Справа № 369/6618/24
Провадження № 2/369/2165/25
28.05.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу № 369/6618/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 , про що 06 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис № 86. 12 жовтня 2023 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 246.
Наразі, як зазначає позивач, сімейні відносини між подружжям припинені, разом вони не проживають, відповідач будь-якої допомоги на утримання дитини не надає, участі у житті та розвитку дитини як батько не приймає. Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
Позивач зазначає, що відповідач проходить військову службу за контрактом, має стабільний дохід, фінансово має всі можливості для сплати аліментів на дитину та утримання дружини. Іншим особам відповідач аліментів не сплачує, непрацездатних батьків не має.
На підставі викладеного, позивач просила суд:
-Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до повноліття дитини;
-Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 з усіх видів заробітку (доходу), починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3-х річного віку.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином. Надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовну заяву підтримала та просила задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, правом на подання відзиву не скористався.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 квітня 2022 року Бродівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 06 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис № 86. Батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 12 жовтня 2023 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, про що 12 жовтня 2023 складено відповідний актовий запис № 246. Після реєстрації шлюбу позивач отримала прізвище - « ОСОБА_7 ».
Заочним рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 13 березня 2025 року у справі 439/2525/24, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Рішення набрало законної сили 15 квітня 2025 року.
Дитина проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні, що підтверджується Актом № 1/04-451 від 15 квітня 2024 року, Довідкою за Виї.№ 472 від 11 квітня 2024 року, Договором найму житлового приміщення від 21 січня 2024 року, Додатком № 1 до Договору найму житлового приміщення № 2 від 21 січня 2024 року.
На даний час сторони проживають окремо, сімейного життя не ведуть. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач є чоловіком працездатного віку, відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано. У матеріалах справи відсутня інформація, що у відповідача є інші діти, окрім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не наведено доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).
Водночас високий заробіток (дохід) платника аліментів не може слугувати підставою для зменшення частки заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину.
Враховуючи обставини, викладені у ч. 1 ст. 182 СК України, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача - ОСОБА_2 на утримання дитини, має становити 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки, на думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дитини її мати - ОСОБА_1 є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно ч.ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, право на аліменти дружина з дитиною до 3-х років має незалежно від того, чи працює вона, і яке у неї матеріальне становище. Проте, при встановленні суми аліментів, що сплачуватиметься, враховується матеріальне становище чоловіка або дружини, що дозволятиме виділяти з його або її доходів певну суму на такі витрати.
Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Оскільки малолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з позивачем, що підтверджується матеріалами справи, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на її матір до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки має таку можливість, зважаючи на вік, працездатність, відсутність інших утриманців та інші обставини, що враховуються судом при вирішенні позову.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які може сплачувати відповідач на користь позивача стосовно її утримання на строк до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, якій не протипоказана праця, інших дітей, непрацездатних дружини або батьків на утриманні не має, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання позивача до досягнення донькою трьох років.
Виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням можливостей відповідача щодо надання утримання дружині, суд вважає, що аліменти на утримання позивача підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років, що буде відповідати вимогам чинного законодавства та інтересам сторін по справі.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позовна заява подана 22 квітня 2024 року, тому суд присуджує стягнення аліментів саме з цього дня.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1 211,20 грн. в дохід держави.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись до ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 22 квітня 2024 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 22 квітня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. в дохід держави.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА