Справа №932/10267/23
Провадження №2/932/2910/23
додаткове
12 червня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Кравченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Михальчук Ольги Вікторівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,
Рішенням Шевченківський районний суд м. Дніпра від 07.05.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
23.05.2025 представник відповідача звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення у які просить стягнути із відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 тис грн.
Одночасно представник відповідача просить поновити строк на подання відповідної заяви, мотивуючи це тим, що вона отримала рішення суду від 07.05.2025 лише 22.05.2025.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гейко В.І. подав заперечення у яких просив зменшити суму до 1 000 грн, мотивуючи це тим, що справа не є складною, а позов задоволено частково.
В судове засіданні представники сторін не з'явилися.
Фактичні обставини встановлені судом.
У позові ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які продовжують навчання, в розмірі 10 000 грн щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання або досягнення дітьми 23 років.
Рішенням Шевченківський районний суд м. Дніпра від 07.05.2025 позов Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5 000 грн щомісяця, починаючи з 15.11.2023 та до досягнення дитино 18 років.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Також в межах вказаної справи ОСОБА_2 подавався зустрічний позов про позбавлення батьківських прав, провадження за яким в подальшому було закрито.
Інтереси позивача у справі представляла адвокат Михальчук О.В. (вступила в справу 06.05.2024) на підставі ордеру від 06.05.2024, виданого АБ «Ольги Михальчук» на підставі договору №12/24 від 03.05.2024.
23.05.2025 адвокатом подавався відзив на зустрічну позовну заяву, адвокат брала участь у судових засіданнях 17.10.2024, 13.11.2024, 24.04.2025 та 01.05.2024.
Позивачем надано вказаний договір, предметом якого є надання послуг по справі про стягнення аліментів та зустрічним позовом про позбавлення батьківських прав.
Згідно детального опису наданих послуг від 26.04.2025, адвокатом надано відповідачу послуги на суму 16 000 грн, а саме:
- моніторинг стану розгляду справи за реєстром судових рішень, 0,5 год - 1 000 грн;
- підготовка відзиву на зустрічний позов, 4 год - 7 000 грн;
- участь в чотирьох судових засіданнях, по 1 год - 2 000 грн за кожне засідання.
Представником позивача надано докази оплати позивачем в користь адвоката 16 тис. грн.
В судовому засіданні 01.05.2025 проголошення судового рішення відкладено на 07.05.2025. Проголошення рішення відбулося без учасників. Рішення отримано позивачем 22.05.2025, що вбачається із довідки про доставку електронного листа.
Норми права застосовані судом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(частина друга статті 137 ЦПК України).
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
За приписами ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За приписами ч.6 вказаної статті, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Згідно з частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, в разі залишення позову без розгляду можливе лише в випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Поняття «необґрунтованість дій позивача» не є тотожнім таким поняттям як «зловживання правом», «неправомірність дій» або ж «встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача», «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка / які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 20.06.2023 в справі №925/1372/21, від 11.05.2023 в справі№921/811/21, від 25.04.2023 в справі №924/341/22, від 14.05.2024 в справі №916/3278/21, від 25.04.2024 в справі №903/1079/23).
Тобто стороні / особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат (у цій справі приватний виконавець) внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.
Мотиви та висновки суду.
1. Рішення суду від 07.05.2025 проголошено без участі учасників та отримане позивачем 22.05.2025. Заява про ухвалення додаткового рішення подана 25.04.2025.
Відтак вбачається, що причини пропуску строку на звернення до суду є об'єктивними, що є підставою для його поновлення.
2. Заявляючи вимоги про стягнення витрат на написання відзиву в сумі 7 000 грн, представником позивача не обґрунтовано та не доведено, які саме необґрунтовані дії відповідача були вчинені в ході розгляду справи, в чому вони полягали та яким чином призвели до понесення відповідачем витрат.
З огляду на наведене суд приходить до переконання про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в частині написання відзиву.
3. Позивачем надано докази понесення витрат на участь адвоката у чотирьох судових засіданнях, факт участі адвоката у засіданнях підтверджується матеріалами справи.
Вартість одного судового засідання в сумі 2 000 грн не є завищеною, тим більше зважаючи на участь адвоката в судових засіданнях безпосередньо.
Відтак послуги на суму 8 000 грн є обґрунтовані.
Щодо такої послуги як моніторинг стану розгляду справи за реєстром судових рішень, суд вважає її зайвою зважаючи на факт ознайомлення адвоката із матеріалами справи. Тому витрати на суму 1 000 грн суд вважає необґрунтованими.
4. Разом із тим, зважаючи на часткове задоволення позивних вимог, суд зменшує витрати (8 000 грн) до 4 000 грн.
З огляду на наведене суд -
Поновити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Михальчук Ользі Вікторівні строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.
У стягненні іншої частини витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В.І. Цитульський