Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/656/25
Провадження № 2/376/660/2025
15 квітня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Коваленка О.М.
при секретарі: Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,-
Встановив:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування своєї позовної заяви вказала, що 16.11.2021 року її батько - ОСОБА_3 , залишив заповіт, посвідчений старостою Сквирської міської ради Титарчуком Василем Івановичем, за реєстровим номером 1-87, відповідно до все своє майно заповів ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , зареєстроване та видане Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19.05.2023 року, актовий запис № 232.
За життя ОСОБА_3 мав право приватної власності на нерухоме майно:
- земельна ділянка площею 0,3800 га, кадастровий номер 3224086600:05:015:0025 призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована до перейменування на території Самгородоцької сільської ради, Сквирський район, Київська область, нині - Сквирська об'єднана територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, Серія РЗ № 286069, виданий Сквирською райдержадміністрацією 12.01.2003 року.
Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця за заповітом, згідно ст.1223 ЦК України, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку, згідно ст.1269 ЦК України. Інші спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні відсутні.
Однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності за заповітом через те, що у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується копією Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №131/02-31 від 12.02.2025 року.
Тому, на підставі вищевикладеного позивачка ОСОБА_1 звертається з даним позовом та просить суд:
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:
- земельну ділянку площею 0,3800 га, кадастровий номер 3224086600:05:015:0025 призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована до перейменування на території Самгородоцької сільської ради, Сквирський район, Київська область, нині - Сквирська об'єднана територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, Серія РЗ № 286069, виданий Сквирською райдержадміністрацією 12.01.2003 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в її відсутності та без застосування фіксації судового засідання, позов підтримує в повному обсязі (а.с.20).
Представник відповідача Сквирської міської ради Левіцька В.П. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надіслали на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника міської ради (а.с.21).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.
Частиною 1,4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання на підставі вимог ст. ст. 200,206,211,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16.11.2021 року ОСОБА_3 , залишив заповіт, посвідчений старостою Сквирської міської ради Титарчуком Василем Івановичем, за реєстровим номером 1-87, відповідно до все своє майно заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).
«17» травня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , зареєстроване та видане Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19.05.2023 року, актовий запис № 232 (а.с.10).
Позивачка є спадкоємцем після смерті спадкодавця за заповітом, згідно ст. 1223 ЦК України.
Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб
(спадкоємців).
За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 0,3800 га, кадастровий номер 3224086600:05:015:0025 призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована до перейменування на території Самгородоцької сільської ради, Сквирський район, Київська область, нині - Сквирська об'єднана територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю, Серія РЗ № 286069, виданий Сквирською райдержадміністрацією 12.01.2003 року (а.с.15).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з вимогами ч. 1, ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , крім позивачки ОСОБА_1 не має, однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності за заповітом через те, що у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується копією Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №131/02-31 від 12.02.2025 року (а.с.14).
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачка після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки в неї відсутні оригінали правовстановлючих документів на спадкове майно, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивачка не має можливості.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 211,247,258,259,263 - 265, 315, 352,354 ЦПК України, ст.ст. 1216,1217,1218,1223,1233, 1274 , 1297 ЦК України, суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:
- земельну ділянку площею 0,3800 га, кадастровий номер 3224086600:05:015:0025 призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована до перейменування на території Самгородоцької сільської ради, Сквирський район, Київська область, нині - Сквирська об'єднана територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, Серія РЗ № 286069, виданий Сквирською райдержадміністрацією 12.01.2003 року.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: О.М. Коваленко