79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" травня 2025 р. Справа №907/719/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів І.Ю. Панова
О.В. Зварич
cекретар судового засідання Д.Т.Залуцький
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Камрадон», б/н від 13.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/700/25,01-05/711/25 від 14.03.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року (суддя Сисин С.В., рішення складено та підписано 21.02.2025)
у справі №907/719/24
за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства "Укртелеком",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Камрадон»
про стягнення неустойки за неповернення нерухомого майна після припинення договору оренди
за участю представників, учасників процесу:
від позивача: Романяк Н.Б.;
від відповідача (скаржника): Ляпін Р.В.;
16.08.2024 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Камрадон» про стягнення неустойки за неповернення нерухомого майна після припинення договору оренди.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камрадон" на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" 161988,30 грн неустойки згідно частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України та 3887,71 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В решті позову - відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Камрадон», не погодившись з винесеним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, хоча в скарзі не зазначає жодну норму права, яка неправильно застосована чи порушено судом першої інстанції.
Скаржник в апеляційній скарзі фактично лише викладає в хронологічному порядку свої відносини з позивачем по справі.
Скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2025 року в даній справі.
Позивач по справі у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги, з посиланням на те, що судом першої інстанції вірно встановлено всі обставини справи, застосовано норми матеріального і процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Камрадон», б/н від 13.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/700/25,01-05/711/25 від 14.03.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у справі №907/719/24, залишено без руху з підстав, наведених в такій.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Камрадон», б/н від 13.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/700/25,01-05/711/25 від 14.03.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у справі №907/719/24. Витребувано матеріали справи №907/719/24 в Господарського суду Закарпатської області.
23.04.2025 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №907/719/24.
В подальшому ухвалою суду від 30.04.2025 розгляд справи №907/719/24 призначено в судове засідання на 14 травня 2025 року.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у справі №907/719/24 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 13.06.2022 між Акціонерним товариством «Укртелеком» (орендодавцем, позивачем у справі) та ТОВ «Камрадон» (орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 (т.1 а.с.208 - 214), за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - орендоване майно): нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, 4, загальною площею 513,7 кв.м.
Передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов'язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 2.4 договору орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).
Згідно пункту 3.1 договору, за користування орендованим майном орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з:
- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 83,32 грн за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 53 931,37 грн за 513,7 кв.м. за місяць (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 договору);
- плати за надання орендодавцем послуги з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором) (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 договору).
За умовами пункту 3.6 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 3.7 договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця.
Пунктом 3.8 договору визначено, що орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання орендарем рахунку-акту від орендодавця, орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).
Підпункт 5.3.18 пункту 5.3 договору передбачає, що у разі припинення дії чи дострокового розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому , ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки внаслідок погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Згідно з пунктом 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством України.
За змістом пункту 6.6 договору, у разі прострочення повернення орендарем майна після закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за увесь період прострочення.
Пунктом 12.1 договору визначено, що він набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 12.05.2025 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до підпункту 12.6.4 пункту 12.6. договору, він може бути достроково розірваний орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору у разі, зокрема, порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі.
Із долученого до матеріалів справи акту приймання-передачі майна від 24.06.2022 (т.1 а.с.26, т.1 а.с.215) вбачається, що орендодавцем передано, а орендарем прийнято в користування відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 від 13.06.2022 нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, на третьому поверсі чотирьох поверхового будинку №4, загальною площею 513,7 кв.м.
Згідно рекомендованого поштового відправлення №8800506905970 від 01.12.2022 позивачем було надіслано відповідачу лист-претензію №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022 про неналежне виконання останнім умов договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати і комунальних платежів, яким акціонерне товариство повідомило ТОВ «Камрадон» про наявність у нього станом на 01.12.2022 заборгованості за договором у розмірі 251176,27 грн (т.1 а.с.28, т.1 а.с.135). У листі Закарпатська філія АТ «Укртелеком» із посиланням на підпункт 12.6.4 пункту 12.6. договору повідомила ТОВ «Камрадон» про прийняте нею, як орендодавцем, рішення щодо одностороннього дострокового припинення договору з 16.12.2022, у зв'язку з цим висловила відповідачу вимогу звільнити і повернути орендодавцю до 16.12.2022 об'єкт оренди у визначеному договором порядку.
Відповідно до скріншоту електронного листування між позивачем та відповідачем за 13.12.2022 (т.1а.с.170) вбачається, що з електронної пошти представника позивача Бережної Т.А. - @ukrtelecom.ua 13.12.2022 о 10 годині 59 хвилин на електронну пошту ТОВ «Камрадон» - @ukr.net був надісланий електронний лист із темою «Попередження щодо припинення договору оренди приміщення», у якому було зазначено таке: «Шановний Радіон Васильович! Листом №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022 Вас повідомлено про припинення оренди договору №21E000-107/22 від 13.06.2022. Просимо забезпечити присутність представників ТОВ «Камрадон» за місцем оренди 16.12.2022 для підписання відповідних документів та повідомити зручний для Вас час. Закарпатська філія АТ «Укртелеком».
З наведеного вбачається, що такий електронний лист надісланий з електронної пошти представника позивача 13.12.2022 о 10 годині 59 хвилин на електронну пошту ТОВ «Камрадон» - @ukr.net, яка зазначена у реквізитах ТОВ «Камрадон» у договорі оренди від 13.06.2022.
У листі від 16.03.2023 №23/08 (т.1 а.с.29) ТОВ «Камрадон» повідомило Закарпатську філію АТ «Укртелеком», що офіційним листом від 30.11.2022 відповідач був повідомлений позивачем про одностороннє (дострокове) припинення договору оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 від 13.06.2022. У відповідь на це ТОВ «Камрадон» повідомило про готовність виконати дане рішення та звільнити приміщення площею 513,7 м.кв за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4, яке є об'єктом за даним договором та підписати акт приймання-передачі датований 16.12.2022. У листі відповідач також зазначив, що залишок боргу, який за підрахунками ТОВ «Камрадон» становить 26395,37 грн, відповідач зобов'язується погастити у день складання листа, 16.03.2023.
На лист відповідача від 16.03.2023 №23/08 Закарпатська філія АТ «Укртелеком» згідно рекомендованого поштового відправлення №8800506960199 направила ТОВ «Камрадон» лист від 24.03.2025 (т.1 а.с. 30), у якому повідомила, що у зв'язку з припиненням договору оренди 16.03.2023 представниками ТОВ «Камрадон» (орендаря) та АТ «Укртелеком» (орендодавця) проведено огляд та приймання-передавання приміщень площею 513,7 м.кв за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4 на третьому поверсі чотирьохповерхової будівлі. Жодних претензій до стану майна, в тому числі тріщин, які виникли під час користування вами майном, АТ «Укртелеком» немає.
У листі Закарпатська філія АТ «Укртелеком» повідомила, що з огляду на викладене, нарахування орендної плати не буде здійснюватися після 16.03.2023 та одночасно зазначила, що умовою відсутності нарахувань є документальне підтвердження факту приймання-передавання майна, тобто підписання належним чином акту приймання-передавання приміщень. Проект цього акту, підписаний зі сторони АТ «Укртелеком», повторно відправлено Вам листом №89-вих-ug-21Е000-2023 від 17.03.2023. А тому позивач просив терміново, до 01.04.2023 підписати проект і надіслати один примірник оформленого акту на адресу АТ «Укртелеком» та зазначив, що згідно з цим листом Закарпатська філія АТ «Укртелеком» вкотре звертає увагу, що згідно приписів законодавства та умов договору щодо оформлення акту приймання-передавання майна, майно вважається повернутим власнику в день підписання акту. Закарпатська філія АТ «Укртелеком» попередила ТОВ «Камрадон» про те, що у випадку непідписання акту повернення майна, позивач вправі звернутися до суду за захистом свого порушеного права як власника майна та стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за увесь період прострочення.
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив отримані в період з грудня 2022 року по березень 2023 року від Закарпатської філії АТ «Укртелеком» рахунки-акти акти на оплату, які були адресовані ТОВ «Камрадон» (т.1 а.с.56-59), з яких вбачалося, що після 16.12.2022 позивач продовжував нараховувати відповідачу орендну плату по договору оренди №21Е000-107/22 від 13.06.2022 за оренду нерухомого майна (комерційної нерухомості) в розмірі, який зазначений у договорі оренди, а саме:
- згідно рахунку-акту №21-23ІЕР-63 від 31.01.2023 зазначено про нарахування орендної плати за оренду комерційної нерухомості за період з 16.12.2022 по 31.12.2022 та за січень 2023 року, послуг з вивозу сміття за вказані періоди на загальну суму з ПДВ 81963,20 грн;
- згідно рахунку-акту №21Е000-ОРІ-67 від 28.02.2023 зазначено про нарахування орендної плати за оренду комерційної нерухомості за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, послуг з вивозу сміття за вказаний період на загальну суму з ПДВ 54060,83 грн;
- згідно рахунку-акту №21Е000-ОРІ-73 від 31.03.2023 зазначено про нарахування орендної плати за оренду комерційної нерухомості за період з 01.03.2023 по 15.03.2023, послуг з вивозу сміття за вказаний період на загальну суму з ПДВ 26350,66 грн.
У вказаних рахунках-актах на оплату №21-23ІЕР-63 від 31.01.2023, №21Е000-ОРІ-67 від 28.02.2023, №21Е000-ОРІ-73 від 31.03.2023, складених Закарпатською філією АТ «Укртелеком» про сплату ТОВ «Камрадон» коштів за оренду нерухомого майна та послуг з вивозу сміття по договору оренди №21Е000-107/22 від 13.06.2022 за період з 16.12.2022 по 15.03.2023 на загальну суму 162374,69 грн, одночасно зазначено про не нарахування коштів за послуги з енергозбереження, а також з водопостачання та водовідведення за вказаний період.
Із рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 у справі №907/941/23 (т.1 а.с. 31 - 38), яке сторонами не оскаржувалося і набрало законної сили, вбачається, що у листопаді 2023 року АТ «Укртелеком» в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком» звернулося в суд з позовною заявою до ТОВ «Камрадон» про стягнення 188770,51 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 24.06.2022 по 15.03.2023, яка виникла у відповідача за договором оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 від 13.06.2022, та враховуючи прийняте позивачем рішення про одностороннє (дострокове) розірвання договору через несплату ТОВ «Камрадон» орендної плати, про що відповідача було повідомлено позивачем згідно з листом-претензією від 30.11.2022.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 у справі №907/941/23 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Камрадон» на користь АТ «Укртелеком» в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком» 26395,81 грн заборгованості за договором оренди зі сплати орендної плати за період з 24.06.2022 до 15.12.2022, та стягнуто 395,94 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Із мотивувальної частини рішення суду від 06.06.2024 вбачається, що судом на підставі досліджених доказів було встановлено, що 01.12.2022 позивачем було надіслано відповідачу лист-претензію №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022 про неналежне виконання останнім умов договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати і комунальних платежів. За змістом вказаної претензії, позивач, зокрема, повідомив відповідача про наявність у нього станом на 01.12.2022 заборгованості у розмірі 251176,27 грн, а також, із посиланням на підпункт 12.6.4 пункту 12.6 договору зазначив про прийняття ним, як орендодавцем, рішення щодо одностороннього дострокового припинення договору з 16.12.2022, у зв'язку з чим висловив відповідачу вимогу звільнити і повернути до означеної дати об'єкт оренди у визначеному договором порядку. У ході судового розгляду відповідачем не спростовано факту систематичного порушення ним строків сплати орендної плати та інших платежів за договором, а також наявності станом на 01.12.2022 заборгованості за договором більше ніж за 1 місяць, що є підставою для реалізації позивачем права на одностороннє розірвання Договору. Докази зворотного у матеріалах справи відсутні. З урахуванням встановлених судом обставин у справі №907/941/23 суд виснував, що орендодавцем, було реалізовано визначене умовами підпункту 12.6.4 пункту 12.6 договору право на одностороннє його розірвання з 16.12.2022. Із огляду на вказану в листі-претензії №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022 дату одностороннього розірвання договору з ініціативи орендодавця (16.12.2022), суд також дійшов до висновку, що правомірне користування майном у відповідача закінчилося 15.12.2022, а тому, саме вказана дата є граничною для нарахування орендної плати, яка може бути стягнута на користь позивача.
Враховуючи викладені обставини, з посиланням на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 у справі №907/941/23, яке, на думку позивача є преюдиційним, позивач просив стягнути з відповідача неустойку за неповернення майна впродовж періоду з 15.12.2022 по 15.03.2023 у розмірі 324231,48 грн.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що укладений 13.06.2022 між АТ «Укртелеком» і ТОВ «Камрадон» договір оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.
Приписами частин 1 та 2 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем (позивачем) було реалізовано визначене умовами підпункту 12.6.4 пункту 12.6 договору право на одностороннє його розірвання з 16.12.2022, враховуючи наявність у відповідача заборгованості за договором станом на 01.12.2022 у розмірі 251176,27 грн і про таке своє рішення про дострокове розірвання договору Закарпатська філія АТ «Укртелеком» повідомила ТОВ «Камрадон» листом-претензією №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022, який був направлений відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №8800506905970 від 01.12.2022.
У листі від 30.11.2022 за №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 позивач одночасно звернувся з вимогою до відповідача звільнити і повернути орендодавцю до 16.12.2022 об'єкт оренди у визначеному договором порядку.
Таке ж повідомлення про дострокове припинення договору оренди з 16.12.2022 та необхідність відповідачу забезпечити присутність представників ТОВ «Камрадон» за місцем оренди 16.12.2022 для підписання відповідних документів по передачі майна було наведено позивачем у надісланому 13.12.2022 о 10 годині 59 хвилин електронному листі із темою «Попередження щодо припинення договору оренди приміщення» на електронну пошту ТОВ «Камрадон» - @ukr.net, яка зазначена у реквізитах ТОВ «Камрадон» наприкінці договору оренди від 13.06.2022.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно враховано, що Господарський суд Закарпатської області у рішенні від 06.06.2024 у справі №907/941/23 дійшов висновку про те, що орендодавцем було реалізовано визначене умовами підпункту 12.6.4 пункту 12.6 договору право на одностороннє його розірвання з 16.12.2022 шляхом направлення відповідачу листа-претензії №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022 про дату одностороннього розірвання договору з ініціативи орендодавця - 16.12.2022 та констатував, що правомірне користування майном у відповідача закінчилося 15.12.2022, а тому, саме вказана дата є граничною для нарахування орендної плати, яка може бути стягнута на користь позивача.
З огляду на викладене, обставини щодо правомірного дострокового розірвання позивачем в односторонньому порядку з 16.12.2022 договору оренди та припинення з 16.12.2022 користування майном відповідачем, які встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 у справі №907/941/23, є преюдиційними у даній справі, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини, і такі факти не підлягають доказуванню.
У рішенні Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 у справі №907/941/23 за позовом АТ «Укртелеком» в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком» до ТОВ «Камрадон» про стягнення 188770,51 грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором за період з 24.06.2022 по 15.03.2023, дійшовши висновку, що правомірне користування майном у відповідача закінчилося 15.12.2022, а тому, саме вказана дата є граничною для нарахування орендної плати, у той же час щодо заявленої до стягнення з ТОВ «Камрадон» заборгованості, нарахованої після 15.12.2022, суд із посиланням на положення статей 631, 785 ЦК України, статтю 291 ГК України, правові позиції Верховного Суду роз'яснив позивачу про його право звернутися до відповідача з вимогою про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16 та від 17.12.2018 у справі № 906/1037/16, вказав на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 551 вказаного Кодексу предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У постанові від 01.02.2022 у справі № 908/1627/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що «однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків та здійсненні своїх суб'єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139) та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
Відповідно до статті 614 ЦК України для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов'язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав. Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі №910/16362/18 (пункт 51), від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, від 06.07.2021 у справі №906/562/20.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №908/3592/19».
Позивач по справі повідомив відповідачу про своє рішення достроково розірвати з 16.12.2022 договір оренди. Позивач у листі-претензії №413-ВИХ-UG-46-21E000-2022 від 30.11.2022 та в електронному листі, направленому 13.12.2022 на електронну пошту ТОВ «Камрадон» повідомив про зобов'язання відповідача відповідно до умов договору звільнити і повернути орендодавцю (позивачу) до 16.12.2022 об'єкт оренди у визначеному договором порядку, а в електронному листі від 13.12.2022 просив забезпечити присутність представників ТОВ «Камрадон» за місцем оренди 16.12.2022 для підписання відповідних документів по поверненню майна.
У відповідь на такі звернення, відповідач, не вживши всупереч умов пунктів 2.4, 6.6, підпункт 5.3.18 пункту 5.3 договору та приписів частини 1 статті 785 ЦК України заходів до повернення нерухомого майна позивачу 16.12.2022 чи у наступні дні до 15.03.2023 (включно), лише у листі від 16.03.2023 №23/08 повідомив Закарпатську філію АТ «Укртелеком» про готовність виконати дане рішення та звільнити приміщення площею 513,7 м.кв за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4, яке є об'єктом за даним договором та підписати акт приймання-передачі датований 16.12.2022.
На лист відповідача від 16.03.2023 №23/08 Закарпатська філія АТ «Укртелеком» згідно рекомендованого поштового відправлення №8800506960199 направила ТОВ «Камрадон» лист від 24.03.2025, у якому повідомила, що у зв'язку з припиненням договору оренди 16.03.2023 представниками ТОВ «Камрадон» (орендаря) та АТ «Укртелеком» (орендодавця) проведено огляд та приймання-передавання приміщень площею 513,7 м.кв за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4 на третьому поверсі чотирьохповерхової будівлі. Жодних претензій до стану майна, в АТ «Укртелеком» немає.
З огляду на викладене, сторонами по справі не оспорюється те, що нерухоме майно було повернуто відповідачем орендарю лише 16.03.2023.
Відповідачем не наведено об'єктивних обставин, які би перешкоджали йому у період з 16.12.2022 по 15.03.2023 вжити заходів до повернення нерухомого майна після припинення з 16.12.2022 договору оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 від 13.06.2022 та лише у листі від 16.03.2023 №23/08 ТОВ «Камрадон», повідомивши про обізнаність рішення Закарпатської філії АТ «Укртелеком» про одностороннє (дострокове) припинення договору оренди, повідомило про свою готовність повернути майно, що і було зроблено представниками сторін 16.03.2023.
Скаржником не зазначено дій чи бездіяльності позивача, який би ухилявся від отримання від відповідача нерухомого майна у період з 16.12.2022 по 15.03.2023 після припинення з 16.12.2022 договору оренди.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у період з 16.12.2022 по 15.03.2023 ТОВ «Камрадон», діючи недобросовісно, всупереч вказаних вище умов договору та приписів частини 1 статті 785 ЦК України, не вжив заходів до повернення і не повернув орендодавцю (АТ «Укртелеком» в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком») нерухоме майно після припинення з 16.12.2022 договору оренди нерухомого майна №21Е000-107/22 від 13.06.2022. Таким чином наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі подвійної плати за користування нерухомим майном за час прострочення з 16.12.2022 по 15.03.2023 відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України та пункту 6.6 договору.
У додатку до позовної заяви позивачем долучено розрахунок заборгованості ТОВ «Камрадон». Зокрема, у розрахунку заборгованості зазначено про нарахування неустойки за такі періоди:
- з 16 по 31 грудня 2022 року в розмірі 55737,92 грн, з якої: 55671,10 грн (подвійна плата за користування нерухомим майном за 16 днів грудня 2022 року від суми 27835,55 грн) та 66,82 грн - за комунальні послуги (тобто відшкодування послуг за вивіз сміття за 16 днів грудня 2022 року);
- з 01 по 31 січня 2023 року в розмірі 107992,20 грн, з якої: 107862,74 грн (подвійна плата за користування нерухомим майном за січень 2023 року від суми 53931,37 грн) та 129,46 грн - за комунальні послуги (тобто відшкодування послуг за вивіз сміття за січень 2023 року);
- з 01 по 28 лютого 2023 року в розмірі 107992,20 грн, з якої: 107862,74 грн (подвійна плата за користування нерухомим майном за лютий 2023 року від суми 53931,37 грн) та 129,46 грн - за комунальні послуги (тобто відшкодування послуг за вивіз сміття за лютий 2023 року);
- з 01 по 15 березня 2023 року в розмірі 52509,16 грн, з якої: 52317,00 грн (подвійна плата за користування нерухомим майном за 15 днів березня 2023 року від суми 26158,50 грн) та 192,16 грн - за комунальні послуги (тобто відшкодування послуг за вивіз сміття за 15 днів березня 2023 року).
Судом першої інстанції самостійно перевірено здійснений позивачем розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати за означений період та обґрунтовано встановлено неправильно проведене позивачем обчислення неустойки за період з 01 по 15 березня 2023 року, з врахуванням такого.
Оскільки плата за користування нерухомим майном визначена у розмірі 53931,37 грн, то враховуючи наявність 31 календарних днів у березні, плата за один день користування майном становить 1739,72 грн та відповідно плата за користування майном за 15 днів березня становить 26095,82 грн, а подвійна плата за користування нерухомим майном за 15 днів березня 2023 року становить 52191,64 грн. Відшкодування послуг за вивіз сміття за 15 днів березня 2023 року від суми 129,46 грн, яка визначена у додатку №2 до договору, становить 62,64 грн.
Отже, розмір неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном за період з 01 по 15 березня 2023 року становить 52254,28 грн (а не 52509,16 як наведено у розрахунком позивача в додаток до позовної заяви).
За таких обставин, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованої неустойки, судом першої інстанції арифметично вірно встановлено, що її загальна сума у розмірі подвійної орендної плати за користування відповідачем нерухомим майном за період з 16.12.2022 по 15.02.2023 становить 323976,60 грн (55737,92 + 107992,20 + 107992,20 + 52254,28).
Щодо наявності підстав для зменшення стягнення з відповідача неустойки, нарахованої відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України, то слід зазначити наступне.
У пункті 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: « 7.26. Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).
7.27. З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі №910/11733/18).
7.28. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).»
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
На підставі частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, зокрема, з власної ініціативи може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №920/437/22, від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 29.05.2023 у справі №904/907/22, від 20.12.2023 у справі №916/2263/22.
Оцінивши встановлені судом фактичні дані, суд першої інстанції з власної ініціативи знайшов підстави для зменшення стягнення з відповідача неустойки, нарахованої у порядку частини 2 статті 785 ЦК України. При цьому, судом першої інстанції були враховані доводи відповідача про його незадовільний фінансовий стан, який викликаний військовою агресією росії, судове рішення про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача по справі, а недобросовісні діяння відповідача у виді неповернення майна всупереч умов договору та частини 1 статті 785 ЦК України, не були корисливими та пов'язаними з отриманням від цього доходу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення неустойка у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов'язання з повернення орендованого майна підлягає зменшенню на 50%, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за користування відповідачем нерухомим майном за період з 16.12.2022 по 15.02.2023 у розмірі 323976,60 грн та зменшити її на 50% тобто стягнути з ТОВ «Камрадон» на користь АТ "Укртелеком" в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком" неустойки у розмірі 161988,30 грн.
Твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, спростовуються матеріалами даної справи, а тому відхиляються апеляційним судом за безпідставністю.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Камрадон», б/н від 13.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/700/25,01-05/711/25 від 14.03.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у справі №907/719/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Камрадон».
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи №907/719/24 повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2025.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя І.Ю. Панова
Суддя О.В. Зварич