передачі Міноборони (за актом приймання-передачі) 54-и квартири загальною площею 2 691,30 кв.м у житловому будинку за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Карла Маркса, 4 (Віталія Шума, 4), у відповідному до умов договору стані (квартири відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, державним будівельним нормам, правилам та стандартам, санітарним та технічним вимогам щодо житлових приміщень та готові для заселення та проживання). В решті рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2018 у справі № 916/1085/17 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2021 у справі № 916/1489/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96684962) за позовом Міноборони до публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "СТС-Інвест" (далі - ПАТ "ФК "СТС-Інвест"), за участю спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, про стягнення 1 283 482,40 грн та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено:
- стягнуто з ПАТ "ФК "СТС-Інвест" на користь Міноборони 1 283 482,40 грн штрафу та 21 014,24 грн судового збору;
- зобов'язано ПАТ "ФК "СТС-Інвест" безоплатно усунути недоліки технічного стану квартир №№ 122, 123, 154, 155, 156, 157, 169, 170, 173, 174, 178, 179, 183, 184, 188, 189, 194, 195, 199, 200, 203, 204, 205, 206, 210, 211, 218, 219, 386, 396, 397, 402, 403, 408, 409, 419, 420, 425, 426, 431, 432, 437, 438, 443, 444, 510, 520, 521, 526, 527, 537, 538, 543, 544 (у загальній кількості - 54-и квартири) в будинку № 18 по вул. Парусній (будівельний № 4 по вул. Карла Маркса) у м. Чорноморськ Одеської області шляхом виконання у них опоряджувальних робіт, визначених у додатку № 4 до договору № 303/8/32/177-15 від 26.11.2015 між ПАТ "ФК "СТС-Інвест" та Міноборони, та приведення їх у відповідність державним будівельним нормам, правилам та стандартам, санітарним та технічним вимогам щодо житлових приміщень, а також готовність для заселення і проживання.
З вказаного рішення також випливає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухому майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна в період з 05.03.2016 по 10.03.2016 було здійснено державну реєстрацію речового права - державної власності Міноборони на квартири №№ 122, 123, 154, 155, 156, 157, 169, 170, 173, 174, 178, 179, 183, 184, 188, 189, 194, 195, 199, 200, 203, 204, 205, 206, 210, 211, 218, 219, 386, 396, 397, 402, 403, 408, 409, 419, 420, 425, 426, 431, 432, 437, 438, 443, 444, 510, 520, 521, 526, 527, 537, 538, 543, 544 (у загальній кількості - 54-и квартири) в будинку № 4 по вул. Карла Маркса (перейменована у вулицю Віталія Шума) у м. Чорноморськ (колишній Іллічівськ) Одеської області. Реєстрацію здійснено на підставі договору № 303/8/32/177-15 від 26.11.2015 між ПАТ "ФК "СТС-Інвест" та Міноборони та додаткової угоди до договору № 1/177П від 23.12.2015.
Приписами частини 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, Міноборони є власником 54-ох квартир в будинку за адресою: м. Чорноморськ, Одеської області, вул. Парусна, буд. 18, а саме: №№ 122, 123, 154, 155, 156, 157, 169, 170, 173, 174, 178, 179, 183, 184, 188, 189, 194, 195, 199, 200, 203, 204, 205, 206, 210, 211, 218, 219, 386, 396, 397, 402, 403, 408, 409, 419, 420, 425, 426, 431, 432, 437, 438, 443, 444, 510, 520, 521, 526, 527, 537, 538, 543, 544.
За приписами пунктів 3.1, 3.2, 3.3 статуту ОСББ органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 500 000,00 грн, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Пунктом 3.12 статуту ОСББ передбачено, що виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом.
Як передбачено п. 3.14 статуту ОСББ до компетенції правління належить, зокрема, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до п. 3.15.6 статуту ОСББ рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування ("за" або "проти"), засвідченого власноручним підписом.
Як передбачено п.п. 4.2, 4.2.1 статуту ОСББ сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно з п. 5.2 статуту ОСББ співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Враховуючи наведене посилання апелянта щодо невикористання ним, як власником, належних 54-ох квартир не є підставою для несплати на користь ОСББ платежів з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, які заявлені позивачем з урахуванням тарифів, визначених актами ОСББ та договорами долученими до матеріалів справи, з розрахунку на площу кожного приміщення та фіксованих платежів. При цьому заявлена позивачем заборгованість, усупереч твердженням відповідача, не включає в себе фактично спожиті послуги.
Доводи скаржника про відсутність доказів направлення йому позивачем рахунків на оплату апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки за своєю правовою природою рахунок не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер, а отже ненадання рахунку позивачем не звільняє відповідача від обов'язку зі сплати заборгованості.
Враховуючи наведене, у період з 01.01.2020 по 12.09.2023 відповідач не виконував належним чином своїх обов'язків з оплати послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (згідно довідки про стан заборгованості; а.с. 24-27 том 1), у зв'язку з чим за належними Міноборони квартирами наявна заборгованість у сумі 744 263,43 грн, яка відповідачем документально не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині правомірно задоволені судом першої інстанції.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків пропущення строків позовної давності (а.с. 78-79 том 1) слід вказати наступне.
У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Необхідно зазначити, що карантин КМУ установив на підставі постанови № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020, а постановою № 651 від 27.06.2023 КМУ відмінив карантин з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Враховуючи наведене, строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, в силу приписів п. 12 Прикінцевих положень ЦК України продовжено на строк дії карантину (з 12.03.2020 по 01.07.2023), а в силу приписів п. 19 Прикінцевих положень ЦК України перебіг позовної давності зупинено на строк дії воєнного стану (з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану).
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду 12.06.2024 у справі № 906/871/21 (пункт 81), від 28.03.2024 у справі 903/877/20 (903/932/23) (пункт 94).
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду із цим позовом 25.12.2023 (а.с. 62 том 1), а отже строки, визначені статтею 257 ЦК України, за вимогою щодо стягнення з відповідача заборгованості з 01.01.2020 по 12.09.2023 не закінчились, тож підстави для застосування спливу строку позовної давності та відмови в задоволенні позову в цій частині відсутні.
Рішення, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 140 527,42 грн інфляційних втрат та 47 959,11 грн 3 % річних за період з 01.01.2020 по 23.02.2022, апелянтом фактично не оскаржується, оскільки доводів щодо не згоди з висновками суду в цій частині ним не наведено.
Стосовно покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У позові позивач просив господарський суд покласти на відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн (а.с. 5 зворот том 1), на доведення яких заявником надано до матеріалів справи (а.с. 50-56 том 1):
- договір про надання правової допомоги № 120/9 МО від 15.08.2022, укладений між ОСББ, як клієнтом, та Станіславською А.В., як адвокатом, за умовами якого адвокат взяв зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах договору, а клієнт зобов'язався оплатити надану правничу допомогу;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги ВН № 1310559 від 20.12.2023;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОД № 003571 від 18.12.2018;
- детальний опис робіт (наданих послуг) від 12.12.2023, а саме: консультація адвоката 1 год. - 300,00 грн; підготовка та складання досудових вимог, перевірка нарахувань згідно актів звірянь 4 год. - 2 000,00 грн; підготовка та подача позовної заяви 5 год. - 1 900,00 грн; участь у судових засіданнях (незалежно від кількості) -800,00 грн;
- акт прийняття-передачі наданих послуг від 12.12.2023 на суму 5 000,00 грн;
- платіжна інструкція № 944 від 12.12.2023 на суму 5 000,00 грн.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц).
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг, обґрунтованість підготовлених та поданих суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в сумі 3 351,18 грн, оскільки справа розглядалася господарським судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто судові засідання у цій справі не призначалися, у зв'язку з чим покладення на відповідача 800,00 грн витрат є безпідставними, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог.
Відтак, переглянувши оскаржуване рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/20005/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/20005/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/20005/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.06.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук