Справа № 184/1109/25
Номер провадження 2/184/973/25
27 червня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась до суду з позовом та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за її відсутності. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Дружина та чоловік за змістом ст. 55 СК України зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як встановлено судом, 02.10.2004 року між позивачкою та відповідачем виконкомом Токівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровській області був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №07.
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Починаючи з листопада 2024 року сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними фактично припинились, у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили один до одного почуття любові та поваги. Позивач вважає, що шлюб носить формальний характер, тому просить його розірвати.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги та таке визнання не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 02.10.2004 року виконкомом Токівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис №07, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачці залишити « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 27.06.2025 року.
Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш