Справа № 932/4169/20
Провадження № 6/932/43/25
19 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого-судді: Цитульський В.І.
за участю секретаря: Підопригори Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро подання старшого державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ольги Зелінської про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , -
В провадженні відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №932/4169/20 від 08.11.2021 про стягнення з ТОВ «ТАРГЕНТИНГ» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08.04.2016 у розмірі 200 000 грн. Виклики до державного виконавця керівник боржника Арчакова Р.Ш. проігнорувала, інформації про грошові кошти та майно товариства не надала. Таким чином, державний виконавець вважає, що керівник боржника вживає заходи для перешкоджання виконання рішення суду.
У судове засідання державний виконавець не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки не повідомив.
Фактичні обставини встановлені судом.
На виконанні Першого Правобережного відділу державної Шевченківському виконавчої служби у Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження N?69093341 від 25.05.2022 з примусового виконання виконавчого листа №932/4169/20, виданого 08.11.2021 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ТОВ «ТАРГЕНТИНГ» на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 08.04.2016 у розмірі 200 000 грн.
25.05.2022 відкрито виконавче провадження.
24.10.2022 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунку накладення арешту та стягнення на які заборонено законом.
Аналогічна постанова складена державним виконавцем 10.08.202.
16.06.2023, 04.07.2024, 09.09.2024 складено виклики керівника боржника ОСОБА_1 до державного виконавця.
Також державним виконавцем долучено докази надсилання поштової кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та конверт про повернення від неї поштової кореспонденції.
Згідно акту державного виконавця, 15.10.2024 старший державний виконавець Ольга Зелінська виходила за місцем знаходження боржника, де встановила, що останній за адресою відсутній.
Норми права застосовані судом.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, проведеного Верховним Судом України роз'яснено, що з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. На думку ВСУ, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Під час розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
У порядку ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи та майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.
У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.
Висновки суду.
Звернення виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема у справі №6-55583ск13 (ухвала від 31.01.2014), у справі №6-51650ск13 (ухвала від 24.01.2014).
Державним виконавцем не надано доказів надсилання на адресу місцезнаходження боржника, зазначену у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів та інших документів.
Поштова кореспонденція ОСОБА_1 надсилалася на адресу АДРЕСА_2 . Разом з тим державний виконавець не встановив актуальне місце реєстрації останньої задля її належного виклику.
Акт державного виконавця про відсутність боржника за місцем його знаходження не свідчить про ухилення керівника боржника від виконання рішення суду. Інших доказів на підтвердження факту ухилення керівника боржника від виконання рішення суду не надано.
За відсутністю доказів, які б давали підстави вважати, що керівник боржника ухиляється від виконання рішення суду суд не вбачає підстав для задоволення подання виконавця про обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,
На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» та керуючись ст. ст. 260, 353, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні подання державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ольги Зелінської про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвалу складено та підписано 19.06.2025.
Суддя В.І.Цитульський