Справа № 206/3529/25
Провадження № 1-кп/206/358/25
27.06.2025 Самарський районний суд міста Дніправ складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Торецького відділу Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014050220001629 від 03.10.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_3
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого прокурором зазначено, що у період часу з 01.10.2014 до 02.10.2014 невідома особа, не маючи не дійсного, ні уявного права проникла на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з підвального приміщення на території вищевказаного домоволодіння викрала майно, а саме 25 банок тушонки, що належать потерпілій.
За даним фактом відомості внесені до ЄРДР 03.10.2014 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон), внесено зміни до ст. 51 (дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) в частині підвищення величини розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вказаний Закон набув чинності 09 серпня 2024 року та змінив розмір матеріальної шкоди для кваліфікації деяких кримінальних правопорушень.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1218 грн., податкова соціальна пільга, згідно зі ст. 169 та п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, неоподаткований мінімум доходів громадян на 2014 рік становить 325 грн.
Тобто розмір матеріальної шкоди для кваліфікації викрадення у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, у 2014 році становить 1218 гривень.
Разом з тим, оскільки заволодіння майном ОСОБА_4 вчинено невстановленою особою з проникненням до житла, що належить потерпілій та є її власністю і перебуває у її володінні, тобто пов'язане з порушенням недоторканності житла чи іншого володіння особи, що само по собі є кримінальним правопорушенням, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України. Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до якого, якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за статтею 162 КК України.
З урахуванням вище викладених положень чинного законодавства, 18.06.2025 процесуальним керівником винесено постанову про зміну правової кваліфікації даного кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України й визначено підслідність за СД Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.
Під час досудового розслідування, з метою здобуття доказів та встановлення особи, яка скоїла вищевказане кримінальне правопорушення, проведені необхідні слідчі дії, проведено заходи щодо встановлення свідків та очевидців вказаного правопорушення, але особу правопорушника в ході досудового розслідування встановлено не було. Також в ході досудового розслідування були проведені наступні слідчі дій, а саме:
-03.10.2014 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого оглянуто домоволодіння за вищевказаною адресою. Речові докази не вилучалися.
-05.10.2014 прийнято заяву про визнання потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено їй пам'ятку про права та обов'язки та допитано в якості потерпілого. Під час допиту встановлено, що у неї було 25 банок тушонки, які вона зберігала у погребі. Так 02.10.2025 ОСОБА_4 спустилася до погреба та виявила відсутність 25 банок тушонки, за даним фактом вона звернулася до поліції.
-05.10.2014 допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили що не знають хто міг здійснити крадіжку банок тушонки, нікого не підозрюють.
-Отримано довідку про вартість викраденого майна, згідно якої загальна сума викраденого майна - 325 грн.
-03.11.2015 допитано в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили що не знають хто міг здійснити крадіжку банок тушонки, нікого не підозрюють.
-21.06.2025 допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що рані надані покази підтверджує. Також пояснила що вона не заперечує про закриття КП на підставі п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Під час досудового розслідування неодноразово надавалися доручення оперативним підрозділам щодо встановлення місцезнаходження невідомої особи, яка скоїла даний проступок, але встановити особу причетну до скоєння вищевказаного кримінального проступку не виявилось можливим.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини. Кримінальним проступком є передбачені цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи аналіз зібраних доказів, а також те, що в ході проведення досудового розслідування слідчі органу Національної поліції, під час проведення слідчих (розшукових) дій, не зібрано достатніх доказів, які б об'єктивно зв'язували конкретну особу з певним кримінальним правопорушенням, а також те, що закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, матеріали вказаного кримінального провадження потребують закриття.
У зв'язку з викладеним прокурор клопотала перед судом про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала.
Суд вислухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові матеріали, дійшов до висновку про можливість задоволення клопотання з наступних підстав.
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого прокурором зазначено, що в провадженні сектору дізнання Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження
№12014050220001629 від 03.10.2014, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що у період часу з 01.10.2014 до 02.10.2014 невідома особа, не маючи не дійсного, ні уявного права проникла на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з підвального приміщення на території вищевказаного домоволодіння викрала майно, а саме 25 банок тушонки, що належать потерпілій.
За даним фактом відомості внесені до ЄРДР 03.10.2014 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон), внесено зміни до ст. 51 (дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) в частині підвищення величини розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вказаний Закон набув чинності 09 серпня 2024 року та змінив розмір матеріальної шкоди для кваліфікації деяких кримінальних правопорушень.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1218 грн., податкова соціальна пільга, згідно зі ст. 169 та п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, неоподаткований мінімум доходів громадян на 2014 рік становить 325 грн.
Тобто розмір матеріальної шкоди для кваліфікації викрадення у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, у 2014 році становить 1218 гривень.
Разом з тим, оскільки заволодіння майном ОСОБА_4 вчинено невстановленою особою з проникненням до житла, що належить потерпілій та є її власністю і перебуває у її володінні, тобто пов'язане з порушенням недоторканності житла чи іншого володіння особи, що само по собі є кримінальним правопорушенням, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України. Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до якого, якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за статтею 162 КК України.
З урахуванням вище викладених положень чинного законодавства, 18.06.2025 процесуальним керівником винесено постанову про зміну правової кваліфікації даного кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України й визначено підслідність за СД Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.
Під час досудового розслідування, з метою здобуття доказів та встановлення особи, яка скоїла вищевказане кримінальне правопорушення, проведені необхідні слідчі дії, проведено заходи щодо встановлення свідків та очевидців вказаного правопорушення, але особу правопорушника в ході досудового розслідування встановлено не було. Також в ході досудового розслідування були проведені наступні слідчі дій, а саме:
-03.10.2014 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого оглянуто домоволодіння за вищевказаною адресою. Речові докази не вилучалися;
-05.10.2014 прийнято заяву про визнання потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-05.10.2014 допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили що не знають хто міг здійснити крадіжку банок тушонки, нікого не підозрюють;
-отримано довідку про вартість викраденого майна, згідно якої загальна сума викраденого майна - 325 грн.;
-03.11.2015 допитано в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили що не знають хто міг здійснити крадіжку банок тушонки, нікого не підозрюють;
-21.06.2025 допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що рані надані покази підтверджує. Також пояснила що вона не заперечує про закриття КП на підставі п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Під час досудового розслідування неодноразово надавалися доручення оперативним підрозділам щодо встановлення місцезнаходження невідомої особи, яка скоїла даний проступок, але встановити особу причетну до скоєння вищевказаного кримінального проступку не виявилось можливим.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини. Кримінальним проступком є передбачені цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 162 КК України, вчинення цього кримінального проступку караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи бо злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Частиною 4 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального проступку з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 4 ст. 174 КПК України, Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи санкцію ч.1 ст.162 КК України, для визначення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального проступку слід керуватись саме п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ст. 28 КПК України).
Потерпіла ОСОБА_4 проти закриття даного кримінального провадження судом не заперечує, про що надала відповідну заяву.
Відповідно до п. 2 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частини другої статті 284КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Отже, судом встановлено, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, по даному кримінальному провадженню не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, вказаний кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров'я особи та не є злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а відтак кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 314, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Торецького відділу Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050220001629 від 03.10.2014року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050220001629 від 03.10.2014, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальний проступок у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1