вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа№ 910/12973/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1»
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025
у справі № 910/12973/24 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1 ;
2. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра»
про стягнення відшкодування шкоди у розмірі 7 200,35 грн,
У жовтні 2024 року Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (далі - АТ «СК «Країна») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1» (далі - ТОВ «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1») про стягнення шкоди 20 875,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, як страховика особи, транспортний засіб якої отримав механічні ушкодження від зіткнення з іншим транспортним засобом у результаті ДТП , і виплативши страхувальнику відповідно до статей 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування, з моменту здійснення такої виплати набув право вимоги до юридичної особи (відповідача), працівник якої, виконуючи трудові обов'язки, спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2025, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з відповідача , Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП ЗЗБК №1 ДБК-1",Ю на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" 6 700,35 грн та судовий збір у розмірі 2 254,19 грн.
Закрито провадження в частині вимоги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП ЗЗБК №1 ДБК-1" суми основного боргу у розмірі 500,00 грн.
Повернуто Акціонерному товариству "Страхова компанія "Країна" з Державного бюджету України судовий збір в частині 773,81 грн, сплачений за платіжною інструкцією №26038 від 15.10.2024.
Не погоджуючись із висновками суду в частині стягнення з відповідача 6 700,35 грн вартості відновлюваних робіт в порядку суброгації, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 по справі № 910/12973/24 та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в розмірі 500,00 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1» про стягнення 6 700,35 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, адже, на думку апелянта, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля страхувальника, з яким позивачем укладено договір добровільного страхування майна. Апелянт зазначав, що лише акт виконаних робіт є єдиним документом, який фіксує фактичну вартість робіт і матеріалів, пов'язаних з відновленням пошкодженого транспортного засобу.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1» у судовій справі № 910/12973/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 відкрито апеляційне провадження та вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
06.05.2025 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку щодо наявності підстав для відшкодування завданої шкоди з відповідача.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 22.05.2020 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №УА/0226820 (надалі - Договір), предметом страхування за яким були майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом марки Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП).
19.11.2020 близько 12 год. 15 хв. по Кільцевій дорозі у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля MAN TGA 18.430, державний номерний знак НОМЕР_2 . Водій автомобіля MAN TGA 18.430 - ОСОБА_1 , під час зміни смуги руху не надав переваги в русі автомобілю Hyundai Accent, який рухався по суміжній смузі в попутному напрямку, що призвело до зіткнення транспортних засобів та завдання матеріальних збитків.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.3 Правила дорожнього руху, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №759/21775/20.
19.11.2020 ОСОБА_2 звернувся до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" із повідомленням про настання страхового випадку, в якому зазначив про пошкодження , внаслідок ДТП задніх лівих дверей, лівого порогу, заднього лівого крила в автомобілі марки Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 .
На підставі страхового акта №23/61437/2.1.5.1 (в якому вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , була визначена з урахуванням виставленого ФОП Вівчар В.М. рахунку вартості відновлювальних ремонтних робіт №20/11/23-77 від 23.11.2020 на суму 28 075,75 грн без ПДВ) та заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 26.11.2020 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив у безготівковому порядку на рахунок ФОП Вівчар В.М. розмірі 28 075,75 грн (особа, вказана ОСОБА_2 у заяві страхувальника про виплату страхового відшкодування від 26.11.2020).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", виплативши страхове відшкодування на відновлювальні роботи вказаній власником автомобіля Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , особі, набуло право вимоги до особи, винної у завданні шкоди, у розмірі 28 075,75 грн.
Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля MAN TGA 18.430, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/004574678 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 130 000,00 грн, франшизи - 0.
29.01.2021 Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" із претензією вих. №1310 від 21.01.2021 про виплату страхового відшкодування за полісом №АО/004574678 у розмірі 28 075,75 грн.
17.02.2021 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра" на виконання своїх зобов'язань за полісом №АО/0045746 та на підставі страхового акту №0029870.11.20/1 перерахувало Акціонерному товариству "Страхова компанія "Країна" 20 875,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9431 від 17.02.2021 та випискою по рахунку позивача.
Цивільним українським правопорядком передбачено принцип повного відшкодування збитків та завданої позадоговірної шкоди .
Оскільки розмір спричиненої майну шкоди страховиком винуватця у її заподіянні була здійснена частково , Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» вправі вимагати від відповідача різницю між сплаченим відшкодуванням та розміром відшкодованих їй страховиком особи , винними діями якої завдано шкоди автомобілю марки Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Заперечення апелянта про недоведеність позивачем фактичної вартості робіт і матеріалів, пов'язаних з відновленням пошкодженого транспортного засобу марки Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , відхиляються , адже у матеріалах справи наявні докази витрат позивача по сплаті вартості робіт для відновлення вказаного автомобіля на суму 28 075,75 грн.
В силу змагальності процесу тягар спростування цього розміру і обставин, на яких він ґрунтується, перейшов до відповідача. Наслідком процесуальної пасивності останнього є визнання судом обставин на користь позивача.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Принципу змагальності в господарському судочинстві найбільшою мірою відповідає стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18), і саме цей стандарт, як правило, має застосовуватись при розгляді господарських спорів (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17 від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17).
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Колегія суддів погоджується з правовою оцінкою доказів, наданих позивачем, здійсненою судом першої інстанції. До таких доказів відносяться: повідомлення про настання страхового випадку, схема місця ДТП, акт огляду транспортного засобу від 21.11.2020, рахунок № 20/11/23-77 від 23.11.2020, виставлений ФОП Вівчарем Володимиром Миколайовичем на суму 28?075,75 грн для оплати ремонтних робіт, заява страхувальника про виплату страхового відшкодування від 26.11.2020, а також платіжне доручення № 15234 від 03.12.2020 на вказану суму. У сукупності та взаємозв'язку ці докази є послідовними, узгодженими і дозволяють з достатнім ступенем вірогідності встановити факт заподіяння шкоди в розмірі, визначеному позивачем. Тому зібраних доказів достатньо для висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині розміру збитків.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЗЗБК №1 ДБК-1» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/12973/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/12973/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/12973/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко