Справа № 186/1236/25
Провадження № 3/0186/301/25
в справі про адміністративне правопорушення
27 червня 2025 року м. Шахтарське.
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем кафе-бару «Самбора», проживаючої по АДРЕСА_1 , притягнутої по ч.1 ст.156 КУпАП,
25 травня 2025 року приблизно об 11:00 годині ОСОБА_1 , у кафе-барі «Самбора», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, місто Шахтарське, вул. Незалежності, буд.5-Б, здійснювала торгівлю горілкою з тетрапаку без марок акцизного податку.
У судове засідання, призначені на 16 та 27 червня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Стаття 156 КУпАП, по якій ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, в даному переліку відсутня.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.156 КУпАП, про дати судових засідань, однак вона для участі у судовому засіданні до суду не з'явилася, суд прийшов до висновку про те, що її поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами, є способом затягування розгляду справи з метою уникнути адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, вважаючи причину неявки ОСОБА_1 не поважною, суд розглянув справу в її відсутність на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У статті 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення.
Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля, це діяльність з придбання для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а роздрібна торгівля, це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Згідно з ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Відповідно до ч.16 ст.62 вказаного Закону алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Жодних об'єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, матеріали справи не містять.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №409375 від 25 травня 2025 року;
-додатком до протоколу, згідно якого вилучено тетрапак з горілкою 10 літрів без марок акцизного податку, скляну пляшку з горілкою, заповненою на 0,25 л без марок акцизного податку;
-поясненням ОСОБА_2 від 25 травня 2025 року, згідно якого у цей день він придбав у пивбарі «Самбора» за 25 гривень приблизно 100 мл горілки, яку йому налила у склянку продавець ОСОБА_1 , і в цей момент до бару зайшли поліцейські;
-відеозаписом з службової камери поліцейського, на якому зафіксовано факт вилучення алкогольних напоїв без марки акцизного податку, якими здійснювалася роздрібна торгівля.
Зазначені докази є допустимими і достовірними, та в своїй сукупності підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку.
Відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутні.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушниці ОСОБА_1 , ступеню її вини, відсутності обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, дійшла висновку, що на неї необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Крім того, згідно вимог ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.24, ст.40-1, ч.4 ст. 156, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі: тетрапаку з горілкою 10 літрів без марок акцизного податку, скляної пляшки з горілкою, заповненої на 0,25 л без марок акцизного податку, переданих на зберігання по квитанції №70 до ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 КУпАП, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: С.А.Янжула.
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________