вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2025 р. Справа№ 920/210/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Цікра А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025 (повний текст складено та підписано 07.03.2025)
у справі №920/210/22 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації
до Приватного підприємства “Фасад-Сервіс»
про стягнення 376 575 грн 50 коп.,-
Короткий зміст позовних вимог
Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 376 575 грн 50 коп. збитків за договором підряду № 24 від 24.07.2020, укладеним між позивачем та відповідачем.
27.06.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №1430), в якому просив суд повернути позовну заяву прокурору без розгляду, а провадження у справі закрити. У випадку вирішення судом про можливість подальшого розгляду справи: 1) витребувати в Головному управлінні Національної поліції всі матеріали кримінального провадження №42021202540000023; 2) призначити по справі будівельно-технічну експертизу, яку доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса; на вирішення експертів поставити такі питання: Чи відповідає первинна звітна документація з будівництва (акти приймання виконаних будівельних робіт (кб2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), відомості ресурсів, розрахунки), складена під час виконання договору підряду №24 від 24.07.2020, що укладений між ПП "Фасад-сервіс" та Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором підряду №24 від 24.07.2020, що укладений між ПП "Фасад-сервіс" та Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією з будівництва (акти приймання виконаних будівельних робіт (кб2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), відомості ресурсів, розрахунки) по таким видам робіт: 1. ЕН10-20-4 "Розбирання віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель (Демонтаж)" 2. ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі" 3. ЕН15-78-3 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 20 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Укоси, ширина до 300 мм" 4. ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі" (Цоколь (надземна частина)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
Відповідач зазначає, що прокурором не дотримано законодавчі вимоги щодо права органів прокуратури звертатись з позовом за захистом інтересів держави. Матеріали позовної заяви свідчать, що 09.02.2022 прокурор звернувся з листом до Департаменту щодо пропозиції звернутись самостійно з позовом про стягнення збитків; у відповідь Департамент 18.02.2022 зазначив, що не має фінансової можливості для такого звернення. Прокурор, не з'ясувавши у Департаменту, чи змінились за період з 18.02.2022 обставини щодо наміру та можливості звернутись із позовом, 29.04.2022 подав до суду позовну заяву. За таких обставин, відповідач вважає, що звернення з позовом у квітні 2022 року не можна розцінювати як дотримання розумних строків, та водночас відповідь уповноваженого органу не спростовує можливості іншого варіанту врегулювання спірного питання, про який органам прокуратури не відомо. Відповідач зазначає про відсутність доказів того, що Департамент не вживав будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави; доказів, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Департаментом своїх функцій щодо захисту інтересів держави у спірних відносинах. Факт порушення інтересів Держави є припущенням прокурора. Всі обставини, на які посилається прокурор, "встановлені" органом досудового розслідування, яким Департамент не є. Роботи за договором були виконані у грудні 2020 року, про що свідчать акти про вартість виконаних робіт та витрати, підписані сторонами. Жодних зауважень, претензій або інших звернень щодо обсягів або якості робіт, від замовника відповідач не отримував. 30 грудня 2021 року директору ПП "Фасад-сервіс" повідомлено про підозру в тому, що він підробив акти виконаних робіт на об'єкті та заволодів грошовими коштами в сумі 376 575,50 грн, чим вчинив злочини, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Директор ПП "Фасад-сервіс" вину не визнав, дану підозру вважає необґрунтованою. Наявність збитків, нібито завданих ПП "Фасад-сервіс", які є предметом позову в даній справі, є також предметом доказування в кримінальному провадженні. Прокурор в позовній заяві зазначає про спричинені відповідачем збитки, як про вже доведений загальновідомий факт і вважає єдиний доказ - експертизу - преюдицією, яка не потребує перевірки і надає їй значення вироку суду. З висновками експертизи, на яку посилається прокурор, відповідач не згоден, вважає, що таких висновків експерт дійшов внаслідок допущених при замірах помилок. Прокурор до позовної заяви додав тільки експертизу, натомість необхідно перевірити матеріали кримінального провадження для того, щоб визначити, чи не було вчинено порушень кримінального процесу, що зумовлюють недопустимість доказів. Вочевидь, для перевірки обставин, про які йде мова у позовній заяві, необхідні спеціальні знання. Спростування доводів та припущень прокурора або підтвердження їх обґрунтованості неможливе без проведення експертизи.
29.06.2022 прокурор подав відповідь на відзив (вх. №2757 від 29.06.2022), в якій зазначає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що внаслідок завищення вартості робіт за договором №24 Департаментом сплачено на користь ПП "Фасад-Сервіс" необґрунтовано більшу суму коштів, які б могли бути витрачені на інші заходи у сфері охорони дитинства, зокрема проведення ремонтних робіт, здійснення благоустрою, проведення будівництва, розвитку дитячої інфраструктури. Крім того, будівництво, ремонт та реконструкція об'єктів освіти та інших капітальних споруд, що знаходяться в населених пунктах є одним з найбільш пріоритетних та затребуваних суспільством завдань, від реалізації якого залежить майбутнє дітей та всієї держави. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Згідно з п. 1 Положення про Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови Сумської обласної державної адміністрації від 17.04.2020 № 170-ОД, Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом Сумської обласної державної адміністрації. Відповідно до п. 5 Положення, до основних завдань ДКБ Сумської ОДА відносяться: виконання відповідно до чинного законодавства функцій замовника з проектування, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та технічного переоснащення об'єктів житлово-цивільного, соціального, природоохоронного та іншого призначення на території області за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством; виконання функцій, пов'язаних з реалізацією повноважень щодо здійснення закупівель, та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на цю мету. Згідно з ч. 6 Положення, ДКБ Сумської ОДА відповідно до покладених на нього завдань поряд з іншим укладає з будівельними організаціями відповідні договори, здійснює технічний нагляд за будівництвом, контроль за відповідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам і стандартам. Разом з цим, ДКБ Сумської ОДА, який є органом уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах та стороною за договором, яким передбачено право на повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій за його невиконання, до цього часу не вжито відповідних господарсько-правових заходів на захист інтересів держави, що свідчить про бездіяльність зазначеного органу. Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів; встановивши порушення бюджетного законодавства, порушення інтересів держави окружною прокуратурою 09.02.2022 спрямовано до Департаменту листа з пропозицією самостійно вжити заходів щодо стягнення збитків, зокрема в судовому порядку. Листом від 18.02.2022 Департамент повідомив прокуратуру, що самостійно не може звернутися з позовом до суду через відсутність коштів для сплати судового збору. Вказане свідчить про не здійснення Департаментом, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку. Не з'ясування у квітні у Департаменту обставин щодо можливості самостійного звернення з позовом до суду не свідчить про відсутність підстав для представництва прокурора у спірних правовідносинах. Після звернення до суду з позовом, дані, які б свідчили про вжиття Департаментом самостійно заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом чи вирішення даного спору у позасудовому порядку відсутні. Таким чином, на момент подачі позову прокурором доведено, що інтереси держави до цього часу залишаються незахищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, а тому вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
02.09.2024 на адресу суду, разом з матеріалами справи № 920/210/22, надійшов висновок експерта № 1190 від 21.08.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого: 1) визначення обсягів фактично виконаних будівельних робіт за договором підряду №24 від 24.07.2020, укладеним між ПП "Фасад-сервіс" та Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, в частині робіт за розцінкою ЕН10-20-4 "Розбирання віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель (Демонтаж)", не надається можливим, оскільки дані роботи є прихованими і можуть відрізнятися за обсягами, від наступних робіт зі встановлення вікон у прорізи; 2) за розцінкою ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі", обсяги робіт складають 1 498,6256 м2, що менше ніж зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт на 111,3844 м2; 3) за розцінкою ЕН15-78-3 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 20 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Укоси, ширина до 300 мм", обсяги робіт складають 364,569 м2, що більше ніж зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт на 22,219 м2; 4) за розцінкою ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі" (Цоколь надземна частина), обсяги робіт відповідають тим, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт - 135,3 м2. Вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором підряду складає 6 813 674,97 грн.
07.10.2024 прокурор подав заяву (вх. № 3039 від 07.10.2024), в якій просить відкласти підготовче засідання у справі № 920/210/22 до отримання окружною прокуратурою інформації про проведення ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" МЮУ службового розслідування щодо обставин виїзду експерта Гнєтнєва С.С.
Прокурор зазначає, що у висновку експерта № 1190 від 21.08.2024 зазначено, що під час дослідження використовувався Національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2013 № 293, який втратив чинність 01.11.2021 на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281. Тобто на момент проведення експертного дослідження експерт керувався нормами ДСТУ, що майже як 3 роки тому втратило чинність. Крім того, висновок судового експерта Гнєтнєва С.С. не містить жодних ідентифікуючих даних про знаряддя та прилади (рулетки, лінійки, тощо), що нібито використовувалися ним для здійснення фактичних обмірів об'ємів виконаних робіт по об'єкту дослідження та їх повірки відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Також з урахуванням того, що будівля ліцею є двоповерховою під час проведення експертизи № СЕ-19/119-21/6570 від 30.09.2021 для проведення відповідних обмірів фасаду був залучений фахівець з промислового альпінізму. Проте натурне обстеження двоповерхової будівлі ліцею здійснювалось судовим експертом Гнєтнєвим С.С. самостійно, без залучення будь-яких сил та засобів. Таким чином проведене натурне обстеження будівлі ліцею судовим експертом Гнєтнєвим С.С. є неточним, а проведені на їх підставі розрахунки є невірними. У зв'язку з тим, що будівля ліцею, зокрема фасад та вікна зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів, проведені експертом заміри та розрахунки є не точними. Прокурор також зазначає, що згідно з листом Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації від 18.09.2024 фактичного доступу до об'єкту дослідження експерту надано не було, а лише скеровано листа до Миропільського ліцею Миропільської сільської ради про необхідність надання такого доступу. Відповідно до листа Миропільського ліцею Миропільської сільської ради від 18.09.2024 доступ до будівлі навчального закладу ліцею, у тому числі його внутрішніх приміщень, уповноваженими особами судовому експерту Гнєтнєву С.С. та іншим особам не надавався, документально вказані дії не реєструвалися в облікових документах ліцею; провідний судовий експерт Гнєтнєв С.С. 25.07.2024 не зв'язувався із директором Миропільського ліцею, участі в обстеженні будівлі навчального закладу уповноважені особи ліцею не приймали. За цих обставин прокурор вважає, що недотримання вимог закону щодо порядку призначення та проведення судової експертизи унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.
29.10.2024 прокурор подав пояснення (вх. № 3315 від 29.10.2024), згідно з якими просить долучити до матеріалів справи копію листа Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 03.10.2024 щодо проведеного службового розслідування за фактом виїзду 25.07.2024 експерта Гнєтнєва С.С. на об'єкт за спірною адресою, в якому повідомляється, що за результатами проведеного розслідування встановлено, що виїзд судового експерта Гнєтнєва С.С. здійснювався без документального оформлення відрядження. Тобто судовий експерт Гнєтнєв С.С. без належного документального оформлення здійснив виїзд на об'єкт дослідження та фактично самостійно здійснив збір матеріалів, що підлягають дослідженню. Отже, висновок експерта № 1190 від 21.08.2024 Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" складений із порушеннями норм законодавства та є недопустимим доказом у справі №920/210/22.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.02.2025 у справі №920/210/22 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор 26.03.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.03.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Прокурор вважає, що судом першої інстанції допущене неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а викладені у рішенні висновки не відповідають встановленим обставинам справи.
Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:
Прокурор не погоджується з доводами суду щодо недоведеності прокурором та експертом обставин завищення обсягів робіт та їх розміру, встановлених висновком експерта.
Вважає, що відповідач не надав будь-яких доказів, що ним здійснювалося утеплення нижньої частини віконного прорізу; експерт здійснював заміри обсягів утеплення фасадів від рівня відмостки, а відмостка та опорядження підземної частини цоколю є зовсім іншим видом робіт, які також були досліджені експертом і порушень при облаштуванні відмостки не встановлено. Прокурор вважає, що відсутність у судовій справі технічного паспорту і проекту робіт жодним чином не свідчить про те, що висновок експерта є необґрунтованим, а розрахунки по ньому здійснені неточно.
Прокурор посилається на те, що у висновку експерта від 30.09.2021 (в кримінальному провадженні) чітко зазначено, що на дослідження експерту буди надані, а також ним витребувані додатково всі первинні документи щодо виконання робіт (форми КБ-2в та КБ-3), копії підсумкових відомостей ресурсів, всі договірні документи, а також оригінал технічного паспорту на будівлю навчального закладу, робочий проєкт по об'єкту, експертний звіт щодо розгляду проектно-кошторисної документації, декларацію про початок будівельних робіт, журнал робіт по об'єкту дослідження, спеціальні журнали зварювальних та бетонних робіт, акти на закриття прихованих робіт, інші документи по об'єкту дослідження.
Щодо розбирання віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель (Демонтаж)» на 6,398 кв.м., прокурор зазначає, що ні в проєктній документації, ні в акті на закриття прихованих робіт не має даних, що підрядником здійснювався демонтаж віконних порізів більшої площі.
Відповідні пояснення також не надавалися відповідачем під час дослідження будівлі Миропільського НВК, що проводилося експертом 08.09.2021 у присутності представника відповідача.
Будь-яких змін до проєкту, пов'язаних з встановленням у віконні прорізи вікон меншої площі, станом на 30.09.2021, тобто через рік після завершення підрядних робіт, не вносились. Аналогічно відповідачем не надавалися будь-які докази щодо розбіжності між обсягом робіт по розбиранню віконних блоків та їх встановленню у віконних прорізах.
Водночас, з урахування пояснень відповідача у судовому засіданні щодо розбіжностей між обсягом робіт по розбиранню віконних блоків та їх встановленню у віконних прорізах, експертом листом від 06.01.2025 зазначено, що вартість будівельних робіт по демонтажу з урахування вказаної розбіжності у площі становить 1 311,31 грн.
Предметом дослідження судової будівельно-технічної експертизи було питання відповідності обсягів та вартості всіх робіт за вказаним договором по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі (утеплення фасаду) Миропільського НВК обсягам та вартості робіт, зазначеним в актах форми 2 КБ-2в, відповідно дослідження проводилося по всім видам робіт, але порушення констатовано лише за 4 видами робіт, зазначених у висновку експерта від 30.09.2021.
Результати досліджень по всім видам будівельних робіт, виконаних ПП «Фасад-Сервіс» відповідно до договору від 24.07.2020 викладені експертом у додатку №3 до висновку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025 у справі №920/210/22, справу призначено до розгляду на 26.05.2025.
20.05.2025 до матеріалів справи від представника позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній заперечує доводи прокурора, зазначає, що департаменту будь-яких збитків під час будівництва об'єкту завдано не було, висновок суду про відмову в позові є обґрунтованим.
Явка представників сторін
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2025 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2025 заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 26.05.2025 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 26.05.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
24.07.2020 між позивачем та відповідачем укладений договір підряду № 24 відповідно до умов якого відповідач зобов'язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи по предмету закупівлі, що визначений з урахуванням ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», інших нормативно-правових актів по об'єкту: «Капітальний ремонт будівлі (утеплення фасаду) Миропільського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-Ш ступенів - дошкільний навчальний заклад Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області по вул. Сумська, 38 в с. Миропілля Краснопільського району Сумської області» (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а позивач зобов'язується надати відповідачу затверджену в установленому порядку проектну документацію, передати дозвільну документацію, будівельний майданчик, прийняти від відповідача закінчені роботи та оплатити їх (п. 1 договору).
Згідно п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 4 договірна ціна за договором становить 6 813 674 грн. 97 коп., у тому числі ПДВ 1 135 612 грн. 50 коп.; із них по джерелам фінансування: за рахунок коштів обласного бюджету Сумської області в сумі 225 286 грн. 01 коп., у тому числі ПДВ 37 547 грн. 67 коп.; за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку в сумі 6 588 388 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ 1 098 064 грн. 83 коп.
За умовами п. 3.1., 3.2. договору в редакції додаткової угоди № 3 строк виконання робіт - 24 грудня 2020 року. Початок виконання робіт - липень 2020 року, після надання підряднику будівельного майданчика та дозвільних документів, необхідних для його повноцінного використання; закінчення - 24 грудня 2020 року.
Пунктами 6.4., 6.6. договору визначено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та видачі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих на підставі ресурсних елементних кошторисних норм та ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Відповідно до п. 11.2. договору передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.
Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 14.1. договору).
Відповідно до акту виконаних будівельних робіт № 1 від 11.09.2020 за вересень 2020 року відповідач виконав, а позивач прийняв роботи вартістю 2 341 648 грн. 10 коп.; акту № 2 від 16.10.2020 за жовтень 2020 року - вартістю 1 813 424 грн 38 коп.; акту № 3 від 03.11.2020 за листопад 2020 року - вартістю 984 679 грн 15 коп.; акту № 4 від 19.11.2020 за листопад 2020 року - вартістю 804 734 грн 42 коп.; акту № 5 від 29.12.2020 за грудень 2020 року - вартістю 869 188 грн 92 коп. Всього за договором виконані роботи на суму 6 813 674 грн 97 коп.
За виконані роботи позивач розрахувався повністю в сумі 6 813 674 грн 97 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного прокурором в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що відповідачем під час виконання договору завищено обсяги виконаних робіт та частину робіт виконано неякісно, а технічний нагляд за виконанням ремонтних робіт по об'єкту здійснено з порушеннями, у зв'язку з чим слідчим відділом Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження за фактом завищення обсягів та неякісно виконаних будівельних робіт. Відповідно до висновку експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ- 19/119-21/6570 від 30.09.2021, вартість фактично виконаних обсягів робіт завищена на 376 575 грн 50 коп., що свідчить про завдання відповідачем державному бюджету збитків у зазначеній сумі.
Порушення інтересів держави полягає у тому, що внаслідок завищення вартості робіт за договором позивачем сплачено відповідачу необґрунтовано більшу суму коштів, які б могли бути витрачені на інші заходи у сфері охорони дитинства, зокрема проведення ремонтних робіт, здійснення благоустрою, проведення будівництва, розвитку дитячої інфраструктури. Крім того, будівництво, ремонт та реконструкція об'єктів освіти та інших капітальних споруд, що знаходяться в населених пунктах, є одним з найбільш пріоритетних та затребуваних суспільством завдань, від реалізації якого залежить майбутнє дітей та всієї держави. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача, як сторони договору підряду, структурного підрозділу Сумської обласної державної адміністрації, до основних завдань якого відносяться виконання функцій замовника будівництва (реконструкції, капітального ремонту) об'єктів за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, виконання функцій, пов'язаних з реалізацією повноважень щодо здійснення закупівель та ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на цю мету. 09.02.2022 Сумська окружна прокуратура спрямувала Департаменту лист № 54-610ВИХ-22 щодо виявлених порушень та вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Листом від 18.02.2022 Департамент повідомив про відсутність коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення збитків. Листом від 21.02.2022 прокурор повідомив позивача про звернення до суду з позовом, 29.04.2024 звернувся з позовом до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
За приписами ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 Цивільного кодексу України).
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки. Правова позиція Верховного Суду у постанові 14 листопада 2024 року у справі cправа № 910/17582/23.
Суд встановив, що виконані відповідачем згідно з актами № 1 від 11.09.2020, № 2 від 16.10.2020, № 3 від 03.11.2020, № 4 від 19.11.2020, № 5 від 29.12.2020 роботи вартістю 6 813 674 грн 97 коп. прийняті позивачем. Зауважень щодо обсягу виконаних робіт позивач не висловив відповідачу ні до, ні після підписання актів виконаних робіт.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2024 у справі № 905/18/23 положеннями частин 3, 4 статті 853 ЦК України, якими регулюються договірні відносини між замовником і підрядником, визначаються як порядок та умови дій сторін договору підряду в разі виявлення замовником після прийняття роботи прихованих недоліків у виконаній роботі, в тому числі таких, що були умисно приховані підрядником, що спричинено передусім незаконними або недобросовісними діями посадової особи замовника, якою підписано первинні документи про виконання обсягів робіт, частина яких фактично не виконувалася, так і наслідки відповідних дій сторін, які (наслідки) полягають у призначенні експертизи з метою з'ясування причин виникнення зазначених недоліків у випадку виникнення між сторонами договору підряду господарського спору, зокрема, встановлення порушень умов договору, причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
При цьому чинне законодавство не забороняє господарському суду досліджувати матеріали кримінального провадження в порядку господарського судочинства, в тому числі висновки будівельно-технічної експертизи, призначеної та проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження, тобто в період, коли на час розгляду господарської справи вирок у кримінальній справі ще не було ухвалено, проте матеріали кримінального провадження підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статей 76- 79, 86 ГПК України.
Разом з тим норма частини 2 статті 883 ЦК України покладає на підрядника обов'язок відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов'язань за договором будівельного підряду незалежно від того, чи передували (сприяли) вчиненню підрядником порушень своїх договірних зобов'язань неправомірні чи недобросовісні дії замовника або його посадових осіб, у тому числі такі дії замовника, що були спрямовані на умисне приховання допущених підрядником недоліків при виконанні робіт та їх реальних обсягів.
Зокрема, якщо підрядник як суб'єкт цивільного права зобов'язаний добросовісно виконувати обов'язки за договором підряду, який не визнано судом недійсним, але протиправно не робить цього внаслідок супутньої недобросовісної поведінки замовника, то це свідчить про дефект волі такого суб'єкта незалежно від того, чи зумовлено невиконання підрядником свого обов'язку недобросовісними діями контрагента (замовника) чи його посадових осіб.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача збитки, посилаючись на висновок судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/119-21/6570-БТ від 30.09.2021.
Відповідно до висновку судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/119-21/6570-БТ від 30.09.2021 (далі - висновок № 1) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, в обсязі наданих документів, обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі (утеплення фасаду) Миропільського навчального-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області по вул. Сумська, буд. 38 в с. Миропілля Краснопільського району Сумської області», відповідно до договору підряду №24 від 24.07.2020, укладеного між ПП «Фасад-Сервіс» та Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, не відповідають обсягам та вартості робіт, зазначеним в актах (форми Кб-2в) приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за вересень 2020 року від 11.09.2020, № 2 за жовтень 2020 року від 16.10.2020, № 3 за листопад 2020 року від 03.11.2020, № 4 за листопад 2020 року від 19.11.2020, № 5 за грудень 2020 року від 29.12.2020.
Обсяги робіт в актах (форми № Кб-2в) є завищеними по наступним видам робіт:
1) ЕН10-20-4 «Розбирання віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель (Демонтаж)» на 6,398 кв.м;
2) ЕН15-78-1 «Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоротивним розчином за технологією «Ceresit». Стіни гладкі» на 79,3 кв.м;
3) ЕН15-78-3 «Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 20 мм з опорядженням декоротивним розчином за технологією «Ceresit». Укоси, ширина до 300 мм» на 52,6 кв.м;
4) ЕН15-78-1 «Утеплення фасадів мінватою 150 мм з опорядженням декоротивним розчином за технологією «Ceresit». Стіни гладкі» (Цоколь (надземна частина)) на 12,0 кв.м.
Завищення вартості фактично виконаних ПП «Фасад-сервіс» обсягів робіт становить 376 575,50 (триста сімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 50 коп.) грн. Питання якості виконаних робіт судовим експертом не досліджувалось.
Місцнвим господарським судом було призначено у справі №920/210/22 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
На роз'яснення судовому експерту поставлено таке питання:
Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором підряду №24 від 24.07.2020, обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією з будівництва (акти приймання виконаних будівельних робіт (кб2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), відомості ресурсів, розрахунки) по таким видам робіт: 1. ЕН10-20-4 "Розбирання віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель (Демонтаж)"; 2. ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі"; 3. ЕН15-78-3 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 20 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Укоси, ширина до 300 мм"; 4. ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінватою 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі" (Цоколь (надземна частина)?
Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
Відповідно до висновку судового експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 1190 від 21.08.2024 (далі - висновок № 2) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи визначення обсягів фактично виконаних будівельних робіт за договором підряду №24 від 24.07.2020 в частині робіт за розцінкою ЕН10-20-4 "Розбирання віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель (Демонтаж)", не надається можливим, оскільки дані роботи є прихованими і можуть відрізнятися за обсягами, від наступних робіт зі встановлення вікон у прорізи.
За розцінкою ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі" обсяги робіт складають 1498,6256 м2, що менше ніж зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт на 111,3844 м2.
За розцінкою ЕН15-78-3 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 20 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Укоси, ширина до 300 мм" обсяги робіт складають 364,569 м2, що більше ніж зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт на 22,219 м2.
За розцінкою ЕН15-78-1 "Утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоративним розчином за технологією Ceresit. Стіни гладкі" (Цоколь надземна частина) обсяги робіт відповідають тим, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт - 135,3 м2.
Вартість фактично виконаних будівельних робіт за зазначеним вище договором підряду складає 6 813 674,97 грн.
Ухвалою від 20.11.2024 місцевий господарський суд викликав в судове засідання, яке відбудеться 17.12.2024 о 14 год. 30 хв. судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ольговського В'ячеслава Володимировича для надання пояснень, відповідей на питання суду та учасників справи, щодо висновку експерта № СЕ-19/119-21/6570-БТ від 30.09.2021 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи; викликав в судове засідання, яке відбудеться 17.12.2024 о 14 год. 30 хв. судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України Гнєтнєва Сергія Сергійовича для надання пояснень, відповідей на питання суду та учасників справи, щодо висновку експерта № 1190 від 21.08.2024 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у справі № 920/210/22.
Щодо висновку № 2, за результатами проведення призначеної господарським судом у справі експертизи, суд зазначає, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд встановив, що під час натурного обстеження будівлі, судовий експерт встановив відсутність незавершених будівництвом будівельних робіт. Жодних замірів фактично виконаних робіт з питань, поставлених судом перед експертом, останній не здійснював. Судовий експерт проводив дослідження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, виходячи із розмірів фасаду за розкладкою-схемою проекту (докази, додані відповідачем до клопотання від 10.08.2022, а.с. 159-168, том 1) за вирахуванням площі вікон та дверей, що підтвердив у судовому засіданні 17.12.2024 (1 год. 09 хв., 1 год. 17 хв. аудіозапису судового засідання 17.12.2024).
Оскільки перед судовим експертом суд ставив питання щодо обсягів та вартості фактично виконаних робіт, визначення таких обсягів тільки на підставі даних схем проекту, суд вважає необґрунтованим, оскільки дані проекту можуть відрізнятися від фактично виконаних робіт. За цих обставин судом відхилено висновки судового експерта з питань обсягів фактично виконаних будівельних робіт з утеплення фасадів.
Щодо обсягів робіт з розбирання віконних прорізів готовими блоками згідно з висновком № 1 обсяги робіт завищено на 6,398 кв.м, а згідно з висновком № 2 визначення не надається можливим, оскільки дані роботи є прихованими і можуть відрізнятися за обсягами, від наступних робіт зі встановлення вікон у прорізи.
У судовому засіданні 17.12.2024 суд заслухав судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ольговського В'ячеслава Володимировича (висновок № 1), який підтвердив, що обсяг фактично виконаних робіт був встановлений за даними натурного обстеження обсягів по встановленню металопластикових віконних блоків у віконних прорізах. При цьому, кількість демонтованих вікон та встановлених вікон відповідно до актів виконаних робіт відрізняється, демонтованих більше на 6 кв.м. ніж змонтованих; частина віконних прорізів була закладена (ці 6 кв.м.), що впливає на визначений обсяг завищення, оскільки ті обсяги судовий експерт не рахував (26 хв. 04 сек., 32 хв. 05 сек. аудіозапису судового засіданні 17.12.2024).
З урахуванням зазначеного, судом доводи прокурора щодо завищення відповідачем обсягу виконаних робіт з розбирання віконних прорізів готовими блоками на 6,398 кв.м визнано необґрунтованими.
Щодо утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 150 мм з опорядженням декоротивним розчином за технологією «Ceresit» (Стіни гладкі) судовий експерт пояснив, що завищення було встановлено шляхом порівняння обсягів, зазначених у актах виконаних робіт з фактичною площею утеплення, встановленою за результатами натурного обстеження, по фактичній довжині утепленої поверхні; від встановленої фактичної площі утеплення судовим експертом віднімалося по 15 см з кожної сторони стіни відповідно до ДСТУ; дані звірені з даними технічного паспорту щодо довжини цегляної стіни без (до) утеплення (35 хв. 40 сек. аудіозапису судового засідання 17.12.2024).
Суд встановив, що у висновку експерта зазначено про виконання цих робіт на площі 1530,8 кв. Водночас розрахунок цієї площі, який здійснював судовий експерт згідно з усними поясненнями, із зазначенням вихідних даних (фактична площа виконаних робіт без віднімання 15 см з кожної сторони стіни, з відніманням, дані за технічним паспортом щодо довжини цегляних стін) відсутній, що унеможливлює для суду перевірити обставини завищення обсягів робіт саме на 79,3 кв.м. Судом зазначено, що технічний паспорт в матеріалах справи відсутній, як і проект робіт.
Щодо утеплення фасадів мінеральними плитами товщиною 20 мм з опорядженням декоротивним розчином за технологією «Ceresit» (укоси, ширина до 300 мм») ні експерт, ні прокурор не спростували доводів відповідача про те, підрядником були здійснені роботи з утеплення нижньої частини укосів (нижня частина віконного прорізу). Судовий експерт на питання відповідача, чи було утеплено відповідну частину на об'єкті відповів - «утеплено» (53хв. 29 сек аудіозапису судового засіданні 17.12.2024). Водночас, цих робіт судовий експерт не рахував, оскільки утеплення нижньої частини укосів (нижня частина прорізу) не передбачено і в робочому проекті відсутнє.
Водночас судом враховано, що предметом спору є стягнення збитків у зв'язку з саме невиконанням обсягів робіт зазначених у актах, а не у зв'язку з їх виконанням з порушенням умов договору, робочого проекту тощо (виконання робіт не передбачених договором, проектом). Від обсягів фактично виконаних (не виконаних) робіт залежить розмір збитків, заявлений прокурором до стягнення.
Щодо утеплення фасадів мінватою 150 мм з опорядженням декоротивним розчином за технологією «Ceresit». Стіни гладкі» (Цоколь (надземна частина)), ні судовий експерт, ні прокурор не спростували доводів відповідача про те, що утеплення було здійснене до землі, а потім були виконані роботи з відмостки із бетону (вимощення) навколо будівлі, чого судовий експерт не врахував. Судовий експерт здійснював заміри обсягів від рівня відмостки, що підтвердив у судовому засіданні (58 хв 58 сек. аудіозапису судового засіданні 17.12.2024).
Судом встановлено, що вартість завищення обсягів фактично виконаних робіт у додатку № 4 до висновку визначена судовим експертом не окремо по кожному виду робіт, а в загальній сумі.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку про не підтвердження прокурором належними, допустимими та достовірними, або більш вірогідними доказами факту завищення відповідачем виконаних робіт на суму 376 575 грн. 50 коп., зокрема не підтверджено завищених обсягів робіт у тому розмірі, виходячи з якого розрахований розмір збитків.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача не підтримує позицію прокурора, зазначає, що відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва, Департаментом, як замовником будівництва було забезпечено технічний нагляд.
Під час будівництва сторонами було складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 11.09.2020 № 1, від 16.10.2020 № 2, від 03.11.2020 №3, від 19.11.2020 № 4, від 29.12.2020 № 5 на загальну суму 6 813 674,97 грн. Вказані роботи були прийняті Департаментом без зауважень і оплачені в повному обсязі.
За таких обставин Департамент вважає, що будь-яких збитків під час будівництва об'єкту: «Капітальний ремонт будівлі (утеплення фасаду) Миропільського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області по вул. Сумська, 38 в с. Миропілля Краснопільського району Сумської області» замовнику завдано не було, а висновок суду першої інстанції про те, що прокурор не підтвердив належними та допустимими доказами факт завищення ПП «Фасад-Сервіс» виконаних робіт на суму 376 575,50 грн. вважає обгрунтованим.
Посилання прокурора на те, що відсутність у судовій справі технічного паспорту і проекту робіт жодним чином не свідчить про те, що висновок експерта є необґрунтованим, а розрахунки по ньому здійснені неточно, не узгоджується з матеріалами справи, оскільки відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду немає заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Доводи прокурора про те, що у висновку експерта від 30.09.2021 (в кримінальному провадженні) чітко зазначено, що на дослідження експерту буди надані, а також ним витребувані додатково всі первинні документи щодо виконання робіт (форми КБ-2в та КБ-3), копії підсумкових відомостей ресурсів, всі договірні документи, а також оригінал технічного паспорту на будівлю навчального закладу, робочий проєкт по об'єкту, експертний звіт щодо розгляду проектно-кошторисної документації, декларацію про початок будівельних робіт, журнал робіт по об'єкту дослідження, спеціальні журнали зварювальних та бетонних робіт, акти на закриття прихованих робіт, інші документи по об'єкту дослідження, не звільняє прокурора та позивача обов'язку подати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, які підлягають дослідженню судом в сукупності з іншими матеріалами справи.
З огляду на викладене, посилання прокурора на те, що ні в проєктній документації, ні в акті на закриття прихованих робіт не має даних, що підрядником здійснювався демонтаж віконних порізів більшої площі, відсутність будь-яких змін до проєкту, пов'язаних з встановленням у віконні прорізи вікон меншої площі та інші доводи прокурора в частині проведених, не проведених або завищених об'ємів відповідачем робіт, колегією суддів відхиляються з огляду на відсутність вказаних документів (письмових доказів) в матеріаламх справи та неможливість судом здійснення їх перевірки у передбаченому процесуальним законом порядку.
З урахуванням викладених обставин, оскільки в обґрунтування факту протиправної поведінки відповідача, завдання збитків та їх розміру, прокурор посилається виключно на висновок судового експерта (висновок № 1), проведений в кримінальному провадженні, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові про стягнення з відповідача 376575 грн 50 коп. збитків.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Доводи прокурора про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладеним у рішенні суду першої інстанції, дійсним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди прокурора з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи прокурора (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025 у справі №920/210/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2025 у справі №920/210/22 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на прокурора.
4. Матеріали справи №920/210/22 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 27.06.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко